Нормативні температурні умови при занятті спортом

Вид заняття	Температура, ^оС
У приміщенні	На відкритому повітрі
Волейбол	Не нижче ніж 10	Не нижче ніж –8 без вітру
Баскетбол		–8
Футбол	-	Не нижче ніж –10
Ручний м’яч	-	Не нижче ніж –8
Гімнастика художня	Не нижче ніж 14	Не нижче ніж –20
Гімнастика спортивна	Не нижче ніж 14	Не нижче ніж –20
Акробатика
Фігурне катання	-	14 при вітрі; –16 без вітру
Ковзанярський спорт	-	Не нижче ніж –18 без вітру, 16 при вітрі
Плавання	Води не нижче ніж 25 Повітря — 24	Води не нижче 20 Повітря не нижче 18
Легка атлетика		Від –12 до 30
Велосипедний спорт	-	Не нижче ніж 10
Лижний спорт	-	15—18 без вітру, 12—16 при вітрі

7.3. Санітарно-гігієнічна оцінка медичного забезпечення
фізичного виховання дітей і підлітків

Санітарно-гігієнічна оцінка медичного забезпечення фізичного виховання дітей і підлітківвключає оцінку поділу дітей на групи для занять фізичною культурою і спортом, стану здоров'я і ступеня фізичної підготовленості.

У дитячих дошкільних установах так само, як і у школі, всіх дітей для занять фізичною культурою поділяють на три групи.

До першої (основної) групи належать усі здорові діти або ті, які мають незначні функціональні відхилення у стані здоров'я й у повному обсязі виконують програму фізичного виховання.

У другу (підготовчу) групу зараховують дітей з деяким відставанням у фізичному розвитку, які часто хворіють, з недостатнім (функціональним) розвитком ЦНС, перевагою процесу гальмування (перезбуджені діти), яким важко виконувати загальні команди, з нерізко вираженою короткозорістю чи недостатньою фізичною підготовленістю, що не дає змогу реалізувати програму фізичного виховання в повному обсязі. У підготовчій групі діти навчаються за навчальною програмою фізичного виховання з поступовим освоєнням комплексу рухових навичок, фізичних вправ, що вимагають особливого напруження. наприклад, стрибки в довжину і висоту, робота на спортивних снарядах і ін. У підготовчу групу дітей зараховують тимчасово, а потім переводять в основну.

До третьої (спеціальної) групи належать діти, що мають значні відхилення в стані здоров'я, вимагають обмеженого фізичного навантаження. Для цих дітей заняття фізичною культурою організовують за спеціальною програмою з урахуванням характеру і ступеня відхилень у стані здоров'я, і займаються цим в установах медичні працівники, у школі — викладач, що має спеціальну підготовку. Дітей з вираженими порушеннями опорно-рухового апарату і порушеннями здоров'я, що заважають заняттям в умовах навчального закладу, направляють для проходження занять з лікувальної фізкультури в лікувальну установу. Для дітей спеціальної групи інтенсивність м'язового навантаження має бути зменшено за рахунок обмеження вправ на швидкість, силу і витривалість, зменшення дистанції в ходьбі та бігу. Велику питому вагу повинні займати дихальні вправи. Заняття організовують у позаурочний час двічі на тиждень.

7.4. Санітарно-гігієнічна оцінка організації
фізичного виховання дітей шкільного віку

Санітарно-гігієнічна оцінка організації фізичного виховання дітей шкільного вікупочинається з визначення використання форм фізичного виховання: ранкової гігієнічної гімнастики, проведеної у приміщенні, гімнастики в школі до уроків, уроків фізичного виховання, фізкультпауз на уроках, позакласних і позашкільних форм загартовування.

Ранкова гімнастика повинна складатися з 8—10 вправ, кожну з яких виконують 5-6 разів. Її загальна тривалість близько 10 хв. Через кожні 2 тижні комплекс вправ міняють. Комплекс гімнастики, проведений у школі до уроків, складається з 8—10 вправ за участю всіх груп м'язів. Кожну вправу повторюють 5—6 разів. Загальна тривалість гімнастики — 6—10 хв. Проводити гімнастику треба на відкритому повітрі, а в непогожу погоду — у добре провітреному рекреаційному приміщенні з відкритими вікнами.

Фізкультпаузи (1—1,5 хв) потрібно проводити в підготовчому і першому класах посеред кожного уроку, в інших класах — на 3—4-му уроці з метою профілактики стомлення. Фізкультпаузи тривалістю 3—5 хв доцільно організовувати у всіх класах посеред уроку, особливо під час контрольних письмових робіт. Учні за командою учителя виконують 6—8 вправ у певній послідовності: починають з підтягування для впливу на м'язи хребетного стовбура і грудної клітки, потім вправи для знімання стомлення м'язів поясу верхніх кінцівок, тулуба, нижніх кінцівок, і завершують вправами для м'язів кисті. Комплекси змінюють щомісяця.

Уроки фізичного виховання є основною формою фізичного виховання дітей шкільного віку. У кожному класі навчальним планом передбачено два уроки фізичного виховання на тиждень. Складено диференційовані програми для 1—3, 4—8 і 9—10 класів. З огляду на зростаючу роль фізичної культури у формуванні гармонійно розвинутої особистості та збереженні здоров'я молодого покоління, необхідно забезпечити щоденні заняття фізичною культурою всіх учнів на уроках, у позаурочний час і у спортивних секціях. Значну частину уроків навесні й восени потрібно проводити на шкільній спортивній зоні, взимку — на відкритому повітрі (при швидкості руху повітря не більше ніж 0,3—0,4 м/с і температурі не нижче ніж 15 °С). На уроці фізичної культури учні зобов'язані бути в спортивному одязі — майці, трусах, тапочках — на заняттях у спортивному залі, тренувальних чи лижних костюмах, кедах — на заняттях, проведених на території спортивної зони.

Методика гігієнічної оцінки уроку фізичного виховання передбачає з’ясування структури уроку, його загальної і моторної щільності, оцінку реакції школяра на фізичне навантаження уроку. З цією метою визначають частоту пульсу в 2—3 школярів перед початком уроку і після кожної його частини, потім виводять фізіологічні криві фізичного навантаження. Добра фізіологічна крива відрізняється поступовим збільшенням частоти серцевих скорочень у вступній частині уроку, її високим рівнем протягом основної частини (приріст, що становить 80 — 100% вихідної частоти) і збереженням високих величин частоти серцевих скорочень у заключній частині уроку (на 20—30% вище за вихідне значення).

Раніше вважали, що наприкінці уроку частота пульсу має бути такою самою, як і на початку. Однак спеціальні дослідження показали, що в цьому разі фізичне навантаження на уроці не справляє тренувальної дії. Незначне зростання і плоска форма фізіологічної кривої свідчать про недостатнє фізичне навантаження, отримане школярем на уроці фізичного виховання. Багатозубчаста фізіологічна крива вказує на тривалі проміжки бездіяльності між вправами з високим фізичним навантаженням. Якщо пульс при окремих фізичних вправах не досягає 130—140 ударів за 1 хв, тренувальний ефект на уроці не було забезпечено. Різке прискорення пульсу вказує на надмірність фізичного навантаження.

У школярів спеціальної і підготовчої груп разом з частотою пульсу визначають артеріальний тиск, життєву ємність легень, силу дихальних м'язів, проводять динамометрію, ортостатичну пробу, аналіз крові, сечі, електрокардіографію. При контролі за уроком фізичного виховання лікар мусить звертати увагу на дотримання вікових норм фізичних навантажень, організацію страхування при різних вправах, правильність постави і дихання, дотримання вимог особистої гігієни, достатність загальнорозвиваючих вправ.

7.5. Санітарно-гігієнічна оцінка організації
і форм загартовування дітей

Загартовування є складним елементом фізичного виховання дітей і підлітків. Особливо актуальною є роль загартовування до низьких температур, тому що близько 70% захворюваності дітей становлять гострі респіраторні вірусні інфекції, зумовлені охолодженням. Загартовування в обов'язковому порядку проводять у дитячих дошкільних установах. При його оцінці враховують повноту використання загальних і спеціальних загартовуючих заходів, проведення окремих методів загартовування і його ефективність за загальними і спеціальними показниками.

Оцінка застосування загальних засобів загартовування в дитячій дошкільній установі: режиму широкої аерації, прогулянок, раціональності одягу. Режим широкої аерації досягається раціональним провітрюванням приміщень (не рідше ніж 2—3 рази на день) у присутності дітей, організацією наскрізного провітрювання за їхньої відсутності, а для досягнення загартовуючого ефекту за їхньої присутності. Прогулянки потрібно проводити двічі на день у будь-яку погоду, а в холодний період року — у сонячну безвітряну погоду навіть при температурі –15 °С. Дітей на першому році життя, якщо вони народилися влітку, можна виносити на відкрите повітря з 2—3 тижнів після народження, а народжених узимку — з 6—7 тижнів при температурі повітря 6—8 °С.

Узимку одяг дітей у приміщенні має складатися не більше ніж із двох шарів — нижньої сорочки (майки) з бавовняної тканини, сукні бумазейної (вовняної) чи штанів і верхньої сорочки (куртки) з вовняної тканини, улітку — з одного шару — майки і трусів.

У дітей насамперед охолоджуються ноги. Тому в морозну погоду потрібно надягати вовняні панчохи, у сиру при температурі нижче за 0 °С — теплі черевики на водонепроникній підошві. При температурі 3—6 °С в безвітряну погоду необхідне демісезонне пальто, а при температурі 9—15 °С — літнє пальто з вовняною кофточкою (светром).

Дата добавления: 2015-05-26