Суть понять господарський комплек, господарська одиниця

Функціонування господарського комплексу україни пов*язано з раціональним використанням природних, матеріальних трудових ресурсів забезпечення відповідних пропорцій у підвищення рівня суспільного в-ва охороною навколишнього середовища

Види:

· палево-енергетичний

· лісовиробничий

· будівельний

· рекреаційний

Розрізняють галузі:

· первині- це видобувна промисловість с\г

· вторині- обробка переробка промисловості

В структуру входять- транспорт, охорона, здоров*я

Господарськими одиницями виступають:

· підприємницька

· домогосподарська

· ферми

· держава

2)Національне господарство виробнича сфера та сфера послуг

Національне господарство- це економічна система функціонування яка виявляє собою процес економічної діяльності в межах країни

Виділяють:

· Виробничу до неї належать ті види діяльності які створюють матеріальні блага, доставляють стороні матеріальні блага споживача та пов*язані з продавження проце в-ва у сфері обігу

Не виробнича- це сукупність галузей господарства які здійснюють функції, щодо надання послуг не матеріального характеру(галузі послуг, галузі соціального обслуговування, галузі органів управління, галузі які включають кредитування, фінанси, страхування, апарат органів державного та громадського управління)

54. Особливості функціонування капіталу у виробничій сфері торгівлі та послуг.

Особливості функціонування аграрної сфери:

· Основний об*єкт не відтворювальний фактор- земля

· Сезонність в-ва

· Основний елемент витрат- рента

· Оборотний капітал аграрного в-ва обертається раз в рік

· Часто додаються до кредитів

Сфера торгівля:

· Капітал зайнятий лише купівлею продажу товарів

· Капітал складається з 3 частин(закупівлі товару, основний, оборотний)

· Один оборот товарного капіталу обслуговує оборот кількрх промислових підприємств

· Використання великої кількості торговельний посередників.

Сфера послуг:

· Капітал складається з 3частин(засоби в-ва, готова продукція, грошові ресурси)

· Капітал починає свій рух як грошовий капітал

· На кожний момент характерне певне співвідношення між формами капіталу

· Абсолютний обсяг капіталу визначається оптимальними розмірами підприємства.

56. оборот капіталу та кредит. Форми кредиту. Відсоток та його норма

Кредит – економічні відносини, які виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення, платності, строковості.

Форми кредиту:

Позичковий процент вартість послуги яка надається кредитором позичальнику у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк.

Іпотечний - під заставу

Комерційний продаж товарів у борг з відстрочкою платежу, знаряд – вексель, що оплачуться через банк

Банківський надається банками, фінансово-кредитними установами, які мають ліценію, різним господарським суб’єктам у формі грошових позик

Споживчий надається банками, фінансово-кредитними установами приватним особам для оплати товарів довгострокового користування.

58.Суть і види економічного відтворення

Економічне відтворення - це процес в якому в-во, розподіл, обміс, споживання постійно повторюються та відтворюються через результат в-ва та через відновлення ресурсів, якщо ці ресурси є відновленими і залучення нових не відновлювальних ресурсів, а також через розвиток форм та методів праці

Суспільне економічне відтворення основне на органічній єдності всіх частин, що його утворюють:

· Виробництво, розподіл, обмін, споживання

· Домогосподарство, підприємство, галузі регіони економіки,все в-во

· Продуктивні сили складаві їх частини, економічні відносини

· Суспільне в-во, суспільне споживання

Види відтворення:

· Просте- це відтворення процесу суспільного в-ва з року в рік у незміних масштабах

· Розширене- це відтворення суспільного в-ва в зростаючих розмірах

· Звужене- це відтворення яке характеризується повторенням суспільного в-ва в обсягах, що є меншим ніж попередньому періоді

Типи економічного відтворення:

· Екстенсивний- це зростання обсягу в-ва досягається за рахунок залучення до в-ва додаткових ресурсів при незміні їх продуктивності

· Інтенсивний- це обсяг в-ва нарощується за рахунок раціонального використання всіх видів ресурсів.

59.суспільний продукт і його форми

Сукупний суспільний продукт – це виражений у ринкових цінах обсяг товарів та послуг, що створені протягом певного періоду, як правило року

При аналізі в результаті в-ва обчислюється:

· кінцевими продуктами- є матеріальні блага та послуги які виробляють для кінцевого використання, а не для подо\альшої переробки пере обробки або перепродажу

· проміжні-це матеріальні блага і послуги які використовуються для подальшої обробки переробки, продажу

Основні форми суспільного продукту:

· натурально-речова(Засоби в-ва, предмети споживання, нематеріальні блага)

· функціональна:

фонд заміщення- це частина суспільного продукту(СП), що йде на відновлення зношених засобів в-ва.

фонд споживання- це частина СП, що йде на задоволення потреб людей

фонд нагромадження – це частина СП, який йде на розширення в-ва

60.методи обчислення СП, методологічні аспекти, системи національних рахунків.

Методи СП:

1. Баланс народного господарства- це метод обчислення СП який передбачає використання системи балансових таблиць, які відображають окремі найбільш принципові сторони економічного процесу і являють собою зведений матеріальний баланс, зведений фінансовий баланс, міжгалузевий баланс грошових доходів, трудових ресурсів. З БНГ обчислюється така форма СП, як валовий СП, який являє собою суму всіх благ включаючи проміжні, які створені у виробництві. БНГ використовувався в колишньому СРСР і охоплює сферу матеріального в-ва

2. Система національний рахунків- це відповідний в ринковій економіці національний обіг побудований у вигляді набору рахунків і балансових таблиць, що розкривають результати економічної діяльності, структуру економіки і найважливіші зв*язки у господарстві. СНР обчислює результати роботи як матеріального так і не матерального в-ва. За СНР розраховується вартість лише кінцевого продукти тобто додану вартість.

Додана вартість, як економічна категорія- це вартість яка додана до вартості спожитих і процесі в-ва предметів праці, а у статистиці – це різниця між продажом підприємств та їх придбання товарів чи послуг інших підприємств.

У СНР використовується 2 класифікації:

· Функціональна:

· Галузі в-ва товарів та послуг

· Державне управління

· Приватні некомерційні організації, що обслуговують домашнє господарство

· домашнє господарство

інстуціональна:

· не фінансові підприємства

· Фінансові організації

· Органи загального державного управління

· Приватні некомерційні підприємства, що використовують домашнє господарство

· домашнє господарство

Використовується СНР у 1992р.

Валовий внутрішній продукту - це сукупна вартість кінцевих товарів і послуг вироблених на території країни в початковому періоді переважно за рік незалежно від національної приналежності підприємств.

Методи обчислення ВВН:

· За виробленою продукцією(виробничий)- підсумовуються додані вартості створені всіма галузями економіки

· За витратими(метод кінцевого використання)- ВВП обчислюється підсумуванням витрат всіх економічних елементів(споживання домашніх господарств, колективні, індивідуальні споживання витрат)

· За доходами(розподільчий)- це сукупна вартість всіх факторних доходів, а також амортизаційних споживань

=ЗП+Пр+Р+НП+А+П

(акцизм, мито) непрямі податни

Пр- проценти

ЗП-заробітня плата

Р- рента

А- амортизації

П- прибутки

Національний ВВп - обсяг в-ва обчислюється за діючими цінами без урахування рівня інфляції

Реальний ВВП- це ВВП вартість якого скорегована на величину річного зростання цін

Валовий національний продукт - сукупна вартість кінцевих товарів та послуг створених за певний період вітчизняними підприємцями в країні та за її межами

Чистий внутрішній продукт – це ВВП мінус амортизація

Національний дохід – це ЧВП мінус нормальний прибуток на бізнес.

На основі національного доходу визначають особисті доходи.

Якщо від сум національного доходу відняти внести соціальне страхування, податок на доходи підприємства, нерозподілений, прибуток і додати транспортні платежі, то отримуємо суму особистого доходу.

Особистий дохід – одержаний дохід

Національний дохід – заборонений.

61. тіньовий сектор в економічному відтворені. Масштаби структура та особливості тіньової економіки в Україні.

Тіньова економіка це результат порушення рівноваги між суб’єктами держави, щодо створення і розподілу продукту, яке відбулося внаслідок економіки, що порушила розвиток окремих її сфер і баланс інтересів суб’єктів господарювання.

1. Діяльність, що здійснюються здебільшого в рамках закону, але не реєструється органами державного регулювання економіки, залишається за межами прямого впливу регулюючих законів

2. Діяльність, яка за своєю суттю є кримінальною й охоплює незаконні, не санкціоновані державою види діяльності

3. Діяльність, яка в принципі є легальною, але здійснюється методами, що перебувають поза законом

Основні види

o Нелегальний вмвіз капіталів

o Корупція

o Фінансове шахрайство

o Приховування реальних доходів громадян і прибутків підприємств від оподаткування

o Вилучення різниці між звітними і реальними цінами на товари і послуги

o Випуск і реалізація неврахованої продукції

o Нелегальні зовнішньоекономічні операції

o Нелегальні валютні операції

o Кримінальний промисел

o Дрібні розкрадання

§ Незаконна приватизація

Економічний зміст полягає в тому,що це високоприбуткова сфера діяльності, норма прибутку якої компенсує окремим громадянам матеріальні витрати та моральні збитки від ризиків з її здійснення.

капіталів і робочої сили, взаємному впливові на найважливіші економічні процеси в країнах у тому числі на динаміку цін, ставки проценту

Транснаціоналізація формування внутрішньо корпоративних міжнародних ринків, що охоплюють ереважну частину світових потоків товарів, послуг, капіталу і роб.силу

Транснаціональні корпорації компанії що володіють виробничими підрозділами в декількох країнах

ТНК створює систему міжнародних вироб.розподілену між кількома країнами, але контрольовану з одного центру – материн.компанії

62.Національне багатство та його структура.

Національне багатство — це сукупність матеріальних благ, створених працею людей за весь період існування країни, залучених до господарського обороту природних ресурсів і нагромаджених культурних і духовних цінностей.

Основними елементами матеріальної форми національного багатства є:

· – виробничий капітал — у структурі якого виділяють основний і оборотний капітал;

· – основний капітал сфери нематеріального виробництва — школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні об'єкти, житлові будинки;

· – резерви капітальних благ — законсервовані запаси основного капіталу;

· – майно домашніх господарств — індивідуальне житло, засоби праці і предмети тривалого використання (автомобілі, меблі, побутова техніка тощо);

· – запаси і резерви споживчих благ

До складу національного багатства відносять природні ресурси країни, котрі залучені до господарського обороту (земля, надра, вода, ліси, атмосфера, клімат). Корисні копалини, які лише розвідані, а тим більше потенційні, до складу національного багатства не входять.

Розрізняють відтворювані і невідтворювані природні ресурси. Існують природні ресурси, які не створені працею (наприклад ліс), але можуть бути відтворені. У той самий час деякі види природних ресурсів (природні копалини) у своїй основній частині не відтворювані.

63. Зайнятість її сутності види і форми

Зайнятість – це діяльність громадян яка пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб, яка приносить їм дохід чи інші форми.

МПО- міжнародна організація праці.

За технологією МПО економічно активне населення – це населення обох статей віком від 15-70 років, яке протегом певного періоду забезпечують пропонування робочої сили для в-ва товарів та послуг.

Види зайнятості:

- Повна зайнятість – характеризується достатністю робочих місць для тих хто потребує оплачуваної роботи тобто має бути забезпеченя зайнятість усіх хто бажає та хоче працювати.

- Не повна – це така ситуація в економіці коли немає місць для бажаючих працювати тобто певна кількість робочої сили вимушено залишається без роботи.

- Часткова – це форма не ефективного використання праці, коли використовується неповний робочий день, тиждень, вимушені адміністративні відпустки.

Форми зайнятості:

1. наймана праця за трудовою угодою

2. праця осіб співвласники кооперативних, колективних та акційних підприємств і організацій

3. праця громадян зайнятих в особистому підсобному с\г

4. праця громадян зайнятих індивідуальною трудовою діяльність

5. підприємницька діяльність

6. праця осіб зайнятих у фермерських господарствах

7. зайнятість господарською роботою

Сфери сомозайнятості:

1. формальний – тобто передбачає в собі офіційно зареєстровану діяльність

2. неформальний – це сукупність інституційних одиниць з рисами домашнього господарства

3. не легальний – який є сферою порушеня чинного законодавства

Рівень зайнятості розраховується як чисельністю зайнятих осіб до чисельності всього населення

РЗ = Чз/Чн*100%

64. Види та соціально економічні наслідки безробіття

Безробіття – це ситуація на ринку коли громадяни працездатного віку з незалежних від них причин немають підходящої роботи зареєстровані у державній службі зайнятості та отримують відповідно грошову допомого, дійсно шукають роботу та здатні до неї братися.

Рівень безробіття – це кількість безробітних ділимо на робочу силу і множимо на 100%

РБ=Б/РС*100%

Види безробіття:

- фрикційне – виникає в наслідок постійного руху населення між видами праці регіонами а також на різних стадіях життєвого циклу.

Інституціональне – це безробіття яке викликане надмірними вилатими допомогоги по безробіттю.

- Структурне – виникає тоді коли є невідповідність між пропонуванням і попитом на працівників.

- Природне – повна зайнятість досягається тоді коли рівень безробіття не перевищує її природного рівня, зараз вважається що природній рівень безробіття становить =5-6% робочої сили.

- Циклічне безробіття – це безробіття яке викликане спадом тобто тією фазою економічного циклу коли в-во та сукупний попит абсолютно скоротилися.

Наслідки безробіття:

1. економічні:

- закон Оукена – на кожен 1% зростання безробіття коли рівень безробіття перевищує природнє безробіття знижується ВВП на 2,5%

2. соціальні:

- зниження життєвого рівня працівника, зниження кваліфікації працівника, погіршення психологічного стану, морально психологічна травма.

65. Ринок праці та його суб’єкти

Ринок праці – це соціально-економічні відносини між роботодавцями та найманими працівниками з приводу тимчасового використання вільної робочої сили.

Суб’єкти ринку праці:

- попит на працю

- пропозиції праці

- ціни праці

Пропозиції робочої сили – це к-сть праці яка пропонується для реалізації при визначених ставках заробітної плати.

Попит на РС – це платоспроможна потреба, щодо трудових послуг працівників певних професій та кваліфікації.

Співвідношення попиту та пропозиції праці визначає ціну робочої сили.

Ціною є ставка заробітної плати або оплата за одиницю часу.

Коньюктура ринку праці – це співвідношення попиту і пропозиції праці на даний період

Типи коньюктури:

- трудодифіцитна – нестача пропорцій праці

- трудонадлишкова – надлишок пропозиції праці

- рівноважна – попит на працю відповідає її пропозиції.

66.Державне регулювання зайнятості та його методи.

Прямі методи

Законодавче регулювання умов найму та використання робочої сили

Стимулювання створення нових робочих місць та пропозиції робочої сили.

Заходи щодо збереження та підвищення рівня зайнятості на підприємствах

Непрямі методи

Державна фінансова політика (субсидії)

Монетарна політика(регул.грошов.обігу)

Фіскальна політика(зміна подат.ставки)

Виплати різних допомог по безробіттю

Державна служба зайнятості виконує такі функції:

— аналіз, прогноз попиту та пропозиції на робочу силу й інформацію про стан на ринку праці;

— ведення обліку вільних робочих місць і громадян, що звертаються з питань працевлаштування;

— надання допомоги громадянам у підборі роботи, а роботодавцям — необхідних працівників;

— організація професійної підготовки та перепідготовки громадян;

— реєстрація безробітних і надання їм допомоги.

68. господарський механізм суть елементи та функції

господарський механізм – це система форум та методів регулювання економічних

процесів та суспільних дій, господарюючих суб’єктів на основі використання

економічних законів,важелів правових норм та інституційних утворень.

Підсистеми господарського механізму:

1)планування-(прогнозування,довгострокове,середньострокове,поточне планування,

Дерективне та індикативне планування.

2)стимулювання-(економічні важелі і стимули економічної діяльності)

3)організації-(форми організації та управління виробництвом)

4)регулювання-(використання різноманітних форм і методів державного регулювання

Економіки)

Функції господарського механізму:

1)використання економічних законів- полягає в тому,що формується поле взаємодії

Між механізмом дії та механізмом використанн економічних законів.

2)розв’язання економічних суперечностей.

3)реалізація відносин економічної власності,сполучення та взаємодія продуктивних

Сил та виробничих відносин.

4)забезпечення розвитку людини її інтересів та потреб.

Принципи господарського механізму:

1)ефективність;

2)збалансованість;

3)системність;

4) соціальна-спрямованість

69.Ринковий і деражвний механізм регулювання економ.госп.механізм в умовах Сучасної змішаної економіки.

Ринковий механізм саморегулювання дає можливість:

1)ефективно розподіляти ресурси для в-ва необхідних суспільних товарів

2)успішне функціонування за наявності навіть обмеженої інформації

3)забезпечення гнучкості

4)оптимальне використаня результатівНТП

5)вільний вибір споживачів та підприємців

6)розширення асортименту продукції,підвищення якості,зниження витрат

7)задоволення різноманітних потреб,підвищення якості товарів та послуг

Функції державного механізму регулювання:

1)збереження ресурсів,що не відтворюються(природні)

2)формування механізму захисту навколишнього середовища

3)регулювання,використання ресурсів,що належать всьому людству(води)

4)забезпечення права на працю та дохід,перерозподіл доходів

5)забезпечення фундаментальних досліджень в науці

6)стабільний,економічний розвиток

7)створення стимулів для в-ва товарів і послуг суспільного використання.

70.Держава як суб’єкт економічних відносин.Економічні ф-ції держав,

Державний сектор в економіці

Державне регулювання економіки -це вплив держави на відтворювальні

Процеси в економіці за допомогою інвестування правових та економічних

Важелів з метою орієнтації господарських суб’єктів та окремих громадян

На досягнення цілей та пріоритетів державної соціально-економічної політики

Напрямки:

1)підтримуюча діяльність держави-забезпечення конкуренції створення та розвиток

Інфраструктури.

2)компенсаційна-покликана врівноважити недоліки та негативні функціонування

Ринково-економічної системи

3)регулююча-передбачаєрегламентацію економічних та соціальних відносин,з

Метою реалізації певних цілей.

Головна мета ДРЕ:

Забезпечення економ.та соц.стабільності та зміцнення економічної безпеки держави+

Цілі ДРЕ:

Раціональне використання ресурсів та досягнення макроекономічної ефективності.

Забезпечення стабільного розвитку національної економіки

Забезпечення конкурентної здатності вітчизняних товарів на трудовому ринку

Реалізація соціальних цілей розвитку суспільства

Основні функції держави:

1)забезпечення ефективності;

2)функція соціальної справедливості

3)стабільність

Економічні функції держави в розвинутих країнах:

1)забезпечення правової бази та суспільної атмосфери;

2)захист конкуренції;

3)перерозподілу доходів та національного багатства;

4)корегування розподілу ресурсів;

5)стабілізація економіки

6)регулювання зовнішньоекономічних відносин та валютного ринку;

7)виправлення вад ринкової системи.

Управління держ.сектором економіки в Україні.

В даний час базується на принципах відновлення галузевого управління з

Одночасним скороченням кількості міністерств,забороною адміністративного

Втручання в операційну діяльність підприємств.Вживаються заходи,щодо

Роздержавлення підприємств, перетворення підприємств в акціонерні товариства.

71. форми і методи державного регулювання економіки

Форми і методи державного регулювання економіки

Бюджетно-податкове регулювання пов’язане з функціонуванням державних фондів, формуванням державного бюджету та здійснення державних витрат і їх спрямованість на реалізацію цілей соціально-економічного розвитку країни.

Кредитно-грошове регулювання - діяльність держави, яка спрямована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною національною валютою та регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки.

Адміністративно-економічне регулювання передбачає заходи адміністративного та економічного характеру, які спрямовані на створення умов для функціонування ринкової системи і реалізації соціальних цілей суспільства.

Цінове регулювання - вплив держави на ринкове ціноутворення шляхом законодавчих і адміністративних заходів з метою проведення кон’юнктурної та структурної політики, приборкання інфляції, стимулювання виробництва, його модернізації, посилення конкурентноздатності економіки, пом’якшення соціальної напруги тощо.

Методи ДРЕ - сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Методи державного регулювання економіки:

· - прямі;

· - непрямі;

· - правові;

· - економічні;

· - адміністративні.

Прямі методи - методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси:

· - держконтракт і держзамовлення –угоди між державою і суб’єктами господарювання щодо виготовлення певного товару чи виконання певного виду послуг з метою задоволення соціально-економічних потреб споживача, стимулювання виробництва, зменшення дефіциту товарів і т.д.

· - субсидія - форма цільової фінансової або матеріальної допомоги держави окремим суб’єктом економіки.

· - субвенція - форма грошової чи матеріальної допомоги, що надається державою в екстремальних ситуаціях.

· - дотація - різновид субсидій: асигнування, доплати з державного бюджету з метою збалансування бюджетів нижчих рівнів.

· - ліцензування - дозвіл державних органів на право займатися певним видом діяльності.

· - фіксовані ціни на товари та послуги – форма державного закріплення цін на деякі товари і тарифи на послуги на певному рівні.

· - державні стандарти і нормативи - встановлення єдиних вимог, щодо норм якості, хімічного складу тощо.

Непрямі методи - сукупність опосередкованих засобів державного впливу на діяльність суб’єктів економіки.

Правові методи - система законів та законодавчих актів, що регламентують діяльність суб’єктів господарювання.

Економічні методи - створення фінансових чи матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні інтереси суб’єктів господарювання і зумовлювати їхню поведінку.

Адміністративні методи - заходи державної влади, які передбачають застосування заборон, дозволів або примус.

72.Обєктивні основи та шляхи виникнення капіталістичної системи,та етапи

Її розвитку.економічна система капіталізму вільної конкуренції,суть та

Основні ознаки.

1)Основи виникнення капіталістичної системи:

-зростання продуктивних сил;

-розвиток суспільного поділу праці;

-поглиблення спеціалізації вс/г;

-Розвиток ремісничого в-ва посилення майнової диференціації серед ремісників;

-первісне нагромадження капіталу.

Етапи розвитку капіталістичної економ. Системи:

1) капіталізм вільної конкуренції(17-19ст)

2) монополістичний (19-30рр.20ст.)

3) сучасна стадія (тобто змішана економіка 30рр.20ст.)

Ознаки капіталізму вільної конкуренції:

1. свобода підприємства означає, що підприємство може вільно купувати ресурси,
2. організовувати процес в-ва та продавати товари.Передбачає,що власники ресурсів
3. можуть на свій розсуд використовувати або реорганізовувати ресурси.
4. ринкова система та вільна конкуренція.
5. важливість ролі прибутку.
6. обмежена роль держави.
7. Капіталізм вільної конкуренції-це економ. Лад побудований на приватній власності,
8. На речові ресурси в-ва.Використання найманої праці,системи конкурентних ринків
9. Монополії на ринку праці та мотивуючого стимулу прибутку.

73. економічна система монополістичного капіталізму. Фінансово-монополістичний капітал.

Монополістичний капіталізм — це економічний лад із сис­темою великих і надвеликих підприємств, що уклали одним з од­ним різного роду угоди чи союзи, і як монополії займають панівне становище в економіці та ринках недосконалої конкуренції; ста­дія у розвитку капіталізму.

Ознаки капіталізму монополістичної конкуренції

§ Централізація та концентрація капіталу

§ Використання ефекту масштабу

§ Виникнення акціонерних товариств

§ В економіці головна роль належить монополіям і олігополіям

§ Недосконала конкуренція

§ Максимізація прибутку монополістом

§ Виникнення фінансового монополістичного капіталу

74.Суть і ознаки змішаної економ. Системи, моделі змішаної економіки.

Змішана економіка це – модель соціально-економічного розвитку, що передбачає

Поєднання приватної і власної форми власності, плану та ринку проведення

Інституціонального-соціальних реформ.

Причини виникнення змішаної економіки:

Негативні наслідки ринкової системи саморегулювання(безробіття);

Зростання монополізації в-ва та капіталу;

Зростання потреб у товарах та послугах колективного користування(освіта,транспорт)

Необхідність збереження не відтворювальних ресурсів,раціонального використання загальнолюдських ресурсів.

Необхідність перерозподілу доходів.

Характеристики змішаної економіки:

1)поєднання ринкового та державних елементів;

2)плюралізм форм власності;

3)розвиток державного підприємництва та формування держ.сектору економіки

4)розподіл та перерозподіл ресурсів та доходів;

5)модифікація ринкового ціноутворення в наслідок держ.регулювання цін;

6)підтримання конкурентних умов господарювання та запобігання монополії;

7)регулювання державою та профспілками умов оплати та ринку праці (вкл.

Колективний договір) виникає двостороння монополія.

8)соціально економічна система капіталізму.

75.теорія і практика економічної системи соціалізму.

Сутність економічної системи соціалізму-це загально народна власність на

Речові фактори в-ва що поєднує в одній особі працівника і власника засобів

В-ва утверджує трудовий характер асоціації виробників і визначає соціальну

Рівність між людьми як найбільш суттєвий момент соціальної справедливості.

Мета соціалізму-найбільш повне задоволення зростаючих матеріальних і культурних

Потреб суспільства на основі безперервного і планомірного розвитку народного

Господарства.

Головне знаряддя побудови соціалізму – це диктатура пролетаріату.якою керує

маркситсько - ленінська теорія

реалізація марксиської концепції економічного розвитку супроводжувалися значними

теоретичними змінами і монодифікувались у марксизько – ленінську теорію і

мала такі етапи;

1)політика воєнного комунізму

2)нова економічна політика(НЕП)

3)державний соціалізму(ДС)- це економічний лад який характеризується державною

Власністю на всі речові ресурси і ухвалою економічних рішень через центральне

економічне планування.

Основні риси ДС:

- панування держ. власності;

- централізоване регулювання всіх зв’язків держави;

- прямий розподіл ресурсів;

- бюрократизація управління;

- над централізація суспільного в-ва;

- жорстока залежність економіки від ідеології та політики;

- самоізоляція економіки

Механізм функціонування держ.соціалізму.

1)планомірна організація суспільного в-ва об’єктами народно-господарського

Планування були такі:

Економічні пропорції:

Народно господарські;

Між галузеві;

Внутрішньо галузеві;

Міжрайонні;

Внутрішньо районні;

2)значна економічна роль держави

3)централізоване управління народним господарством

4)ринок одержавленій економіці регулювався плавно

Криза ДС- це крах соціалізму як людей організації суспільної економіки в кожній

Окремій країні та економічній системі

Чинники які призвели до кризи соціалізму:

1)зведення всіх форм господарювання до однієї державної соціології

2)зосередження прийняття господарських рішень до центральних органів

3)управління тільки директивними методами

4)зростання дефіциту державного бюджету зовнішньої заборгованості

76. механізм функціонування соціалістичної адміністративно-командної економіки. Загальна криза і розпад світової системи соціалізму

механізм функціонування соціалістичної адміністративно-командної економіки.

1. планомірна організація суспільного в-ва

Об’єктами народно господарського планування були економічні пропорції:

• Народно господарські
• Міжгалузеві
• Внутрішньогалузеві
• Міжрайоні
• Внутрішнорайоні

2. значна економічна роль держави

3. централізоване управління народним господарством

4. ринок в одержавленій економіці

Криза державного соціалізму – це крах соціалізму як моделі організації суспільної економіки в кожній окремій країні та економічній системі.

77.Зміст і ріст перехідної економіки

Одним із перших хто вказав на необхідність відокремлення перехідного стану

Суспільства був Сен-Сімон,який виділяв 2 типи епохи:

1)органічна – нормально функціонуюча

2)критична-перехідна

Риси перехідної економіки:ПЕ

Особливий характер неврівноваженості ПЕ

Альтернативний характер ПЕ

Особливий характер суперечності в ПЕ

Наявність у ПЕ особливих перехідних економічних форм

Історичність ПЕ

Чинники ПЕ:

Природно – кліматичний(місце розташування,клімат)

Виробничо – економічні(засоби виробництва, спеціалізація, продуктивність)

Соціально – культурні(рівень освіти, культури)

Типи перехідної економіки:

1)за масштабами перехідних процесів:

Локальна здійснюється на обмеженому територіальному просторі

Глобальні – процес змін всього світового господарства

2)за характером перехідних процесів:

· Природно-еволюційний: відображає природний шлях еволюції економ.

Систем під впливом різних чинників

· Реформаторсько-еволюційний: характеризується відомим регулюванням

Перехідних процесів з боку суспільства.

79.Сутність світового господарства та етапи його розвитку.

Світове господарство-це сукупність господ. Які беруть участь у міжнародному господ

І пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин.

Суб’єктами СГ є:

Національне

ТНК-транс національне

Міжнародні організації

Міжнародні інтеграційні обєднання.

Етапи формування СГ

· До середини 19ст- створення світового ринку

· остання третина 19ст – 20рр. 20 ст. – територіальний поділ світу

· 20рр.20ст – 80рр-20ст. – протистояння капіталістичного і соціалістичного вкладів, посилення інтеграції

· 90рр.20ст. - цілісна світова економіка

2. Класифікація груп країни світового господарства.

Групи:

1. група подібних країн:

· держави з ринковою економікою та викоким рівнем соціально – економічного розвитку в яких ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності не менше 12$, 55% обсягу ВВП, 70% - експорту.

· Країни що розвиваються – держави з ринковою економікою та низьким рівнем економічного розвитку(припадає близько 28%ВВП, 25% світового експорту)

· Країна з перехідною економікою, держави які здійснюють перехід від адміністративно - командної до ринкової(Центрально і Східна Європа, Китай, 17%-ВВП, 5%- світового експорту.)

81. Міжнародний поділ праці та його форми

Міжнародний поділ праці -це процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного скаладаючи об’єктивну основу міжнародного обміу товароми та послугами та результатом інших видів діяльності

Фактори МПП:

• Природно – кліматичний
• Соціально – економічний
• Фактори пов’язані з науково технічним процесом.

Форми МПП:

1)міжнародна спеціалізація-це форма МПП за якої зосередження однорідного в-ва у світі

На основі диференціацій виробничих процесів між різними

Країнами та їх суб’єктами

Напрямки МС:

Предметна

По детальна

Технологічна- здійснення окремих операцій

2)міжнародна кооперація – це форма в-ва за участю двох або декілька країн

Методи налагодження К.3

Здійснення спільних програм

Договірна спеціалізація

Інтегрована кооперація

82. інтернаціоналізація господарських відносин і продуктивних сил. Транс націоналізація у світовому господарстві.

Інтернаціолізація

Інтернаціолізація виробництва встановлення безпосередніх стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, що відбувається у світовому маштабі

Інтернаціолізація капіталу процес переплетіння і обєднання національних капіталів, що проявляється як у створенні окремими компаніями об’єктів в інших державах така і в розвитку міжнародних форм зв’язків і контактів між капіталами різних країн

Інтернаціолізація господарського життя зближення економік країн, що виявляються у зростанні виробничої взаємозалежності, збільшенні міжнародного товарообороту, русі

83. міжнародна економічна інтеграція. Міжнародні інтеграційні угрупування.

Міжнародна економ.інтеграція

Економ.інтеграція – широке міждержавне обєднання яке діє відповідно до спеціальних угод, і має певну організаційну структуру.

Розвиток процесів міжнародної економ.зумовлений факторами

1. Економічним розвитком країн, груп, регіонів

2. Тенденціями демографічної ситуації

3. Наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем

Найпростішою формою є зона вільної торгівлі де діє особливий пільговий режим для країн учасниць

Митний союз вимагає проведення загальної зовнішньоторговельної політики, впровадження єдиного митного тарифу до країн, що не беруть участі в обєднанні

Спільний ринок характер.відміною барєрів між країнами не тільки у взаємній торгівлі, а й у переміщенні робочої сили та капіталу

Економічний союз об’єднує всі названі вище форми з проведенням спільної економічної і валютно-фінансової політики

Політичний союз ліквідація політичних кордонів між державами, тобто фактично їх обєднання у федеративну державу

· Провідні обєднання

· Європейський союз

· Північноамериканська угода про вільну торгівлю

· Союз незалежних держав

· Чорноморське економічне співробітництво

· Організація за демократію та економічний розвиток

84.Міжнародні економічні зв’язки та їх форми.

Міжнародні економічні відносини- це економічні відносини в системі СГ.

Форми МЕВ:

-міжнародна торгівля товарами та послугами

- міжнародний рух капіталу

- міжнародні валютні фінансові відносини

- міжнародна міграція робочої сили

- міжнародне виробниче співробітництво

- міжнародне науково технічне співробітництво

- транспортні відносини

Сучасний рівень МЕВ характеризується:

1)наявність багатосторонніх економічних відносин.

2)зростання якості та масштабів міжнародної торгівлі

3)прискорення процесів інтеграції

4)активний обмін науково технічними знаннями

85.Міжнародна торгівля та її основні види: протиціонізм і вільна торгівля.

Міжнародна торгівля- це форма міжнародних економ відносин яка передбачає

Переміщення товарів і послуг з межі що позначені державними

кордонами

види МП:

1)традиційна – це торгівля між суб’єктами різних нац. Технологій за традиційними

Правилами (товар – гроші)

2)торгівля продукції в рамках кооперації – це спосіб реалізації продукції між суб’єктами

Міжнародної виробничої кооперації яка здійснюється як правило за транспортними пільговими цінами.

4) зустрічна – це сукупність міжнародних торгівельних угод за укладення яких закупівля продукції супроводжується зворотним постачанням товарів з метою досягнення балансу

експортних та імпортних коопераціях

показники МП:

1) експорт-продаж

2) імпорт- купівля

3) зовнішньо торгівельний оборот – сума «е» «і»

4) торгівельне сальдо різниця між «е» «і»

види ЗЕП:

1)протекціонізм-це політика обмеження імпорту, що проводиться з метою захисту

національної економіки,стимулює розвиток вітчизняного в-ва.

2)прирейдерство - це зовнішня торгівельна політика яка не обмежується жодними

Протекційними бар’єрами.

86. сутність і форми міжнародного руху капіталів.

Міжнародний рух капіталу переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери використання

Форми:

· Експорт підприємницького капіталу (вкладення капіталу в промисл. с/г)

· Позичковий капітал – експортується у вигляді грошових кредитів уряду, або підприємствам інших країн, вкладання грошей на банківські рахунки

· Між нар.-економ. Допомога -виступає у вигляді грантів, субсидій для отримання безплатних консультацій, поставки обладнання, стажування та навчання за кордоном.

87. міжнародні валютно-фінансові відносини. міжнародні валютно-фінансові організації

· Міжнародні валютно відносини це система відносин, пов’язана з функціонуванням грошей як світових грошей

· Валютний паритет співвідношення між валютами різних країн, що встановлюються законодавчо

· Валютний курс ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни

· Конвертована валюта національна грошова одиниця, що має здатність вільно обмінюватись на іноземні валюти, виконувати функції світових грошей

· Валютний ринок система соціально-економічних відносин купівлі – продажу різних іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах

· Міжнародні валютно-фінансові організації інститути створені на основі міждержавних угод з метою регулювання міжнародних-економічних відносин

· Міжнародний валютний фонд є міжурядовою валютно-кредитною організацією, діяльність якої спрямована на сприяння розвитку міжнародних економічних, особливо фінансово-кредитних і торговельних

· Світовий банк між народ.інвестиції інститут. Статутом Світового банку передбачено що його кредитні ресурси спрямовуються виключно на розвиток виробництва, малого бізнесу, приватного сектора економіки, на підтримку між нар.зусиль з охорони довкілля.

· Міжнародний банк реконструкції та розвитку – спеціалізований заклад ООНЮ, міждерж.інвестиційний інститут. мета діяльності – сприяння країнам членам у розвитку їх економіки шляхом надання довгострокових кредитів і позик

88.міжнародна міграція робочої сили. Проблема та перспективи участі України у системі сучасного світового господарства.

Міжнародна трудова міграція форма міжнар.економ. відносин,яка полягає у переливанні трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками

Причини міграції:

· Неекономічного типу політичні, релігійні, расові, сімейні

· Економічного низький рівень життя, масове безробіття, рівень заробітної плати.

· Важливим фактором труд.міграції є вивіз капіталу, функціонування міжнародних корпорацій

· Міграція буває

· Тимчасова, сезонна, маятникова

Дата добавления: 2015-05-26