Осадові органогенні та хемогенні породи

Самостійна робота №4.

Осадові уламкові гірські породи.

Самостійна робота №3.

Уламкові породи утворюються з механічних опадів у результаті фізичного руйнування материнських порід. За умовами залягання це найчастіше лінзи або лінзоподібні пластові поклади.

Структури уламкових порід характеризуються величиною зерен уламків. Серед них виділяють: грубоуламочну (більш 2 мм у поперечнику), піщану (2-0,1 мм), пилувату (0,1-0,01 мм), глинисту (менш 0,01 мм) і змішану.

При описі уламкових порід необхідно характеризувати не тільки величину уламків і їхня однорідність, а так само мінеральний склад. Наприклад, галечник базальтовий, гравій кварцитовий, пісок аркозові (полевошпатовий) і т.д.

Уламкові породи в результаті наступних геологічних процесів можуть бути зцементовані. У залежності від величини уламків і їхнього стану (окатані чи кутасті) породи називаються брекчією чи конгломератом і ін.

При описі зцементованих уламкових порід необхідно характеризувати не тільки склад уламків, але і склад цементу, а так само характер цементації.

Приклад опису піщанику: щільна сіро-зеленувата порода, що складається з зерен кварцу, розміром у поперечнику 0,3-0,5 мм (20%) глауконіту до 3 мм (80%), зцементовані зеленувато-сірим цементом (до 20%), що скипає при впливі розведеною соляною кислотою зцементовані зеленувато-сірим цементом (до 20%), що скипає при впливі розведеною соляною кислотою.

Порода визначається як піщаник вапняний полиміктовий (кварц-глауконітовий), средньозернистий.

Таблиця 3.Класифікація уламкових порід

РОЗМІР УЛАМКІВ (мм)	ХАРАКТЕР УЛАМКІВ
ПУХКІ	ЗЦЕМЕНТОВАНІ	ОСНОВНІ СТРУКТУРИ
Гострокутні уламки	Окатані уламки	Гострокутні уламки	Окатані уламки
Більш 1000	брили	великі валуни	валуники	псефитові (грубоуламочні)
100-1000	дрібні брили	валуни
10-100	щебінь	галечник	брекчія	Конгло-мерат
2-10	дресва	гравій	десвяник	гравеліт
0,1-2	пісок		піщаник		псамітові (песчані)
1,0-0,01	алеврит		алевроліт		алевритові (мулкуваті)
Менш 0,01	пеліт (глина)		аргіліт		пелітові (глинисті)

Завдання: зробити опис осадових уламкових гірських порід: валуник; галечник; щебінь; гравій; древа; пісок; лес;, лесовидний суглинок; глина, суглинок; супсь; конгломерат; брекчія; піщаник; алевроліт; аргіліт

Час виконання _________

Органогенні і хемогенні породи утворюються у водяному середовищі і на поверхні суши в результаті життєдіяльності тваринних і рослинних організмів і хімічних процесів. У зв'язку з цим органогенні і хемогенні породи розглядаються разом, а класифікувати їх найбільш зручно по хімічному складі, виділяючи карбонатні, кременисті, сірчанокислотні, галогенні, фосфатні, углеродисті.

Хімічні (хемогенні) породи утворюються з хімічних осадків насичених або колоїдних розчинів. До хімічних порід відноситься кам'яна сіль, калійні солі, доломіти, деякі різновиди вапняків, боксит і ін. Хімічні породи здебільшого мають кристалічну структуру і розділяються по величині зерен на крупнокристалічні (>1 мм), приховано кристалічні (0,1...0,01 мм).

Органогенні породи утворяться в результаті біологічного життя рослин, організмів і мікроорганізмів. Наприклад, крейда, вапняк-черепашник, діатоміт, торф, вугілля й ін.

Органогенні породи, якщо вони складені з добре збережених чи скам'янілостей кістяків організмів, мають зооморфну структуру, а якщо це уламки кістяків, тоді структура називається детрітусова.

Залягання осадових порід хімічного або органогенного походження горизонтальне чи близьке до нього. Форми залягання шари. Дуже часто по потужності шару спостерігається зміна або фарбування матеріалу нагромадження, що свідчить про зміну умов опадоутворення. Слоїстість це найважливіша текстурна ознака для осадових порід.

При вивченні осадових порід особлива увага варто приділити їхній пористості, оскільки пори і тріщини не тільки знижують міцність породи, але і є каналами руху і нагромадження води. Пористість – це сумарний обсяг усіх порожнеч і тріщин у породі.

По ступені пористості можна виділити наступні породи:

1. щільні, у яких пористість непомітна;

2. дрібно пористі – помітні дрібні частини пори;

3. грубопористі – величина пір коливається від 0,5 до 2,5 мм;

4. кавернозні – більш 2,5 мм.

Дата добавления: 2015-05-26