Облік податків у фінансовій звітності

Визначення сум податків і контроль за їх сплатою банки здійсню­ють відповідно до норм чинного податкового законодавства Укра­їни. За основу беруть таке правило: фінансовий облік має дати реальне уявлення про фінансовий стан банку та результати його діяльності незалежно від правил та вимог податкового законодав­ства. Такий підхід зумовлює певну різницю у визначенні активів, зобов'язань, доходів та витрат банку, і як наслідок — відмінність між обліковим (за даними фінансового обліку) та податковим при­бутком. Підходи МСБО 12 «Податок на прибуток» базуються на такому тлумаченні цих категорій:

- обліковий прибуток - це чистий прибуток або збиток без урахування податкових витрат;

- оподатковуваний прибуток (податковий збиток) - це прибу­ток (збиток), визначений за нормами податкового законодав­ства, тобто база оподаткування, на підставі якої визначається
податок на прибуток як зобов'язання до сплати або як актив
до відшкодування.

Основні положення щодо обліку поточних і відстрочених по­даткових активів та податкових зобов'язань у банках України визначені в Інструкції про порядок відображення в бухгалтерсь­кому обліку банками України поточних і відстрочених податко­вих активів та податкових зобов'язань № 140 від 17.03.2009.

П(С)БО 17 визначає основні терміни щодо податку на прибу­ток так:

- обліковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у звіті про фінансові результати за звітний період (йдеться про економічний прибуток від діяльності суб'єкта господарювання);

- податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткуван­ня за звітний період.

Усі відмінності між обліковим та податковим прибутком мож­на класифікувати як постійні та тимчасові різниці.

Постійні різниці між податковим та обліковим прибутками зумовлені тим, що окремі витрати і доходи включаються до роз­рахунку облікового прибутку (збитку), але не враховуються в разі визначення податкового прибутку (збитку), або визнаються з ме­тою оподаткування, але не визнаються у фінансових звітах.

Тимчасові різниці між податковим та обліковим прибутками - це різниці в часі, які виникають унаслідок того що період, у яко­му окремі доходи або витрати включаються до складу податково­го прибутку, не збігається з періодом, у якому ці статті включені для обчислення облікового прибутку.

Інструкція «Про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових ак­тивів та податкових зобов'язань» оперує двома видами тимчасо­вих різниць:

1) тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню, тобто така, яка
при визначенні суми оподатковуваного прибутку (податкового
збитку) у майбутніх періодах призведе до виникнення суми, що
підлягає вирахуванню (у той період, у який балансова вартість
активу чи зобов'язання відшкодовується або погашається);

2) тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню, тобто така,
яка при визначенні суми оподатковуваного прибутку (податкового збитку) у майбутніх періодах призведе до виникнення суми, що підлягає оподаткуванню (у той період, у який балан­сова вартість активу чи зобов'язання відшкодовується або по­гашається).

Обидва види тимчасових різниць зумовлюють необхідність відображення в балансі сум відстрочених податкових активів або відстрочених податкових зобов'язань.

Для розрахунку впливу тимчасових різниць на податок на прибуток потрібно:

- визначити всі тимчасові різниці на дату складання балансу;

- здійснити їх поділ на тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, та тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню;

- обрахувати всі відстрочені податкові зобов'язання (ВПЗ), визначивши податковий ефект сукупних тимчасових різниць, що
підлягають оподаткуванню, застосовуючи ставку податку на прибуток;

- обрахувати всі відстрочені податкові активи (ВПА), визначивши податковий ефект сукупної тимчасової різниці, Що підля­гає вирахуванню, застосовуючи ставку податку на прибуток.

Відстрочений податковий актив (ВПА) - це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок:

- тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;

- перенесення на майбутні періоди податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

- перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими неможливо скористатися у звітному періоді.

ВПА зменшує суму податкового зобов'язання в майбутніх пе­ріодах.

Відстрочене податкове зобов'язання (ВПЗ) - це сума подат­ку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

ВПЗ збільшує суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті в наступні періоди.

ВПА та ВПЗ розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому здійснюватимуться реаліза­ція або використання активу та погашення зобов'язання.

ВПА і ВПЗ не дисконтуються.

Банк визнає відстрочений податок на прибуток витратами, крім відстроченого податку на прибуток, що нарахований у резуль­таті операцій, які відображаються у власному капіталі. Відстро­чений податок на прибуток відображається безпосередньо за ра­хунками власного капіталу, якщо податок відноситься до статей, які відображені безпосередньо за рахунками власного капіталу (переоцінка основних засобів, переоцінка цінних паперів у порт­фелі банку на продаж тощо).

Відображення поточних та відстрочених податкових активів і зобов'язань у бухгалтерському обліку здійснюється із застосуван­ням таких рахунків:

1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

3520 А «Дебіторська заборгованість за податком на прибуток»;

3521А «Відстрочений податковий актив»;

3620 П «Кредиторська заборгованість за податком на прибу­ток»;

3621П «Відстрочені податкові зобов'язання»;

5100 П «Результати переоцінки основних засобів»;

5101П «Результати переоцінки нематеріальних активів»;

5102 АП «Результати переоцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж»;

7900 АП «Податок на прибуток».

Перерахування суми податку на прибуток відповідно до чин­ного законодавства відображається такими бухгалтерськими про­веденнями:

Дебет рахунків: 3520,3620;

Кредит рахунку: 1200.

Визнання витрат з податку на прибуток відображається таким бухгалтерським проведенням:

Дебет рахунку: 7900;

Кредит рахунку: 3620.

Згортання дебіторської та кредиторської заборгованості з по­датку на прибуток за звітний період відображається таким бухгал­терським проведенням:

Дебет рахунку: 3620;

Кредит рахунку: 3520.

У разі визнання банком ВПЗ виконується таке проведення:

Дебет рахунків: 7900,5100,5101,5102;

Кредит рахунку: 3621.

У разі визнання банком ВПА виконується таке бухгалтерське проведення:

Дебет рахунку: 3521;

Кредит рахунку: 7900.

Банк на звітну дату переглядає суми витрат з податку на при­буток з урахуванням раніше визнаних ВПА і ВПЗ.

Бухгалтерський облік інших податків, зборів та обов'язкових внесків банки здійснюють з використанням таких рахунків:

3622 П «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток»;

3623 П «Кредиторська заборгованість за зборами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб»;

7401А «Внески, збори на обов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування»;

7410 А «Податок па додану вартість»;

7411А «Податок па землю»;

7418 А «Відрахування до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

7419 А «Сплата інших податків та обов'язкових платежів, крім податку на прибуток».

На рахунку 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток», відкривають аналітичні рахунки за видами податків та обов'язкових платежів.

Нараховані суми плати за землю відображаються в обліку:

Дебет рахунку: 7411;

Кредит рахунку: 3622.

На суму нарахованого податку з власників транспортних за­собів та інших самохідних машин і механізмів складають таку кореспонденцію:

Дебет рахунку: 7419;

Кредит рахунку: 3622.

У бухгалтерському обліку нарахування до бюджету зобов'я­зань банку з ПДВ відображається таким проведенням:

Дебет рахунку: 7410;

Кредит рахунку: 3622.

Нарахування внесків та зборів до фондів соціального страху­вання відображається:

Дебет рахунку: 7401;

Кредит рахунку: 3622.

Витрати на сплату комунального податку відносять до інших операційних витрат бухгалтерським проведенням:

Дебет рахунку: 7419;

Кредит рахунку: 3622.

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлен­ня документів і зараховується до місцевого бюджету (за винятком деяких випадків). Суми сплаченого державного мита відносять на інші операційні витрати як:

Дебет рахунку: 7419;

Кредит рахунку: 3622.

Суми нарахованих внесків до фонду гарантування вкладів фі­зичних осіб відображаються проведенням:

Дебет рахунку: 7418;

Кредит рахунку: 3623.

Сплата податків, зборів (обов'язкових платежів) відображаєть­ся проведенням:

Дебет рахунків: 3622,3623;

Кредит: рахунки для обліку грошових коштів.

За несвоєчасно сплачені банками суми податків та інших по­даткових платежів передбачені фінансові санкції. Після закінчен­ня встановлених термінів сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою й утримується з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмок за кожний день прострочен­ня, у т.ч. день сплати, у розмірі, визначеному законодавством за окремими видами платежів.

При надходженні сум для сплати недоїмки в першу чергу погашається недоїмка, а потім — пеня. При утриманні недоїмки на підставі рішення суду першочергово покриваються витрати, по­в'язані з утриманням.

Недоїмка за податками та іншими податковими платежами та нарахування пені можуть визначатися на підставі актів переві­рок державних податкових інспекторів та працівників відповід­них державних цільових фондів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Дата добавления: 2015-05-29