Методи фінансового планування та їх класифікація

Фінансове планування як основа фінансового механізму управління

Фінансове планування — це один з елементів діяльності, пов'язаної з управлінням фінансами, складова частина всього народногосподарського планування. Об'єктом фінансовогопланування виступають фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту, найважливішими серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін. Фінансовий план — це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів — вони складаються виключно в грошовій формі.

Принципи фінансового планування:

— наукова обгрунтованість, яка передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, з врахуванням кращого досвіду; використання засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого з них;

— єдність фінансових планів полягає в єдності фінансової політики, єдиному підході до розподілу валового національного доходу, єдиній методології розрахунку фінансових показників та ін.;

— безперервність, яка означає взаємозв'язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів;

— стабільність, тобто незмінність показників фінансових планів.

Фінансові плани складаються окремими підприємствами, організаціями, установами, їх об'єднаннями (баланси доходів і видатків, кошториси, бізнес-плани, платіжні календарі); на рівні міністерств, відомств, державних комітетів, державних цільових фондів; в розрізі окремих територій (місцеві бюджети), а також на рівні країни в цілому (Державний бюджет України, зведений бюджет, зведений баланс фінансових ресурсів).

За тривалістю дії розрізняють:

— перспективні фінансові плани (на період понад 1 рік);

— поточні (на 1 рік);

— оперативні (на квартал, місяць)

Фінансове планування – процес розробки системи фінансових планів і бюджетів по забезпеченню функціонування і розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності в наступному періоді. У ринковій економіці фінансове планування має чисто внутрішньофірмові ознаки.

Мета фінансового планування – забезпечити фінансові можливості для успішної господарської діяльності, досягти прибутковості і конкурентоспроможності підприємства.

Значення фінансового планування і прогнозування полягає в тому, що воно:

Втілює стратегічні цілі в форму конкретних фінансово-економічних показників;

Забезпечує фінансовими ресурсами операційну та інвестиційну діяльність підприємства;

Визначає життєздатність проекту підприємства в умовах конкуренції;

Є фактором підтримки фінансової підтримки з боку як внутрішніх так і зовнішніх інвесторів.

Внутрішньофірмове фінансове планування базується на використанні трьох основних його систем:

Прогнозування фінансової діяльності;

Поточне фінансове планування;

Оперативне фінансове планування.

Усі системи фінансового прогнозування і планування перебувають у взаємозв’язку і реалізуються в певній послідовності.

Прогнозування складається з вивчення можливого фінансового стану підприємства на довогострокову перспективу. Прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників і параметрів, використання яких дозволяє визначити один із варіантів розвитку фінансової діяльності підприємства.

Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних фінансових документів:

Прогноз звіту про прибутки і збитки;

Прогноз руху грошових коштів;

Прогноз бухгалтерського балансу.

Після складання цих прогнозів визначають стратегію фінансування підприємства, сутність якої полягає у:

Формуванні структури і витрат капіталу;

Визначенні джерел довгострокового фінансування;

Виборі способів нарощування капіталу на перспективу.

Дата добавления: 2015-05-29