Мал. 48

Помітимо, що трикутники 1₀А₀ 1^/, 2₀ А₀2^/, 3₀А₀3^/ прямокутні (А_о ┴ kk), рівнобедрені (катети рівні за побудовою) і подібні (паралельні схожі сторони).

Далі знаходять перспективне зображення глибинної прямої і пучка рівнобіжних прямих. Перспективою заданої прямої буде відрізок А_оР, тому що граничною точкою глибинної прямої є головна точка. Перспективу паралельних прямих будують за допомогою їхньої загальної граничної точки. Направивши промінь зору SD паралельно даним прямим, знаходять точку його перетинання з лінією обрію. Точка D буде точкою сходу пучка паралельних прямих. Тоді лінії переносу 1₀ – D, 2₀ – D, 3₀ – D в перетинанні з прямої А_оР відзначать точки 1, 2, 3, які визначать перспективні відрізки Ао—1, 1—2, 2—3, рівні по довжині відрізкам, заданим на основі картини.

Розглянемо трикутник SРD, що утворився в площині обрію. Він подібний трикутнику 1_оА_о1^/ тому що в них паралельні схожі сторони. Отже, він прямокутний і рівнобедрений, а катети SР і РD рівні між собою. Звідси випливає, що при побудові масштабу глибин точкою сходу ліній переносу є дистанційна точка, що знаходиться на лінії обрію і відстоїть від головної точки Р на зорову відстань SР. Як бачимо, побудова масштабу глибин зв'язана з якщо точку, яка відділяє

положенням точки зору щодо картини. При побудові перспективних зображень дистанційна відстань є одним з елементів картини і задається автором-художником.

Лінії переносу, що складають з основою картини кут 45°, проводять на предметній площині в двох різних напрямках. Тому на лінії обрію відзначають дві дистанційні точки D₁ і D₂, розташовані по різні сторони і на рівній відстані від головної точки Р (мал. 48, в). Якщо пряма знаходиться ліворуч від лінії головного вертикала, то користуються лівою дистанційною точкою D₁ (мал. 49, а), а якщо пряма праворуч, те застосовують точку D₂ (мал. 49, б).

Дата добавления: 2015-05-29