Лаврентій Зизаній Тустановський

Даміан Наливайко

Вихованцем Острозької академії був син убогої вдовиці Даміан Наливайко -рідний брат відомого ватажка козацько-селянського повстання 1594-1596 рр. Северина Наливайка. Даміан був священиком, духівником, сповідником князя К.-В. Острозького. Імовірно викладав у Острозькій академії. Збереглися "Лекції Іоанна Златоустого....от Даміана Наливайка вибраніє". Свої переклади раньохристиянських філософів-патристів Д. Наливайко робив не тільки старослов'янською, але й староукраїнською мовою, якою у той час говорили інтелігенти України. Тому праці Наливайка відіграли велику роль у формуванні української літературної мови. Д. Наливайко брав активну участь у Берестейському соборі 1596 р. Боровся з уніатами не тільки пером, але й шаблею. У січні 1596 р. на чолі повсталих селян нападав на маєтки Іпатій Потея та Кирила Терлецького.

У 1603-1605 рр. Д. Наливайко очолював друкарню у Дермані, написав ряд передмов та післямов до книг, які там видавались, а також вірші "Лямент дому княжат Острозьких", призначених до похорон князя Олександра Острозького, що відбулися 23 лютого 1604 р. Князь Олександр – єдиний з п’яти дітей Острозького, що залишався православним і всіляко допомагав батькові на сеймах у захисті Православної церкви, брав активну участь у православному Берестейському соборі 1596 р., був отруєний єзуїтами 2 грудня 1603 р. у Старокостянтинівському замку. У своїх віршах Даміан Наливайко прославляє князя Олександра, як поборника Православної віри, від імені померлого закликає продовжувати його справу. За легендою, Д.Наливайко заповідав поховати себе не біля церкви, як за звичаєм ховали священиків, а в полі, на роздоріжжі, якщо всі церкви стануть уніатськими і не залишиться в Україні церков православних.

На думку дослідника М. Ботвинника в Острозькій академії вчився відомий філософ, письменник та педагог Лаврентій Зизаній Тустановський, брат визначного культурно-освітнього діяча Стефана Зизанія. Слово "зизаній" грецькою мовою означає "кукіль" - шапка монаха. Те, що обидва брати вибрали собі таке прізвище свідчить про те, що вони були монахами. Прізвище Тустановський походить від містечка Тустановичі (біля Дрогобича), у якому, очевидно якийсь час перебували брати. У другій половині 1590-х років Л.З.Тустановський разом з братом жив у Вільно. У 1595 р. у Вільно Лаврентій Зизаній видав перший слов'яно-руський словник - " Лексик с толкованиєм словянских мов просто", у якому старослов'янські слова були
перекладені на українську розмовну мову. У цей же час він друкує "Граматику
словенську", разом з братом готує до видання оригінальну "Азбуку", Книгу_о
вірі. Після Берестейської унії Лаврентій Зизаній був позбавлений можливості
друкувати свої твори. Він працював учителем, священиком, проповідником. У
1600-1608 роках був домашнім вчителем внуків Василя-Костянтина Острозького,
дітей князя Олександра. Після смерті князя Василя-Костянтина Острозького в 1608 р. його невістка князя Анна вигнала Тустановського, оскільки він був православним, вона ж хотіла виховати дітей у католицькій вірі. Відомо, що у 1612 р. Тустановський став священиком соборної церкві в Корці. У 1627 р. він написав "Катехізис", який поїхав затверджувати до Москви. Проте московські богослови не визнали "Катехізису" Тустановського, оскільки в ньому містилися ідеї, що суперечили православному богослов’ю.

Л.З. Тустановський обґрунтовує думку, що сенс життя людини у активній творчій праці, що для спасіння не досить молитви "Не досить на самой вере, а добрьіх учинков потреба". Життя людське коротке. Його короткочасність лише нагадує, що за короткий період можна зробити чимало добрих справ.

У катехізисі Л.С. Тустановського яскраво прозвучала ідея самовластя людини. У той час, коли ортодоксальна церква стверджувала, що "падаєт человек самовластием, а встает властию и исправлением Божиим", Лаврентій Зизаній проголосив, що і добрі, і дурні вчинки людини залежать тільки від неї самої. "Самовластием человек обращается к добродетелям, яко и ко злобам". Ця ідея перегукується з трактатом Піко делла Мірандолли "Про гідність людини".

Однією з ідей "Катехізису" Лаврентія Зизанія Тустановського є ідея рівності всіх релігій. У різних народів Бог носить різні назви. У слов'ян слово Бог, на думку письменника, означає багатство, у греків "Теос" означає всебачення, у латинян "Деоз" означає страх, у німців "Гот" означає багатство, благість. Отже різні народи дають Богу різні назви. Імен Божих багато, але сам він один " в своем естестве и величестве, ни умом домьіслим, ниже словом изречен". Тому, на думку Тустановського, немає вір гірших і кращих, істинних і неправдивих. Всі релігії рівні і кожна з них по-своєму веде до Бога.

У свій "Катехізис" 1627 р. Л.З.Тустановський включив відомості "о кругах небесньїх, и о планитах и о зодиях, и о затмении солнца, и о громе, и молнии". Тустановський пояснював рух планет саморухом небесних кругів, визнавав кулеподібність землі і нескінченність всесвіту - "земля наша єдина точка посередку неба, а светила небеньїе бесконечную личбу мают". Очевидно, Тустановський був знайомий з трактатами Джордано Бруно, який проголосив нескінченність світів.

[1] Там само. С..45.

[2] Яковенко Н.М.Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь, Центральна Україна). К.:Наукова думка, 1993. – 414 с. – С. 92

[3] Kempa T. Konstanty-Wasil Ostrogsk (ok. 1524/1525 -1608) wojewoda kijowski I marszalek ziemi wolynskiej. – Tirun;Wydawnictwo uniwersytetu im.M.Kopernika, 1997. – 228 s. – s.97.

[4] Мицько І.З. Острозька сорв’яно-греко-латинська академія. –К.: Наукова думка, 1990. –192 с. – С.108.

[5] Мицько І.З. Острозька сорв’яно-греко-латинська академія. –К.: Наукова думка, 1990. –192 с. – С.24.

[6] Там само..С. 29.

[7] Мицько І.З. Острозька сорв’яно-греко-латинська академія. –К.: Наукова думка, 1990. –192 с. – С.58.

[8] Грушевський М.С.Історія України-Руси.–

Дата добавления: 2015-05-26