Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Jing qi yi tan ou lu




Дослівник:

Часто вспоминаются ручей, беседка, солнца закат,

Глубоко захмелев, не знаем дорогу обратно.

Воодушевление исчерпано, уже поздно, пора возвращаться на лодке.

Ошибочно вошли в глубокое место среди корней лотоса.

С усилием переправляемся, с усилием переправляемся,

Испуганно поднялись на отмели чайки и цапли.

(Переклад автора. – Н.Ч.)

 

Лі Цинчжао - одна з небагатьох поетес, вірші яких відзначені яркою індивідуальністю і талантом. Жанр, у якому вона звичайно писала і которий вона відстоювала як самостійний, називається Ци . Історія цього жанру для нас незвичайна. На думку дослідників, початок його - пісенний [6], веде походження від народної поетичної творчості, але в період епохи Тан жанр Ци почав затверджувати себе як самостійний поетичний жанр, особливість якого в тім, що не мелодія складається на вірші, а вірш підбирається до визначеної мелодії за схемою: «мелодія має певні рядки, рядки мають певні ієрогліфи, ієрогліфи мають певний тон» [6]. У такий спосіб задавалася ритміко-мелодійна схема, рамками

якої були: 1) кількість рядків, 2) кількість ієрогліфів у рядку, 3) система тонів і 4) рима. Для кожної мелодії - свої співвідношення цих компонентів. У цілому жанр Ци розширив можливості поетичної творчості, яка задовольнялася строгими регламентованими рамками класичного жанру Ши , що бере свій початок у «Ши цзін» - «Книзі пісень»,складеної ще Конфуцієм. На відміну від жанру Ши жанр Ци став більш ліричним, емоційним, тематика віршів будується навколо інтимних сторін життя людини, його таємних думок, бажань, надій. Як відзначає Є. А Серебряков, жанрові Ци більш властиві недомовка, багатоплановість змісту, гнучкість і невловимість утілених почуттів [5].Ліричні теми, що не дуже добре приймав на себе жанр Ши, встановлений в основному як поезія громадянського обов'язку, легко приймає жанр Ци, і спочатку неофіційний і непомітний, він усе більше і більше набирає сили в епоху Тан. У наступну епоху Сун він одержує загальне визнання. На російську мову його іноді переводять як романс, зрозуміло, не ставлячи знака рівності між ними. Помітимо, що назва мелодії і вірш на цю мелодію по змісту звичайно не співвідносяться один з одним - назва мелодії, як правило, відносить читача не до змісту, а до форми, тому в російських перекладах її не переводять.

Перед нами вірш із шести рядків. У кожнім рядку, крім третього і п'ятого, по шести ієрогліфів, закінчуються вони чіткою римою mu lu chu lu з загальним четвертим тоном. Але цікаві тут більше третій і п'ятий рядки.

У третьому рядку начебто бракує (з погляду традиційного жанру Ши) одного ієрогліфа з четвертим тоном і закінченням -u. Згадаємо зауваження Ю. Лотмана про відсутність рими, присутності нерими, мінус-рими як художньо значних елементах вірша. У нашому випадку відразу три так званих мінус-прийоми: не-рима (lu-zhou), неспіввіднесеність тонів і відсутність шостого слова, заданого двома попередніми рядками. Можна припустити, що мелодія пісні колись у цьому місці обривалася, але потім ненадовго вирівнювалася - четвертий рядок повторює структуру перших двох. П`ятий і шостий рядки виявляють собою своєрідність усієї мелодії, не шість слів, а два у кожному, крім того один рядок повторює інший. Останній, шостий рядок, повертається до перших двох за формою, зміст його, однак, вже інший.

Композиція вірша своєрідна. У першому рядку даний опис зовнішнього середовища: часто вспоминается ручей, беседка и солнца закат. Другий рядок - опис внутрішнього стану ліричного героя: глубоко захмелев не знаем дорогу назад. Третій рядок є усіченим, немає шостого останнього слова, рима і тон, як ми вже говорили, не збігаються, та й ієрогліф исчерпать (про настрій) , теж указує на деяку межу, за якою думка повертається зовсім у несподіване русло: помилково заплисти в зарості водяної лілії - лотоса. Таким чином, формальна сторона вірша - присутність не-рими, про що ми також уже говорили, - указує тут на зміну всього сюжету в цілому. Якщо перші три рядка - опис обставин до початку головної події, то четвертий рядок - зав'язка цієї події, сам же «мінус-прийом» виступає тут межою між описом і дією, між звичайним і несподіваним, між заданістю і можливостю. До четвертого рядка мелодія начебто вирівнюється, але не повторює перші два рядки, а злегка протистоїть їм: замість того, щоб повернутися назад, попадаємо в глибоке місце. Тут знову згадаємо ідею Ю. Лотмана, що, розкриваючи природу рими, говорить: «рифма есть звуковое совпадение слов или их частей в конце ритмичевкой единицы при смысловом несовпадении». Звуковий збіг лише відтіняє значеннєве розходження. І якщо в повсякденній мові 归 路 gui lu і 深处 shen chu ні в чому не протиставляються і кожне словосполучення самостійне, то в вірші з'єднання їх у риму lu chu ставить в один ряд, акцентує значення кожного слова. Таким чином, тільки в даному місці їх можна зіставити, і це зіставлення несподівано розкриває нам нові змісти. Якщо образ дороги - рух, мінливість, спрямованість, то глибоке місце є тут великим контрастом - зупинкою, де немає змін, усе статично й звичайно. І образ лотоса, що росте в озерах або на болоті, підсилює цей зміст. Цей образ протистоїть і образові гірської річки у самому початку вірша, що вказує на бурхливий біг води.

П'ятий рядок є кульмінацією усього твору. Тут і повтор словосполучення с усилием переправляться 争渡, і усічення рядка, і наявність пауз. Усе це говорить про виділеность цього рядка і особой значеннєвої його насиченості.

У коментарі до цього рядка китайський учений Лю Юй говорить, що ієрогліф деякі китайські дослідники інтерпретують через його омонімічне значення "як?" . Відповідно п'ятий рядок буде переводитися так: "як переправлятися? як переправлятися?",що на думку вченого не збігається з загальним контекстом вірша [2]. Цікаво, що в іншому вірші на цю мелодію, підлеглому такій же структурі, у п'ятому рядкові Лі Цинчжао вживає питання: 知 否 "знаєш - ні? знаєш - ні?", що змушує думати про питальну інтонацію, яка задана структурою даної мелодії. Але при уважному вивченні віршів інших поетів на цю мелодію питальна інтонація не виявляється тут необхідною умовою. Наприклад, Цинь Гуань її не вживає [З]. Незалежно від того, як вирішується ця проблема, ясно, що омонімічне значення ієрогліфа збагачує твір новими змістами.

Останній рядок - розв'язка. Його повна закінченість - збіг з четвертим, першим і другим рядками - начебто направляє вірш у колишнє русло, але вже в новій якості. М. Цветаєва казала, що вірш пишеться заради останнього рядка, і якщо це висловлення не обов`язково відноситься до всієї поезії, то в даному випадку це дійсно так. Це підтверджується і китайськими коментарями поезії Лі Цинчжао, які винесли останній рядок цього вірша в його назву. Виділяє його і перекладач М.Басманов, відокремлюючи від попередніх рядків трьома крапками.

Особливості поетики цього вірша представляють відомі труднощі для перекладу. У літературознавчій синології цей вірш навмисно «полегшується», зводиться до легкої веселої прогулянки, не більш. Подивимося, як ця задача вирішується перекладачем. На сьогоднішній день нам знайом переклад цього вірша, виконаний М. Басмановым на російську мову:

Вижу снова простор голубой,

Над беседкой тихий закат..

Мы совсем захмелели с тобой,

Мы забыли дорогу назад.

Было счастье и кончилось вдруг!..

В путь обратный пора нам грести,

Только лотос разросся вокруг,

Всюду лотос на нашем пути.

Мы на весла

Дружней налегли,

Мы гребем,

Выбиваясь из сил.

…И в смятении чайки вдали

Улетают с песчаной косы.

Перше, що упадає в око читачеві-синологу, - це відсутність у оригіналі особистих займенників і наявність їх у перекладі: ми, з тобою, ми, нам.Наявність займенників робить вірш і будь-яку іншу думку більш визначеною і ясною. Згадаємо Є. А. Серебрякова, що говорив про багатоплановість змісту, гнучкість і невловимість втілених почуттів, властивому жанрові Ци. Хто присутній у даному вірші? Один, два або відразу декілька героїв? Мова тут йде про дружню прогулянку або про любовну пригоду, а може тут йдеться про буддійське просвітління, навіяне образом-символом лотоса? В основі вірша - опис того, як героїня попадає в зарості лотоса, у деяку тиху заводь, яка протиставляється і бурхливому потокові гірської ріки xi, і образові дороги lu.Те, що мова йде про глибоку стоячу воду, підтверджується вживанням ієрогліфа ou (дослівно: кореневища лотоса),тоді як відомі й інші ієрогліфи, що позначають лотос: lian і he. У китайських коментарях обов'язково вказується на значення ієрогліфа оu через значення ієрогліфа he. Таким чином, ієрогліф lianузагалі ніде не фігурує. Але саме в зв'язку з цим ієрогліфом говорять про символізм лотоса. Так, М. Є. Кравцова пише: "В поэтических произведениях, относящихся или восходящих к песенному творчеству, нередко встречается образ лотоса 莲, цветка,который является своего рода моделью коитуса: розовый (Ян) цветок среди воды (Инь), имеющий к тому же длинный стебель, уходящий в глубь воды!" [1]. А в «Энциклопедии восточного символизма» крім указівки на любовну забарвленність цього образа говориться і про співвіднесеність його з буддійськими значеннями: "Лотос является символом чистоты и совершенства, потому что он вырастает из грязи, но сам остается чистым – так же, как Будда, рожденный в мире, живет над ним; и еще потому, что будто бы его плоды зреют тогда, когда он цветет – так же, как истина проповедуемая Буддой, приносит сразу же плоды просветления" [7]. Вибір Лі Цинчжао саме ієрогліфа ou - кореневища лотоса, - можливо обумовлений як структурою, так і загальним контекстом вірша - заблукати в заростях лотоса, "потрапити в капкан". Але у перекладача для цих трьох ієрогліфів є одна загальна назва - лотос, що мимоволі змушує читача, небагато знайомого з літературою Сходу, бачити в образі лотоса всю багатозначність його символіки. Можна припустити, що недолік засобів у російській мові для передачі усіх відтінків ієрогліфа оu у даному випадку одночасно є і достоїнством: переклад словом лотос робить вірш таким же багатоплановим, а зміст його невловимим, як і в оригіналі.

Відзначимо й інші особливості перекладу даного твору:

1. Уведення перекладачем особистих займенників у вірш пояснюється своєрідністю граматичної структури російської мови, яка акцентує персоніфіковане сприйняття світу європейцями. X. Ортега-і-Гассет пише: "Структура индоевропейского предложения отражает такую интерпретацию реальности, когда все происходящее представлялось действием существа,наделенного полом" [4].

2. Увага перекладача до другої частини твору, посилений акцент на дії вносить у трактування вірша драматизм, схований у оригіналі за описовими образами.

Але саме ці "неточності" у перекладі наближають текст до жанру романса, який не існує без ліричного героя і драматичного сюжету. Переклад М. Басмановим вірша, розглянутого нами настільки докладно, - це збереження жанрової своєрідності твору на шкоду структурним, власне мовним його особливостям. Однак цей шлях, по визначенню Ортеги-і-Гассет,наближає авторську думку до мови читача.Альтернативний підхід читача, що наближає до своєрідності авторської мови, не розглядається нами в цієї роботі. Використання даного підходу стосовно до даного вірша Лі Цинчжао можна вважати найбільш доцільним для наступних досліджень цієї сторінки її творчості.

Бібліографічні посилання

1. Кравцова М. Е. Поэзия Древнего Китая. СПб., 1994. С. 124.

2. Лю Юй. Ли Цинчжао цы синьшан (Восприятие стихотворений ЦЫ Ли Цинчжао). Цзинань, 1993. С. 52.

3. Лю Янь. Сун цы санбай шоу (300 стихотворений ЦЫ эпохи Сун). Пекин, 1995.

4. Ортега-и-Гассет Х. Нищета и блеск перевода / Что такое философия? М., 1991.

5. Серебряков Е. А. Китайская поэзия 10 - 11 вв. (жанры ШИ и ЦЫ). Л., 1979.

6. Тан Вудай цы санбай шоу (300 стихотворений ЦЫ периодов Тан и Вудай). Чаньша, 1996.

7.Энциклопедия восточного символизма. М., 1996.


[1] This chapter is a part of the paper presented at the Third Language International Conference “Teaching Translation and Interpreting. New Horizons”. Elsinore, Denmark, 1995.

[2] Derrida Jacques. Positions. Chicago: Chicago University Press, 1981. P.21.

[3] Benjamin Walter. Illuminations. Trans. Harry Zohn. New York: Schocken Books, 1969.P.80.

[4] Derrida Jacques. Positions. Chicago: Chicago University Press, 1981. P.20.

[5] Risset Jacqueline. “Joyce Translates Joyce// Comparative Criticism. Vol. 6. 1984.P3-21.

[6] Venuti Lawrence. The Translator’s Invisibility: A History of translation.. London: Routledge, 1995. P.148.

[7] Benjamin Walter. Illuminations. Translated by Harry Zohn. New York: Harcourt, Brace and World, 1968. P.69-83

[8] "The imperfection of languages consists in their plurality, the supreme one is lacking: thinking is writing without accessories or even whispering, the immortal word still remains silent; the diversity of idioms on earth prevents everybody from uttering the words which otherwise, at one single stroke, would materialize as truth."

 

[9] Theories of Translation. Ed. by R.Schulte and J. Biguenet. Chicago and London: The University of Chicago press, 1992. P.93-113.

 

[10] “Partizan Review”. Vol.22. No.4. 1955. P.498-512.

[11] Jakobson Roman. “On Linguistic Aspect of translation”// On Translation. Ed. by Reuben A. Brower. Cambridge: Harvard University Press. 1959. P.232-239

[12] Difference inTranslation. Ed. By J.F.Graham. Ithaca: Cornell University Press, 1985. P.165-246.

[13] Английская поэзия в русских переводах.Х1У-Х1Х в. М.: Прогресс, 1981. С.326-327.

[14] Козлов И.И.. Стхотворения И.И.Козлова. СПб.: Издание А.Ф.Маркса, 1892. С.315.

[15] Козлов И.И. Стихотворения... С.197.

[16] Английская поэзия в русских переводах... С. 665.

[17] Толстой А.К. Собрание сочинений: В 4-х тт. М.: Правда, 1969. Т.1. С.569.

[18] Маршак С.Я. Собрание сочинений: В 4-х тт. М.: ГИХЛ, 1959. Т.3. С.445.

[19] Venuti L. The Translator's Invisibility: A History of Translation. London: Routledge, 1995. P.18.

[20] Translation Studies Reader. Ed. By Lawrence Venuti. L., 2000. P.377.

[21] Murakami, H. Hitsuji o meguru bouken. Tokyo, 1985. Vol.2. P.26.

[22]Murakami H. A Wild Sheep Chase. Translated by Birnbaum. New York, 1989. P.199.

[23] Newmark P. A Textbook of Translation. Hemel Hempstead, 1988. P.83.

[24] Venuti L. (1995(b)) Translation and the formation of cultural identities// Cultural Functions of Translation. Ed. Schäffner C. and H. Kelly-Holmes. Clarendon, 1995. P.9

 

[25] Even-Zohar Itamar. Papers in Historical Poetics//Papers on Poetics and Semiotics. Eds. Hrushovski Benjamin, Even-Zohar Itamar. Tel Aviv, 1978. P.28-30.

[26] Лао Цзы. Книга Пути и Благодати.Перклад І.Лісевича – М., 1994. – С.28.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-29; Просмотров: 405; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.036 сек.