Основи і правила стрільби

Для нормального вхождения человека в общество, для его адаптации, гармоничного существования самого общества необходимо воспитание личности.

Воспитание — это приобщение индивида к социальным нормам, духовной культуре, подготовка его к труду и будущей жизни.

Воспитание осуществляют, как правило, различные институты общества: семья, школа, группа сверстников, армия, трудовой коллектив, вуз, профессиональное сообщество, общество в целом., В качестве воспитателя, примера для подражания может выступить отдельный человек: учитель в школе, авторитетный сверстник, командир, начальник, представитель мира культуры, харизматический политический деятель.

Огромную роль в воспитании личности со стороны современного общества имеют средства массовой информации, а также достижения духовной и материальной культуры (книги, выставки, технические устройства и т. д.).

Основные цели воспитания:

• подготовить человека к жизни в обществе (передать ему материальную, духовную культуру, опыт);

• развить общественно ценные качества личности;

• стереть или притупить, нейтрализовать осуждаемые в обществе качества;

• научить человека взаимодействию с другими людьми;

• научить человека труду.

Основи стрільби — це теоретичні положення, знати які необхідно для розуміння процесів, що відбуваються під час стрільби, і для засвоєння прийомів стрільби.

Правила стрільби — це основні положення і рекомендації щодо підготовки і ведення стрільби по різних цілях і в будь-яких умовах з найменшим витрачанням боєприпасів і часу.

ПОСТРІЛ

Пострілом називається викидання кулі з каналу ствола під дією порохових газів, що утворюються при згорянні порохового заряду. Постріл відбувається за дуже малий проміжок часу (0,001-0,06 с). Від удару бойка по капсулю патрона виникає полум'я, від якого загоряється пороховий заряд; при цьому утворюється велика кількість дуже нагрітих газів, які збільшуються в об'ємі і створюють високий тиск, що діє в усі боки з однаковою силою. Під тиском газів 250-500 кгс/см2 куля зсувається з місця, врізається у нарізи і набуває обертального руху. Порох продовжує горіти, відповідно кількість газів (об'єм і тиск) в каналі ствола збільшується. Найбільшого значення (2880 кгс/см2) тиск газів досягає, коли куля пройде 4-6 см шляху. Потім внаслідок збільшення швидкості руху кулі об'єм закульного простору збільшується швидше, ніж приплив нових газів, і тиск починає падати. До моменту вильоту кулі з каналу ствола тиск дорівнює 300-900 кгс/см2. Однак швидкість руху кулі в каналі ствола зростає, оскільки гази, хоч і менше, продовжують на неї тиснути. Куля рухається по каналу ствола з безперервно зростаючою швидкістю і викидається назовні в напрямі осі каналу ствола. Розжарені гази, що витікають з каналу ствола услід за кулею, при зустрічі з повітрям утворюють полум'я й ударну хвилю, яка є джерелом звуку при пострілі. Порохові гази при вильоті кулі з каналу ствола впливають на неї на відстані 10—15 см (мал. 83).

Мал. 83. Періоди пострілу: 0 - попередній; 1 - перший, або основний; 2 - другий; З - третій, або період після дії газів

Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту. Початкова швидкість кулі — одна з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує дальність польоту кулі, її пробивну й убивчу дію, зменшує вплив зовнішніх умов на її політ (табл. 11). Величина початкової швидкості кулі залежить від довжини ствола, маси кулі, маси порохового заряду та інших чинників.

Оскільки тиск газів у каналі ствола діє в усі боки з однаковою силою, при пострілі він не тільки виштовхує кулю вперед, а й відштовхує назад зброю. Рух зброї (ствола) назад під час пострілу називається віддачею. Віддача стрілецької зброї відчувається як поштовх у плече, руку, груди. Дія віддачі характеризується величинами швидкості та енергії. Швидкість відбою зброї приблизно у стільки разів менша від початкової швидкості кулі, у скільки разів куля менша від зброї. При пострілі ствол зброї здійснює коливальні рухи — вібрує. Внаслідок цього дулова частина ствола у момент вильоту кулі може також відхилитися від початкового положення в будь-який бік (уверх, вниз, праворуч, ліворуч). Відхилення збільшується в разі неправильного використання упора для стрільби, забруднення зброї тощо (мал. 84).

Таблиця 11

ПРОБИВНА ТА УБИВЧА ДІЯ КУЛІ

У момент пострілу ствол автомата, залежно від кута підіймання, займає певне положення. Політ кулі в повітрі починається по прямій лінії як продовження осі каналу ствола у момент вильоту кулі. Ця лінія називається лінією метання. При вильоті кулі у повітрі на неї діють дві сили: сила тяжіння і сила опору повітря. Сила тяжіння дедалі більше відхиляє кулю вниз від лінії метання, а сила опору повітря уповільнює рух кулі в повітрі, намагаючись перекинути її головною частиною назад. Під дією цих двох сил куля продовжує політ по кривій, що знаходиться нижче від лінії метання (мал. 85). Крива лінія, яку описує центр ваги кулі при польоті в повітрі, називається траєкторією.

Мал. 84. Підкидання дулової частини ствола зброї догори під час пострілу внаслідок віддачі

Мал. 85. Траєкторія польоту кулі

Мал. 86. Прямий постріл

Мал. 87. Прикритий (1), мертвий (2) і уражуваний (3) простір

Прямим пострілом називається постріл, у якого траєкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілювання вище цілі на всьому своєму шляху (мал. 86). Практичне значення його полягає в тому, що в напружені моменти бою стрільба може вестися без перестановки прицілу; у цьому випадку точка прицілювання вибирається за нижнім обрізом цілі.

Простір за укриттям, що не пробивається кулею від його гребеня до точки зустрічі, називається прикритим простором. Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути уражена при даній траєкторії, називається мертвим (неуражуваним) простором. Частина прикритого простору, на якому ціль може бути уражена, — це уражуваний простір (мал. 87).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що називається пострілом?

2. Що називається початковою швидкістю кулі і від чого вона залежить?

3. Дайте визначення траєкторії.

4. Що таке прикритий, мертвий, уражуваний простір?

5.

СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ ДАЛЬНОСТІ СТРІЛЬБИ ДО ЦІЛІ ЗА ДОПОМОГОЮ ФОРМУЛИ ТИСЯЧНОЇ

У стрілецькій практиці для вимірювання кутів користуються не градусами, а поділками кутоміра — тисячними. Тисячною називається центральний кут, що спирається на дугу, яка дорівнює 1/6000 довжини кола.

Якщо коло довільного радіуса розділити на 6000 рівних частин і з'єднати радіусами кінці дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів (мал. 88).

Мал. 88. Поділка кутоміра — тисячна

Це формули тисячної, де: Д — дальність до об'єкта, що розглядається; В — лінійні розміри об'єкта, що розглядається; К — кут, під яким даний об'єкт спостерігається за допомогою приладів (у тисячних).

У бойовій обстановці завжди можна Визначити дальність до об'єкта, за яким спостерігають, і встановити необхідний приціл зброї, що дає змогу точніше уражати ціль противника на полі бою, витрачаючи найменшу кількість боєприпасів. Для цього потрібно встановити кутову величину і знати лінійні розміри об'єкта (цілі). Середня висота людини — 1,7 м, ширина — 0,5 м. Висота танка — 2,7 м, ширина — 3 м. Середня ширина бронетранспортера — 2,5 м.

Кутові величини цілей ви­мірюються у тисячних за допомогою польового бінокля або іншогоприладу за кутомірними шкалами (мал. 89 і 90).

Мал. 89. Кутомірні шкали бінокля

Величина однієї великої поділки на шкалі дорівнює 10 ти­сячним, малої — 5 тисячним. Наприклад: кутова величина танка, за яким спостерігають у бінокль, дорівнює двом великим поділкам шкали бінокля. Встановлюємо відстань до танка — дальність:

Кутові величини цілі можна визначити за допомогою підручних предметів (лінійки, олівця), а також пальців руки. Для цього треба знати їх значення в тисячних. Один міліметр лінійки дорівнює 0-02 (двом тисячним); круглий олівець має діаметр 0-12; пальці руки: великий — 0-40, вказівний — 0-30, мізинець — 0-20. Предмет слід тримати на відстані 50 см від ока. Наприклад: на полі бою до вас наближається противник, ширина його фігури перекривається 5 мм лінійки.

Мал. 90. Вимірювання кутових величин

Визначаємо відстань до нього:

Мал. 91. Вимірювання відстані до цілі

Визначати дальність до цілей можна за допомогою прицільного пристрою автомата. Мушка автомата на певній відстані перекриває певний відрізок; це — криюча величина мушки. Мушка автомата на відстані 100 м перекриває 25 см, на 200 м — 50 см, на 300 м — 75 см і т. д. Використовуючи значення криючої величини мушки, можна визна­чити відстань до цілей противника, наприклад: мушка автомата в 2 рази більша за ширину фігури людини (0,5 м), отже, мушка перекриває 1 м. Відстань у даному випадку до людини становить 400 м (мал. 91).

Дата добавления: 2015-05-31