Ступені порівняння прикметників

Прикметник як частина мови

Прикметник (имя прилагательное) – це самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє?

Основною морфологічною ознакою прикметників є те, що вони змінюються за родами, відмінками та числами, які залежать від іменників: широка дорога, дерев’яні двері, перспективна ідея. Зв’язок прикметника з іменником називається узгодженням. Прикметник має морфологічну категорію ступенів порівняння якостей (чистий – чистіший, найчистіший).

Прикметники поділяються на три розряди: якісні, відносні і присвійні. Якісні прикметники виражають якість, властивість предмета безвідносно до інших предметів із різним ступенем інтенсивності, наприклад: вузька дорога, талановитий економіст, довжелезна дорога. Якісні прикметники утворюють ступені порівняння; від них можна утворити антоніми (веселий – сумний, далекий - близький), іменники з абстрактним значенням (досконалий – досконалість), якісні прислівники з суфіксами –о, -е (гарячий – гаряче, важливий – важливо). Відносні прикметники називають ознаку предмета на основі відношення до іншого предмета, ознаки або дії, наприклад: пшеничний хліб, залізна конструкція, кілограмова гиря, купальний сезон. Присвійні прикметники вказують на належність предмета особі (істоті), наприклад: сестрина книжка, Андріїв зошит, Франкові вірші. Виділяють ще перехідні групи прикметників, наприклад: кам’яне серце (якісний), кам’яний пам’ятник (відносний), кроляча клітка (присвійний), кроляча шапка (відносний).

У реченні прикметник переважно виступає в ролі означення або іменної частини складеного присудка.

Ступені порівняння – це словозмінна категорія якісних прикметників, що показує різницю у вияві якості предметів або дій через їх порівняння.

Звичайний ступінь порівняння – вихідна, початкова форма прикметника, наприклад: гарний, добрий, світлий. Вищий ступінь порівняння – форма якісного прикметника, що означає якісну ознаку, властиву певному предметові (процесові) більше ніж іншому. Проста (синтетична, однослівна) форма вищого ступеня порівняння утворюється додаванням до основи прикметника суфіксів –ш-, -іш-, наприклад: молодий – молодший, старий – старіший. Деякі прикметники утворюють суплетивну форму порівняння, наприклад: гарний – кращий, поганий – гірший. Складена (аналітична, двослівна) форма вищого ступеня утворюється поєднанням початкової форми прикметника зі словами більш, менш, наприклад: досконалий – більш досконалий, глибокий – менш глибокий. Найвищий ступінь порівняння – форма якісного прикметника, що означає якість чи ознаку, яка, порівняно з такою ознакою в інших предметах, процесах, виявляється найбільшою або найменшою мірою. Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою префікса най- від форми вищого ступеня порівняння, а також додаванням до префікса часток як, що, наприклад: кращий – найкращий, щонайкращий, дорожчий – найдорожчий, якнайдорожчий. Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до початкової форми прикметника, наприклад: найбільш досконалий, найменш вдалий.

Дата добавления: 2015-05-26