Розділ XXII

Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого

Розділ XXI

військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 410 КК). Предмет зло­чину — зброя, боєприпаси, вибухові або інші бойові речовини, засоби пересування, військова і спеціальна техніка чи інше військове майно.

Зброя — предмети та пристрої, що призначені для ураження живих цілей, кораблів, літаків (гелікоптерів) та інших об'єктів і не мають іншого призначення.

Боєприпаси — вид озброєння, призначений для ураження живої сили противника, знищення його бойової техніки, руйнування укріп­лень, споруд, виконання інших завдань (освітлення місцевості, роз­кидання агітаційної літератури тощо).

Вибухові матеріали (речовини) — хімічні сполуки або суміші ре­човин, здатні до вибуху (швидкого самопоширюваного перетворення з виділенням великої кількості тепла та утворенням газів).

Військове майно — це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, переда­вальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєпри­паси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеро­дромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, вете­ринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Об 'єктивна сторона цього злочину виражається у різних способах викрадення зазначених предметів: їх крадіжці, привласненні, вимаган­ні, розбої, шахрайстві, розтраті, заволодінні із зловживанням службо­вим становищем. їх ознаки такі самі, як і в злочинах, передбачених статтями 185, 186, 187, 189, 190 і 191 КК.

У частині 2 ст. 410 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли істотну шкоду, а в ч. З — вчинення цього зло­чину в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, або шляхом розбою чи вимагання, що поєднується з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого.

Суб 'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєд­наний з корисливим мотивом.

Суб 'єкт цього злочину — військовослужбовець або військовозобо­в'язаний, у тому числі й військова службова особа. 550

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові зпочини)

Умисне знищення або пошкодження військового майна (ст. 411 КК). Об 'єктивна сторона цього злочину виражається в умисному зни­щенні або пошкодженні зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна.

Знищення означає таку форму впливу, при якій предмет знищу­ється, припиняє своє існування, після чого він не може бути віднов­лений для використання за своїм цільовим призначенням. При по­шкодженні предмет приводиться до такого стану, при якому він може бути відновлений. Пошкодження може призвести до повної або част­кової втрати предметом своїх якостей або до втрати предметом своєї

форми.

Суб 'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Якщо знищення військового майна вчинялося з метою ослаблення держави, то ці дії необхідно кваліфікувати як ди­версію (ст. 113 КК).

Суб'єкт злочину — військовослужбовець або військовозобов'я­заний.

Кваліфікуючі ознаки злочину — вчинення його шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, або спричинення ним за­гибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2); вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (ч. 3).

Необережне знищення або пошкодження військового майна (ст. 412 КК). Цей склад відрізняється від злочину, передбаченого ст. 411 КК, своєю суб 'єктивною стороною — необережністю у формі зло­чинної самовпевненості або недбалості.

Втрата військового майна (ст. 413 КК). Об'єктивна сторона цього злочину виражається у втраті, зіпсуванні військового майна. У цій статті встановлена відповідальність за втрату або зіпсування ввірених для службового користування зброї, боєприпасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання, а в ч. З — за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

При втраті або зіпсуванні предметів обмундирування або споря­дження об'єктивна сторона виражається в порушенні правил зберіган­ня цих предметів, що призвело до їх втрати або зіпсування. Під втратою розуміється вихід предметів обмундирування або спорядження з воло­діння військовослужбовця. Зіпсування означає приведення цих пред­метів у повну або часткову непридатність.

Розділ XXI

Злочин вважається закінченим з моменту втрати або зіпсування військового майна.

Із суб 'єктивної сторони втрата або зіпсування вчиняється через необережність.

Суб 'єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.

Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовина­ми і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточен­ня (ст. 414 КК). Об'єктивна сторона цього злочину включає: пору­шення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими, ра­діоактивними та іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення; наслідок у виді тілесних ушко­джень потерпілому або створення небезпеки для довкілля і причинний зв'язок між ними. Порушенням правил поводження із зазначеними предметами вважається невиконання чи неналежне виконання вста­новлених прийомів або недотримання встановленої послідовності дій зі зброєю, а також речовинами і предметами в процесі користування ними, і так само порушення правил, що забезпечують безпеку збері­гання вказаних речовин і предметів.

Суб 'єктивна сторона цього злочину щодо порушення правил — умисел або необережність, щодо наслідків — лише необережність.

Суб 'єктами злочину можуть бути військовослужбовці, які в силу своєї діяльності користуються зброєю, речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також військовослуж­бовці, які внаслідок свого службового становища мають доступ до цих предметів.

Кваліфікуючими ознаками злочину є: заподіяння тілесних ушко­джень кільком особам або смерть потерпілого (ч. 2); загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки (ч. 3).

§ 5. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки

Безпосереднім об 'єктом цих злочинів є порядок експлуатації вій­ськової техніки.

Порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 415 КК). Об 'єктивна сторона цього злочину включає в себе як дію, так і безді­яльність, які виражаються в порушенні правил водіння або експлуата-552

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

ції бойової, спеціальної чи транспортної машини, суспільно небез­печні наслідки (тілесні ушкодження або загибель людей) і причинний зв'язок між ними.

До бойових машин належать машини, які призначені для ураження повітряних, наземних та морських цілей: танки, бронетранспортери, самохідні артилерійські та ракетні установки, а також машини, при­значені для буксирування артилерійських систем і причепів з апарату­рою управління вогнем, тощо.

Спеціальні машини — саморушний технічний засіб, який викори­стовується за особливим, спеціальним призначенням, що відповідає типу машини або встановленому на ній обладнанню. Спеціальними є різні інженерні машини (траншеєкопачі, бульдозери, корчувателі тощо), са­нітарні машини, пересувні ремонтні майстерні, лабораторії тощо.

До транспортних належать машини, призначені для перевезення особового складу, озброєння, боєприпасів, військово-технічного майна, а також машини, що використовуються для повсякденного господар­ського, побутового, медичного та іншого обслуговування військової

частини.

Суб 'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом або необережністю щодо порушення правил, а щодо наслідків — лише необережністю.

Суб 'єктом цього злочину може бути військовослужбовець, який відпо­відає за експлуатацію військової машини або безпосередньо керує нею.

Частина 2 ст. 415 КК встановлює відповідальність за те саме ді­яння, що спричинило загибель кількох осіб.

Порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 416 КК). Об 'єктивна сторона полягає в порушенні правил польотів або під­готовки до них, а також порушенні правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки. Під ка­тастрофою розуміється зруйнування або пошкодження рухомого лі­тального апарату, що спричинило загибель будь-кого із членів екіпажу, особового складу підрозділів, що перевозяться, або інших осіб, які перебували на борту.

Суб 'єктивна сторона цього злочину аналогічна злочину, перед­баченому ст. 415 КК.

Суб 'єкт цього злочину — військовослужбовець, на якого спеціаль­но покладені обов'язки із забезпечення правил польотів чи підготовки

до них.

Розділ XXI

Порушення правил кораблеводіння (ст. 417 КК). З об'єктивної сторони це діяння виражається в порушенні правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки.

Кораблеводіння включає в себе безпосереднє управління кораблем у плаванні, визначення курсу і швидкості корабля, глибини занурення підводного човна, встановлення місцезнаходження корабля, здійснен­ня маневру, буксирування корабля, вживання заходів попередження зіткнення суден у морі, заходів безпеки на випадок шторму і зміни по­годи тощо.

Суб 'єктивна сторона цього злочину аналогічна злочину, перед­баченому ст. 415 КК.

Суб 'єкт цього злочину — командир корабля, катера, шлюпки, по­мічник командира, вахтовий офіцер, який перебуває при виконанні обов'язків управління кораблем або маневрування.

———■■■■ § 6. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб

Безпосереднім об 'єктом цих злочинів є порядок несення бойового чергування (ст. 420 КК), а також вартової (ст. 418 КК), прикордонної (ст. 419 КК) і внутрішньої служби (ст. 421 КК).

Порушення статутних правил вартової служби чи патрулюван­ня (ст. 418 КК). Об'єктивна сторона цього злочину полягає в пору­шенні статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання.

Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об'єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких трима­ють на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині).

Із суб 'єктивної сторони порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність (наприклад, сон на посту, порушення марш­руту руху під час несення служби шляхом патрулювання тощо), щодо наслідків — вина необережна.

Суб 'єктом порушення правил вартової служби може бути будь-яка особа, яка входить до складу варти: начальник варти, його помічник, 554

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

розводящий, караульний, вартовий, вивідний, а також особи, які керу­ють несенням служби вартою, — черговий частини і його помічник.

Суб 'єктом порушення правил вахтової служби можуть бути осо­би, які несуть вахтову службу у складі як корабельної, так і спеціаль­ної вахти, — вахтовий офіцер, командир вахтового поста, вахтовий плавзасобів, вахтовий шлюпки, вахтовий стерновий, вахтовий меха­нік та ін.

Суб 'єктом порушення правил патрулювання є особи зі складу гарнізонного патруля — начальник патруля і патрульні.

У частині 2 ст. 418 КК встановлена відповідальність за те саме по­рушення, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Порушення правил несення прикордонної служби (ст. 419 КК). Об 'єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні правил не­сення прикордонної служби, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

Із суб 'єктивної сторони цей злочин може характеризуватися будь-якою формою вини діяння, а щодо наслідків — лише необережністю.

Суб 'єктом цього злочину може бути тільки особа, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України і виділяється з числа військовослужбовців прикордонної застави та оголошується на бойовому розрахунку. Відповідальність настає тоді, коли особа до­пустила порушення безпосередньо під час несення нарядом служби з охорони ввіреної йому ділянки кордону. Склад злочину — матеріаль­ний та вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків.

Порушення правил несення бойового чергування (ст. 420 КК). Об 'єктивна сторона цього злочину полягає в порушенні статутних правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, якщо це спричинило тяжкі наслідки (ч. 1).

Бойове чергування — це виконання бойового завдання. Бойове чергування здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин.

Із суб'єктивної сторони порушення правил може бути вчинене як умисно, так і через необережність, щодо наслідків — лише необереж­ність.

Суб 'єктом злочину може бути будь-яка особа, яка заступила на бойове чергування (бойову службу) у встановленому порядку і допус­тила порушення правил його несення.

Розділ XXI

У частині 2 ст. 420 КК встановлена відповідальність за ті самі по­рушення, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Порушення статутних правил внутрішньої служби (ст. 421 КК). З об 'єктивної сторони статутні правила внутрішньої служби можуть бути порушені як дією, так і бездіяльністю. Диспозиція цієї статті бланкетна, тому при кожному притягненні до відповідальності за цей злочин необхідно встановити зміст порушеного правила, що стосуєть­ся несення служби добовим нарядом і передбачене Статутом внутріш­ньої служби. Злочин передбачає спричинення тяжких наслідків, запо­бігання яким входило в обов'язки добового наряду.

Внутрішня служба — це система заходів, що вживаються для ор­ганізації повсякденного життя і діяльності військової частини, підроз­ділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Із суб 'єктивної сторони це порушення може бути вчинене як умисно, так і через необережність, щодо наслідків — вина лише необережна.

Суб 'єктом цього злочину можуть бути тільки військовослужбовці, які входять до складу добового наряду частини (крім варти і вахти). До них належать: черговий частини, помічник чергового частини, черговий і днювальні парку, підрозділу, механік-водій чергового тяга­ча, черговий штабу, черговий їдальні та ін.

У частині 2 ст. 421 КК передбачена відповідальність за те саме ді­яння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

§ 7. Злочини проти встановленого порядку збереження військової таємниці

Розголошення відомостей військового характеру, що станов­лять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості (ст. 422 КК). Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок збереження державної і військової таємниці.

Об 'єктивна сторона цього злочину може складатися з таких ознак: розголошення відомостей військового характеру, що станов­лять державну таємницю, за відсутності ознак державної зради (ч. 1); 556

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

втрата документів або матеріалів, що становлять таку саму таємницю

(ч. 2).

Державна таємниця — вид таємної інформації, що охоплює відо­мості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охо­роні державою.

Під розголошенням відомостей військового характеру, що станов­лять державну таємницю, слід розуміти протиправний їх розголос, внаслідок чого вони стали надбанням хоча б однієї сторонньої особи. Розголос цих відомостей може полягати як в усному, так і в письмово­му їх повідомленні, а також у показі або передачі документів і матері­алів, що становлять державну таємницю. Способи розголошення для даного складу значення не мають. Злочин вважається закінченим з мо­менту, коли відомості стали відомі іншій особі.

Документ — це передбачена законом матеріальна форма одержан­ня, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фікса­ції її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві.

Під втратою документів або матеріалів, що містять відомості вій­ськового характеру, які становлять державну таємницю, а також пред­метів, відомості про які становлять державну таємницю, слід розуміти вчинення діяння, при якому внаслідок порушення військовослужбов­цем встановлених правил поводження із ввіреними йому документами (матеріалами, предметами) вони, всупереч волі винного, виходять з його володіння і стають надбанням третьої особи.

Із суб'єктивної сторони розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю і порушення встановле­них правил поводження із документами, матеріалами або предметами може бути вчинено як умисно, так і через необережність, щодо тяжких наслідків (ч. З ст. 422 КК) — вина лише необережна.

Суб 'єктом розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, може бути будь-який військовослуж­бовець, якому відомі ці відомості; втрати документів — військово­службовці, яким були довірені по службі ці документи (матеріали,

предмети).

Розділ XXI

§ 8. Військові службові злочини

Безпосереднім об'єктом цих злочинів є нормальна діяльність ор­ганів військового управління і встановлений порядок здійснення вій­ськовими службовими особами своїх службових обов'язків.

Зловживання військовою службовою особою владою або служ­бовим становищем (ст. 423 КК). Об'єктивна сторона цього діяння полягає в незаконному використанні транспортних засобів, споруджень чи іншого військового майна, а також незаконному використанні під­леглого для особистих послуг чи послуг іншим особам, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисли­вих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, якщо таке діяння заподіяло істотну шкоду (ч. 1) або спричинило тяжкі наслідки (ч. 2).

Ознаки суб'єктивної сторони цього злочину аналогічні зловживан­ню владою або службовим становищем, передбаченим ст. 364 КК.

Суб 'єкт цього злочину — військові службові особи, тобто військо­ві начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають по­стійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або ви­конують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка 1 до ст. 423 КК).

Істотна шкода в статтях А23/-А26 КК, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, — це шкода, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкі на­слідки — шкода, яка у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатко­вуваний мінімум доходів громадян (примітка 2 до ст. 423 КК).

У частині 3 ст. 423 КК встановлена відповідальність за діяння, передбачені в ч. 1 ст. 423 КК, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (ст. 424 КК). З об'єктивної сторони для перевищення вла­ди або посадових повноважень характерним є явний, тобто очевидний, вихід посадової особи за межі наданих їй законом прав і повноважень. Як перевищення влади або посадових повноважень кваліфікується:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої посадової особи
даного відомства чи посадової особи іншого відомства;

б) вчинення дій одноособово, тоді як вони могли бути здійснені
лише колегіально;

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

в) вчинення дій, які дозволяються тільки в особливих випадках,
з особливого дозволу і з особливим порядком проведення, — за від­
сутності цих умов;

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
Суб 'єктивна сторона і суб 'єкт такі самі, як у ст. 423 КК.

У частині 2 ст. 424 КК встановлено відповідальність за застосуван­ня нестатутних заходів впливу щодо підлеглого або перевищення дис­циплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, а також за­стосування насильства щодо підлеглого, а в ч. З — за діяння, перед­бачені ч. 2 цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також за ді­яння, передбачені частиною 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за ч. 4 — за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Недбале ставлення до військової служби (ст. 425 КК). З об 'єктивної сторони цей злочин полягає в невиконанні або нена­лежному виконанні військовою службовою особою своїх службових обов'язків, що заподіяло істотну шкоду діяльності органів військового управління, інтересам військової служби або правам та інтересам вій­ськовослужбовців або інших осіб, що охороняються законом (ч. 1), спричиненні тяжких наслідків (ч. 2), а за ч. З — у вчиненні цих діянь в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Суб 'єктивна сторона цього злочину така сама, як і у складі служ­бової недбалості, передбаченої ст. 367 КК.

Суб 'єкт цього злочину — військова службова особа (примітка 1

до ст. 423 КК).

Бездіяльність військової влади (ст. 426 КК). Об 'єктивна сторо­на цього злочину полягає в умисному неприпиненні злочину, що вчи­няється підлеглим, або непорушенні військовою службовою особою, яка є органом дізнання, кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин, а також в іншому умисному невиконанні військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну шкоду (ч. 1) або спричинило тяжкі наслідки (ч. 2).

Суб 'єктивна сторона цього злочину така сама, як і злочину, перед­баченого ст. 425 КК.

Суб 'єкт цього злочину — військова службова особа.

У частині 3 ст. 426 КК встановлена відповідальність за ті самі ді­яння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Розділ XXI

§ 9. Злочини проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій

Безпосереднім об'єктом цих злочинів є встановлений порядок управління військовими силами і засобами в бойовій обстановці.

Здача або залишення ворогові засобів ведення війни (ст. 427 КК). Об 'єктивна сторона цього злочину виражається у здачі ворогові начальником ввірених йому військових сил, а також не зумовлене бо­йовою обстановкою залишення ворогові укріплень, бойової та спеці­альної техніки чи інших засобів ведення війни, якщо зазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові. Злочин вважається закінченим з моменту фактичного заволодіння ворогом зданими йому військовими засобами або залишеними укріпленнями, бойовою та спеціальною технікою чи іншими засобами ведення війни.

Із суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений як умис­но (але без мети сприяння ворогові), так і через необережність.

Суб 'єкт цього злочину — начальник, який здійснює оперативне управління в бойовій обстановці підлеглими силами, бойовою та спе­ціальною технікою чи іншими засобами ведення війни.

Залишення гинучого військового корабля (ст. 428 КК). Об 'єктивна сторона цього злочину виражається в залишенні гинучого військово­го корабля командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов'язків, а також особою із складу команди корабля без належного на те розпорядження командира.

Військовий корабель — судно, що належить збройним силам будь-якої держави, має зовнішні ознаки, які відрізняють такі судна цієї держави, перебуває під командою офіцера, який є на службі в уряду цієї держави і прізвище якого занесено до відповідного списку військо­вослужбовців або еквівалентного йому документа, і має екіпаж, під­порядкований регулярній військовій дисципліні.

Злочин вважається закінченим з моменту залишення командиром або особою із складу команди гинучого військового корабля.

Із суб'єктивної сторони залишення гинучого військового корабля командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов'язків, може бути вчинено як умисно, так і через необережність. Залишення гинучого військового корабля особою із складу команди без належно­го на те розпорядження командира може бути тільки умисним. 560

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

Суб 'єкт цього злочину — тільки командир корабля або особа із складу команди корабля.

Частина 2 ст. 428 КК передбачає відповідальність за те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю (ст. 429 КК). Об 'єктивна сторона цього злочину полягає в самовіль­ному залишенні поля бою під час бою або у відмові під час бою діяти зброєю. Залишення поля бою — це вихід військовослужбовця з бойо­вої позиції, яку займає підрозділ. Воно охоплює і випадки, коли вій­ськовослужбовець залишається на колишній позиції, в той час як весь підрозділ займає нову бойову позицію. Відмова діяти зброєю виражаєть­ся в припиненні застосування зброї під час бою. Сам винний перебуває при цьому на встановленому для нього місці, не залишає поле бою.

Суб 'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел. Мотив, як правило, — боягузтво або легкодухість, але можуть бути й інші моти­ви, наприклад, релігійні.

Суб'єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.

Добровільна здача в полон (ст. 430 КК). Об'єктивна сторона цього злочину виражається в добровільній здачі в полон ворогу як шляхом вчинення дії, так і бездіяльності. Під здачею в полон розумі­ється добровільний перехід військовослужбовця на бік ворога.

Злочин вважається закінченим з моменту переходу військовослуж­бовця на бік ворога.

Суб 'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, поєднаний зі спеціальним мотивом — боягузтвом або легкодухістю.

Суб'єкт цього злочину — будь-який військовослужбовець.

Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні (ст. 43 1 КК). Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні, можуть виражатися в добровільній участі такого військовослужбовця у роботах, що мають військове значення, або в інших заходах, які завідо-мо можуть заподіяти шкоду Україні або союзним з нею державам, за відсутності ознак державної зради (ч. 1); в насильстві над іншими вій­ськовополоненими або в жорстокому поводженні з ними з боку військово­полоненого, який перебуває на становищі старшого (ч. 2); у вчиненні військовослужбовцем, який перебуває в полоні, дій, спрямованих на шкоду іншим військовополоненим, з корисливих мотивів або з метою забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога (ч. 3).

Для об'єктивної сторони досить вчинення однієї із зазначених дій. Женевська Конвенція про поводження з військовополоненими від

Розділ XXI

12 серпня 1949 р. забороняє залучати військовополонених до робіт, що мають військове значення (від таких робіт військовополонені мають право відмовитися).

Суб 'єктивна сторона цього злочину — вина у формі прямого умислу, а за ч. З ст. 431, — ще й поєднана зі спеціальною метою — за­безпечення поблажливого до себе ставлення з боку ворога або з корис­ливих мотивів.

Суб 'єкт злочину — військовослужбовець, який перебуває в по­лоні, за ч. 2 — той самий військовослужбовець, але який перебуває на становищі старшого.

Мародерство (ст. 432 КК). Об'єктивна сторона мародерства ви­ражається у викраденні на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених. Викрадення може бути як таємним, так і відкритим, з насильством або без такого.

Під речами розуміють предмети обмундирування та особисті речі вбитого або пораненого (годинник, гроші тощо). До них не належить озброєння і боєприпаси, документи, засоби ведення бою та інші пред­мети, що збираються з метою подальшого бойового застосування. Викрадення повинно відбуватися на полі бою, тобто на ділянці, де ведуться або велися бойові дії, а також ділянці, що розташована в тилу, але піддається обстрілу ворогом. Злочин вважається закінченим з мо­менту появи реальної можливості розпорядитися викраденою річчю.

Суб 'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб 'єкт злочину — тільки військовослужбовець.

Насильство над населенням у районі воєнних дій (ст. 433 КК). Об 'єктивна сторона цього злочину полягає в насильстві, протизаконному знищенні майна, а також протизаконному відібранні майна під приводом воєнної необхідності, вчинювані щодо населення в районі воєнних дій.

Насильство над населенням включає різні форми посягання на життя та здоров'я, честь та гідність громадян: тілесні ушкодження, незаконне позбавлення волі тощо. Якщо насильство виражається в більш тяжких діях — вбивство, заподіяння тяжких тілесних ушко­джень, зґвалтування тощо — відповідальність настає за сукупністю злочинів. Протизаконне відібрання майна шляхом розбою тягне за со­бою відповідальність за ч. 2 ст. 433 КК.

Суб 'єктивна сторона цього злочину — лише прямий умисел, час­то поєднаний із корисливою метою.

Суб 'єкт злочину — будь-який військовослужбовець.

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)

шшшт—шшш § 10. Злочини проти законів і звичаїв війни

Безпосереднім об 'єктом цих злочинів є порядок, що визначає ви­конання військовослужбовцями вимог міжнародних конвенцій.

Погане поводження з військовополоненими (ст. 434 КК). Об 'єктивна сторона цього злочину виражається в поганому поводжен­ні з військовополоненими, яке мало місце неодноразово, або пов'язане з особливою жорстокістю, або спрямоване проти хворих і поранених, а також в недбалому виконанні обов'язків щодо хворих і поранених. До військовополонених відносять особовий склад збройних сил, що потрапив під владу України, а також ополченці і добровольці кра­їни, що перебуває у військовому конфлікті з Україною.

Під поганим поводженням розуміється будь-яка дія або бездіяль­ність, що заподіює шкоду життю та здоров'ю військовополонених, принижує їх честь та гідність: нанесення тілесних ушкоджень і по­боїв, катування, мучення, позбавлення їжі і медичної допомоги, об­меження в правах.

Погане поводження з військовополоненими, що містить ознаки більш тяжкого злочину (вбивство, зґвалтування тощо) вимагає додат­кової кваліфікації за відповідними статтями.

Суб 'єктивна сторона злочину — вина у формі прямого умислу при поганому поводженні з військовополоненими або у формі необережно­сті при недбалому виконанні обов'язків щодо військовополонених.

Суб 'єктом поганого поводження з військовополоненими може бути будь-який військовослужбовець, а при недбалому виконанні обов'язків щодо хворих і поранених — особи, на яких покладено їх лікування і піклування про них.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Черво­ного Півмісяця, Червогого Кристала та зловживання ними (ст. 43 5)'. Об 'єктивна сторона цього злочину виражається в носінні в районі воєнних дій символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Чер­воного Кристала особами, які не мають на те права, а також зловжи­вання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Червоного Хрес­та, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала або пофарбуванням, присвоєним санітарно-транспортним засобам.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел. Суб 'єктом злочину може бути будь-який військовослужбовець. ' У редакції Закону України від 22.10.2009 р. № 1675-УІ // Голос України. - 2009. -19листоп. (№219).

XXI

Контрольні запитання

1. Поняття та ознаки військового злочину.

2. Як визначають родовий та безпосередні об'єкти військових
злочинів?

3. Суб'єкт військових злочинів.

4. Проблеми кваліфікації військових злочинів, вчинених у спі­
вучасті.

5. Поняття, система та загальна характеристика злочинів про­
ти порядку підлеглості та військової гідності.

6. Поняття, система та загальна характеристика злочинів про­
ти порядку проходження військової служби.

7. Значення строку перебування поза територією частини для
кваліфікації злочинів проти порядку проходження військової
служби.

8. Як відмежувати самовільне залишення частини від дезер­
тирства?

9. Поняття, система та загальна характеристика злочинів проти
порядку збереження та користування військовим майном.

10. Відмежування злочинів проти порядку збереження та корис­
тування військовим майном від злочинів проти власності.

11. Поняття, система та загальна характеристика злочинів про­
ти порядку експлуатації військової техникі.

12. Як відмежувати злочини проти порядку експлуатації вій­
ськової техникі від загальнокримінальних злочинів?

13. Поняття, система та загальна характеристика злочинів про­
ти порядку несення бойового чергування та інших спеціаль­
них служб.

14. Відмежування розголошення відомостей військового
характеру, що становлять державну таємницю, або втрати
документів чи матеріалів, що містять такі відомості, від
загальнокримінальних злочинів.

15. Поняття, система та загальна характеристика військових
службових злочинів.

16. Відмежування зловживання військовою службовою особою
владою або службовим становищем від перевищення влади
чи службових повноважень.

17. Поняття, система та загальна характеристика злочинів про­
ти порядку несення військової служби на полі бою та в ра­
йоні бойових дії.

18. Поняття, система та загальна характеристика злочинів, відпо­
відальність за які передбачена міжнародними конвенціями.

Дата добавления: 2015-05-31