Поняття і предмет кооперативного права

Існує декілька значень терміна «кооперативне право»:

1) навчальна дисципліна;

2) галузь науки (система знань про правове регулювання кооперативних відносин);

3) галузь законодавства (система нормативно-правових актів про кооперацію);

4) міжгалузевий комплексний інститут права, який є складовою частиною системи права України.

Розглянемо детальніше останнє з наведених значень як найбільш уживане.

Термін «кооперативне право» утворено з використанням слів «кооперація» і «право».

Кооперацію, як було з’ясовано в попередній темі, розуміють у двох основних значеннях:

1) як спеціальну форму економічної співпраці;

2) як систему кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів (ст. 1 Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р.) [2].

Термін «право» позначає насамперед сукупність юридичних норм, виражених у законах та інших джерелах, що визнаються державою(об¢єктивнеюридичне право). Правова норма – це первинний структурний елемент права – загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, яке встановлюється або санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечується її організаційною та примусовою діяльністю. Норма права знаходить свій зовнішній вираз у правовому приписі.

Всі чинні юридичні норми певної держави утворюють її систему права. Система права – це цілісний комплекс взаємопов’язаних і взаємодіючих чинних юридичних норм певної держави, що характеризується єдністю та узгодженістю, а також поділом на інститути й галузі права. Галузь права –це система правових норм, що регулюють своїм особливим методом певну сферу якісно однорідних суспільних відносин. Галузі права поділяються на інститути права, а деякі з них – і на підгалузі права.

Інститут права – це відносно відокремлена група правових норм, які регулюють суспільні відносини конкретного виду. За складом інститути поділяються на внутрішньогалузеві (складаються з норм однієї га­лузі права) та міжгалузеві (складаються з норм двох і більше галузей права, що спрямовані на регулювання однорідних суспільних відносин.

У науковій літературі можна зустрітися з твердженням, що кооперативне право являє собою самостійну галузь права [108, с. 8]. Попри наявність деяких підстав для такої інтерпретації статусу кооперативного права, її навряд чи можна вважати достатньо обґрунтованою. Більш переконливою є позиція, згідно з якою кооперативне право трактується як міжгалузевий комплексний інститут права, який утворений з норм цивільного, адміністративного, земельного, трудового та інших галузей права і поділяється на низку субінститутів (право кооперативного членства, право кооперативного самоврядування й інші).

Кооперативне право, як і інші структурні частини системи права, має свій предмет правового регулювання – якісно однорідні суспільні відносини, які врегульовуються за допомогою певної сукупності правових норм. Предметом кооперативного права є внутрішньо-кооперативні відносини, засновані на кооперативному членстві, що обумовлює особливості організаційно-управлінських, майнових, трудових, господарсько-договірних та інших відносин у кооперативі (тобто членські, майнові, договірні, виробничо-господарські, трудові, управлінські та ін­ші внутрішньокооперативні відносини). На засадах членства будуються відносини між членами кооперативу і самим кооперативом, а також між кооперативом та об'єднаннями кооперативів. Кооперативні відносини, засновуючись і розвиваючись на основі членства, виступають як єдиний цілісний комплекс відносин [108, с. 10].

До структури предмета кооперативного права можна віднести й деякі зовнішні відносини кооперативних організацій, врегульовані спеціальними законами про кооперацію (насамперед, відносини кооперативів і їх об’єднань із державою).

Таким чином, кооперативне право можна визначити як сукупність встановлених або санкціонованих державою правових норм, якими закріплю­ються принципи, форми, умови і порядок створення і функціону­вання кооперативів та їх об'єднань, регулюються кооперати­вні відносини та взаємовідносини кооперативів із державою [125, с. 6-7]. Слід зауважити, що кооперативне право складається не лише з право­вих норм, встановлених державою, але і з норм, прийнятих органами управління коо­перативів і санкціонованих державою.

Дата добавления: 2015-05-31