Навести склад виробничого потенціалу та пояснить особливості його формування

Виробничий потенціал — наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів вироб­ництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність ресурсів, що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції. Тому виробничий потенціал є поліструктурною системою. До його складу входять:

• потенціал землі та природно-кліматичні умови;

• потенціал основних фондів;

• потенціал оборотних фондів;

• потенціал нематеріальних активів;

• потенціал технологічного персоналу.

Потенціал землі та природно-кліматичні умови —- можли­вості підприємства використовувати сукупні природні багатства у господарській діяльності.

Фондовий потенціал — наявні та скриті можливості основ­них фондів, які формують техніко-технологічний базис виробни­чої потужності підприємства.

Потенціал оборотних фондів — це частина виробничого ка­піталу підприємства у вигляді певної сукупності предметів праці (сировини, конструкційних матеріалів, палива, енергії та різних допоміжних матеріалів), які перебувають у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виготов­лення і витратах майбутніх періодів.

Потенціал нематеріальних активів — сукупність можливос­тей підприємства використовувати права на нові чи наявні продукти інтелектуальної праці в господарському процесі з метою реалізації корпоративних інтересів на засаді задоволення суспільних потреб.

Потенціал технологічного персоналу — здатність робітників і виробляти різні продукти, надавати послуги чи виконувати роботи.

Загальні особливості формування виробничого потенціалу підприємства зводяться до того, що:

1.Формуванню або реформуванню підлягає у першу чергу виробнича система підприємства, як носій потенціалу, від властивостей якого у найбільшій мірі залежить виробничий потенціал усього підприємства.

2.Зміни носія потенціалу виробничої системи не обов’язково потягнуть за собою зміни інших систем, лише якщо це пов’язано зі зміною енергоспоживання, збільшенням матеріалоємності та трудомісткості продукції, але якщо йдеться про створення нового підприємства, саме виробнича система обумовлює склад, вид, структуру і масштаби усіх інших систем цілісного носія та згодом і його виробничий потенціал.

3.Формування або реформування носія потенціалу виробничої системи здійснюється за ланцюжком – зміна (вибір) виробу або зміна конструкції виробу чи матеріалів, що його складають, зміна (вибір) масштабів та типу виробництва, зміна (вибір) технології виробництва за видами обробки та рівнем використання готових комплектуючих вузлів, зміна (вибір) рівня автоматизації процесів і відповідно – вимог до виробничого персоналу.

4.Виробничий потенціал підприємства відображає максимум обсягу, який може забезпечити підприємство за встановленими номенклатурними позиціями й асортиментом продукції у межах повної місткості ринку за кожним виробом.

5.Від вибору виду продукції залежатимуть одиниці виміру потенціалу (штуки, тони умовного палива, метри, норми-години, інше), як обсягу продукції, робіт, послуг у натуральному або умовно-натуральному виразі за встановлений відтинок часу.

6.Основними суб’єктами оцінки та діагностики виробничого потенціалу підприємства є власник (співвласники) та конкуренти даного підприємства. Держава, як суб’єкт оцінки виступає лише за умовами: продукція, що виготовляється, є стратегічно важливою для країни; продукція є вагомою складовою експортно-імпортного балансу; держава є власником та розпорядником підприємства, а підприємство є казенним.

Дата добавления: 2015-05-31