Організація біржових торгів

Організація біржових торгів та їх ефективність залежать від багатьох чинників ‑ спеціалізації біржі, особливостей біржового товару, механізму ведення торгів і власне технології торгів. Основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань, є Правила біржової торгівлі, що розробляються і затверджуються кожною біржею самостійно, але з урахуванням чинного законодавства, норми якого регулюють біржову діяльність в Україні.

Як наголошує професор В.С. Щербина, Правила біржової торгівлі регулюють:

- порядок ведення біржової торгівлі;

- порядок здійснення біржових операцій;

- процедуру біржового арбітражу з цих питань[44].

Так згідно ст. 17 Закону України “Про товарну біржу” у правилах торгівлі визначається:

- строк та місце проведення біржових операцій;

- склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

- порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

- порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі;

- відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;

- інші положення, встановлені органами управління біржі.

Окрім вказаного, на біржі, зокрема товарній, забороняються:

- купівля-продаж товарів (контрактів) однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін;

- будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають своєю метою або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін;

- поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон’юнктури[45].

Члени біржі та її працівники несуть відповідальність за будь-яке порушення цих Правил в порядку, що визначений посадовими інструкціями.

За порушення цих Правил до учасників торгів можуть застосовуватись санкції у випадках:

- надання документів, що містять недостовірну інформацію;

- перешкоджання веденню торгів;

- неявки на торги учасника, що подав заявку;

- не оплати укладених біржових контрактів (договорів купівлі-продажу).

До учасників торгів можуть застосовуватись такі санкції:

а) попередження про неналежну поведінку;

б) випровадження із залу торгів з одночасним зняттям заявки з торгів;

в) позбавлення права участі в торгах протягом певного часу;

г) відмова в реєстрації на дані торги;

д) штраф;

е) призупинення або позбавлення членства на Біржі.

Варто наголосити, що перелік наведених випадків та санкцій може бути змінено або доповнено рішенням керівних органів біржі.

Біржовий процес поєднує взаємопов’язані операції, що виконуються в певній послідовності з урахуванням специфіки біржових торгів. Залежно від технології проведення біржових торгів значною мірою побудована організація торгів на біржі. Для всіх технологій проведення біржових торгів характерні такі операції:

- вивчення попиту і пропозиції товару за межами біржі і вихід брокера на біржу;

- узгодження умов угоди між брокером-продавцем і брокером-покупцем, укладення біржової угоди у процесі біржового торгу;

- оформлення та реєстрація біржової угоди, біржового контракту і розрахунок з біржею;

- розрахунок клієнта з брокером за здійснення біржової угоди;

- поставка та одержання товару, розрахунок за нього між клієнтами брокерів.

На успішне здійснення біржової торгівлі неабияк впливає форма проведення торгів, ширина, глибина та опірність ринку.

Глибина ринку визначається розміром партії товару, що пропонується (або реалізується), ширина ‑ кількістю продавців та покупців на ринку, опірність (опір ринку) ‑ діапазоном цін, у якому учасники торгів висловлюють готовність укладати угоди. Разом із поняттям "опірність" (опір ринку) слід розглянути поняття “спред”.

Спред ‑ це розрив між мінімальною ціною продавця та максимальною ціною покупця. Виокремлюють спред позитивний і негативний залежно від величини різниці (розриву),

Скорочення діапазону цін, концентрування їх навколо об’єктивних цін досягається за допомогою аукціону, а тому ефективність біржових торгів залежить від форми аукціону.

Розрізняють такі форми біржового аукціону:

- простий (англійський, голландський);

- заочний, або “натемну”;

- подвійний (безперервний, або “вигуків” чи “натовпу”).

За невеликого обсягу попиту та пропозиції біржові торги можуть мати форму простого аукціону. Така форма може бути організована продавцем чи покупцем.

Біржова торгівля почала зароджуватись з простого аукціону за типом англійського. Його суть полягає в тому, що продавці до початку сесії подають свої заявки на продаж, які зводяться у котирувальні бюлетені (або на електронно-інформаційному табло). Під час аукціону за наявності конкуренції покупців ціна послідовно зростає крок за кроком (розмір кроку встановлюється до початку торгів), поки не залишиться один покупець, і товар продається за найвищою ціною пропозиції.

Голландський аукціон─ початкова ціна продавця є максимальною; маклер, що веде торги, послідовно пропонує меншу. Товар продається першому покупцеві, котрого влаштовує запропонований курс ціни.

Аукціон заочний (або “натемну”) ─ усі покупці пропонують свої ставки одночасно. Товар придбає той, хто зробив найвищу пропозицію,

Подвійний аукціон. Простий аукціон передбачає конкуренцію або продавців, або покупців. За відсутності цього фактора і за достатньої глибини та ширини ринку найбільш ефективною є система послідовного аукціону. Вона передбачає наявність конкуренції між продавцями та покупцями одночасно. Подвійний аукціон ─ це збільшення пропозиції покупців за одночасного зниження пропозиції продавців. Коли пропозиції цін покупця та продавця збігаються, укладається угода.

Безперервний аукціон є різновидом форми подвійного (типу “натовпу” або “вигуків”). За такої форми аукціону брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім проводять самостійно торг ─ вигукують ціни (котирування) і відшукують контрагента. Один покупець може укласти з різними продавцями угоди: за різними цінами.

У світовій практиці біржової торгівлі застосовуються всі типи аукціонів ─ від англійського до подвійного, а також безперервний. Технологія й організація біржової торгівлі на товарних біржах України побудована за типом англійського аукціону, тоді як більшість американських і європейських бірж віддають перевагу аукціонам подвійним та безперервним.

Одним з основних завдань біржі є забезпечення місця, де укладаються угоди, встановлення правил торгівлі і контролю за їх виконанням, збір і розповсюдження інформації про товари. Торговий зал біржі розбитий на секції, так звані, на біржовому жаргоні, “ями”. У кожній з них проводяться операції з купівлі-продажу певних видів товарів. Ціни встановлюються вигуками. У вік електроніки така система може показатися архаїчною, але, на думку біржовиків, вона виконує і корисні функції: зокрема, створює необхідну ринкову атмосферу, забезпечує публічність (відкритість, гласність) торгів.

Як правило, за 30 хв. до початку торгів брокери збираються в торговому залі біржі. Всі вони мають при собі інформаційний листок, де вказані: список товарів з ціною, кількість пропозицій, номер брокерської контори, місце її знаходження, умови розрахунку і термін поставки товару. Триразовий удар гонга сповіщає про початок торгів, які відбуваються у кожній товарній секції. Біржова торгівля організується за принципом: останній, хто ствердно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди, а укладення форвардних угод і угод “з умовою” за принципом згоди сторін з вимогами, що взаємно висуваються.

Веде торг у секції біржовий маклер. Спочатку він проводить торг за пропозиціями на реальний товар, призначений для негайної реалізації, а потім обговорюються пропозиції щодо укладання форвардних операцій. Торги у кожній секції відбуваються в такому порядку.

1. Маклер оголошує список товарів, виставлених на торги цього біржового дня. У момент оголошення маклером товару, брокери, які виявляють до операції зацікавленість, підіймають вгору свої перепустку. Якщо інтерес до товару виявлений, то маклер оголошує номер брокерської контори, яка представила цей товар. Якщо брокер, що представляє її, не відреагував (або його не має у даний момент, або “загавився”), то товар знімається з торгів, а брокер платить штраф “за нез’явлення брокера на біржу”. Тому брокер повинен бути уважним, зібраним і обов’язковим.

2. Далі маклер оголошує чергову позицію. Після оголошення списку робиться невелика перерва (хвилин на десять). Потім, після одного удару гонга, починається друга частина роботи, під час якої обговорюються брокерські пропозиції. Обговорення кожної брокерської пропозиції також складається з двох частин.

У першій частині обговорюється пропозиція у тому вигляді, в якому вона представлена в інформаційному листку. Якщо внаслідок обговорення не знайшовся покупець на всю партію товару, то маклер проводить другу частину торгу за цим пунктом.

У другій частині обговорюються зустрічні пропозиції від брокерів-покупців, які зібралися у секції. Брокери повідомляють свої умови, на яких вони б погодилися придбати даний товар, причому не весь, а лише його частину. Ці умови торкаються кількості товару і ціни пропозиції, і якщо угода знову не укладена, то маклер, переходить до обговорення наступного пункту виставлених на продаж товарів.

Обговорення пропозицій щодо укладання форвардних угод дещо відрізняється. У цьому випадку маклер лише оголошує присутнім, які зібралися, пропозицію щодо укладання форвардної угоди і номер брокерської контори, яка запропонувала цей товар. Потім сам брокер-продавець (або його повноважний помічник) виходить у центр секції і обговорює з присутніми їхні зустрічні пропозиції протягом декількох хвилин. Якщо покупець і продавець знайшли один одного, тобто визначилися сторони угоди, то маклеру залишається тільки зафіксувати усну угоду, а учасникам угоди оформити договір поставки і зареєструвати угоду в Реєстраційному відділі біржі. Якщо ж брокера не влаштовують зустрічні пропозиції, то він повідомляє про це маклеру, який закінчує обговорення даної пропозиції.

Але може скластися така ситуація, коли зустрічних пропозицій надійшло багато, однак під час обговорення сторони угоди не виявлені. Тоді брокер повинен з блискавичною швидкістю проаналізувати варіанти і постаратися відразу ж визначити найбільш вигідні для себе умови, вибрати брокера-покупця і повідомити про це маклеру, який фіксує усну угоду сторін. Якщо ж брокер нерозторопний і не може визначити сторін угоди, то після закінчення обговорення всіх пропозицій на цей біржовий день буде продовжено обговорення його товару. З одного боку, це дає можливість брокеру ще раз зважити всі пропозиції, але, з іншого боку, він може позбутися вигідних покупців, оскільки останні також будуть мати час подумати і купити інший товар. Якщо сторони угоди знову не будуть визначені, то обговорення переноситься на наступний біржовий день.

Аналогічним чином в іншій секції відбувається обговорення пропозицій щодо укладання угод “з умовою”. Їх особливістю є те, що брокер має право зняти свій товар, виставлений в секції угод “з умовою”, якщо цей товар вже реалізований під час обговорення попередніх брокерських пропозицій в даний біржовий день. Він може також перевести товар в іншу секцію для реалізації не “з умовою”, а в звичайному порядку. Для цього брокер після закінчення роботи секції повинен підійти до маклера, пред’явити йому свою перепустку і повідомити про прийняте рішення. Однак переведення товару в іншу секцію може бути здійснене тільки після закінчення торгів.

Уклавши угоду, брокер вносить в спеціальний бланк кодовий номер свого контрагента, час укладення угоди, місяць обумовленої поставки товару, її обсяг і ціну. Ці дані негайно передаються присутнім в кожній ямі біржовим спостерігачам в комп’ютерну систему обліку. Інформація про ціну виноситься на спеціальне табло в торговому залі біржі, а також передається на інші біржі і біржові служби інформаційних компаній, після чого заноситься в інформаційний банк даних. Банк з даними про угоди завіряється брокером і передається у відділ зв’язку фірми, який є структурною одиницею даної біржі. Там на ньому знову проставляється час надходження, після чого клієнту повідомляють про виконання його замовлення.

Кожний брокер прагне, щоб у нього не залишилося невиконаних замовлень. Однак оскільки таке не завжди вдається всі угоди проходять через одну з фірм, що входить до розрахункової палати біржі. Після закінчення торгівлі остання підводить підсумки укладення угод. За правилами Чиказької торгової ради, всі угоди повинні закриватися в день їх укладення. Брокери несуть фінансову відповідальність перед фірмою, що входить в розрахункову палату, а палата гарантує виконання всіх замовлень, що надійшли на біржу. По суті, продаж партії товару перетворюється в угоду між продавцем і розрахунковою палатою, а також розрахунковою палатою і покупцем.

Гарантія виконання замовлень забезпечується завдяки маржі – грошовій заставі, що вноситься всіма фірмами, які входять до розрахункової палати. Її розмір встановлюється на кожній біржі членами особливого комітету палати залежно від рівня коливань цін на ринку. Власники товару, що виноситься на продаж зобов’язані внести певну заставу брокеру. Якщо продавець приймає рішення щодо продажу товару, то він надсилає про це до розрахункової палати біржі письмове повідомлення.

Дата добавления: 2015-05-31