Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Етика конфуція




Ред.]Компоненти даосизму

§ Даоська філософія

§ Книга Змін, особливо шанована у конфуціанстві та даосизмі

§ Китайська астрологія,

§ Фен-шуй,

§ Китайська медицина,

§ Даоське вчення про бессмертя, зовнішня алхімія, внутрішня алхімія

§ Даоська медитація,

§ Практика транса та спілкування з духами,

§ Даоський пантеон,

§ Мантика та гадання,

§ Дао Любові,

§ Бойові мистецтва, кунг-фу

§ Ци

§ Цигун

Етика Конфуція — це раціоналізована старокитайська релігійна мораль. В основу цієї моралі покладені принципи: 1) людяність (жень); 2) справедливість і обов'язок (і); 3) ритуальність (лі); 4) знання (чжи); 5) довіра (сінь).

Центральним принципом моралі Конфуція є гуманність, яка й становить основу доброчесності. Бути "гуманнним" — означає любити не стільки себе, скільки інших, на несправедливість відповідати справедливістю, за добро платити добром. Бути гуманним — означає вміти вчасно пожертвувати своїми інтересами.

Таким чином, філософія Конфуція — це яскраве відбиття тенденції до стабілізації в людських відносинах. Ця стабілізація досягається за рахунок ієрархії в пануванні і підкоренні, що здійснюється із вічного плину законів неба.

26 зміст поняття дао у ….

Да́о, Та́о (кит. 道, буквально — шлях) — поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – "шлях" природи, її закономірність; в етиці – сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці – підставу, засновок, аргумент. [1] Найбільш об'ємна і складна категорія китайської філософії, та зокрема даосизму, яку можна порівняти із категорією буття.

У давній європейській філософії аналог - логос.

У середньовічній православній філософії Київської Русі аналогами цього поняття є Істина (Софія), Право, Правда, Закон, Життя, життєвий шлях, Дух, Суще, Сущий та багато ін.


Дао — універсальна природа всіх речей і шлях всіх речей. Включає до себе становлення, буття та розклад всіх речей та явищ, буття-як-воно-є. Поєднує в собі принципи іманентності і трансцендентності. Іноді виступає як «матір або батько всього сущого», чи недиференційована порожнеча.

Категорія Дао найчастіше пов'язана з класичним текстом Дао Де Цзін. З Дао пов'язана також відома пам'ятка китайської літератури — Дао Цзан («Скарбниця Дао»).

Згідно з китайською метафізикою Дао Де Цзін, спочатку було Єдине — Дао, потім Дао породжує Два протилежних — Інь та Ян(кит. 陰陽), які, у свою чергу, породжують Три — Землю, Небо, Людину. Останні три породжують всю безліч речей у світі (кит. 萬物 / 万物, wànwù).

Через наявність у Дао всіх можливих якостей, пояснення Дао стає неможливим. Згідно з Лао Цзи, Дао не можна висловити, бо воно змінюється щомиті, але можна йому слідувати.

Дао, яке можна висловити, не є постійне Дао.
Ім'я, яке можна назвати, не є постійне ім'я.
Безіменне є початком неба і землі, те, що має ім'я — мати всіх речей.
Тому вільний від пристрастей споглядає дивовижну тайну [Дао],
а хто має пристрасті, бачить лише його кінечну форму.
Безіменне і те, що має ім'я — мають одне походження,
але в них різні назви. Разом вони називаються найглибшими.
Перехід від одного найглибшого до іншого — двері до дивовижного. [2]

В класичній літературі Даосизму Дао має онтологічне значення. Воно охоплює також не-буття речей всесвіту. Воно є в кожної живої істоти та присутнє навіть у неживому. Сила, принцип, що надає пустому аморфному Дао форму — Де.

Де — варіанти перекладу «Благодать», «Сила», «Мораль». Але останнє значення властиве більш для конфуціанського розуміння Де. Традиційне Де — не мораль, а, скоріше, порядок речей, який найбільш повно відповідає сутності Дао, тобто, природна сила, що рухає всесвіт.

У-Вей, не-дія — спосіб слідування Дао і виконання Де, що полягає у відмові від егоїстичних мотивації та власних суб'єктивних інтересів.

Дао, Де та У-Вей приблизно можна представити у вигляді: сутність та існування — порядок всесвіту — спосіб слідування порядку всесвіту.

В філософії неоконфуціанства термін Дао часто ототожнюють із терміном Лі — «принцип», який протистоїть матеріальному субстрату,ци. Засновник раціоналістичної системи неоконфуціанства Чжу Сі підкреслював тотожність Дао людини та всесвіту.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 897; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.