Відрахування, внески і власне податки як різновиди обов'язкових платежів: поняття, порівняння, науковий та законодавчий підходи до визначення

Стаття 164-1. Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат

Неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, -

тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поняття обов'язкового платежу охоплює всю сукупність податків і зборів і в широкому змісті обов'язкові платежі податкового характеру становлять податкову систему. У свою чергу, податки й збори є видовими категоріями, являють собою форми обов'язкових платежів податкового характеру. У цілому ж обов'язкові платежі в нашому контексті включають в себе: 1) податки; 2) збори; 3) податкові плати (мито, пошлина, плата за торговий патент тощо).

Природно, податок, мито, збір мають ряд загальних рис. До них відносяться: 1. Обов'язковість сплати податків і зборів до відповідних бюджетів й фондів. 2. Чітке надходження їх до бюджетів й фондів, за якими вони закріплені. 3. Вилучення їх на основі законодавчо закріпленої форми й порядку надходження. 4. Примусовий характер вилучення. 5. Здійснення контролю єдиними органами Державної податкової служби. 6. Безеквівалентний характер платежів.

Однак, незважаючи на схожість цих механізмів, вони мають чіткі розходження.

Мито й збір відрізняються від податків: А. За значенням. Податкові платежі забезпечують до 80% надходжень у дохідну частин до бюджету, інші види відрахувань, відповідно, менше. Б. За метою. Ціль податків - задоволення потреб держави, ціль мит, зборів - задоволення певних потреб або витрат установ. В. За обставинами. Податки являють собою безумовні платежі; мито, збір виплачуються у зв'язку з послугою, надаваною платникові державною установою, що реалізує державно-владні повноваження. Г. За характером обов'язку. Сплата податку пов'язана із чітко вираженим обов'язком платника; мито, збір характеризуються певною добровільністю їх дій і не регулюються іноді відно­синами імперативного характеру. Д. За періодичністю. Збори, платежі, мито часто носять разовий характер і їх сплата здійснюється без певної системи; податки характеризуються певною періодичністю. Е. За відплатністю. Відносини відплатності характерні для мит, зборів (на відміну від податків).

Таким чином, збори й мита мають індивідуальний характер і їм завжди властиві спеціальна мета й спеціальні інтереси.

Крім вище вказаних спільних для всіх обов’язкових платежів для податку властиві також специфічні ознаки: Сплачується тільки до бюджетів. Безвідплатність. Відсутність цільового призначення. Сума податку для конкретного платника визначається його платоспроможністю.

Податок (наукове визначення) — це встановлена законом форма від­чуження власності фізичних та юридичних осіб на засадах обов'яз­ковості, індивідуальної безвідплатності, безповоротності, забезпечена державним примусом, яка не має характеру покарання чи контрибуції і має на меті забезпечення платоспроможності суб'єктів публічної влади.

В податковому законодавстві України не робить розмежування між податком, збором, іншими видами обов’язкових платежів. Ст. 2 ЗУ «Про систему оподаткування»: Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Дата добавления: 2015-05-31