Визначити метод обліку бази оподаткування прибутку підприємств, його особливості

Метод обліку податкової бази має вирішальне значення для правильного визначення моменту виник­нення податкового зобов'язання. Існує два основних та­ких методи обліку: 1. Касовий - враховує момент реального чи фактичного отримання коштів і здійснення виплат. Відповідно до цього ме­тоду, наприклад, доходом є всі суми, дійсно отримані платником у конкретному періоді, а витратами - реально виплачені суми. 2. Накопичувальний («ме­тод нарахувань») - вирішальним є момент виникнення майнових прав та обов'язків. Так, доходом визна­ються всі суми, право на отримання яких виникло у платника в даному податковому періоді, незалежно від того, чи отримано їх фактично. Для визначення зроблених витрат підраховується сума майнових зобов'язань, що виникли у звітному періоді, не­залежно від того, чи зроблені по цих зобов'язаннях фактичні виплати, чи ні.

Основним методом податкового обліку, що застосовується в оподаткуванні прибутку підприємств, є метод «першої події»(накопичувальний).

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про подадок з прибутку підприємств».

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 1) або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; 2) або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В деяких випадках існують винятки з цього правила: 1) Закупівля товарів (робіт, послуг) з використан­ням кредитних, дебето­вих карток комерційних чеків - Дата оформлення відповідного рахунка (товарного чека). 2) Закупівля товарів (робіт, послуг) у нерезидентів чи резидентів, які сплачу­ють цей податок за став­кою нижчою, ніж базова (крім страховиків), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксо­ваного податку чи є звіль­неними від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із зако­нодавством: - Для товарів - дата оприбуткування плат­ником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи до­поміжних такому імпорту товарів) - Для робіт, послуг - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 1) або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; 2) або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Особливості за деякими операціями: 1) Здійснення торгівлі продукцією (валютними цінностями) або роботами (послугами) з використанням торговельних автоматів або іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою - Дата збільшення валового доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки або дата продажу жетонів, карток або інших замінників гривні. 2) При продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів - Дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом. 3) Здійснення кредитно-депозитних операцій - Дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором.

Дата добавления: 2015-05-31