Методологія організації комплексного фінансового аналізу

Інформаційна база комплексного фінансового аналізу

Формування інформаційної бази обгрунтування та реалізації моделі КФА має здійснюватися із дотриманням таких критеріїв та вимог;

102.проведення комплексного аналізу здійснюється на основі
системи цільових фінансових показників та коефіцієнтів відповід­но до обраної методики оцінки фінансового стану об'єкта дослі­дження; сукупність таких показників може характеризувати один або кілька аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяль­ності об'єкта дослідження;

103.вхідна інформація щодо фінансово-господарської діяльності
підприємства — об'єкта дослідження, що надається для подаль­шої її обробки, мас бути повною, достовірною та поданою у ви­гляді, прийнятному для обробки;

104.забезпечення зіставності фінансової інформації за відповід­ними напрямами її формування — цільові показники обраної ме­тодики, вхідна фінансова інформація мають бути приведені до зіставних одиниць виміру, подані за аналогічні часові періоди, що повинно забезпечити можливість їх адекватної математичної об­робки;

105.кожен із сукупності фінансових показників та коефіцієнтів,
яка закладається в інформаційну основу моделювання цільового фінансового показника, має бути максимально інформативним, запобігати дублюванню та перекриттю показників;

• подання результатів КФА у простій та доступній для одно­значної інтерпретації формі — результати дослідження являють собою, як правило, кількісну величину, яка визначає індекс, ранг, рейтинг об'єкта дослідження відповідно до встановленої шкали.

Трансформація результативності моделі КФА в її ефектив­ність досягається через дотримання всіма учасниками комплекс­ного фінансового дослідження певної процедури його прове­дення.

По-перше, методологічна база КФА має базуватись на таких методиках, які б дали змогу в обмежені строки виконати сукуп­ність завдань, поставлених замовниками перед КФА, та однознач­но інтерпретувати результати такого дослідження. Зокрема, екс­прес-аналіз як часткова форма КФА за період у 1—2 дні на осно­ві даних фінансової звітності, а також розшифровок окремих ста­тей фінансової звітності, інших наявних та доступних джерел інформації (даних управлінського обліку, аудиторського звіту тощо) повинен забезпечити, наприклад, ідентифікацію інвести­ційної привабливості об'єкта дослідження (зокрема, доцільності включення цінних паперів підприємства до ринкового портфеля), виявлення та ідентифікацію проблемних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства.

По-друге, на основі практичних результатів проведення КФА його виконавцями (фінансовими аналітиками) було на­працьовано досить ефективний прийом організації аналізу фі­нансових звітів — порівняльний аналіз. Порівняльний аналіз являє собою внутрішньогосподарський аналіз зведених показ­ників фінансової звітності за окремими напрямами діяльності самого підприємства та його дочірніх підприємств або міжгос­подарський аналіз показників даної фірми порівняно з відповід­ними показниками конкурентів, середньогалузевими чи серед­німи показниками. Залежно від поставленого завдання щодо організації комплексного фінансового аналізу конкретного об'єк­та необхідно насамперед визначитись із найбільш оптималь­ною базою для порівняння значень аналітичних індикаторів — значень фінансових показників.

Базою для забезпечення порівняльного аналізу можуть слугу­вати такі системи індикаторів:

172)середньогалузеві значення показників;

173)показники фінансово-господарської діяльності підприємств, які є дилерами у галузі, до якої належить об'єкт дослідження;

174)певні нормативні значення фінансових показників відповід­но до законодавчих та / або внутрішніх нормативних документів, рекомендацій науковців;

175)цільові значення фінансових показників, визначені потен­ційними інвесторами або замовниками дослідження;

176)оптимальні та / або критичні значення фінансових показни­ків, розраховані аналітиками для підприємства, яке аналізується,
ураховуючи специфіку та особливості його фінансово-госпо­дарської діяльності;

177)усереднені за часом значення фінансових показників, ви­значені на основі даних про фінансово-господарську діяль­ність підприємства у найсприятливіші періоди його функціо­нування.

По-третє, для проведення такого аналізу потрібно забезпе­чити формування системи показників та індикаторів, які б у своїй сукупності відповідали вимогам комплексної характерис­тики поточного стану об'єкта дослідження, формування та під­тримання перспектив його подальшого розвитку. При цьому слід пам'ятати, що використання надлишкової кількості фінан­сових показників і коефіцієнтів може спричинити невиправдану втрату часу на математичне та аналітичне забезпечення дослі­дження функціонально взаємозалежних між собою показників (наприклад, індекс постійного активу та коефіцієнт маневренос­ті власних коштів). Це, у свою чергу, значно знизить оператив­ність комплексного аналізу, яка є базовою характеристикою йо­го ефективності. Наповненість цільової сукупності тими чи іншими фінансовими показниками буде залежати від завдань, шо поставлені перед аналізом його замовниками у кожному конкретному випадку. Серед таких вимог, що висуваються до потенційних показників, можна виділити невелику сукупність критичних значень.

По-четверте, ефективність реалізації КФА та його відповід­ність запитам замовників такого дослідження значною мірою залежить від можливості побудови адекватної системи одно­значної інтерпретації результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників з метою попере­дження та уникнення двозначності висновків, протиріч поглядів окремих експертів щодо ідентифікації стану об'єкта дослі­дження.

У сучасній практиці фінансового аналізу взагалі та КФА зок­рема поширеним засобом досягнення визначеної вище мети є розробка системи ранжування, відповідно до якої кожному зна­ченню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангів, отриманих даним об'єктом дослідження за результатами аналізу, слугує підставою для підсумкової характе­ристики його фінансово-економічного стану, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Типовим прикладом такого ранжування може бути рейтинг кредитоспро­можності суб'єктів господарювання.

Отже, оброблена оцінка окремих сторін фінансово-господарсь­кої діяльності підприємства на основі математичного моделю­вання органічно компонується в єдиному інтегрованому фінансо­вому показнику. Отриманий у результаті КФА інтегрований по­казник є характеристикою об'єкта дослідження — суб'єкта господарювання щодо його відповідності поточним ринковим умовам. Наступні висновки с інформаційною основою для вико­нання поставленого управлінського завдання та дають змогу ро­бити обгрунтовані висновки щодо ідентифікації фінансово-економічного потенціалу об'єкта дослідження і сформувати очі­куваний тренд його розвитку у коротко- та довгостроковій пер­спективах.

Особливості досягнення мети та реалізації завдань КФА, а та­кож специфіка вимог замовників такого дослідження виражені через визначені вище основні положення, дають можливість сфор­мувати базову (орієнтовну) процедуру організації та реалізації проведення КФА об'єкта дослідження.

Дата добавления: 2015-05-26