Рівність прав, свобод і обов'язків як конституційний принцип

Даний принцип має важливе значення серед інших конституційних принципів, які складають правовий статус людини і громадянина. Він являє собою універсальну форму виразу юридичної рівноваги, поєднання інтересів окремих людей, окремих соціальних верств та груп населення, а також національностей.

Слід зазначити, що конституційному праву відомі два схожих поняття: «рівність» і «рівноправ'я».

Рівність означає однакове юридичне положення громадян (і не громадян), тобто співпадання усього комплексу прав і обов'язків для усіх осіб.

Рівноправ'я — це співпадання тільки обсягу прав, у Конституції це поняття виражається також терміном «рівність прав і свобод».

Необхідно зауважити, що Конституція може надати лише рівні права і свободи, однакові юридичні (а не фактичні) можливості користування ними, а також установити рівні для усіх обов'язки. Взагалі, обидва ці поняття застосовуються як синоніми для позначення однакової міри свободи кожної людини. Можна погодитись з М.В.Баглаєм, що зміст рівності і рівноправ'я припускає відсутність неузаконених привілеїв і заборону дискримінації за будь-якими підставами.

Проголошення прав і свобод людини і громадянина має сенс тільки у тому випадку, коли держава гарантує рівність і рівноправ'я, саме тому в усіх конституціях розділи про права і свободи починаються із закріплення гарантій рівності та рівноправ'я. Згідно з Конституцією, в Україні встановлена принципова рівність усіх громадян в усіх галузях життя. Можна виділити наступні форми:

а) рівноправ'я громадян, незалежно від етнічного, соціального положення, майнового й посадового положення, а також роду занять (ст. 24 ч. 2). Принципу рівності суперечить дискримінація у користуванні правами і свободами, у виконанні обов'язків із тих чи інших причин залежним від істотних особливостей особи, її правового статусу;

б) рівноправ'я усіх громадян, незалежно від переконань, світоглядових позицій, приналежності до громадських організацій або політичних партій. Суть цього демократичного положення знайшла своє відображення у статті 34 Конституції України: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань». Ця стаття в цілому відповідає міжнародно-правовим стандартам (Міжнародному пакту про громадянські та політичні права (ст. 18, 19), п. 1 статті 10 Європейської конвенції про захист прав і основ-

них свобод людини). Конституція у статті 36 встановлює, що «усі об'єднання громадян рівні перед законом». Тобто, держава створює рівні можливості для діяльності громадських організацій, політичних партій, релігійних організацій та інших об'єднань. Політичні партії рівноправні у своїй діяльності при проведенні виборчих кампаній: «Будь-яке втручання державних органів та службових осіб у їх діяльність не допускається, крім випадків, передбачених законом»;

в) рівноправ'я жінки і чоловіка (ст. 24 ч. 3). Необхідність закріплення цього положення на рівні Конституції обумовлена тим, що Україна ратифікувала Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок — 1979 року. Проблема рівноправ'я жінки і чоловіка все ще є невирішеною як у нашій державі, так і в інших країнах. Загострюється дана проблема в умовах переходу до ринкової економіки, коли становище жінок ускладнюється. Сьогодні вже добре відомі такі визначення, як «фемінізація безробіття», «фемінізація бідності». Жінки недостатньо представлені на керівних посадах, їх мало серед депутатів, підприємців. У зв'язку з цим особлива увага у ч. З ст. 24 Конституції надана вимогам, умовам, пільгам, які повинні допомогти розв'язати дуже складне становище, в якому опинилася жінка у нашому суспільстві;

г) рівноправ'я, незалежно від національності і мови, віросповідання та відношення до релігії. Даний принцип є непорушним принципом правового положення громадян у демократичній, правовій державі (ст. 24 ч. 2). Рівноправ'я українських громадян різних національностей гарантується статтею 11 Основного Закону. У даній конституційній нормі визначається характер та мета політики держави щодо корінних народів і національних меншин. Мова йде про сприяння з боку держави розвитку їх «етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності»;

д) рівність усіх перед законом і судом. Цей принцип означає, що закон, його приписи у рівній мірі обов'язкові для всіх його адресатів, що суд є доступним для всіх, і при здійсненні судочинства повинен керуватися тільки законом. Дане положення означає наявність єдиної для всіх судової системи, яка б забезпечила кожному справедливий і відкритий розгляд справи

компетентним і незалежним судом; справедливий розгляд його справи незалежним і підкореним тільки закону судом; рівне для всіх застосування норм матеріального права у процесі вирішення справи; процесуальна рівність сторін у судовому засіданні.

Дата добавления: 2015-05-31