Правомірна поведінка і правопорушення

Правомірна поведінка - це така поведінка, яка відповідає приписам правових норм. Вона являє собою суспільно необхідне і суспільно корисне явище, є об'єктивною передумовою нормального функціонування суспільства і держави.

Правопорушення ж є різновидом поведінки, яка суперечить інтересам суспільства. Воно заподіює шкоду правам і законним інтересам громадян, їх колективам і суспільству в цілому, ускладнює і дезорганізує розвиток суспільних відносин. Правопорушення - це протиправне, винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке є особистісно або суспільно шкідливимчи небезпечним.

Склад правопорушення:

1) Суб'єкт правопорушення - фізичні та юридичні особи, що мають здатність і можливість нести юридичну відповідальність за свої протиправні дії (деліктоздатність).

2) Об'єкт правопорушення - це ті суспільні відносини, які регулюються і охороняються нормами права. Слід відрізняти поняття об'єкта правових відносин й об'єкта правопорушення. Якщо об'єктом правовідносин можуть бути різні матеріальні предмети й духовні цінності, то об'єктом правопорушення можуть бути лише суспільні відносини, що охороняються нормами права, а матеріальні предмети і духовні блага можуть виступати як предмет правопорушення.

3) Об 'єкпшвна сторона правопорушення - це протиправні діяння (дія чи бездіяльність), його небезпечні або шкідливі наслідки та причинний зв'язок між діянням і його наслідками.

4) Суб'єктивна сторона правопорушення - певне психічне ставлення суб'єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Таке ставлення відображається поняттям вини.

Залежно від інтелектуального та вольового змісту психічного ставлення особи до вчинюваного нею діяння закон поділяє вину на умисну і необережну.

- Умисел як форма вини характеризується тим, що особа під час скоєння забороненого законом діяння, усвідомлювала його протиправний характер, передбачала його небезпечні наслідки і бажала їх настання (прямий умисел), або передбачала можливість їх настання, проте ставилася до їх настання байдуже (замір побічний).

- Необережність має місце тоді, коли особа передбачала абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх ненастання чи відвернення (протиправна самовпевненість) або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була та могла їх передбачити (протиправна недбалість).

Види правопорушень:

- Злочин - це передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

- Проступок - це суспільно шкідливе, винне, протиправне діяння, вчинення якого передбачає настання юридичної відповідальності. Види проступків: конституційний, дисциплінарний, адміністративний, цивільний.

15. Юридична відповідальність

Одним із основних засобів забезпечення правомірної поведінки та боротьби з правопорушеннями с юридична відповідальність. Юридична відповідальність це закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належали.

Риси юридичної відповідальності:

це відносини між державою та особою, яка порушила норму права;

ні відносини заздалегідь передбачені нормами права, регламентуються ними, тому є правовими відносинами;

- юридична відповідальність настає внаслідок порушення
формально визначених юридичних правил чи індивіду-

- альних приписів;

- юридична відповідальність знаходить свій вираз у специфічному державному впливі (покаранні) та реалізується, як правило, за допомогою застосування заходів державного примусу;

- процес попереднього розслідування та вирішення справ про правопорушення, порядок здійснення призначеної міри покарання також регламентується спеціальними (процесуальними) юридичними нормами.

Функції юридичної відповідальності:

провоохоронна - захист правопорядку від правопорушеїіь;

- виховна - спеціальна превенція (виправлення правосвідо
мості правопорушника з тим, щоб він більше не вчиняв
правопорушення); загальна превенція (вплив на право
свідомість усіх інших схильних до правопорушень осіб, з
метою запобіганню правопорушенням).

Види юридичної відповідальності: конституційна, кримінальна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна, матеріальна.

Законодавство:

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Загальна декларація прав людини // Права людини: Міжнародні договори України. Декларації, документи. - К., 1992.

Література:

1. Алексеев С. С. Теория государства и права: Учеб. для юрид. вузов и факультетов. - М., 1997.

2. Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій. - К.: Вснтурі, 1996.

3. РабіїювичЦ.М. Основи загальної теорії права та держави. -К., 2001. -236 с

4. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - X.: Консул. 2001.

5. Теория права и государства / Под ред. Лазарева В.В. - М.: Юрист, 1997.

584с.

Розділ II

Дата добавления: 2015-05-31