Завдання № 7

Завдання № 6.

04 квітня 2003 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Солодка мить» та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями Державного підприємства "Medisan" Лікувально-санаторної відновлюючої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій "Сенетатя" було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу санаторію "Сенетатя" за з терміном дії на 25 років.

Предмет цього договору згідно п. 1.1 становило зобов'язання орендодавця - ДП "Санаторій "Сенетатя" передати орендареві - ТОВ "Солодка мить" у строкове володіння та користування майно, що визначено у договорі, з наступним переходом права власності на таке майно від орендодавця до орендаря, а орендар зобов'язувався прийняти майно у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.

В подальшому Лікувально-санаторною відновлюючою Асоціацією Державної канцелярії Республіки Молдова та Державним підприємством "Medisan", що входить до складу Асоціації, було заявлено позов до Дочірнього підприємства "Санаторій "Сенетатя" державного підприємства "Medisan" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Солодка мить" про визнання недійсним договору оренди, що був укладений відповідачами, зобов'язання товариства звільнити орендоване приміщення та відшкодувати не отриманий прибуток, не чинити перешкод у користуванні майном, власником якого є позивач.

На обґрунтування позову зазначено про те, що оспорюваний договір укладено без узгодження з власником майна, яким є державне підприємство "Medisan" Республіки Молдова. Договір укладено директором дочірнього підприємства "Сенетатя" з перевищенням встановлених статутом повноважень, з порушенням законодавства України про власність та про оренду.

Вирішіть спір. Право якої держави підлягає застосуванню? Який обсяг прав має власник майна, яке знаходиться на території України? Чи може бути майно передано в оренду особою, яка не є власником майна?

Іноземна юридична особа подала до сільської ради в Україні клопотання про надання у власність ділянки надр для розробки родовищ глини. На сесії сільської ради було прийнято рішення про передання у власність іноземній юридичній особі ділянки надр, після чого іноземна юридична особа приступила до видобування глини. Після цього прокуратура області внесла протест на рішення сільської ради, вказавши, що надра в Україні не можуть належати на праві власності іноземним юридичним особам.

Чи має в даному випадку рацію прокуратура області?

На якому правовому титулі можуть належати надра в Україні іноземним громадянами та юридичним особами? Чим регулюються відповідні відносини?

Завдання № 8.

Іноземною компанією було направлено заяву до Києво-Святошинського БТІ для здійснення реєстрації договору купівлі-продажу квартири. До цієї заяви було долучено оригінал договору купівлі-продажу, нотаріально завірена копія цього договору, копія довіреності на представника компанії на проведення реєстрації, а також оригінал квитанції, який свідчить про здійснення оплати за проведення реєстрації договору купівлі-продажу.

Відповідач своїм листом у проведенні реєстрації відмовив, посилаючись на те, що компанією не надано лист-погодження Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Київської облдержадміністрації.

Що в даному випадку підлягає реєстрації: договір купівлі-продажу чи право власності на квартиру? Чи є у БТІ підстави для відмови в реєстрації?

В якому порядку здійснюється розміщення дипломатичних представництв, представництв міжнародних неурядових організацій та представництв іноземних організацій?

Завдання № 9.

Юридична особа, створена згідно із законодавством Російської Федерації, звернулась до суду в Україні, оскаржуючи постанову Кабінету Міністрів України від 05 травня 1995 року № 316, якою затверджено перелік розташованих та території Автономної Республіки Крим підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що належать до сфери управління міністерств та інших підвідомчих Кабінетові Міністрів України органів державної виконавчої влади.

Свої вимоги юридична особа мотивувала тим, що вищевказана постанова Кабінету Міністрів України суперечить умовам статті 4 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15 січня 1993 року, якою передбачено, що об'єкти соціальної сфери, які знаходяться на території Сторін Угоди (або відповідні долі участі в цих об'єктах) – санаторії, санаторії-профілакторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади, будівництво яких здійснювалось за рахунок коштів підприємств та організацій республіканського і колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території іншої Сторони, є власністю цієї Сторони.

Вирішіть спір.

Дата добавления: 2015-05-31