Поняття зобов’язання

Умови дійсності правочинів

Правочин - це юридичний факт, який опосередковує домовленість двох чи більше осіб і спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. В залежності від того скільки осіб чинили дію правочини класифікуються на односторонні, двох сторонні, багатосторонні.

Умови чинності правочинів. 1. Зміст правочину не повинен суперечити вимогам закону, інших нормативно-правових актів, а також моральним засадам громадянського суспільства. 2. Особи, що вчиняють правочин, повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчиняться у формі, передбаченій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочини, що вчинюються батьками (усиновлювачами), не можуть суперечити інтересам їхніх неповнолітніх дітей.

Зобов'язання являє собою таке правовідношення, згідно з яким одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гро­ші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання складається з суб'єктів, об'єктів і змісту.

Суб'єктами зобов'язання є кредитор, тобто особа, якій належить право вимоги, і боржник-особа, яка не­се обов'язок, що відповідає праву вимоги кредитора.

Об'єкти зобов'язань — відповідні дії, на реаліза­цію яких спрямовано права та обов'язки суб'єктів (скажімо, передача майна, виконання роботи, спла­та грошей тощо).

Зміст зобов'язання становлять права, вимоги кредитора та обов'язки боржника. При цьому зобов'язання спрямовані на: передачу майна (напри­клад, на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування, поставки, позики тощо); виконання ро­біт на підставі договорів підряду, побутового замов­лення, підряду на капітальне будівництво, договорів про сумісну діяльність; надання послуг на підставі договорів перевезень, страхування, доручення, комі­сії, схову; сплату грошей на підставі договорів пози­ки, кредитних договорів, договорів банківського вкладу і банківського рахунку; покриття шкоди, за­подіяної протиправними діями, а також шкоди, що її зазнав громадянин унаслідок рятування об'єктів державної та колективної власності; повернення без­підставно придбаного майна і передачу безпідставно збереженого майна.

Зобов'язання виникають із таких підстав:

• за договорами, передбаченими законодавством;

• за договорами, непередбаченими законом, але такими, що не протирічать йому;

• за адміністративними актами;

• внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а ще — придбання чи зберігання майна коштом іншої особи без достатніх підстав;

• через інші дії громадян та організацій;

• через події, з настанням яких закон пов'язує ви­никнення цивільно-правових наслідків.

Дата добавления: 2015-05-31