Вопрос1 1 страница

Зона Суецького каналу;

Антарктида;

Шляхом звернення до народу або уряду держави-супротивника;

Шляхом звернення до власного народу;

Держави;

Населення;

Сприяти забезпеченню прав людини;

Залишатися консультативним форумом;

Зона Суецького каналу;

Антарктида;

Шляхом звернення до народу або уряду держави-супротивника;

Шляхом звернення до власного народу;

Держави;

2) нації і народності, що борються за свою незалежність;

3) міжнародні організації, що здійснюють колективні збройні заходи для підтримання миру і міжнародного правопорядку;

4) фізичні особи;

5) транснаціональні корпорації;

6) терористичні угрупування;

.

8.В яких формах, відповідно до міжнародного права, здійснюється оголошення війни?

3) шляхом звернення до світового співтовариства;

4) шляхом військового нападу;

5) шляхом розірвання дипломатичних відносин;

6) шляхом розірвання усіх міжнародних договорів з противною державою в односторонньому порядку;

7) через відсилку парламентера з відповідним оголошенням.

.

9.Які положення сучасне міжнародне право містить щодо каперства (переобладнання торгових суден у військові):

1) озброєння торгових суден припустимо тільки у воєнний час;

2) озброєне торгове судно не перетворюється у військовий корабель і не користується правом ведення воєнних дій;

3) озброєне торгове судно може використовувати зброю для самооборони при нападі противника;

4) дозволяється перетворення торгових суден у військові, якщо власник торгового судна одержав каперське свідоцтво;

5) озброєне торгове судно на свій страх і ризик, піднявши військовий прапор, може нападати у морі на військові судна противника;

6) озброєння торгових суден припустимо не тільки у воєнний час;

7) озброєне торгове судно перетворюється у військовий корабель і входить до складу військово-морських сил держави.

.

10.Які наслідки має визнання повстанців «воюючою стороною» в збройному конфлікті з центральним урядом?

1) виключає застосування до них національного кримінального законодавства про відповідальність за масові заворушення;

2) вони можуть вступати в правовідносини з третіми державами і міжнародними організаціями, одержувати від них допомогу;

3) їх керівники на контрольованій ними території можуть створювати органи управління і видавати нормативні акти;

4) на захоплених у полон поширюється статус військовополонених;

5) факт визнання свідчить про набуття конфліктом якості міжнародного;

6) вони отримують право на захоплення всієї території держави;

7) вони можуть закликати населення приєднатися до збройних сил і вербувати найманців;

8) можуть накласти на населення, що проживає на захопленій території, сплату контрибуції;

9) у випадку проведення успішних дій можуть бути суб’єктом мирної конгрегації.

11.У якості актів агресії (тобто дій, заборонених міжнародним правом), незалежно від оголошення війни, розглядаються такі акти:

1) вторгнення або напад збройних сил держави на територію інших держав;

2) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

3) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

4) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили або морські і повітряні флоти іншої держави;

5) застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з державою, що приймає, з порушенням умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їхнього перебування на такій території після припинення дії угоди;

6) розрив дипломатичних відносин;

7) вбивство посла, консула, парламентера чи офіційного представника держави працівниками спецслужб, поліції чи збройних сил приймаючої держави;

8) виникнення прикордонних спорів, що можуть перерости у збройний конфлікт;

9) пропаганда вторгнення або нападу збройних сил держави на територію інших держав.

12. Виберіть правильно вказані юридичні наслідки оголошення війни:

1) між державами припиняються дипломатичні і консульські відносини;

2) перестають застосовуватися багато норм міжнародного права, несумісних з воєнним часом, зокрема, припиняють дію двосторонні політичні, економічні, культурні угоди між воюючими державами;

3) починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту;

4) припиняються і забороняються економічні, торгові, фінансові угоди й інші відносини з юридичними і фізичними особами воюючої сторони;

5) майно, що є власністю ворожої держави (крім майна дипломатичних представництв і консульських установ), підлягає конфіскації;

6) торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, підлягають негайній реквізиції;

7) до громадян ворожої держави застосовується статус військовополонених;

8) власних громадян, які перебувають на ворожій території автоматично позбавляють громадянства;

9) між ворожими сторонами укладається компроміс – особлива міжнародна угода, яка визначає порядок ведення війни та основні правила.

12. Виберіть правильно вказані юридичні наслідки оголошення війни:

1) торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, повинні залишити порт противника (для цього встановлюється розумний термін для вільного виходу з територіальних вод, після закінчення котрого такі судна підлягають реквізиції і затримці);

2) військові кораблі, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, підлягають обов'язковій реквізиції;

3) до громадян ворожої держави може бути застосований спеціальний режим (обмеження пересування, примусове поселення у відведених владою місцях, інтернування та ін.);

4) іноземні громадяни поділяються на громадян нейтральних, дружніх і ворожих держав з різним статусом;

5) власні громадяни діляться на мирне населення і збройні сили;

6) усе майно, що є власністю ворожої держави, а також приватна власність громадян ворожої держави, підлягає конфіскації;

7) між державами не припиняються дипломатичні і консульські відносини, але змінюється їх правовий статус – спеціально передбачений для такого випадку;

8) держави можуть не припиняти деяких двосторонніх договорів, якщо це сумісно з воєнними діями (економічні, культурні угоди);

9) економічні, торгові, фінансові угоди й інші відносини з юридичними і фізичними особами воюючої сторони не припиняються.

12. Виберіть правильно вказані юридичні наслідки оголошення війни:

1) держави, які не беруть участь у війні, зобов’язані визначити свій статус – або вони є нейтральними у даному збройному конфлікті, або стають на сторону будь-кого з воюючих;

2) на час збройного конфлікту інтереси однієї воюючої держави на території іншої представляє зазвичай нейтральна держава, що має дипломатичні відносини з обома воюючими сторонами;

3) припиняються будь-які контакти між громадянами воюючих держав; листування, грошові та інші поштові відправлення забороняються;

4) до громадян ворожої держави може бути застосований спеціальний режим (обмеження пересування, примусове поселення у відведених владою місцях, інтернування та ін.);

5) починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту;

6) торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, підлягають негайній реквізиції;

7) до громадян ворожої держави застосовується статус військовополонених;

8) усе майно, що є власністю ворожої держави, а також приватна власність громадян ворожої держави, підлягає конфіскації;

9) між державами не припиняються дипломатичні і консульські відносини, але змінюється їх правовий статус – спеціально передбачений для такого випадку.

. 13.Які території, відповідно до норм міжнародного права, не можуть бути театром війни?

2) Місяць та інші небесні тіла;

3) архіпелаг Шпіцберген;

5) місцевості, в яких зосереджені культурні цінності;

6) Ватикан;

7) столиці держав;

8) Босфорська протока;

9) пустеля Сахара.

14. Виберіть правильно вказані положення міжнародного права щодо некомбатантів:

1) це – особовий склад, що правомірно знаходиться в складі збройних сил воюючої сторони, що надає їй допомогу у досягненні успіхів у бойових діях, але в них безпосередньо участі не бере;

2) це — військові кореспонденти, юристи, медичний персонал, духівництво, інтенданти;

3) вони не є об'єктом воєнних дій із боку противника і мають право на його заступництво в тому випадку, якщо виявляться під його владою;

4) застосовувати зброю проти некомбатантів заборонено;

5) вони можуть мати особисту зброю, але не використовують її у воєнних діях, а тільки для самозахисту;

6) це – особовий склад регулярних збройних сил;

7) потрапивши в полон набувають статусу військовополонених;

8) це – розвідники, шпигуни, парламентери, тобто особи з особливим правовим статусом;

9) вони не можуть мати особистої зброї.

15.Відзначте правильно вказані положення щодо розвідників:

1) це особи, які входять до складу збройних сил воюючих сторін і носять воєнну форму своєї армії;

2) вони проникають у розташування супротивника з метою збору відомостей про нього для свого командування;

3) захоплені в полон розвідники користуються статусом військовополонених;

4) їх дії не вважаються незаконними і злочинними;

5) їм дозволяється користуватися воєнними хитрощами: маскуванням одягу, камуфляжем зброї тощо;

6) особи, які, діючи таємним способом або під фальшивими приводами, збирають відомості в районі воєнних дій;

7) особи, які завербовані на місці або частіше усього за кордоном спеціально для того, щоб воювати в збройному конфлікті, і які фактично приймають в ньому участь;

8) на цих осіб режим воєнного полону не поширюється, вони можуть бути покарані воєнним судом і навіть засуджені до смерті;

9) їх дії вважаються незаконними і злочинними.

16. Відзначте правильно вказані ознаки найманця як учасника бойових дій:

1) він спеціально завербований на місці або за кордоном для того, щоб воювати в збройному конфлікті;

2) він фактично приймає безпосередню участь у воєнних діях;

3) він бере участь у воєнних діях, керуючись головним чином бажанням одержати особисту вигоду;

4) він не є ні громадянином сторони, що знаходиться в конфлікті, ні особою, яка постійно мешкає на території, контрольованій стороною, що знаходиться в конфлікті;

5) не входить в особовий склад збройних сил сторони, що знаходиться в конфлікті;

6) діючи таємним способом або під фальшивими приводами, збирає відомості в районі воєнних дій;

7) посланий державою, котра є стороною, що знаходиться в конфлікті, для виконання офіційних обов'язків у якості особи, яка входить до складу її збройних сил;

8) прирівнюється у статусі до некомбатантів;

9) прирівнюється у статусі до комбатантів.

17. Відповідно до міжнародного права цілком заборонені такі засоби ведення війни:

1) вибухові і запальні кулі;

2) кулі, що розвертаються або сплющуються в людському тілі;

3) отрути й отруєна зброя;

4) задушливі, отруйні та інші гази, рідини і процеси;

5) біологічна зброя;

6) будь-які види ядерної зброї;

7) пневматична зброя;

8) будь-які літальні апарати, що оснащені плазмовою зброєю масового знищення;

9) рентгенівські промені.

17.Відповідно до міжнародного права цілком заборонені такі засоби ведення війни:

1) засоби впливу на природне середовище, що мають широкі довгострокові наслідки в якості засобів руйнації, завдання шкоди або заподіяння шкоди іншій державі;

2) будь-яка зброя, основна дія якої полягає в нанесенні ушкоджень осколками, що не виявляються в людському тілі за допомогою рентгенівських променів

3) кулі, що розвертаються або сплющуються в людському тілі;

4) отрути й отруєна зброя;

5) задушливі, отруйні та інші гази, рідини і процеси;

6) будь-які види ядерної зброї;

7) пневматична зброя;

8) будь-які літальні апарати, що оснащені плазмовою зброєю масового знищення;

9) рентгенівські промені.

18.Воєнна окупація — це міжнародно-правовий режим, при якому:

1) збройні сили однієї держави тимчасово займають і утримують територію ворожої держави;

2) окупант здійснює функції воєнного контролю і цивільного управління шляхом встановлення нових норм права;

3) продовжується стан війни між державою, що окупується, й державою, що окупує;

4) суверенітет стосовно окупованої території не переходить до окупанта і він не вправі цілком ліквідувати стару систему права;

5) міждержавні відносини на окупованій території регулюються нормами міжнародного гуманітарного права;

6) окупована територія приєднується до території окупанта і знаходиться під його суверенітетом;

7) населення, що проживає на окупованій території натуралізується (приймається в громадянство окупанта);

8) стан війни між воюючими державами припиняється;

9) на захопленій території вже не діють норми міжнародного гуманітарного права.

19.Відзначте правильно вказані правові наслідки закінчення війни:

1) перестають діяти багато договорів воєнного часу, у тому числі закони і звичаї війни, і набирають сили угоди, що нормалізують відносини між державами;

2) установлюються нормальні мирні відносини, у тому числі і дипломатичні;

3) відновляється дія раніше укладених міжнародних договорів і укладаються нові договори;

4) повертаються усі військовополонені;

5) провадиться репатріація цивільного населення;

6) відбувається остаточне закріплення державного суверенітету над захопленою територією;

7) проводиться натуралізація захопленого населення;

8) скасування державного кордону країни, що капітулювала;

9) введення надзвичайного стану в державі, що капітулювала.

19. Відзначте правильно вказані правові наслідки закінчення війни:

1) здійснюється виведення окупаційних військ;

2) передаються карти мінних полів для знищення мін;

3) наступає політична і матеріальна відповідальність винної держави і кримінальної відповідальності головних воєнних злочинців;

4) приймаються гарантії для недопущення війни в майбутньому (розділ військових флотів переможених держав, повна або часткова демілітаризація переможених держав);

5) для нейтральних держав — припиняється стан нейтралітету у війні; а для всіх інших держав, що не воюють, — ліквідується необхідність дотримання режиму зон ведення війни, відновлюються безпека міжнародної морської і повітряної навігації у Світовому океані, відбувається репатріація їхніх громадян, інтернованих у ході війни тощо;

6) відбувається остаточне закріплення державного суверенітету над захопленою територією;

7) проводиться натуралізація захопленого населення;

8) скасування державного кордону країни, що капітулювала;

9) введення надзвичайного стану в державі, що капітулювала.

20.Відзначте правильно вказані характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права:

1) особливий спосіб створення норм: у міжнародному праві — самими суб'єктами права, у внутрішньодержавному праві — органами державної влади;

2) особливі суб'єкти права: в міжнародному праві — держави, міждержавні організації, народи і нації, що борються за незалежність тощо; у внутрішньодержавних правових системах — фізичні та юридичні особи, органи державної влади й місцевого самоврядування тощо;

3) особливі предмети правового регулювання: в міжнародному праві — відносини між суб'єктами міжнародного права; у внутрішньодержавному праві — відносини між суб'єктами національної системи права, які перебувають у межах юрисдикції конкретної держави;

4) особливі об'єкти права: в міжнародному праві - міжнародні відносини, які складаються з приводу певних матеріальних і нематеріальних благ; у національному праві – внутрішньодержавні відносини, які складаються з приводу тих самих благ, що перебувають цілком у юрисдикції конкретної держави;

5) особлива соціальна сутність права: норми міжнародного права мають загальнодемократичний характер, норми внутрішньодержавного права завжди збігаються з сутністю держави правотворця (соціалістичні, буржуазні тощо);

6) особливий порядок створення: в міжнародному праві – шляхом видання законів, у внутрішньодержавному – шляхом укладення нормативних договорів.

7) особливий характер побудови системи права: міжнародне право — субординаційна система права (підпорядкування актів з вищою юридичною силою актам з нижчою); внутрішньодержавні системи — координаційні.

8) особливі джерела права: в міжнародному праві — закони та підзаконні акти; у внутрішньодержавному праві — міжнародний договір, міжнародний звичай, рішення міжнародних міждержавних організацій і деякі інші;

9) особливі санкції: в міжнародному праві — встановлені в законах та підзаконних актах; у внутрішньодержавному праві — рішеннями правозастосувальних органів.

21. Відзначте правильно названі елементи системи міжнародного права:

1) норми міжнародного права;

2) галузі міжнародного права;

3) інститути міжнародного права;

4) суб’єкти міжнародного права;

5) об’єкти міжнародного права;

6) джерела міжнародного права;

7) функції міжнародного права.

22.Відзначте правильно названі положення, що обґрунтовують пріоритет міжнародного права над національним:

1) значимість і особлива соціальна цінність міжнародного права в сучасному світі, яке втілює найбільш досяжну в нашу епоху ідею справедливості;

2) основоположні документи з прав людини, якими керуються всі демократичні держави, мають своїм джерелом міжнародне право;

3) міжнародне право розробляє основи гуманізації збройних конфліктів, роззброєння, справедливого користування ресурсами нашої планети тощо;

4) міжнародні договори сприяють утворенню нових норм і юридичних актів, але при цьому не відбувається перетворення міжнародно-правових актів і норм у національно-правові;

5) між національною системою права та міжнародною немає будь-якої юридичної супідрядності;

6) держави мають право посилатися на внутрішнє законодавство для виправдання невиконання міжнародного договору;

7) міжнародне право охороняє державний суверенітет.

23.Відзначте правильно вказані положення взаємовпливу міжнародного та внутрішньодержавного права відповідно до законодавства України:

1) Україна визнає пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права над нормами внутрішньодержавного права;

2) якщо належно укладеним міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, котрі встановлені законодавством України, то застосовуються норми міжнародного договору;

3) міжнародні договори, згода на обов'язковість котрих дана Верховною Радою України, стають частиною її внутрішнього ("національного") законодавства;

4) якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, котрі встановлені законодавством України, то застосовуються норми національного законодавства;

5) Україна не визнає пріоритету загальновизнаних норм міжнародного права над нормами внутрішньодержавного права;

6) Україна визнає пріоритет тільки міжнародних звичаїв;

7) Україна може уникнути відповідальності за невиконання міжнародного договору через суперечність з національним законодавством.

24.Відзначте правильно вказані характерні риси міжнародно-правової системи в порівнянні з внутрішньодержавною системою права:

1) особливий характер побудови системи права: міжнародне право — координаційна система права; внутрішньодержавні системи — субординаційні;

2) особливі джерела права: в міжнародному праві — міжнародний договір, міжнародний звичай, рішення міжнародних міждержавних організацій і деякі інші; у внутрішньодержавному праві — закони та підзаконні акти;

3) особливий порядок застосування примусу для дотримання норм міжнародного права: у міжнародному праві – здійснюється самими суб'єктами права; у внутрішньодержавному праві примус здійснюється тільки державними органами.

4) особливий спосіб створення норм: у міжнародному праві — наднаціональними утвореннями (парламентами, урядами тощо), у внутрішньодержавному праві — органами державної влади;

5) особливі суб'єкти права: в міжнародному праві — фізичні та юридичні особи; у внутрішньодержавних правових системах — тільки політичні партії, громадські організації, інші соціальні об'єднання;

6) особливі предмети правового регулювання: в міжнародному праві — відносини з приводу власності на землю; у внутрішньодержавному праві — відносини між міжнародними суб'єктами, які не перебувають у межах юрисдикції конкретної держави;

7) особливі об'єкти права: в міжнародному праві - міжнародні відносини, які складаються з приводу тільки нематеріальних благ; у національному праві внутрішньодержавні відносини, які складаються з приводу тих самих благ, що не перебувають у юрисдикції конкретної держави.

25.Відзначте правильно названі функції сучасного міжнародного права:

1) соціальні функції міжнародного права (стабілізації, зміцнення й забезпечення відносин між суб'єктами міжнародного права);

2) власне юридичні функції (визначення прав та обов'язків суб'єктів міжнародного права стосовно один одного, встановлення статусу різних категорій суб'єктів, їх правосуб'єктності, зміцнення міжнародного права, міжнародної законності, міжнародного правопорядку та ін.);

3) функції взаємодії з іншими управлінськими системами, що діють у міжнародній сфері (внутрішньодержавним правом, політикою, мораллю, релігією, етикою тощо);

4) функції програмування розвитку міжнародних відносин та міжнародного права (програмування їхнього розпитку на перспективу, прогнозування параметрів поведінки суб'єктів міжнародного права, передбачення варіантів напрямів розвитку інших систем, з якими взаємодіє міжнародне право, тощо);

5) функції інформаційного порядку (забезпечення знаннями про зміст міжнародно-правових актів, вплив на формування міжнародно-правової свідомості та ін.);

6) наукові функції (гносеологічна, описова, онтологічна, соціально-ціннісна тощо);

7) функції юридичної відповідальності;

8) правотворчі функції (в результаті норм міжнародного права встановлюються нові норми)

9) забезпечення міграційного порядку (запобігання перетину кордону цивільним населенням, видалення іноземних громадян тощо).

26. Відзначте правильно названі види норм міжнародного права:

1) імперативні (норма, відхилення від якої неприпустиме і яку може бути змінено тільки такою ж наступною нормою; як правило, однозначно формулює права та обов'язки);

2) диспозитивні (допускають відхилення від неї за взаємною згодою сторін, яких вона стосується, і якщо таке відхилення не зачіпає прав і законних інтересів третьої сторони);

3) матеріальні (що регулюють конкретні відносини між суб'єктами права);

4) процесуальні (що регулюють сам процес створення і застосування міжнародного права);

5) факультативні (дають можливість застосувати іншу (не основну) норму, якщо при цьому не порушується законність)

6) гносеологічні (норми, за допомогою яких суб’єкти пізнають інформацію про волю законодавця);

7) комунікаційні (забезпечують обмін інформацією між суб’єктами міжнародного права);

8) конструктивні (пропонують визначене правило поведінки);

9) девальваційні (регулюють відносини на міжнародному валютному ринку).

27. Відзначте правильно названі види норм міжнародного права:

1) універсальні (норми загального міжнародного права); регіональні (характерні для певного регіону);

2) партикулярні (норми, обов'язкові для двох-трьох суб'єктів права, або такі, що діють в обмеженому просторі — локальні);

3) норми-цілі (фіксують бажаний стан у майбутньому);

4) норми-принципи (основні ідеї, узагальнені правила вищої юридичної сили);

5) чітко визначені норми (ті, що чітко формулюють юридичні факти, права та обов'язки тощо);

6) гносеологічні (норми, за допомогою яких суб’єкти пізнають інформацію про волю законодавця);

7) комунікаційні (забезпечують обмін інформацією між суб’єктами міжнародного права);

8) конструктивні (пропонують визначене правило поведінки);

9) девальваційні (регулюють відносини на міжнародному валютному ринку).

28.Які акти становлять систему міжнародних норм під назвою „м'яке” право?

1) резолюції міжнародних організацій і конференцій;

2) політичні домовленості;

3) міжнародні договори;

4) рішення міжнародних судових установ;

5) міжнародні звичаї;

6) національне законодавство окремих держав;

7) доктрина найбільш кваліфікованих спеціалістів з публічного права різних націй.

29.Яка взаємозалежність за юридичною силою між нормами міжнародного звичаю і міжнародного договору?

1) Норми міжнародного звичаю мають вищу юридичну силу порівняно з нормами міжнародного договору.

2) Норми міжнародного звичаю мають однакову юридичну силу з нормами міжнародного договору.

3) Між договором та звичаєм діє принцип: „наступний закон має переважну силу перед попереднім”;

4) Дія міжнародних договорів і міжнародних договорів не перетинається;

5) Пріоритетність дії цих двох джерел міжнародного права визначається рішенням суду в конкретному випадку залежно від обставин справи;

6) Норми міжнародного договору мають вищу юридичну силу порівняно з нормами міжнародного звичаю.

7) Між договором та звичаєм діє принцип: „спеціальний закон має переважну силу перед загальним»

30.. Відзначте позитивні риси міжнародних договорів як джерела міжнародного права:

1) Питома вага міжнародних договірних норм явно перевищує норми, що випливають з інших джерел міжнародного права.

2) Міжнародні договори мають вищу юридичну силу поряд з іншими джерелами міжнародного права.

3) Наявність як самого міжнародного договору, так і його норм, їх зміст досить легко встановити;

4) Міжнародний договір дає змогу оперативно врегулювати міжнародні проблеми, що виникли;

5) Міжнародний договір формується довше, ніж міжнародний звичай.

6) Міжнародний договір дійсний тільки після реєстрації його в Секретаріаті ООН.

7) В Міжнародний суд можна звернутися тільки на підставі міжнародного договору.

31. Відзначте позитивні риси міжнародних договорів як джерела міжнародного права:

Дата добавления: 2015-05-31