Права людини

Правовий статус людини.

Право на захист.

Права людини.

Правовий статус людини.

План.

4.Основні обов’язки громадянина.

5.Громадянство України.

Використана література:

Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства.- К.: Каравела, 2004, с.62-70.

Правовий статус людини — це її юридично закріплене стано­вище у суспільстві, сукупність прав і обов'язків, відповідаль­ності та гарантій. Основу цього статусу складає конституційно-правовий статус, який базується на принципах:

• загальності прав, свооод і ооов язків людини і громадя­нина;

• рівності;

• єдності прав і обов'язків;

• гарантованості прав і свобод;

• невід'ємності прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина;

• взаємної відповідальності держави і громадянина;

• невичерпності конституційних прав і свобод людини і гро­мадянина;

• вільного розвитку особистості.

Конституція України визнає можливість громадян здійсню­вати певні дії для задоволення своїх життєво важливих матеріаль­них і духовних інтересів, встановлених державою і закріплених у Конституції та інших нормативних правових актах.

Конституція України визначає такі групи основних прав люди­ни і громадянина:

Особисті права:

• право на життя, на недоторканність особи, житла (ст. 27, 28, 29, ЗО);

• на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції (ст. 31);

• право на приватне життя, невтручання у нього (ст. 32);

• на вибір місця проживання, свободу пересування (ст. 33);

• на свободу власної думки і слова, на вільне волевиявлення своїх поглядів і переконань (ст. 34);

• на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35).
Політичні права:

• право брати участь в управлінні державними та громадсь­кими справами (ст. 38);

• обговорювати і приймати закони та рішення загальнодер­жавного і місцевого значення (ст. 39);

• надсилати індивідуальні і колективні звернення до дер­жавних органів (ст. 40);

• утворювати і брати участь у роботі об'єднань громадян (ст. 36, 37);

• обирати і бути обраним до державних органів та органів місцевого самоврядування тощо (ст. 38).

Економічні права:

• право на приватну власність (ст. 41);

право на підприємницьку діяльність, не заборонену зако­ном (ст. 42);

• право на працю (ст. 43);

• можливість вибору роду занять і роботи за своїм покли­канням (ст. 43);

• право на справедливу оплату праці (ст. 43);

• право на страйк (ст. 44);

• право на відпочинок (ст. 45).

Соціальні права:

• право на охорону здоров'я (ст. 49);

• право на житло (ст. 47);

• право на матеріальне забезпечення в старості, в разі хво­роби, втрати працездатності (ст. 46);

• право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї тощо (ст. 48).

Екологічні права:

• право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50);

• на екологічно безпечні продукти харчування та предмети побуту (ст. 50);

• на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50).

Культурні права:

• право на освіту (ст. 53);

• право на користування досягненнями вітчизняної і світової культури (ст. 54);

• право на свободу наукової, технічної та художньої творчості (ст. 54);

• право на захист інтелектуальної власності (ст. 54).

Дата добавления: 2015-05-31