Право на захист

Важливе місце серед конституційних прав і свобод в Україні займає право на захист. Так, зокрема ст. 55 Конституції Укра­їни визначає, що права і свободи людини і громадянина захи­щаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, орга­нів місцевого самоврядування, посадових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верхов­ної Ради з прав людини; після використання усіх національ­них засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учас­ником яких є Україна; будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і проти правних посягань.

Ст. 56 гарантує, що кожен має право на відшкодування з рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, дія ми чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевою самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненг ними своїх повноважень.

Згідно зі ст. 57 кожному гарантується право знати свої прав і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені д відома населення у порядку, встановленому законом. Закони т інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'яз ки громадян, не доведені до відома населення у порядку, вста новленому законом, є нечинними.

Ст. 59 Конституції гарантує право на правову допомогу.

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного й того ж виду за одне й те ж саме правопорушення.

В Україні діє "презумпція невинуватості". Це означає, щ особа вважається невинною у вчиненні злочину і не може бут піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведе но у законному порядку і встановлено обвинувальним вирокої суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчи ненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на дока зах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущення; Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її кс ристь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держав відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідстаь ним засудженням.

4.Основні обов’язки громадянина.

Основними обов'язками громадян України є:

• поважати права та законні інтереси інших осіб (ст. 68);

• дотримуватися Конституції та законів України (ст. 68);

• зберігати природу і охороняти її багатства (ст. 66);

• сплачувати податки і збори, подавати декларації про сві майновий стан і доходи (ст. 67);

• захист Вітчизни, служба у Збройних Силах України (ст. 65

Конституція України чітко визначає систему органів та осіб покликаних забезпечувати права й свободи людини і громадя нина. До них належать:

· Верховна Рада України, яка виключно законами визначає права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав та свобод (ч. 1 ст. 22);

· Конституційний Суд України (ст. 147 Конституції України);

· Президент України як гарант прав і свобод людини і гро­мадянина (ст. 102 Конституції України);

· Кабінет Міністрів України, який повинен вживати заходів щодо виконання законів (ч. 2, ст. 16);

· Місцеві державні адміністрації на відповідній території (ст. 119);

· Система судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів (ст. 125), прокуратура, інші правоохоронні органи України.

Відповідно до Закону України "Про Уповноваженого Вер­ховної Ради з прав людини" парламентський контроль за до­триманням конституційних прав і свобод людини і громадяни­на та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Вер­ховної Ради України з прав людини, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, чинними між­народними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Метою парламентського контролю, який здійснює Уповно­важений, є:

• захист прав і свобод людини і громадянина, проголоше­них Конституцією України, законами України та міжнародни­ми договорами України;

• додержання та повага прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами;

• запобігання порушенням прав і свобод людини і громадя­нина або сприяння їх поновленню;

• сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;

• поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробіт­ництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;

• запобігання будь-яким формам дискримінації щодо ре­алізації людиною своїх прав і свобод;

• сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.

Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України таємним голосуванням шля­хом подання бюлетенів. Уповноваженим може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг 40-річного віку, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п'яти років проживає в Україні. Не може бути призначено Уповноваженим особу, яка має судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку. Уповноважений призначається строком на п'ять років, який починається з дня складання ним присяги на сесії Верховної Ради України.

Громадяни України отримали право безпосереднього звер­нення до Європейського суду з прав людини з моменту набуття чинності Конвенції про захист прав людини та основних свобод (11 вересня 1997 р.).

5.Громадянство України.

Громадянство України — це правовий зв язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Питання громадянства в Україні регулюється Законом Укра­їни "Про громадянство України" від 18.01.2001 року. Зазначе­ний закон визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадян­ства України, порядок оскарження рішень з питань громадян­ства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Громадянином України вважається особа, яка набула грома­дянства України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України, іноземцем — особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підда­ним) іншої держави або держав, особою без громадянства — осо­ба, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вва­жає своїм громадянином.

Законодавство України про громадянство ґрунтується на та­ких принципах:

• єдиного громадянства — громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України на­був громадянства (Підданства) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадя­нином України. Якщо іноземець набув громадянства України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише гро­мадянином України;

• запобігання виникненню випадків безгромадянства;

• неможливості позбавлення громадянина України громадян­ства України;

• визнання права громадянина України на зміну громадянства;

• неможливості автоматичного набуття громадянства Укра­їни іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладання шлюбу з громадянином України або набуття громадянства Укра­їни його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення гро­мадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України іншим з подружжя;

• рівності перед законові громадян України, незалежно від під­став, порядку і моменту набуття ними громадянства України;

• збереження громадянства України незалежно від місця прожи­вання громадянина України.

Згідно з чинним законодавством, громадянами України є:

• усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголо­шення незалежності України (24.08.91 р.) постійно проживали на території України;

• особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13.11.91 р.) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

• особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13.11.91 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено запис "громадянин України", а також діти таких осіб, які при­були разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття;

• особи, які набули громадянства України відповідно до за­конів України та міжнародних договорів України.

Документами, що підтверджують громадянство України, є:

• паспорт громадянина України;

• свідоцтво про належність до громадянства України;

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

• тимчасове посвідчення громадянина України;

• проїзний документ дитини;

• дипломатичний паспорт;

• службовий паспорт;

• посвідчення особи моряка;

• посвідчення члена екіпажу;

• посвідчення особи на повернення в Україну. Громадянство України набувається:

• за народженням;

• за територіальним походженням;

• внаслідок прийняття громадянства;

• внаслідок поновлення у громадянстві;

• внаслідок усиновлення;

• внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;

• внаслідок встановлення над особою, визнаною судом не­дієздатною, опіки;

• у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

• внаслідок встановлення батьківства;

• за іншими підставами, передбаченими міжнародними до­говорами України.

Громадянство України припиняється:

• внаслідок виходу з громадянства України;

• внаслідок втрати громадянства України;

• за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Президент України наділений широким колом повноважень щодо питань громадянства. Так, згідно з Законом, Президент України:

• приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України та чинного законодавства про прийняття і припинення громадянства України;

• визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень;

Дата добавления: 2015-05-31