Додаток 2

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

1. Школа, клас, вид навчальної роботи, тема виховного заходу.

2. Педагогічна обумовленість теми (чому цей виховний захід проводится в цьому класі, його відповідність віковим особливостям класу).

3. Тема та завдання виховного заходу.

4. Організація підготовки учнів до даного заходу (ступінь участі дітей, наочне оформлення заняття, використання технічних засобів). Вплив підготовки до справи на згуртованість учнів.

5. Зміст та методика проведення заняття:

1) відповідність змісту заходу поставленій меті;

2) пізнавальна та виховна доцільність підібраного матеріалу;

3) емоційна насиченість, зацікавленість дітей до виховного заходу, їх активність;

4) прийоми та методи, використані на занятті, їх відповідність віковим особливостям учнів, рівню розвитку дітей цього класу;

5) зв’язок питань, які обговорюються, з проблеми класу, суспільства.

6. Особливість особистості вихователя, який проводить виховний захід, емоційність, уміння володіти голосом, мімікою, жестами, контакт з учнями, комунікативність, упевненість в собі, уміння приймати правильні рішення в нестандартних ситуаціях.

7. Педагогічна цінність виховного заходу, його значення для подальшого розвитку колективу та окремих учнів для вдосконалення відносин у колективі.

8. Зауваження, пропозиції.

СХЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ

ХАРАКТЕРИСТИКИ НА КОЛЕКТИВ

1. Характеристика шкільного колективу.

2. Структура класного колективу (склад класу, його активність, характеристика лідерів, в тому числі неформальних).

3. Загальна характеристика організації навчальної діяльності класного колективу, його успішність, пізнавальні інтереси.

4. Участь класного колективу в суспільно-корисній праці.

5. Стан дисципліни в класі, норми поведінки учнів, навички та звички соціальної поведінки.

6. Суспільно значущі цілі, потреби учнів. Згуртованість членів колективу, громадянська думка в колективі.

7. Самоврядування в колективі.

8. Якісна та кількісна характеристика міжособистісних відносин.

9. Аналіз претстижу соціальних ролей учнів (учень – громадський діяч, спортсмен, учасник художньої самодіяльності тощо).

10. Взаємовплив колективу та окремих особистостей.

11. Вікові психологічні особливості колективу класу.

12. Роль класного керівника у виховній роботі класу.

Додаток 3

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ І ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ СХИЛЬНОСТЕЙ

Оціночний коефіцієнт (К) комунікативних та організаторських схильностей виражається відношенням кількості відповідей за кожним розділом, що збігаються, до максимально можливого числа збігів (20). При цьому ми використовували формулу: К=n/20 де К – величина оціночного коефіцієнта, n – кількість відповідей, що збігаються з дешифратором.

ОПИТУВАЛЬНИК КОС – 1

1. Чи багато у Вас є друзів з якими ви постійно спілкуєтесь?

2. Чи часто Вам вдається схилити більшість своїх товаришів до сприйняття ними Вашого рішення?

3. Чи довго Вас турбує почуття образи, яку Вам причинив хтось з ваших товаришів?

4. Чи завжди Вам складно орієнтуватися у критичній ситуації, що створилася?

5. Чи є у Вас прагнення до встановлення нових знайомств з різними людьми?

6. Чи подобається Вам займатися громадською роботою?

7. Чи вірно, що Вам більш приємно і простіше проводити час з книгою або за будь-яким іншим заняттям, ніж з людьми?

8. Якщо виникли деякі перешкоди у здійсненні Ваших намірів, то чи легко Ви відступаєте від них?

9. Чи легко Ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старші за віком, ніж Ви?

10. Чи любите Ви організовувати і придумувати зі своїми товаришами різноманітні ігри та розваги?

11. Чи складно Вам включатися в нові для Вас гурти?

12. Чи часто Ви відкладаєте на інші дні ті справи, які потрібно було б виконати сьогодні?

13. Чи легко Вам вдається встановлювати контакти з незнайомими людьми?

14. Чи прагнете Ви домогтися, щоб Ваші товариші діяли згідно з Вашою думкою?

15. Чи важко Вам освоюватися в новому колективі?

16. Чи вірно, що у Вас не буває конфліктів з Вашими товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, обов’язків, злбов’язань?

17. Чи прагнете Ви при зручному випадку познайомитися і побесідувати з новою людиною?

18. Чи часто Ви у вирішенні справ приймаєте ініціативу на себе?

19. Чи часто Вас дратують люди, які Вас оточують, і Вам хочеться побути самому?

20. Чи правда, що Ви звичайно погано орієнтуєтеся у незнайомих для Вас обставинах?

21. Чи подобається Вам постійно знаходитися серед людей?

22. Чи виникає у Вас дратування, якщо Вам не вдається закінчити почату справу?

23. Чи маєтк Ви почуття ускладнення, незручності або ніяковості, якщо доводиться проявити ініціативу, щоб познайомтитися з новою людиною?

24. Чи правда, що Ви втомлюєтеся від частого спілкування з товаришами?

25. Чи любите Ви брати участь у колективних іграх?

26. Чи часто Ви проявляєте ініціативу при вирішенні питань, що стосуються інтересів Ваших товаришів?

27. Чи правда, що Ви відчуваєте себе невпевнено серед малознайомих Вам людей?

28. Чи вірно, що Ви рідко прагнете доказу Вашої правоти?

29. Чи вважаєте Ви, що Вам не важко внести пожвавлення у малознайомий для Вас гурт?

30. Чи брали Ви участь у громадській роботі школи, класу, групи?

31. Чи прагненте Ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю людей?

32. Чи вірно, що Ви не прагнете відстоювати свою думку або рішення, якщо воно не було одразу прийнято Вашими товаришами?

33. Чи відчуваєте Ви себе невимушено, коли потрапляєте в незнайомий для Вас гурт?

34. Чи охоче Ви розпочинаєте організацію різноманітних заходів для своїх товаришів?

35. Чи правда, що Ви не відчуваєте себе достатньо впевненим і спокійним, коли доводиться говорити щось великій групі людей?

36. Чи часто Ви спізнюєтеся на ділові зустрічі, побачення?

37. Чи вірно, що у Вас є багато друзів?

38. Чи часто Ви потрапляєте в центр уваги своїх друзів?

39. Чи часто Ви бентежитеся, відчуваєте ніяковість при спілкуванні з малознайомими людьми?

40. Чи правда, що Ви не дуже впевнено відчуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів?

КЛЮЧІ

ДЛЯ ОБРОБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ МЕТОДИКИ КОС – 1

Комунікативні

	+		-		+		-
	-		+		-		+
	+		-		+		-
	-		+		-		+
	+		_		+		-

Організаторські

	+		-		+		-
	-		+		-		+
	+		-		+		-
	-		+		-		+
	+		-		+		-

Додаток 4

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ АТМОСФЕРИ В ГРУПІ

Заміряти психологічну атмосферу в групі, тобто динамічну складову психологічного клімату, можна за допомогою нескладної методики, в якій приводяться десять протилежних за смислом пар слів. Досліджуваний повинен поставити хрестик під рисочкою між кожною з пар, причому рисочки, які задають “дистанцію” між парами, кодуються за дев’ятибальною шкалою зліва направо за схемою.

987654321

Чим вищий сумарний бал, тим краща атмосфера в групі (її можна оцінювати й за складовими)

Дружелюбність 987654321 Ворожість

Згода 987654321 Незгода

Задоволеність 987654321 Незадоволеність

Захопленість 987654321 Байдужість

Продуктивність 987654321 Непродуктивність

Теплота 987654321 Холодність

Співпраця 987654321 Відсутність співпраці

Взаємна підтримка 987654321 Неброзичливість

Інтерес 987654321 Нудьга

Успішність 987654321 Неуспішність

Додаток 5

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ ГРУПИ

Оцінки означають:

+3 – властивість, яка вказана зліва, проявляється в цьому колективі

завжди;

+2 – властивість проявляється в більшості випадків;

+1 - властивість проявляється досить часто;

0 – ні ця, ні протилежна (вказана справа) властивість не проявляються

досить чітко, або та й інша проявляються в однаковій мірі;

-1 – досить часто проявляється протилежна особливість (вказана

справа);

-2 – властивість проявляється в більшості випадків;

-3 - властивість проявляється завжди.

Позитивні особливості	+3	+2	+1		-1	-2	-3	Негативні особливості
Переважає бадьорий життєрадісний настрій								Переважає пригніче-ний настрій, песиміс-тичний тон
Преважають доброзич-ливість у взаємовідно-синах, взаємні симпатії								Преважають конфлікт-ність у відносинах, аг-ресивність, антипатії
У відносинах між гру-пуваннями всередині колективу існують вза-ємні прихильність і ро-зуміння								Групування конфлік-тують між собою.
Членам колективу по-добається бути разом, брати участь у спільних справах, разом прово-дити вільний час								Члени колективу проя-вляють байдужість до більш тісного спілку-вання, виражають не-гативне ставлення до спільної діяльності
Переважають схвален-ня і підтримка, докори і критика висловлюють-ся з добрими спонукан-нями								Критичні зауваження носять характер явних і прихованих випадків
Члени колективу з по-вагою ставляться до думки один одного								У колективі кожний вважає свою думку головною і нетерпи-мий до думки товари- Шів
У складні для колекти-ву хвилини відбуваєть-ся емоційна поєднання за принципом “один за всіх, усі за одного”								У складних випадках колектив “розкисає”, з’являється розгубле-ність, виникають чва-ри, взаємні звинува- чення
Досягнення або невдачі колективу пережива-ють всіма як свої власні								Досягнення або невда-чі колективу не знахо-дять відгуку в його ок-ремих представників
Колектив з участю і до-брозичливо ставиться до нових членів, прагне допомогти їм освоїтися								Новачки відчувають себе зайвими, чужими, до них нерідко прояв-ляється ворожість
Колектив активний, повний енергії								Колектив пасивний, інертний
Колектив швидко від-кликається, якщо потрі-бно зробити корисну справу								Колектив неможливо підняти на спільну справу, кожний думає тільки про власні інтереси
У колективі існує спра-ведливе ставлення до всіх членів, тут підтри-мують слабких, висту-пають на їх захист								Колектив розділяється на “привілейованих” і “зневажених”, тут пре-зирливо ставляться до слабих, осміюють їх
У членів колективу проявляється почуття гордості за свій колек-тив, якщо його відзна-чають керівники								До похвал і заохочень колективу тут ставляться байдуже

Додаток 6

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСУ ГРУПОВОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ СІШОРА

Групова згуртованість – надзвичайно важливий параметр, що показує ступінь інтеграції групи, її згуртованості в одне ціле, - його можна визначити за допомогою методики, яка складається з 5 запитань та декількома варіантами відповідей на кожне з них. Відповіді кодуються в балах згідно з приведеними у дужках значеннями (максимальна сума балів – 19, мінімальна - 5).

1. Як Ви оцінили б свою приналежність до групи?

1. Відчуваю себе її членом, частиною колективу (5).

2. Беру участь у більшості видів діяльності (4).

3. Беру участь в одних видах діяльності і не беру участі в інших (3).

4. Не відчуваю, що є членом групи (2).

5. Живу й існую окремо від неї (1).

6. Не знаю (1).

ІІ. Перейшли б Ви в іншу групу, якщо була б така можливість (без

зміни інших умов)?

1. Так, дуже хотів би перейти (1).

2. Скоріше, перейшов би, ніж залишився (2).

3. Не бачу ніякої різниці (3).

4. Скоріше за все, залишився б у своїй групі (4)

5. Дуже хотів би залишитись у своїй групі (5)

6. Не знаю. (1)

ІІІ. Які взаємовідносини між членами Вашої групи?

1. Кращі, ніж у більшості колективів (3).

2. Приблизно такі ж, як і в більшості колективів (2).

3. Гірші, ніж у більшості колективів (1).

4. Не знаю (1).

ІУ. Які у Вас взаємовідносини з керівництвом?

1. Кращі, ніж у більшості колективів (3).

2. Приблизно такі ж, як і у більшості колективів (2).

3. Гірші, ніж у більшості колективів (1).

4. Не знаю (1).

У. Яке ставлення до справи (навчання тощо) у Вашому колективі?

1. Кращі, ніж у більшості колективів (3).

2. Приблизно такі ж, як і в більшості колективів (2).

3. Гірші, ніж у більшості колективів (1).

4. Не знаю (1).

Дата добавления: 2015-05-26