Головні проблеми та перспективи розвитку бюджетної політики

Різке уповільнення економічного зростання у 2005-му та першій половині 2006 року поставило на порядок денний завдання перегляду основних напрямів бюджетної політики, яка проводилася до цього часу.

Бюджетна резолюція на 2007 рік, надана на розгляд Верховної Ради України попереднім Урядом, майже механічно повторювала положення, які були закладені в основні напрями бюджетної політики на 2006 рік, і поряд з невизначеністю конкретних макропоказників та ключових параметрів містила принципи і положення, з якими не можна погодитися країні, що поставила собі за мету забезпечення сталого економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, входження за рівнем та якістю економічного розвитку до групи країн — економічних лідерів у світі, доведення рівня життя населення до європейських стандартів.

Враховуючи практику бюджетної політики останніх 4—5 років та її вплив на розвиток економіки в Україні, основні напрями бюджетної політики на 2007 рік та се-реди ьострокову перспективу повинні базуватися на таких ключових принципах, які переважно були закріплені у Постанові Верховної Ради України на 2007 рік "Про основні напрями бюджетної політики на 2007 рік" від 27.07.2006 року № 42-V.

Основою економічної та бюджетної політики на наступні роки має стати орієнтація на відновлення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки України, зниження фіскального навантаження на бізнес, уникнення імпортної залежності країни від ключових для економічного розвитку ресурсів, захист вітчизняного товаровиробника, збільшення соціальних гарантій та піднесення рівня життя людей, базуючись на прискоренні темпів економічного зростання. У розв'язанні цих завдань ми розраховуємо на підтримку української науки, яка повинна запропонувати Уряду стратегічні розробки та наукові обґрунтування з означеної проблематики.

Бюджетна політика на 2007 рік, закладена урядом у проект Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", насамперед буде спрямована на стабілізацію фінансово-економічної ситуації в країні, проведення структурних реформ та ліквідацію негативних наслідків політики попередніх урядів, розв'язання найважливіших соціально-економічних проблем, підвищення соціальних стандартів та рівня життя людей, відновлення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки. Доходи зведеного бюджету України на 2007 рік плануються у сумі близько 180 млрд грн, що на 14 % більше від плану на 2006 рік. Прогноз видатків зведеного бюджету становить близько 197 млрд грн, що також на 14 % більше за планові показники на 2006 рік[25, c. 1-3].

Реалізація стратегії економічного прориву потребує удосконалення фінансової політики, яка повинна дедалі активніше впливати на мотиви економічної поведінки суб'єктів господарювання та розвиток соціально-економічних процесів у країні, враховувати інтереси різних верств населення, створювати підґрунтя для підвищення соціальної спрямованості державних видатків.

Уже цього року Уряд розпочне підготовку податкової реформи, яку було призупинено у попередні роки. У цьому контексті одним із ключових положень Державного бюджету на 2007 рік стане зниження частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет до 30,2 %, що дасть можливість знизити фіскальне навантаження на економіку приблизно на 10 млрд грн, які залишаться у реальній економіці і будуть спрямовані на розвиток, заснований на сучасних технологіях, інформації, знаннях.

Ми плануємо, що 2008 рік стане роком активної фази податкової реформи, яка супроводжуватиметься реальним зниженням податків. Після завершення податкової реформи, яка триватиме орієнтовно три—чотири роки, для бізнесу розпочнеться період тривалої податкової стабільності, що сприятиме пожвавленню інвестиційних процесів та розвиткові підприємництва. Саме у цей час ми розраховуємо вийти на максимально високі темпи економічного зростання.

Уряд планує зосередити свою увагу на підвищенні ефективності управління об'єктами державної власності, зміцненні дисципліни платників податків; відповідні заходи стануть одними з вагомих засобів впливу на збільшення надходжень до бюджету. Воднораз буде запроваджено жорстку економію бюджетних коштів насамперед на адміністративні витрати органів державної влади, упорядковано пільги, гарантії та умови матеріального забезпечення діяльності керівних працівників установ органів державної влади, підвищено контроль за ефективністю використання бюджетних коштів з метою оптимізації видатків бюджету.

Проект Державного бюджету на 2007 рік, прийнятий до розгляду Верховною Радою України, поряд із збереженням його соціальної орієнтації, містить заходи з реалізації інвестиційних пріоритетів розвитку економіки. Безперечно, цей документ не позбавлений певних проблемних питань, що є наслідком прорахунків, закладених діяльністю попередніх урядів, зокрема це стосується завищених щодо економічних можливостей соціальних зобов'язань, недосконалості та непередбачуваності тарифної політики на ринках природних монополій у сфері енергетики та житлово-комунального господарства тощо.

Бюджетна політика Уряду й надалі спиратиметься на необхідність забезпечення інноваційного розвитку економіки, що передбачає проведення структурних реформ, законодавче врегулювання принципів та механізмів державної підтримки інноваційного розвитку промислового комплексу України на базі національних наукових розробок та новітніх технологій, розвиток механізмів державного інвестування, інфраструктури ринків капіталу. З урахуванням цих завдань до захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету на 2007 рік віднесено видатки на підготовку кадрів вищими навчальними закладами, фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки[10, c. 21-28].

З метою відродження економіки України планується відновити застосування механізмів вільних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, інноваційних та технопарків, забезпечивши жорстке регламентування порядку їх реалізації і посиливши державний контроль за виконанням відповідних проектів. Повернення до економічно обґрунтованих податкових пільг гарантуватиме новий економічний ривок та прискорення зростання ВВП, що взагалі завжди забезпечує додаткові надходження до бюджету. Підтримка вітчизняного виробника здійснюватиметься й за рахунок повернення оптимального рівня митних ставок.

Уряд планує зосередити свою увагу на розвитку системи державного інвестування, яка передбачатиме чітку пріоритетність державних капітальних вкладень із зосередженням їх на таких ключових для економічного зростання напрямах, як реалізація інноваційних проектів, розвиток інфраструктури, запровадження енергозберігаючих технологій та систем обліку споживання ресурсів, реформування житлово-комунального господарства. Лише на реалізацію програм, пов'язаних із підвищенням енергоефективності економіки, проектом Державного бюджету на 2007 рік передбачено видатки в обсязі близько 1,5 млрд грн. Водночас потребує подальшого удосконалення механізм виділення бюджетних коштів на такі цілі, яке здійснюватиметься переважно на поворотній основі.

Підвищення соціальних стандартів та рівня життя громадян України залишається ключовим напрямом у діяльності Уряду. В проекті бюджету на наступний рік запропоновано зберегти частку видатків соціального спрямування на рівні близько 80 %. Та, на відміну від бюджетної політики, що проводилася попередніми урядами, джерелом прискореного піднесення рівня життя населення має стати не підвищення податкового навантаження, а відновлення прискореного економічного зростання на базі запровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки.

У 2007 році та на подальшу перспективу планується поступово підвищувати питому вагу загального фонду місцевих бюджетів, удосконалити механізм розподілу між місцевими бюджетами обсягу дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету, запровадити ефективну систему стимулювання органів місцевого самоврядування до нарощування доходів, закріплених за місцевими бюджетами. Так, уже цього року Урядом запропоновано підвищити планову частку обсягу загального фонду місцевих бюджетів у обсязі зведеного бюджету України до 43,4 %, що перевищує відповідний показник за 2006 рік на 3 %; на 55,5 % збільшити суму субвенцій, які надаються з державного до місцевих бюджетів.

Необхідно продовжити пошук нових важелів управління державним боргом, і насамперед це стосується питань зменшення вартості запозичень і збільшення строку обслуговування боргів.

Принциповим у вдосконаленні бюджетної політики України вважаємо подальше удосконалення бюджетного процесу; впровадження критеріїв оцінки ефективності бюджетної політики; розробку та запровадження методології оцінки впливу прийнятих рішень на довго- та середньострокову перспективу, причому не лише у бюджетній сфері, й а в економіці загалом; підвищення узгодженості процесу бюджетного прогнозування і планування з програмами соціально-економічного розвитку.

У розв'язанні цих складних завдань Уряд і Міністерство фінансів розраховує на активну участь науковців. Економічна наука повинна запропонувати теоретичні та прикладні розробки, що безпосередньо пов'язані з формуванням оптимальної з точки зору забезпечення прискореного сталого економічного зростання моделі фінансової політики, модернізацією бюджетної та фінансової системи загалом, створенням ефективної системи управління державними фінансами.

Необхідно вже сьогодні замислитись над науковим обґрунтуванням владних рішень із тих питань, що постануть перед країною завтра, післязавтра або через кілька років. Уряду необхідні стратегічні рекомендації щодо удосконалення економічної та фінансової політики, запровадження сучасних підходів та механізмів у реалізації складних завдань, що сьогодні постали перед Україною.

Теоретична та прикладна економічна наука повинна бути в авангарді реформування економіки України, стати партнером Уряду й Міністерства фінансів в організації аналітичної та прогнозної діяльності, проведенні структурних перетворень в економіці, оптимізації міжгалузевих пропорцій, удосконаленні системи управління державними фінансами, запровадженні стратегічного планування, налагодженні діалогу із суспільством. Ми очікуємо від науковців пропозицій щодо напрямів реформування фінансової політики, розробки необхідних законодавчих та нормативних документів і організації публічних фахових дискусій з актуальних питань економічної науки і практики[8, c. 3-9].

Висновки

Головним завданням нині та на перспективу має бути напрацювання механізмів. Забезпечення високих темпів економічного зростання у таких напрямах, як удосконалення інституційних умов, активізація ролі держави у господарському житті країни, забезпечення макроекономічної стабільності, недопущення прийняття популістських рішень, не забезпечених фінансовими ресурсами. У досягненні зазначеного важливе місце відводиться питанням удосконалення бюджетної політики, зокрема:

— забезпечення ефективного функціонування податкової системи, мобілізація бюджетних доходів у обсягах, визначених відповідно до вимог податкового законодавства. Податкова система повинна сприяти формуванню ринкового середовища та створенню сприятливих умов для господарювання і водночас забезпечувати стабільне надходження грошових ресурсів до бюджетів усіх рівнів для виконання функцій, покладених на державні та місцеві органи влади;

— формування бюджетних видатків, орієнтованих на стимулювання економічного зростання, з огляду на необхідність забезпечити реалізацію пріоритетів економічної і соціальної політики; створення умов для інвестиційної та інноваційної діяльності; орієнтації бюджетних видатків на досягнення кінцевих соціально-економічних результатів;

створення ефективної системи управління та регулювання бюджетними ресурсами, застосування механізму обліку всіх зобов'язань, здійснюваних центральними та місцевими органами влади при виконанні покладених на них функцій, виробленні критеріїв фінансування зобов'язань, прийнятих у попередні роки;

— здійснення структурних реформ у соціальній сфері. При забезпеченні доступності всіх громадян до отримання базових соціальних послуг, насамперед в освіті та охороні здоров'я, слід досягти підвищення ефективності використання бюджетних коштів шляхом скорочення та/або ліквідації малоефективних і неефективних витрат, підвищення рівня оптимізації видатків у бюджетній сфері. Фінансування установ і закладів соціальної сфери необхідно здійснювати у тісній залежності від результатів діяльності, що дасть змогу усунути практику їх фінансування лише залежно від досягнутого рівня бюджетних витрат і приймати обґрунтовані рішення щодо удосконалення діяльності розпорядників бюджетних коштів;

— реформування міжбюджетних відносин з метою досягнення взаємного розуміння і згоди у питаннях розподілу фінансових ресурсів між рівнями бюджетної системи та адміністративно-територіальними утвореннями, створення належних умов для ефективного використання центральними та місцевими органами виконавчої влади покладених на них функцій.

Зауважимо, що окремі із запропонованих заходів проголошувалися раніше, однак із тих чи інших причин (в основному через протидію бюрократичних та окремих популістських сил) залишаються нереалізованими. Усе це не сприяє економічному та соціальному розвитку країни.

Дата добавления: 2015-06-25