Оподаткування підприємства

Податкова система є дуже складним явищем, яке відображає діалектичне поєднання об'єктивного і суб'єктивного початків. Об'єктивне начало зумовлене об'єктивністю самих податків і виражається в тому, що податкова система має базуватися на певних наукових засадах, які характеризують її внутрішню сутність і суспільне призначення. Суб'єктивність полягає в тому, що податкова система створюється відповідними державними структурами. Вона відображає розуміння ними ситуації в країні й цілі певних партій, суспільних груп, окремих політичних діячів. І тут виникає значна проблема в суспільстві - проблема максимального наближення суб'єктивного бачення до об'єктивних вимог і можливостей.

Проблеми України в галузі побудови податкової системи насамперед пов'язана саме в відсутності чіткої економічної доктрини, визначеної виходячи з тієї чи іншої економічної теорії. Це не дає змоги проводити чітку стратегічну лінію, призводить до нестабільності податкової політики, що, у свою чергу, негативно впливає на стан економіки. Саме вироблення цієї доктрини є першочерговим завданням.

Сучасний стан податкової системи України можна охарактеризувати як закладення підвалин. Заснована податкова система України не є абсолютно новим явищем. Вона побудована, і це ж знову таки об'єктивна закономірність, на базі тієї системи доходів бюджету, яка існувала в межах адміністративної системи і планової економіки. Введені податки певною мірою є новими скоріше за формою, ніж за змістом. У цілому ж можна зазначити, що перший етап податкової реформи пройдений. В подальшому розвитку податкової системи, очевидно, переважно йтиме еволюційним шляхом, зміни в системі оподаткування, що відбуватимуться, не зачіпатимуть закладених підвалів.

Перш ніж вести мову про податки, їхнє застосування тощо, варто зупинитися на такому понятті, як бюджет.

За класичним визначенням, бюджет - це розпис доходів і видатків держави, підприємства чи окремої особи на певний строк. Таким чином, будь-який бюджет складається з двох частин: перша - це доходи, друга - видатки.

Суть державного бюджету зрозуміла. Це утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів. Державний бюджет України затверджує Верховна Рада України. Бюджетний рик розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня.

Що ж до місцевих, то до них належать: обласні районні, міські селищні, сільські бюджети. Кожна обласна, районна, міська, селищна і сільська Рада народних депутатів затверджує бюджет свого регіону.

Тепер, як конкретний приклад, розглянемо Закон України "Про Державний бюджет України на 1996 рік". Поглянемо на ту його частину, яку ми називаємо "витратною". На які ж цілі мають бути виділені з цієї частини бюджету?

Видатки бюджету йдуть, у першу чергу, на:

· соціальний захист населення;

· фінансування заходів, пов'язаних із здійсненням державного регулювання цін;

· фінансування соціально-культурних закладів, установ та заходів;

· фінансування науки;

· державні капітальні вкладення;

· реструктуризація вугільної промисловості;

· фінансування житлово-комунального і шляхового господарства;

· реставрацію пам'яток архітектури;

· фінансування оборони, правоохоронної діяльності;

· утримання органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

· зовнішньополітичну діяльність;

· заходи, пов'язані з ліквідацією чорнобильської катастрофи та соціальних заходів населення;

І це далеко не повний перелік витрат. Так ось, державна податкова служба і є однією із структур, яка покликана забезпечити надходження вказаних коштів дохідної частини бюджету.

Дата добавления: 2015-06-25