Штурм приміщення, в якому знаходиться злочинець (особа, яка підозрюється у скоєнні злочину)

1. Пересування до будівлі необхідно робити за напрямками, що не проглядаються з вікон, які контролює злочинець.

2. Маршрути просування до будівлі по можливості не повинні проходити поруч з автомобілями, що стоять (особливо з дорогими іномарками). Тим більше не слід їх торкатися. Сигналізація, що раптово спрацювала, може привернути увагу злочинців, видати місце знаходження групи та повідомити про те, що операція з затримки почалася.

3. Особливу увагу звернути на правильність входу до під'їзду будинку та рух сходами. Перед початком операції штурмова група ділиться на дві підгрупи. Перша підгрупа під прикриттям другої просувається до під'їзду, після чого забезпечує просування другої підгрупи. Друга підгрупа входить до під'їзду, проходить половину поверху та закріплюється на сходовій площадці

між першим та другим поверхом. Далі забезпечує прикриття входу до під'їзду першої підгрупи, яка проходить перший поверх, закріплюється на сходовій площадці між другим та третім поверхом, забезпечує подальший рух другої підгрупи. Таким чином, штурмова група здійснює просування до потрібної квартири.

4. Не рекомендується при просуванні користуватися ліфтами. Ретельно розроблену операцію можуть зірвати як несподівана технічна поломка ліфту, так і дії злочинця, спрямовані на це.

5. Не рекомендується здійснювати прикриття руху підгрупи на площадці якого-небудь поверху. Двері, які раптово відчиняться ззаду, Примусять бійців інстинктивно пі; вернутися, буквально на мить припинити прикриття своїх товаришів, чим може скористатися злочинець. Не можна виключати те, що Розвідка може помилитися з точним визначенням місцеперебування злочинця.

У Цьому випадку напад ззаду на співробітників, які перебувають на площадці поверху, с для, злочинця реальною можливістю захоплення зброї та спроби, скориставшись метушнею, яка виникне, втекти.

6. При русі в приміщенні завжди використовуйте принцип "трьох очей" - погляд і зброя постійно дивляться в одну й ту саму точку, зброя направляється рухом усього тіла. Ніколи не тримайте пістолет у витягнутій руці тому що при доланні рогу, дверей його легко вибити палицею або ногою. Не рекомендується при пересуваннях у будівлі тримати пістолет двома руками у "трикутнику" – у цьому випадку обмежується можливість швидкого розвороту в ту чи іншу

сторону. Тримати зброю у піднятому положенні не рекомендується по двом причинам: по-перше, злочинець, який раптово нападає з-за рогу може заблокувати вашу руку, раніше ніж ви встигнете її опустити.

По-друге, щоб опустити руку і навести зброю на ціль потрібно близько 0,3 сек. Ці долі

секунди в умовах швидкоплинного вогневого контакту в обмеженому просторі можуть виявитися вирішальними. Пістолет повинен триматися біля стегна притиснутим до корпусу, стрільба на короткі відстані ведеться теж від стегна.

Другий варіант - пістолет тримається в опущеній руці стволом униз. При появі

озброєного злочинця працівник міліції миттєво присідає з одночасним наведенням зброї на ціль і, в позиції для стрільби сидячи або з коліна, веде стрільбу на ураження.

7. Усі пересування всередині будівлі рекомендується здійснювати уздовж стін. На ділянці коридору, де нема дверей, треба рухатися пригорнувшись спиною до стіни, тримаючи пістолет біля стегна і зорієнтувавши ствол зброї у напрямок руху. Бічним зором контролюється обстановка позаду. Рух здійснюється приставними чи перехресними шагами лівим (правим) плечем уперед. З появою озброєного злочинця позаду розворот здійснюється корпусом на каблуках, і працівник міліції веде вогонь у правосторонній (лівосторонній) стійці як "зі стегна", так і з витягнутої стріляючої руки.

8. При русі по коридору з безліччю виходів і проходів треба рухатися зигзагами, обходячи проходи. При підході до чергового проходу, у першу чергу звертайте увагу на самий нижній рівень. Злочинця, який підстерігає вас за кутом, можуть видати носки взуття і його тінь

9. При необхідності долання рогу (повороту коридору, отвору дверей), боєць в основній стійці стоїть щільно до стіни та паралельно їй. Зброя знаходиться біля рогу, але ні в якому разі не стирчить з—за нього. Далі боєць повільно збільшує кут між стіною та подовжньою площиною тіла (зброї), нібито повертаючись навколо умовної осі, яка проходить повз зброю. При цьому він поступово досліджує простір за рогом у постійній готовності до відкриття вогню. Як варіант: для зменшення ймовірності влучного пострілу злочинця, боєць міліції сидить навпочіпки щільно до стіни та паралельно їй.

Зброя знаходиться з правого боку. Далі боєць обертається навколо умовної осі на опорній нозі, поступово досліджуючи простір у постійній готовності до відкриття вогню. Для зменшення вірогідності поранення співробітника ОВС при повороті по часовій стрілці зброя повинна знаходитися у лівій руці, якщо поворот здійснюється проти ходу часової стрілки - в правій руці.

10. При доланні відкритих отворів дверей двома партнерами, боєць, який займає позицію біля правого одвірка, обстежує ліву половину приміщення, той, що знаходиться біля лівого одвірка - праву, при цьому дула зброї нібито перехрещуються - звідси назва прийому перехрещування стволів.

11. Перед тим, як увірватися до кімнати, уточнити візуально за допомогою предметів, що знаходяться у кімнаті та дають відображення, місце знаходження та напрямок руху злочинця. Але це можливо лише за наявності відчиненого отвору дверей у потрібну кімнату.

12. Пересуваючись квартирою у момент штурму, не можна підходити до вікон. Снайпери, які стежать за квартирою, можуть не розібратися, чий силует видне у вікні: бійця штурмової групи чи озброєного злочинця. До речі, в цьому й полягає наступний тактичний прийом. Снайпери відкривають вогонь по будь-якому силуету озброєної людини. Свої про це знають, тому біля вікон не з'являються:

13. Для безшумного пересування штурмовій групі рекомендується використовувати взуття на гумовій підошві. Зброя та спорядження перед початком операції підганяються таким чином, щоб виключити випадковий шум при пересуванні.

14. У темний час доби можливе підсвічування приміщення, що знаходиться на нижніх поверхах будинку, фарами службового автомобіля.

Передня частина автомашини піднімається на необхідний кут підвищення за допомогою домкрата, світло фар потрапляє на білу стелю та освітлює приміщення розсіяним світлом.

15. З метою посилення особистої безпеки бійців штурмової групи може застосовуватися наступний.тактичний прийом. За секунду до силового відкриття дверей з верхнього доверху у вікно кімнати, де знаходиться злочинець, на тросі кидається макет людини в обмундируванні та спорядженні бійця штурмової групи. Це відверне увагу злочинця від дверей та надасть можливість співробітникам увійти до кімнати з найменшими втратами.

16. Наступний прийом ефективний у тих випадках, коли в одному приміщенні зі злочинцями знаходяться мирні громадяни. Міліціонери, ведучи переговори зі злочинцями, які знаходяться у приміщенні, відвертають їх увагу всіма можливими способами, наприклад, сильно б'ють у двері, знаходячись від них збоку. Головне відвернути увагу злочинців від вікон. У цей час за допомогою димових шашок імітується пожежа у будівлі, що знаходиться поряд. Викликається пожежна машина, і досвідчений ствольщик, який прикритий, по можливості переносним бронещитом, з пожежної драбини спрямовує міцний струмінь води в приміщення зі злочинцями, намагаючись влучити їм в обличчя або в зброю. Сильний струмінь розбиває віконне скло, практично осліпляє та приголомшує всіх, хто знаходиться всередині. Прицільна стрільба в таких умовах неможлива. Після того, як пішла вода, штурмова група відстрілює замок і уривається в приміщення. Подача води припиняється за сигналом офіцера, який координує дії штурмової групи з групою забезпечення та підтримки (керівника операції).

17. При силовому вході до приміщення і відсутності можливості відволікти увагу злочинців від дверей можливо застосувати такий тактичний прийом. У рвучко розкриті двері вкидається якийсь великий предмет (ватник, куртка, шинель тощо). Цей предмет вкидається не прямо, а вбік. Далі перший, хто штурмує, вривається в приміщення навскіс, зігнувшись, у бік, протилежний

тому, куди було кинуто предмет для відволікання уваги, і забезпечує проникнення основної групи або діє відповідно до обстановки.

18. Якщо приміщення, у якому знаходиться злочинець, затемнено, слід пам'ятати, що повна адаптація до темряви після світла відбувається тільки через 30-40 хвилин, адаптація до яскравого світла після темряви відбувається через 2-3 хвилини.

Пошук, прочісування у лісі, на пересіченій місцевості

1. Найбільш оптимальним варіантом прочісування у лісі є прочісування двома військовими ланцюгами, які рухаються у межах прямої видимості та підтримки вогнем, не ближче 50 метрів один від одного.

2. При проведенні пошуку у лісі, на пересіченій місцевості спеціальною пошуковою групою озброєних бандформувань та злочинців, що переховуються, найбільш оптимальним, на нашу думку, є склад групи з 14-18 осіб. У групі, крім звичайного озброєння, повинно бути 3 кулемети типу ПКМ, калібру 7,82- мм, що здатні на коротких дистанціях лісового бою (до 200 метрів) пробивати основні укриття— стовбури дерев.

3. При подоланні ярів, улоговин одна група (ланцюг) долає перешкоду, інша - страхує на випадок раптового нападу.

4. При русі горбкуватою місцевістю йти слід так, щоб схил знаходився ліворуч від вас, для лівші - праворуч.

5. При подоланні пагорба одна група (ланцюг) піднімається схилом, інша - знизу чи збоку страхує першу.

6. Особливу увагу звернути на верхівки дерев, купи хмизу, сміття, плями пожовтілої трави на тлі зеленого трав'яного покриву як на місця можливих схованок і місцезнаходження злочинних елементів.

7. На наявність попереду ланцюга людей вам може вказати різкий пташиний гомін, а точне місцезнаходження - зграї пташок, що кружляють у небі. Слід пам'ятати, що птахи можуть видати також і вас. Особливо не люблять ворони чужинців на своїй території. Тому маршрут пошуку

(прочісування) слід обирати подалі від місць їх гніздування.

8. У разі необхідності безшумного пересування:

- по в'язкому грунту (мілкому багну) пересуватися, ставлячи ноги трохи ширше, ніж при звичайній ході, обережно ступаючи всією ступнею;

- при русі по камінню, щебеню, через руїни будівель у населених пунктах перед тим як ступити, слід намацати носком ноги тверду точку опори і поступово переносити на нього вагу тіла, крок другою ногою робити тільки після набування стійкого положення на першій;

- при русі через високу траву вище піднімати ноги і ставити їх на землю з носка;

при русі по мілкій воді, щоб не створювати шуму, ногу опускати поступово з носка, протягуючи її вперед по воді, ковзаючи, як при ходьбі на лижах.

9. Забігаючи на гору або крутий підйом, ноги ставити на грунт з носка.

10. При подоланні невеликих заболочених ділянок місцевості наступати на купини чи кореневища чагарників, які дають міцну опору для ніг.

11. Окремі, сумнівні ділянки боліт, коли немає купин або чагарників, слід проходити, маючи у руках жердину і попередньо обмацуючи нею дно.

12. Якщо провалилися в болото:

- не можна піддаватися паніці, робити різкі рухи;

- необхідно обережно, спираючись на жердину, що лежить упоперек,

підтягнутися і зайняти горизонтальне положення;

- спробувати руками дістати очерет, траву і, підтягуючись, відповзти від небезпечного місця.

Проведення пошуку в лісі вночі, в умовах обмеженої видимості:

1. Для переміщення слід обирати низькі або закриті місця, уникати світлих прогалин.

2. При місячному світлі чи постійному штучному освітленні місцевості рухатися слід тіньовою стороною посадки, огорожі, будівлі, обриву, узлісся тощо.

3. Слід уникати в одязі та в спорядженні світлих предметів, а також предметів, що можуть дати відблиск.

4. При ходьбі у повний зріст у незнайомих місцях, вкритих лісом або чагарником, необхідно ліву руку, трохи зігнути в лікті і тримати перед собою на висоті обличчя для самострахування, іноді рухаючи її зверху вниз.

5. При пересуванні зігнувшись необхідно робити повільні обережні рухи перед собою: лівою рукою - ті, що "гладять", а правою рукою - кругові чи зигзагоподібні для того, щоб не напоратися на низьку гілку або на пастку, поставлену злочинцями.

6. Для недопущення несвоєчасного виявлення групи рекомендується при проведенні пошуку тримати радіостанції вимкнутими.

Проведення спеціальної операції з припинення масових заворушень.

1. При русі вулицями особливу увагу звернути на вікна, балкони верхніх поверхів, прохідні двори.

2. Щоб запобігти захопленню або знищенню техніки, вона повинна рухатися позаду військового ланцюга.

3. Про всі скупчення людей, їх переміщення, помічену зброю, а також предмети, які можуть бути використані, як зброя або для створення загороджень, укріплень, негайно доповідати безпосередньому командирові.

4. Вести спостереження за можливою появою неформальних лідерів натовпу. У випадку виявлення негайно, доповідати безпосередньому командирові.

5. Ні в якому разі не допускати розривів військового ланцюга.

Співробітникам ОВС. залученим до участі в спеціальних заходах, забороняється:

- залишати розташування поста, стрій підрозділу, кудись відлучатися без

дозволу безпосереднього командира;

- розпочинати розмови зі сторонніми особами без службової

необхідності;

- розпочинати неслужбовий мовний діалог з особами, що оглядаються,

власниками автотранспорту, що оглядається, особами, що знаходяться в

оглядовому приміщенні, дозволяти їм робити будь-які дії без вашої команди;

- приймати від будь-кого і передавати будь-кому будь-які предмети;

- знімати спорядження без команди командира підрозділу;

- залишати зброю і боєприпаси без догляду чи передавати їх будь-кому,

включаючи осіб, яким підпорядкований;

- досилати без необхідності патрон у патронник;

- тримати палець на спусковому гачку зброї, поставленої на бойовий звід,

при знятому запобіжнику (палець повинен лежати на спусковій скобі);

- заступати на службу з чужою зброєю;

- нести службу з несправною зброєю або спорядженою несправними

набоями;

- за несприятливих зовнішніх умов під час несення служби затикати

ствол зброї ганчірками, дрантям та іншими предметами для недопущення його

забруднення;

- розбирати зброю для чищення або з якоїсь іншої причини під час

несення служби;

- відкривати вогонь по неідентифікованим цілям;

- вести вогонь за наявності в секторі обстрілу груп людей, транспортних

засобів, що рухаються, ємкостей з вогненебезпечними, вибуховими або

отруйними речовинами.

Крім того, забороняється.

1. При перевірці на дорогах і огляді транспортних засобів:

- підходити до зупиненого автомобіля ззаду або спереду за напрямком його руху;

- при освітленні автомобіля фарами службового автотранспорту ставати в смузі світла між своїм і зупиненим транспортним засобом;

- блокувати собою директрису стрільби того, хто страхує;

2. При перевірці документів на вулиці та особистому огляді підозрілих осіб:

- не приступати до огляду доти, доки положення для того, хто проводить огляд, не буде повністю безпечним, тобто доки той, кого оглядають, не займе положення, яке повністю виключає раптовий напад з його боку; переносити руку через плече того, кого оглядають;

- засовувати руку в кишеню того, кого оглядають, якщо на нього не надягнуті наручники;

- пропускати руку біля пахви того, кого оглядають, далі, ніж до середини його грудей;

- робить промацування обома руками;

- опускати голову вниз під час проведення огляду.

3. При огляді будівель у населеному пункті сільського типу, будівлі, що одиноко стоїть у лісистій місцевості (хутора, будиночка лісника):

- просуватися до об'єкта ділянками, що проглядаються з вікон і дверей;

торкатися будь-яких предметів або речей в приміщенні, що оглядається, на вулиці та у дворі;

- самостійно відкривати двері, люки, пересувати меблі та змінювати місцезнаходження будь—яких речей;

- приймати від господарів будь-які речі під будь-якими приводами;

- виконувати прохання господарів типу: "Сідайте тут, будь ласка',"Пригощайтеся", "Допоможіть... (зробити щось)" тощо.

4. При штурмі будівлі, в якій знаходиться озброєний злочинець:

- проводити штурм, не вивчивши плану розташування приміщень у будівлі, не маючи даних про точне місцезнаходження злочинця, його озброєння, наявність і місцезнаходження заручників, відомостей про зовнішній вигляд злочинця і заручників, що дозволить їх розрізнити в момент штурму;

- за наявності реальної загрози житло та здоров'ю сторонніх людей;

- використовувати в багатоповерхових будинках ліфти для просування до місця знаходження злочинця.

5. При пошуку, прочісуванні в лісі, на пересічній місцевості:

- вести вогонь на шум і по цілях, які нечітко видно;

- долати перешкоду всім разом ("скупчуватися" перед перешкодою);

- при русі наступати на стовбури звалених дерев, корчі.

6. При проведенні пошуку в лісі вночі:

- палити, користуватися освітлювальними приладами. (ліхтарями), розмовляти, відправляти природні потреби, залишати стрій підрозділу без дозволу командира (старшого групи);

- вести вогонь на шум і по цілях, які нечітко видно; -

- рухатися при втраті візуального зв'язку з партнерами.

8. При проведенні спеціальної операції з припиненням масових безладь:

- використовувати несправні засоби індивідуального захисту (313) і

засоби активної оборони (ЗАО).

Особиста безпека співробітника після служби.

Певний процент травмованих припадає на співробітників, що вертаються після служби додому. Цей факт ми не можемо залишати поза увагою. Співробітник і в побуті залишається працівником міліції. Але тут він один, без напарника, зброї та спецзасобів. Так, в середньому близько 10,1% усіх НП з фізичними наслідками відбулися при поверненні співробітника зі служби на шляху додому. При цьому за обставинами та характером події вони нічим не відрізнялися від НП при виконанні службових обов'язків.

Типова ситуація. Міліціонер після служби йде додому в формі, стомлений, без зброї та спецзасобів, без засобів зв'язку. Але люди, що потрапили в біду, цього не помічають. Вони бачать у ньому лише представника влади, який зобов'язаний їх захищати. Вони хапають його за руку, тягнуть за собою на місце події. Для того, щоб знизити вірогідність отримання травм (загибелі) співробітника в подібній ситуації, нами пропонується такий алгоритм дій:

1. Ніколи не слід сподіватися лише на власні сили. Використовуй будь-яку можливість повідомити про те, що трапилося, у найближчий відділок міліції ("швидкої допомоги", пожежної служби) і викликати допомогу.

2. Не використовуй людину, що звернулася до тебе по допомогу, як поводиря. Може так трапитися, що рятувати доведеться вже не одного, а трьох:

потерпілого, поводиря й себе. Це набагато складніше. Краще уточни в нього характер того, що трапилося (бійка, ґвалтування, нещасний випадок тощо), місце, як до нього пройти, а людину відправ далі по допомогу (зателефонувати до відділку міліції, до "швидкої допомоги", пожежної охорони, покликати на допомогу перехожих тощо).

3. Прибувши на місце події, не поспішай зразу опинитися в епіцентрі подій. Минули ті часи, коли було достатньо однієї появи людини в формі, щоб припинилися всі протиправні дії. Зараз злочинців уже не лякає один міліціонер.

Навпаки, це може навіть спровокувати їх напад на співробітника (наприклад, з метою захоплення зброї при наявності останньої). Тому, якщо є можливість,потягни час. Особливо якщо ти вже дав знати про те, що трапилось, і чекаєш на допомогу. Але вигадування часу не повинно зашкодити потерпілому..

4. Прибувши на місце пригоди:

- з'ясуй завдання, що стоїть перед тобою (допомогти, врятувати,

припинити, затримати тощо);

- оціни обстановку (характер пригоди, її масштаби, місцевість, умови, які

перешкоджають виконанню завдання, наявність предметів, що зможуть

допомогти або перешкодити вирішенню завдання);

- співвідношення сил (при насильницьких злочинах), кількість і

озброєння злочинців;

- прийми рішення.

Під рішенням слід розуміти той єдиний варіант дій, при якому співробітник може виконати поставлене перед собою завдання з найбільшою ' ефективністю і з найменшими для себе втратами.

Слід відмітити, що такий алгоритм не є допомогою, а лише керівництвом до дії. І найбільшого ефекту буде досягнуто, якщо його застосувати гнучко, відповідно до конкретної обстановки.

Висновки.

Під час дослідження було отримано такі результати:

1. Згідно з аналізом статистичних даних МВС України за 1990 - 2001 роки можна констатувати лише тенденцію до зменшення загальної кількості випадків фізичного травматизму та загибелі працівників, що безумовно, свідчить про необхідність подальшого удосконалення дієвих управлінських та інструктивно-методичних заходів МВС України щодо попередження цих негативних явищ.

2. Першочергової уваги щодо вживання невідкладних заходів підвищення безпеки безпосередньо професійної діяльності потребують служби ППСМ, ДІМ, ДАІ і КР.

3. Керівникам УБОЗ, ДСБЕЗ, ДІМ необхідно зосередити увагу на проведенні профілактично-виховних заходів щодо запобігання втрат особового складу у побуті.

4. Найбільш небезпечним за частотою виникнення НП з фізичними наслідками можна визначити віковий діапазон від 30 до 40 років, на долю якого припадає близько 40 відсотків таких випадків.

5. Загальна тенденція до збільшення частоти НП з фізичними наслідками, що виявляється вже після трьох-п'яти років стажу роботи в ОВС,

певним чином пов'язана з феноменом психологічної професійної деформації.

6. Відносно стабільний рівень загибелі у діапазонах 3—10 та більше 10 років стажу роботи в ОВС, очевидно, свідчить про відсутність ефективної системи заходів щодо перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС.

7. Переважна кількість НП з фізичними наслідками виникала при ДТП, при затриманні, раптовому нападі та фізичній протидії з боку правопорушників і злочинців.

8. Майже третина випадків поранень та загибелі працівників ОВС відбувалася у ситуаціях запланованих дій.

9. Частка поранених при спільних діях (22,9%) значно перевищує частку поранених працівників, які були наодинці (9,6%); також частіше реєструються фізичні ушкодження при некваліфікованих діях у парі (у складі групи). Все це свідчить про наявність суттєвих вад у професійній підготовці працівників саме до сумісних дій при виконанні службових обов'язків.

10. Загибель співробітників ОВС в більшості випадків не пов'язана з виконанням службових обов'язків, в той час як розподіл НП з фізичними ушкодженнями має зворотну тенденцію.

11. Найбільш небезпечним є проміжок часу з 19.00 годин до 24.00 годин.

12. Протягом доби найнебезиечнішими щодо скоєння ДТП

визначаються проміжки часу з 19.00 до 24.00 (в першу чергу) та з 24.00 до 7.00 ранку.

13. До об'єктивних причин виникнення НП з фізичними наслідками відносяться недосконалість правової бази з питань забезпечення особистої безпеки співробітників органів внутрішніх справ; невиконання керівниками структурних підрозділів і територіальних органів рішень колегії МВС та

наказів міністра внутрішніх справ України, інших нормативних актів, які стосуються забезпечення особистої безпеки працівників міліції при виконанні службових обов'язків; відсутність закріпленої на постійне носіння і зберігання табельної зброї за особовим складом, що пояснюється острахом відповідальності деяких керівників структурних підрозділів та територіальних

органів ОВС за можливу втрату зброї їх підлеглими; залучання до служби працівників міліції, які не пройшли початкову підготовку і за якими не закріплена табельна зброя; невідповідність вправ, які містяться у Курсі стрільби для співробітників правоохоронних органів, реальним умовам застосування табельної вогнепальної зброї.

14. До суб'єктивних відносяться причини, які виникають внаслідо неправильних тактичних дій співробітника міліції; нехтування правилами особистої безпеки; невірної оцінки правопорушника та обстановки, що склалася; хибної впевненості у власних силах, грубого порушення

нормативних актів МВС України, які стосуються дотримання особистої безпеки при виконанні службових обов'язків та безпечного поводження зі зброєю.

15. На сьогоднішній день існує необхідність у виробленні базових моделей (алгоритмів) дій співробітника міліції в штатних та позаштатних ситуаціях. У свою чергу, такі моделі можуть бути використані при організації навчально-тренувальних занять з професійної підготовки особового складу органів внутрішніх справ України.

Дата добавления: 2015-06-25