Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Умови правильного дихання дітей 1 страница




Технология восстановления и развития социально-полезных связей осужденных.

1. Участие в содействии организации переписки.

2. Обращение к сторонам в оказании помощи друг другу денежными переводами.

3. Разъяснение и содействие в возможности получения посылок (передач).

4. Содействие в получении свиданий и приезду на них родных и близких.

5. Использование метода убеждения в необходимости проведения телефонных переговоров для восстановления отношений с родственниками.

6. При уверенности положительного поведения и своевременного возвращения в ИУ – содействие в предоставлении краткосрочного выезда (отпуска) осужденному домой к семье.

7. Проведение консультаций о совершении гражданско-правовых сделок.

8. Содействие в регистрации брака при уверенности в надлежащем позитивном результате и соответствующем нравственном отношении к этому сторон.

9. Оказание содействия в розыске родственников через ОВД.

10. Содействие активизации связей осужденных со своими детьми

1)Вдох через ніс. Проходячи через носові ходи, повітря очищується від пилу і мікробів та нагрівається (майже до 30° у будь-яку погоду). При видиху повітря зволожує слизову оболонку носа та попереджує її пересихання.

2)Видох черех рот. Виконання видиху відбувається активно і до кінця. Поступове надходження повітря при вдиху змінюється стрімким його виведенням при видиху для більш активного наступного вдиху.

4.Дитячому організмові, як і будь-якому живому організмові, у процесі розвитку притаманні три основні закономірності: ріст, розвиток і формотворення. Ріст -це показник кількісних змін в організмі. Розвиток -це показник якісних змін в організмі людини. Формуванням називається процес зміни пропорцій організму в процесі росту. Незакінченість формотворення дитини раннього віку проявляється у своєрідному окресленні окремих частин тіла (велика голова, довгий тулуб, короткі ноги та ін.), що відрізняє її від дітей старшого віку і дорослої людини. Це називається зміною пропорцій організму, який росте. Вікова періодизація: 1.Період новонародженості — від народження до 10 днів життя 2.Грудний період-від 10 днів до року.. 3..Раннє дитинство- 1-3 роки 4.Перше дитинство- 4-7 років. 5.Друге дитинство- дівчата (8-11),хлопці(8-12) 6.Підлітковій- дівчата(12-15)хлопці(13-16) 7.Юнацький-дівчата (16-20),хлопці(17-21). 8.Зрілий вік 1 період-(21-35),(22-35) 9.Зрілий вік 2 період- (36-55),(36-60). 10.Похилий вік-(55-74),(61-74) 11.Старчій -(75-90),(75-90_. 12.Довгожителі- (90-...)(90-..) Акселерація - це таке явище коли ріст випереджає розвиток. Гіпотези акселерації 1.Фізико — хімічне.На акселерацію впливають процеси які відбуваються в атмосфері. 2.Нутритивна.Акселерацію пов'язують із зміною харчового раціону людини. 3.Урбанізація.Акселерація пов'язана з ростом міст. 4.Гетерозії. Розширення шлюбних можливостей людини. 7. Будова спинного мозку: Задня борозна,нерв,передні роги,передня борозна,сіра речовині мозку,спинно-мозковий канал,задні роги.Спинний мозок виконує 2 основні функції:рефлекторну і провідну.У новонароджених довжина спинного мозку -14-16 см.- до 10 років подвоюється.На поперековому зрізі спинного мозку дітей раннього віку відмічається перевага передніх рогів над задніми.Провідні шляхи досить розвинені вже на момент народження.Мієлінізація їх волокон закінчується до 3-х місяців,тоді як у переферичних нервах тягнеться до 3-х років і більше. Із збільшенням маси спинного мозку змінюється і його довжина,яка у чоловіка досягає 46см,а у жінок 41-42см.Під час розвитку спинний мозок не встигає за ростом хребта,і тому у дитини спинний мозок виповнює лише дві третини хребтового каналу. Будова головного мозку: передній мозок(кінцевий,проміжний),середній мозок,задній(довгастий,вароліїв мост,мозочок).Маса головного мозку новонародженого 340-400 г, що становить 1/8-1/9 маси його тіла,у дорослої людини — 1/40 маси тіла.До 4-х місяців розвитку плода поверхня мозку порівняно гладенька. Головні борозни хоч і помітні вже,але неглибокі,а борозни другого і третього порядку ще не сформувались.До 5-ти місяців внутрішньоутробного розвитку утворюється бокова, потім центральна,тім'яно потилична борозни. До моменту народження кора великого мозку має такий тип будови,як у дорослого,але форма і величина борозен і закруток змінюється після народження. Мілієнізація нервових волокон,розташування шарів кори,диференціювання нервових клітин завершується до 3-х років.У трирічному віці в дитини вже чітко виражене диференціювання кори головного мозку.Диференціювання кори великих півкуль відбувається в основному до 7-8 ми років.   9. Принцип іррадіації – розповсюдження збудження. Імпульси, що поступають в ЦНС при сильному і тривалому подразненні рецепторів, викликають збудження не лише даного рефлекторного центра, але і інших центрів. Процес іррадіації пов’язаний з наявністю в ЦНС багато чисельних галужень аксонів і дендритів, ланцюгів вставних нейронів, які об’єднують один з одним різні нервові центри. Іррадіація добре виражена у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Наприклад, діти при появі іграшки розмахують руками, голосно сміються, стрибають. Іррадіювати може і гальмування. Прикладом іррадіації гальмування може бути пригнічений стан учня, що отримав двійку. Гальмування, яке розвинулось в одній ділянці кори головного мозку, поширюється на інші центри і викликає втрату апетиту, апатію, небажання займатися будь-якими справами. Прикладом іррадіації гальмування може слугувати сонливість учня на уроці при монотонній, одноманітній розповіді вчителя. Принцип індукції – наведення одного процесу іншим. У природних умовах, незважаючи на широкі можливості іррадіювати по ЦНС, збудження фактично поширюється в певних межах, що забезпечує можливість здійснення певних, координованих рефлекторних реакцій. Гальмування обмежує іррадіацію збудження. У результаті цього збудження концентрується в певних групах нейронів.     12. Гальмування умовних рефлексів.Види гальмування та їх роль в процесах ВНД.Особливості процесів гальмування у дітей молодшого віку. Гальмування-зменшення або повна відсутність відповідних реакції на подразнення. Види гальмування:а)Безумовне:1)індукційне 2)замежове Б)Умовне:1)диференціальне 2)запізнювальне 3)умовне гальмо 4)згасальне. 1)Індукційне-виникає в тому випадку якщо в умовний рефлекс втручає стороні подразники ніяк не зв`язаний з даним умовним рефлексом. 2)Замежове-виникає в тому випадку якщо в умовніий рефлекс втручає подразник схожий на умовний але надмірної сили. 3)Диференціальне-якщо в умовиому рефлексі втречає подразник схожий на умовний але відмінний від нього. 4)Запізнювальне-якщо в умовному рефлексі підкриплюється безумовним з запізненням 5)згасальне- якщо умовний подразник не підкриплюєтьмя безумовним. 5)умовне гальмо-коротка чітка команда яка гальмує умовний рефлекс. Молодший шкільний вік примітний вдосконаленням вищої нервової діяльності. У цей період зростає сила і рухливість нервових процесів, посилюється внутрішнє гальмування, внаслідок чого взаємодія процесів, збудження і гальмування характеризується більшою урівноваженістю, чим у дошкільників. Встановлено, що такі види внутрішнього гальмування, як умовне і згасання, виробляються значно швидше, ніж у дітей 5-7 років. Наприклад, умовне гальмування утворюється у дітей 5 років після 30 непідкріплень, а у дітей 12 років - після 4 непідкріплень.   14.Розвиток мови у дітей.Морфологічні та нейрофізіологічні основи мови дитини.Особливості моторної та сенсорної мови.Значення мовних стереотипів для розвитку мови. Виникнення членороздільної мови пов’язано з структурними змінами м’язів язика, глотки, м’якого піднебіння, гортані і удосконалення. Для людини характерні дві сенсорні системи І сигнальна система – полягає в сприйнятті безпосередніх подразників через органи чуття. ІІ сигнальна система – виникла в процесі еволюції разом з ускладненням нервової системи і в результаті виникнення необхідності людського спілкування в процесі трудової діяльності. Основним подразником ІІ сигнальної системи є слово. Словом позначають все, що діє на наші органи чуття. Розрізняють два види мови: моторну та сенсорну. Моторна мова – це здатність вимовляти слова Сенсорна мова – це здатність розуміти зміст сказанного Процес розвитку мови у дитини ділять на такі етапи: 1. підготовчий – включає крик, агукання, лепетання; 2. використання окремих слів, простих речень; 3. повне оволодіння фразовою мовою. Вже до 4 місяця життя диттина здатна відтворювати велику різноманітність звуків. До 6 місяця життя лепетання дітей різних національностей ще не відображає фонетичних особливостей їх рідної мови. В подальшому до самонаслідування приєднується і наслідування елементів мови оточуючих.Починаючи з 7 місяця дитина вже може наслідувати деякі звуки, які вимовляє матір. В цей час проявляються перші специфічні риси характерні для мови, яку дитина чує навколо себе.Розуміння мови і пов′язане з цим використання слів і речень розвивається з 9-10 місяця життя. Слова набувають змісту, стають компонентами мислення. Дівчатка починають говорити в 6-8 місяців, хлопчики - 10-11.   16. Організація сну дітей молодшого гкільного віку Важливе значення для нормальної життєдіяльності дитини має сон. Сон відіграє роль відновлювального процесу, під час якого відбувається "очищення" всього організму. Крім того, він необхідний для нормальної розумової діяльності, комфортного психологічного стану дитини. Скорочення тривалості сну призводить до зниження опірності організму до різних інфекцій, відхилень у психіці, до погіршення працездатності.Гігієнічно повноцінний сон - це сон з достатньою тривалістю, глибиною з чітко установленим часом відходу до сну та пробудженням.Діти молодшого шкільного віку повинні лягати спати о 20 год 30 хв - 20 год 45 хв, проте не пізніше 21 год. Ранній сон дуже важливий для дитини, оскільки відповідає біоритмічній кривій коливань цілої низки біохімічних, фізіологічних і психофізичних показників. Доведено, що максимум виділення гормонів росту спостерігається у дітей від 22 до 23 години, але не раніше ніж через годину після засинання. Ось чому, якщо дитина лягає спати дуже пізно, то у неї порушуються показники зросту. Процес засинання ускладнюється, якщо діти збуджені. Щоб уникнути цих порушень, перед сном потрібно уникати всього того, що сприяє надмірному збудженню нервової системи. Крім того, вечеря має бути легкою і не пізніше ніж за 1,5 - 2 години до сну. Корисна як для дітей, так і для дорослих спокійна прогулянка перед сном. Приміщення, де спить дитина, потрібно систематично провітрювати, тому що свіже повітря пришвидшує засинання і підтримує фізіологічну глибину і тривалість сну. Важливе значення для повноцінного сну має й те, на чому спить дитина. Ліжко має бути достатньої довжини і ширини з твердим матрацом. Найсприятливіше пробудження дитини після нічного сну о 7 год - 7 год 30 хв. Отже, загальна тривалість нічного сну старших дошкільників становить 10,5-11 год. Важливе значення для зміцнення здоров'я дітей молодшого шкільного віку має денний сон, що становить 1,5-2 години. За цей час відновлюється функціональний стан нервової системи і забезпечується нормальна психічна діяльність дитини.   17..Загальна хар-ка сенсорних систем їх значення та класифікація.Схема будови сенсорних систем. Взаємодія сенсорних систом в організмі.Сенсорна система-спеціалізовані органи через які нервова система отримує подразення із зовнішнього і внутришнього середовища і сприймає ці подразники у вигляді відчутів. Органи, які сприймають інформацію й передають у вищі відділи, називаються аналізаторами. Сенсорні системи та їх аналізатори: зорова – око; слухова – вухо; смакова – язик; дотикова – шкіра; нюхова – ніс. Структура сенсорної системи: рецептори формують периферичний відділ аналізатора. Це спеціальні органи та клітини, здатні сприймати специфічну інформацію, а також трансформувати енергію подразнення в електричний імпульс і таким чином передавати інформацію. Нервове волокно та провідникові шляхи спинного мозку утворюють провідниковий відділ аналізатора. Здатні передавати виниклі в рецепторах нервові імпульси до центральної нервової системи. Підкіркові центри й зони аналізаторів на корі великих півкуль формують центральний відділ аналізатора. Він є головним сенсорним відділом, де обробляється отримана інформація та формується відповідь. До центрального відділу належать сенсорні зони асоціативної кори великих півкуль.(зорова, слухова, нюхова, смакова, загальної чутливості). Загальний принцип роботи сенсорних систем: подразник – аналізатор(рецептор) – провідні нервові волокна – підкіркові центри аналізаторів – центри аналізаторів у сенсорній корі   20. Загальне поянття про залози організму людини.Залози внутрішньої секреції.Гормони.Специфічна дія гормонів на організм дитиини. Секрети можуть виділятися спеціальними протоками в порожнини тіла (в ротову порожнину, шлунок, кишечник) або в зовнішнє середовище. В цьому разі говорять про зовнішню секрецію, а залози називають залозами зовнішньої секреції.Слинні, шлункові, сальні, потові залози — залози зовнішньої секреції. Але в організмі є залози, які не мають вивідних проток і виділяють секрети, що в них утворюються, прямо в кров. Це залози внутрішньої секреції, або ендокринні залози (від грецьк. еndon — всередині; кrіnеіn— виділяти). До залоз внутрішньої секреції належать гіпофіз, шишкоподібне тіло (епіфіз), підшлункова залоза, щитовидна залоза, надниркові залози, статеві, прищитовидні (паращитовидні) залози, вилочкова залоза. Ендокринні залози людини невеликі за розмірами, мають зовсім малу масу (від часточок грама до кількох грамів), багаті на кровоносні судини. Кров приносить до них необхідний будівельний матеріал і забирає хімічно активні секрети.До ендокринних залоз підходить розгалужена сітка нервових волокон, їхню діяльність постійно контролює нервова система.Залози внутрішньої секреції функціонально тісно пов'язані між собою, і ураження однієї залози зумовлює порушення функцій інших залоз.Гормони — специфічні, фізіологічне активні речовини, які виробляються залозами внутрішньої секреції. Розмір молекул гормонів порівняно невеликий. Це забезпечує їхнє проникнення через стінки капілярів із кров'яного русла в тканини. Крім того, малі розміри молекул полегшують гормонам вихід із клітин через клітинні мембрани.   22. Статетве дозрівання.Стадії статетвого дозрівання.Виховання у дітей основних гігієнічних навчиок догляду за статевими органами. Стате́ве дозріва́ння — процес досягнення організмом такого анатомічного та фізіологічного розвитку, що робить його здатним до розмноження. Основною біологічною ознакою статевого дозрівання є вироблення дозрілих статевих клітин —яйцеклітин у особин жіночої статі (дівчат) і сперматозоїдів у хлопців.Стадії:I. предпубертат - період, що безпосередньо передує статевого дозрівання. Характеризується відсутністю вторинних статевих ознак.II. початок пубертата- у хлопчиків невелике збільшення розмірів яєчок. Мінімальна оволосіння на лобку. Волосся рідкісні і прямі. У дівчаток набухання грудних залоз.. На цій стадії різко активізується гіпофіз, збільшуються його Гонадотропна і соматотропного функції. Посилення секреції соматотропного гормону на цій стадії більше виражено у дівчаток, що визначає посилення у них ростових процесів. Посилюється виділення статевих гормонів, активізується функція надниркових залоз.III.. У дівчаток подальший розвиток молочних залоз, оволосіння поширюється у напрямку до лобка. Відбувається подальше збільшення вмісту в крові гонадотропних гормонів. Активізується функція статевих залоз. У хлопчиків посилена секреція соматотропіну визначає прискорений ріст.IV. у хлопчиків змінюється голос, з'являються юнацькі вугрі, починається оволосіння особи, пахвове і лобкової оволосіння. У дівчаток інтенсивно розвиваються молочні залози, оволосіння по дорослому типу, але менш поширене. На цій стадії посилено виділяються андрогени і естрогени. У хлопчиків зберігається високий рівень соматотропіну, який визначає значну швидкість росту. У дівчаток зміст соматотропіну знижується і швидкість росту падає.   24.Будова і класифікація скелетних м’язів. Основні м’язи людини. Ріст м’язів. Вікові особливості рухової активності дітей молодшого віку. Загальна макроскопічна будова м’яза. 1. Кістка 2. Проміжна сполучнотканинна оболонка 3. Кровоносна судина 4. М’язове волокно 5. Фасція 6. М’язовий пучок 7. Черевце м’яза 8. Сухожилок Існує дві класифікації м'язових тканин — морфофункціональна та генетична: • За морфофункціональною класифікацією м'язові тканини за особливостями будови, функції та локалізації поділяють на дві групи: гладенька (непосмугована) та поперечносмугаста (посмугована), яка в свою чергу поділяється на скелетну та серцеву. Ще відокремлюють спеціалізовану м'язову тканину. • За генетичною класифікацією (М. Г. Хлопін) за походженням виділяють п'ять гістогенетичних типів: • соматичний (походить з міотомів мезодерми — це скелетна м'язова тканина); • целомічний (походить з вентральної мезодреми — це серцева м'язова тканина); • вісцеральний (розвивається із мезенхіми — це гладенька м'язова тканина стінок внутрішніх органів); • невральний (походить з нервової трубки — це гладенькі міоцити м'язів райдужної оболонки); • епідермальний — зі шкірної ектодерми, містить міоепітеліальні кошикоподібні клітини потових, сальних,молочних, слинних та слізних залоз. Скелетні м’язи складаються із щільно укладених груп довгастих клітин — м’язових волокон, оточених своєрідним «футляром» зі сполучної тканини, який називається фасцією. Фасції відмежовують м’язи один від одного, зменшують їх тертя й перешкоджають їх розтягненню. М’язи Групи м’язів: 1) синергісти-група м’язів з гиначів 2) антогоністи-протележні за дією   Безперервні з'єднання кісток здійснюються в тих частинах скелета, де потрібно забезпечити підвищені захисні і опорні функції. Найбільш ефективно це досягається шляхом зрощення кісток (наприклад, хребців крижового відділу, кісток таза з хрестцем) і швів (з'єднання кісток черепа)), полупреривние (полуподвіжние)(Полупреривние з'єднання кісток досягаються за допомогою хряща (з'єднання хребців хрящовими дисками, ребер з грудиною, лонних кісток таза). переривані (рухливі) (Найбільша рухливість сочленовних кісток забезпечується переривчастим типом з'єднання. Його називають суглобом. Суглоб має три елементи: суглобові поверхні, суглобову сумку і суглобовий порожнину. Суглобові поверхні кісток покриті суглобовим хрящем. Відповідність форми суглобових поверхонь забезпечує щільне їх прилягання один до одного. Суглобова сумка, утворена щільною сполучною тканиною, формує герметично замкнуту порожнину суглоба. Всередині порожнини суглоба є рідина, яка грає роль мастила і зменшує тертя суглобових поверхонь. Зовні суглобова сумка оточена зміцнюючими суглоб зв'язками. За формою суглобових поверхонь розрізняють суглоби: плоскі (між кістками зап'ястя), циліндричні (між фалангами пальців), еліптичні (між пензлем і передпліччям), кулясті (між лопаткою і плечової кісткою, тазом і стегнової кісткою). Найбільшу рухливість кісток забезпечує кулястий суглоб, найменшу – плоский) БУДОВА СКЕЛЕТА ЛЮДИНИ Скелет-сукупність твердих тканин в організмі,які слугують опорою тіла чи окремих його частин і захищають його від механічних пошкоджень. До складу скелета входять більше 200 кісток, з них 33—34 непарні. Кістки скелета є важелями, що приводяться в рух м'язами. У результаті цього частини тіла змінюють положення по відношенню один до одного і пересувають тіло в просторі. До кісток прикріпляються зв'язки, м'язи, сухожилля, фасції. Скелет утворює вмістища для життєво важливих органів, захищаючи їх від зовнішніх дій: в порожнині черепа розташований головний мозок, в хребетному каналі — спинний, в грудній клітці — серце і великі судини, легені, стравохід тощо, в порожнині тазу — сечостатеві органи. Кістки беруть участь в мінеральному обміні, вони є депо кальцію, фосфору тощо. Жива кістка містить вітаміни A, D, С та інші. 26. Гіподинамія та її негативний вплив на організм дітей. Гіподинамія - знижена рухова активність (обмежена м’язова діяльність) Наслідки: Пригнічення рухових реакцій, Хвороби серця -судинної системи, Порушення опорно-рухової системи, Психічні розлади, Порушення емоційного стану, Стрес   27. Значення, склад, фізико-хімічні властивості крові. Характеристика основних компонентів крові. кров виконує найважливішу роль у забезпеченні сталості внутрішнього середовища. Поглинання кров'ю кисню і винесення вуглекислого газу називають дихальної функцією крові. У легенях кров збагачується киснем і віддає вуглекислий газ, який потім віддаляється в навколишнє середовище з повітрям, що видихається. Протікаючи через капіляри різних тканин і органів, кров віддає їм кисень і поглинає вуглекислий газ.Колір крові. Визначається наявністю в еритроцитах особливого білка - гемоглобіну. Артеріальна кров характеризується яскраво-червоним забарвленням, що залежить від вмісту в ній гемоглобіну, насиченого киснем (оксигемоглобін). Венозна кров має темно-червоний з синюватим відтінком забарвлення, що пояснюється наявністю в ній не тільки окисленого, але і відновленого гемоглобіну. Чим активніше орган і чим більше віддав кисню тканинам гемоглобін, тим більш темною виглядає венозна кров.Відносна щільність крові. Коливається від 1,058 до 1,062 і залежить переважно від вмісту еритроцитів. Відносна щільність плазми крові в основному визначається концентрацією білків і складає 1,029-1,032. Функції: 1) траспортна (транс. О2 і продукти обміну речовин) 2) регуляторна (транспорт гармонів) 3) захисна (антитіла утворюють тромбії, що переводе в згортання крові) Склад: 1) плазма крові: А) не органічні речовини(соли металів, нематали) Б) органічні речовини(Б, Ж, В) (60%) В) вода 2) формені елементи крові: А) еритроцити – транспорт кисню Б) лейкоцити (пожирають інородні тіла) (утворюють імунітет) В) тромбоцити-утворюють тромб, зсідання крові під час розриву судин.     30. Серце, його будова та робота в дитячому віці. Систолічний та хвилинний об’єм крові, їх зміна з віком. Будова серця: Перикард – навколосерцева сумка(захист від перенаповнювальності серце вкров’ю) Оболонки: А)епікард – зовнішня (сполучна тканина) Б) міокард – середня (м’язова) В) ендокард – внутрішня ( Серцевий цикл(0.8с.): 1)Робота серця (систола 0.4с.): А) скорочення передсердя (0.1с.) Б) скорочення шлуночків (0.3с.) 2) розслаблення (діастола 0.4с.) Камери серця: 2 передсердя і 2 шлуночки Систолічний об’єм крові(СО) –к-сть крові за 1 скорочення = 70 мл. Частота серця скорочень (ЧСС) - 72 удари за хв. Хвилиний об’єм крові (ХОК) – СО * ЧСС = 72 * 70= 5000 мл.     32. Дихання –це сукупність процесів у результаті яких відбувається використання організмом кисню і виділення вуглекислого газу. Процеси дихання: *обмін повітря між зовнішнім середовищем і альвеолам легень(легенева вентель) *обмін газів між альвеолярним повітрям і кров’ю *транспорт газів кров’ю;газообмін між кров’ю тканинами і клітинами *клітинне або тканинне дихання Крім газообміну дихання є важливим фактором терморегуляції До органів дихання входять повітропровідні шляхи(носова порожнина,носоглотка,гортань,трахея,бронхи,легені) Дихальна система людини складається з наступних органів: • повітряносних шляхів, до яких відносяться порожнина носа, носоглотка, гортань, трахея і бронхи різного діаметру; • легень, які складаються із найдрібніших повітряносних каналів (бронхіол), повітряних міхурців — альвеол, щільно оплетених кровоносними капілярами малого кола кровообігу; • кістково — м 'язової системи грудної клітки, яка забезпечує дихальні рухи і включає ребра, міжреберні м'язи та діафрагму (перетинку між порожниною грудної клітки та порожниною черева). Будова та показники роботи органів системи дихання з віком змінюються, що обумовлює певні особливості дихання людей різного віку. Повітряносні шляхи починаються з носової порожнини, яка складається з трьох ходів: верхнього, середнього та нижнього і вкрита слизовою оболонкою, волосками та пронизана кровоносними судинами (капілярами). Діти до 8-11 років мають недорозвинуту носову порожнину, на-брякну слизову оболонку і звужені носові ходи. Це ускладнює дихання носом і тому діти часто дихають з відкритим ротом, що може сприяти простудним захворюванням, запаленню глотки і гортані. У дітей до 10-12 років глотка дуже коротка, що приводить до того, що інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів часто ускладнюються запаленнями середньо-го вуха, так як інфекція туди легко потрапляє через коротку і широку слухову трубу Діти старше 3 років найбільш чут-ливі до збудників грипу, тоді як до інших ГРВІ поступово набувають відносного імунітету. 3 3 до 7 років у всіх дітей формується грудний тип дихання. 3 8 років починають проявлятися статеві особливості типу дихання: у хлопчиків поступово розвивається черево — дгафрагмалъний тип дихання, а у дівчаток вдосконалюється грудний тип дихання. Закріплення такої диференціації завершується в 14-17 років.   35. Травлення – сукупність процесів,які забезпечують механічне подрібнення і хімічне розщеплення харчових речовин на компоненти,які придатні для всмоктування й участі в обміні речовин. Будова травної системи 1)травний канал(звивиста трубка завдовжки 10-12м. у ній розрізняють такі частини:ротова порожнина,глотка,стравохід,шлунок,тонкий і товстий кишечник.2)травні залози(три пари крупних слинних залоз(привушні,підщелепні,під’язичні) підшлункова залоза і печінка,які відкриваються у травний канал протоками. Ротова порожнина у дитини відносно мала, заповнена язиком.Глотка у новонародженого коротка (3 см), нижній її край знаходиться на рівні між тілами ІІІ і ІV шийних хребців, до 11–12 років – на рівні V–VI, у підлітковому віці – на рівні VI–VII. Глотковий отвір слухової трубки розташований на рівні твердого піднебіння, біля піднебінної заслінки та має вигляд щілини. Після 2–4-річного віку отвір починає переміщуватись до верху і до заду, зберігаючи щілиноподібну форму, або стає овальним.. травохід у новонародженого має довжину 10–12 см, яка до 11–12 років подвоюється (20–22 см). Відстань від зубів до кардіальної частини шлунка у новонародженого становить 16,3 см, у 2 роки – 22,5 см, у 5 років – 26–27,9 см, у дитини 12 років – 28,0–34,2 см. Довжина просвіту стравоходу у дитини 2–6 місяців 0,8–1,2 см, після 6-річного віку – 1,3–1,8 см. Шлунок у новонародженого шлунок веретеноподібної форми, яка до кінця першого року життя подовжується, а від 7 до 11 років набуває форми дорослої людини. У немовляти місткість шлунку біля 50 см3, до завершення грудного періоду місткість збільшується   37. При складанні харчового раціону звичайно враховують калорійність їжі, яку споживають. Проте цього не досить для організації повноцінного харчування. Для організму важливо, щоб у їжі були всі необхідні харчові речовини (білки, жири, вуглеводи, вода, мінеральні солі та вітаміни). Важливе значення має також співвідношення харчових речовин у раціоні. Для дітей молодшого шкільного віку найкращим вважається співвідношення білків до жирів і вуглеводів 1:1:6, для дітей більш раннього віку — 1:2:3, для дорослих — 1:1:4. При складанні раціонів харчування дітей особливу увагу треба приділяти забезпеченню дитячого організму вітамінами і мінеральними речовинами. При змішаному харчуванні в організм надходить різноманітний набір амінокислот, вітамінів, тому цінність їжі підвищується. Різноманітна їжа викликає кращий апетит, сильну секрецію травних соків, що сприяє її кращому засвоєнню, їжа повинна бути достатньою за об'ємом і калорійністю, тобто повинна викликати відчуття ситості і повністю покривати всі енергетичні затрати організму. Маса вживаної їжі має бути залежно від віку від 2000 до 2600 г на добу.   36. Зуби-утворення,що складаються переважно з твердих тканин,розташовані у ротовій порожнині й призначені для відкушування,утримання та подрібнення їжі,а також беруть участь у формуванні звуків мови.Розрізняють мілі і великі зуби. Розвиток зубів у людини починається приблизно на сьомому тижні ембріонального життя. До цього часу в області майбутніх альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелепи виникає потовщення вистилає ротову порожнину епітелію, який починає вростати у вигляді дугоподібної пластинки підлягає мезенхиму. Незабаром ця епітеліальна пластинка, продовжуючи рости в глибину, розділяється по своїй довжині на дві вторинні пластинки, розташовані по відношенню один до одного майже під прямим кутом. Передня, або щічно-губна, платівка в подальшому розщеплюється і перетворюється у відкриту складку епітелію, що відокремлює губу і щоки від десни і провідну, отже, до утворення присінка ротової порожнини. Задня, зубна, платівка приймає більш вертикальне положення. По краю цієї платівки виникають розростання епітелію, що приймають форму колбо-видних випинань і є зачатками молочних зубів. Ці випинання називаються зубними колбами, або емалевими органами. Після утворення емалевих органів зубна пластинка продовжує рости в глибину таким чином, що емалеві органи виявляються розташованими на її передній (тобто зверненої до губи або щоки) стороні. Розвивається емалевий орган набуває незабаром після свого виникнення форму чаші або дзвони, причому відповідне поглиблення виявляється заповненим мезенхимой, утворюють сосочок зубного зачатка. Емалеві органи поступово втрачають зв'язок із зубною платівкою, і зубні зачатки стають при цьому абсолютно відокремленими. У обособившихся зубних зачатки виникають складові частини зуба таким чином, що клітини епітелію дають початок емалі, з мезенхимной тканини сосочка утворюються дентин і пульпа, а з мезенхіми, спочатку навколишнього емалевий орган у вигляді зубного мішечка, виникають цемент і коренева оболонка. По мірі росту в довжину зубного зачатка стають все більш високими і кісткові стінки альвеоли. Зуби розташовані в комірках альвеолярних відростків верхньої та нижньої щелепи, з'єднуючись за допомогою так званого вколачивания,. Тканина, що покриває альвеолярні відростки, носить назву ясен, Слизова оболонка тут за допомогою фіброзної тканини щільно зростається з окістям; тканина ясен багата кровоносними судинами (тому порівняно легко кровоточить), але слабо забезпечена нервами. Жолобувате заглиблення, що знаходиться між зубом і вільним краєм ясен, називається ясенним кишенею.



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 286; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.