Наша небесна Мати

ДЕСЯТИЙ ДЕНЬ – РОЗВАЖАННЯ IV

Це мати твоя».

1. Незабаром побачу її в небі й стану поблизу Неї. Богородиця привітає мене і приголубить з любов'ю!

2. Пренепорочна Діва вся чиста й добра – моя Мати. Пресвята Тройця думала про Неї від віків, Бог Отець сповістив про Неї в раю та предзобразив Евою, Сарою, Ревеккою, Рахілею, Юдитою, Естерою, Деборою та всіми жінками, що сяяли невинністю, вродливістю, вірою та відвагою.

Ця таїнственна Діва, незрівняно осяйна, та благородна істота – це моя улюблена Мати.

Вона – прекрасна й пречиста, улюблена Дочка Отця, Первонароджена, Його гаряче-любима, сповнена ласкою, славетна Мати Божого Слова, Сяйво святців, Відображення Отця, непорочна Вибранка Святого Духа, Його Святая святих, таємнича Брама, якою ввійшов Сам Бог!

З першої хвилини перевищила Вона святістю ангелів і святих, та як сонце піднімалась завжди вгору, від світання до полудня.

Богородиця – захоплює чаром, бо Сам Бог прикрашує її, вживаючи до того цілої Своєї добрости, премудрости, могутности та вічности!

3. Улюблена Діво, всемилостива й пренепорочна, пресвітла й преблагодатна, – Ти моя любима Мати! На саму думку про Тебе, мій ум і моє серце переливаються почуваннями поза вінця.

Я знаю, що усе в світі – тінь, прирівняна до дійсности. Твоя доброта, ласкавість і ніжність материнського серця вищі за всяке поняття, як океан більший за краплю води.

4. Мати Ісуса, нашого Божественного Брата, є і наша Мати, Мати Неустанної Помочі. Разом із Сином Ісусом, – Вона початок, зразок та мета нашого духовного життя.

Син Ісус і Його Мати, разом турбувалися нами ще в Назареті.

Було б дуже цікаво гадкою перенестись до Святої Сім'ї в Назареті, та послухати як Божий Син та Богородиця, по цілоденних трудах сідали ввечері порозмовляти.

Можемо уявити собі, про що Вони говорили. Спаситель розказував про Своє велике діло та виявляв Матері подробиці близьких Страждань.

Відтак, щоб потішити Матір, Спаситель показав їй наперед, якими буйними овочами увінчається Його жертва: встановленням Церкви, розширенням Віри, наверненням поганських народів, геройською вірністю мільйонів мучеників.

Спаситель виявляв теж Своїй найдорожчій Матінці, яке буде її завдання в ділі Відкуплення, її мучеництво під хрестом та її післанництво як Матері християн. Господь казав їй, що її діти, аж до кінця віків, будуть за те віддячуватись їй ніжністю.

5. Всемогутній Творець любив Свою Матір безконечною любов'ю. Тому радо уявляємо собі, що в час довгих і сердечних гутірок у Назареті, Спаситель розкрив Своїй Матері майбутність і в ній найбільш люб'ящих її діток. Тоді, о радосте, серед любимців, Ти, Господе, замітила теж мою таку злиденну душу, й уже тоді звернула на мене цей преніжний, ніколи незабутній Твій погляд. Тепер зовсім не дивуюсь, що від моїх дитячих літ, Ти схиляєшся надо мною, та й мила мені завжди згадка про Тебе. Пробач, що люблю Тебе так мало. Хай, приявний у мені Господь Ісус, доповнить мої недостатності, теплом звеселить мою холоднуватість та любить Тебе й за мене.

6. Спаситель Ісус може нам дати Свою Матінку теж і за зразок духовного життя.

Душа настільки досконала, наскільки Ісус живе в ній та відображує Свою подобу.

В душі Своєї Матері Спаситель проживав повністю та відобразив у Ній Свою подібність краще, ніж у всіх святців узятих разом. Вона – жива та вірна відбитка Синової добрости, ласкавости, пощади, чистоти та любови.

Він зійшов вниз, на землю, перш за все, щоб ублагороднити Свою Матір та жити Нею і в Ній.

Для цього діла присвятив тридцять років, а світові об'являвся три роки.

Залюбки розмовляв із Матінкою, їв, молився та відпочивав у її товаристві, а немовлятком радо сприймав її колихання, пестощі, голублення, поцілунки і кормлення грудьми. Спаситель зволив бути її єдинородним сином та мати зачаття в її непорочному лоні.

За малими винятками, інші люди могли пізнати Ісуса тільки принагідно, при якому чуді, в часі прощі чи розмови. «До своїх прийшов, і свої не прийняли його».¹⁷⁶ Світ не хотів дозволити на Христове Царство.

Уподібнімся теж у цьому до Богоматері, щоб широко розкрити серце й рамена на прийняття Божого Сина. Тоді Господь підійде до нас і скаже: «Мати моя, брати мої й сестри – це ви всі, що творите волю мого Вітця».

7. Богородичне таїнство, це її велика любов та довір'я до свого Сина. Така буде і моя таємниця.

За свого земського життя, Богородиця не дивувала світа великістю чудес, ані блиском чеснот, її Син зволив їй дати життя покірне, працьовите та й приховане у Ньому.

Ось так і я житиму. Заховаюсь у Тобі, Господи, полюблю Тебе й намагатимусь стати другим Тобою, забуватиму про себе, буду жертвуватися разом із Тобою та разом підемо на підбій душі.

8. ~ Пресвята Богородице! Ти зачинала й продовжувала моє духовне життя, та й схочеш його увінчати, ставши Неустанною моєю Помічницею аж до останнього віддиху, тобто подаш ласку витривання.

Деколи невиразно тривожуся, чи досягну мети – живучи любов'ю? В моїй душі стільки розколин. Чи туди не вторгнеться гордість та змисловість і чи не занедбаю закликати Тебе з підмогою?

Та вмить упевняюся, адже Господь Ісус довірив мою душу Тобі.

Згадай, Матінко, як вірно зберігала Ти мене досі, та як дбайливо захищала Ти мене від моєї власної непостійности.

Згадай, як ніжно довірявся я Твоїм рукам на початку мого духовного життя. Ти ж додержала усього, що пообіцяла та не завела, навіть у найсміливіших моїх сподіваннях.

Тепер прагну лише Ісуса Христа й Тебе. Бажаю докласти всіх сил, – щоб Тебе любити і, щоб другі Тебе любили.

Зберігай мене до кінця. Формуй у мені Твого Божого Сина. Хай Він царює у мені, хай візьме у Свої руки мою волю, розум, усі здатності та ВСІ діла. Хай стану відбиткою Божого Сина на землі, хай продовжу Його священну людську природу, в якій Він ще зможе любити Отця та рятувати душі.

9. Ось як молюсь Тобі, Матінко Неустанної Помочі! Молитва ця – то зміст моїх духовних вправ. її з довір'ям та найбільшою любов'ю доручаю Твоєму Серцю, а вічність скаже, що не було обманене покірливе бажання Твоєї дитини.

Що більше, Ти ще перевищиш усі мої сподівання та замисли.

Вірю, що даш мені любов святого, любов серафима, інакше вона буде недостатня. Зміцниш мене до призначених мені, Божою добротою, тілесних та духовних терпінь; їх наперед приймаю з любов'ю та вдячністю.

10. Отож до скорого побачення в небі! Серцем радію, думаючи про цю солодку та близьку зустріч у батьківському домі. Я знаю, що хочеш пригорнути до серця Твоє, часто невірне, але завжди сповнене любов'ю дитя. Я знаю, що Ти наперед втішаєшся моєю радістю, якої зазнаю колись біля Твоїх стіп та в Твоїх обіймах.

І не буде ні тіні, ні краю, цьому дневі світла та щастя. Жити будемо вічно разом, в одній Любові, в Ісусі Христі, а через Нього, в Пресвятій Тройці.

До побачення, любима Матінко! Бережи мене! Обіцюю усіма силами старатись, щоб теж інші любили Тебе.

Люби мене гаряче! Скажи Господеві Ісусові, щоб дуже полюбив мене.

СЛАВА БОГУ І МАРІЇ!

Дата добавления: 2015-06-25