Загальні положення. Кримінально-правова характеристика незаконного заволодіння транспортним засобом

Серед структурних підрозділів кримінальної міліції, які для попередження і розкриття злочинів застосовують оперативно-розшукові заходи, карний розшук посідає особливе місце. Одним із його завдань є попередження та розкриття тяжких злочинів. За даними статистики переважають саме такі злочини і значне місце серед них займають злочини вчинені щодо водіїв автотранспортних засобів. Майже третя частина цих злочинів вчиняється у співучасті.

Саме тому важливого значення набуває вдосконалення організаційно - тактичних форм

діяльності карного розшуку в розкритті злочинів пов'язаних з незаконними заволодіннями

транспортними засобами.

Незаконне заволодіння транспортним засобом є злочин з матеріальним складом і вважається закінченим з моменту заволодіння транспортним засобом і початком його руху будь-яким способом, а також момент, коли винна особа заволоділа транспортним засобом та має реальну початкову можливість розпорядитися чи користуватися ним. Спосіб і відстань переміщення транспортного засобу, а також строк користування ним на кваліфікацію не впливають.

Однак слід відмітити, що школи в теорії і на практиці бувають інші визначення моментів, коли злочин вважається закінченим. Існує точка зору, що поняття незаконного заволодіння транспортним засобом не включає в себе переміщення механічного транспортного засобу за допомогою фізичної сили людини. Такі дії у відповідних випадках при наявності умислу на подальше використання транспортного засобу за допомогою його двигуна пропонується кваліфікувати як замах на вчинення злочину.

У випадках, коли злочинець викрадає транспортний засіб і одночасно майно потерпілого що знаходиться в ньому, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів що передбачає відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою по ст. 289 КК України та відповідними статтями які передбачають відповідальність за крадіжку. Але якщо дії винного направлені на розукомплектування транспортного засобу без намірів заволодіти усім транспортним засобом (злочинець викрав з салону автомобіля магнітол), злив з бака бензин) - такі дії слід кваліфікувати за відповідними статтями, які передбачають відповідальність за викрадення

Суб'єктом даного злочину є фізична, осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилось 14 років

2. Взаємодія ОВС з іншими правоохоронними органами, при розкритті злочинів пов'язаних з незаконними заволодіннями транспортними засобами.

З початку 1993 року правоохоронні органи України, в тому числі оперативні підрозділи ОВС, отримали можливість співпрацювати з Міжнародною зрганізацією кримінальної поліції (МОКП-Інтерпол) в боротьбі зі злочинністю, їка містить елементи транснаціонального характеру Порядок звернення органів внутрішніх справ України до Укрбюро Інтерполу, визначений інструкцією про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні. По лінії карного розшуку в Інструкції визначені сфери взаємодії наступним чином, у сфері попередження, розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних з транспортними засобами, за допомогою каналів НЦБ, органи внутрішніх справ мають можливість запитати відомості про власника транспортного засобу, дату і місце взяття його на облік чи зняття з обліку, ідентифікувати автомобіль чи його номерні знаки, оголосити міжнародний розшук викраденого в Україні транспортного засобу, поставити його на облік у Генеральному секретаріаті Інтерполу та в правоохоронних органах інших держав - Членів організації, здійснити обмін інформацією щодо порядку повернення викраденого транспортного засобу законному власникові.

Крім цього з метою результативного проведення оперативно-розшукових заходів та досудового слідства, органам внутрішніх справ при розкритті і розслідуванні злочинів пов'язаних з незаконним заволодінням

3. Попередження і розкриття злочинів, пов'язаних з незаконним оволодінням транспортними засобами.

Однією з умов, яка полегшує злочинцям використання угнаного або викраденого автомототранспорту, є ухилення власників від його реєстрації в ДАІ (в першу чергу це стосується власників мотоциклів та моторолерів). Особливо часто такі факти трапляються в сільській місцевості, селищах міського типу, невеликих містах, та у великих населених пунктах— мікрорайонах приватного житлового сектора. Тому суттєвим резервом підвищення ефективності заходів щодо попередження і розкриття злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням транспортними засобами є виявлення власників незареєстрованого автомототранспорту; тобто тих, хто експлуатує транспортні засоби без реєстраційних номерів і притягнення їх за це до адміністративної відповідальності.

Працівники карного розшуку у взаємодії з дільничними інспекторами міліції, підрозділами ДАІ у разі встановлення власників незареєстрованих транспортних засобів перевіряють законність підстав

придбання автотехніки, а також вузлів і агрегатів.

Оперативні працівники беруть участь у проведенні інструктажів патрульно-постових нарядів, інформують їх про вчинені злочини, характерні прикмети злочинців і автомототранспорту. Під час проведення пожежно-технічних обстежень автопідприємств і гаражів колективного користування їм надають допомогу працівники пожежної охорони.

Успішне проведення оперативно-профілактичних заходів, спрямованих на попередження і розкриття злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням транспортними засобами, залежить від вирішення економічних завдань, пов'язаних з проблемою їх зберігання. Розширення будівництва ндивідуальних і колективних гаражів, площі автостоянок, організація міжквартальних, між-мікрорайонних стоянок, які охороняються, сприяє попередженню таких злочинів, Як свідчить практика, не визнаються злочинними аналогічні дії посадових осіб, які згідно своїх посадових обов'язків мають відношення до транспортного засобу.

Важливу роль у попередженні злочинів цієї категорії відіграють здійснювані органами внутрішніх справ, в тому числі підрозділами карного розшуку, такі заходи:

- правова пропаганда серед автолюбителів і осіб, які працюють у сфері виробництва, ремонту, експлуатації та технічного обслуговування автомототранспорту, а також серед населення. Як показує практика, окремі громадяни, зокрема молодь, не знають, яка відповідальність передбачена кримінальним законодавством за вчинення таких злочинів, і це, перш за все, стосується незаконного заволодіння транспортними засобами.

Доцільно наводити факти неналежного зберігання автомототранспортних засобів, рекомендувати заходи, які перешкоджають вчиненню посягань на такі об'єкти, встановлювати відповідні протиугінні пристрої. Крім того, інформувати населення про факти затримання осіб, що вчинили такі злочини, придбання окремими особами викрадених запасних частин, автомотранспортних засобів. Водіям роз'яснювати заходи, які необхідно вжити в разі заволодіння належного їм або іншим водіям транспортного засобу, інформування органами внутрішніх справ адміністрацій підприємств, установ, організацій про обставини, що сприяють заволодійте транспортними засобами, внесення пропозицій щодо їх усунення;

- посилення відповідальності керівників автогосподарств, підприємств, автосервісу, автошкіл, автоклубів за проведення відповідних заходів щодо попередження таких злочинів,

перевірка наявності транспортних засобів у непристосованих для цього місцях (вулиці, площі, сквери тощо),

перевірка стану зберігання автотранспорту в автогосподарствах, мотелях і гаражах індивідуальних власників, а також на станціях технічного обслуговування і платних стоянках;

- перевірка автомототранспортних засобів, які виїхали на маршрути.

Важливу роль у попередженні крадіжок і угонів транспортних засобів відпрас застосування різних захисних пристроїв (блокування дверей, двигуна, рульового механізму, системи перемикання швидкостей). Однак деякі власники автомотранспортних засобів не володіють достатньою інформацією про ефективність дії того чи іншого протиугінного пристрою.

На підрозділи карного розшуку також покладається завдання щодо виявлення осіб, від яких можна очікувати вчинення таких злочинів, і проведення і ними профілактичної роботи. Це перш, за все:

- раніше засуджені або ті, що притягались до Інших видів відповідальності за вчинення крадіжок і угонів транспортних засобів, запасних частин, автомотодеталей, і умисне знищення або пошкодження транспортних засобів;

-особи, що були засуджені за крадіжки, грабежі, розбійні напади, хуліганство, які мають власні транспортні засоби або володіють навичками їх управління, професійні водії або ті, службова діяльність яких була пов'язана з транспортними засобами (автомеханіки, автослюсарі та ін.), якщо їхній спосіб життя та антигромадська поведінка дозволяють зробити висновок про можливість вчинення ними таких злочинів;

молодь, у тому числі неповнолітні, які входять до груп антигромадського спрямування і надмірно цікавляться автомототранспортними засобами,

-особи, які неофіційно ремонтують автомототранспортні засоби індивідуальних власників, займаються придбанням та перепродажем запчастин до них.

Інформацію про таких осіб можна отримати особистим пошуком, розвідувальним опитуванням, іншими методами оперативно-розшукової діяльності, а також від затриманих, заарештованих та засуджених, через оперативні обліки, кримінальні та оперативно-розшукові справи тощо.

Розшук викраденого автомототранспорту являє собою систему, доцільність якої доведена практикою, і складається із сукупності таких заходів:

організація затримання злочинців, які вчинили незаконне заволодіння автомототранспорту, по гарячих слідах, встановлення осіб, які займаються крадіжками й угонами автомототранспорту'. та місць його збуту;

- виявлення викрадених автомобілів у разі продажу їх через торговельні організації та під час постановки їх на облік в МРЕВ;

- виявлення викрадених автомобілів підрозділами ДАІ і для перехоплення викрадених і угнаних автомобілів створені контрольні пости «Рубіж», які діють при митницях на кордоні України.

З метою підвищення ефективності затримання злочинців під час незаконного заволодіння автомобілів діють типові плани пошукових заходів "Буран"

Специфічні особливості розкриття незаконного заволодіння транспортними засобами обумовлені тим, що злочинці використовують різні способи вчинення злочинів, хитрощі при маскуванні, збуті й використанні викраденого автомототранспорту. Це стало підставою для створення в підрозділах карного розшуку міст Києва і Севастополя, а також у деяких інших великих містах структурних підрозділів, які при розкритті таких злочинів здійснюють оперативно-розшукову діяльність, якщо: на території обслуговування вчинено ряд крадіжок або угонів транспортних засобів аналогічним способом, можна припустити, що на конкретній території тяжкі злочини вчинено з використанням викраденого або угнаного транспорту;

дані про спосіб вчинення злочину свідчать про причетність до нього осіб, що проживають у районі одного міста, а злочин скоїли в районі іншого, або злочинців-гастролерів. У такому разі залучається кількатериторіальних органів внутрішніх справ та УМВС України в областях, організовується їх взаємодія;

міськрайорганом внутрішніх справ за вчинення незаконного заволодіння автомототранспортних засобів або за підозрою в готуванні до цих злочинів затримані злочинці-гастролери і є підстави припускати, що вони могли вчинити аналогічні злочини в інших регіонах країни;

розкриття таких злочинів силами і засобами тільки міськрайоргану складне в зв'язку з його обмеженими можливостями.

Для успішного проведення розшуковик заходів важливе значення має своєчасний виїзд на місце події слідчо-оперативної групи в складі слідчого, працівника карного розшуку, ДАІ, експерта-криміналіста, а в разі потреби спеціаліста-автотехніка, "судово-медичного експерта або лікаря—спеціаліста в галузі судової медицини.

Заходи на місці події дозволяють встановити напрямок руху викраденого транспорту, виявити очевидців І осіб, які можуть бути свідками злочину, відшукати предмети, які можуть бути речовими доказами, а часом і розкрити злочин по гарячих слідах. При огляді викрадених, а пізніше кинутих злочинцями транспортних засобів особливу увагу слід приділяти виявленню слідів, мікрочасток на поверхні транспортних засобів для ідентифікації конкретних підозрюваних.

Процес розкриття злочинів на початковому етапі характеризується певними особливостями, однією з яких є фактор часу. Чим раніше стане відомо про вчинення злочину, чим швидше працівники карного розшуку та слідчі у взаємодії з іншими службами приступлять до виявлення й встановлення необхідних фактичних даних, тим реальніша можливість швидко виявити та затримати винного.

Важливою необхідністю першочергових оперативно-розшукових заходів є також їх поєднання з провадженням необхідних слідчих дій і безперервністю їх провадження протягом кількох діб Нормативними актами МВС України визначено, якщо через безперервне здійснення комплексу необхідних оперативно-розшукових заходів і слідчих дій забезпечено встановлення злочинця протягом однієї доби з моменту виявлення злочину, такий злочин вважається розкритим по гарячих слідах.

На початковому етапі розкриття злочинів підрозділи карного розшуку і досудового слідства вирішуються такі основні завдання швидке виявлення та процесуальне закріплення матеріальних слідів, які несуть інформацію про подію злочину, особу злочинця та інші обставини, що мають значення для справи; при виїзді на місце скоєння злочину працівник карного розшуку у взаємодії зі слідчим повинен дати відповіді на такі питання ЩО сталося, який саме злочин вчинено: ДЕ саме був скоєний злочин. КОЛИ був скоєний злочин, в який час доби. ЯКИМ чином та при яких обставинах був вчинений злочин, ЗА допомогою, яких знарядь (зброя, пристрій для проколу шини, тощо) був скоєний злочин: НАВІЩО, які мотиви та мета злочину. ХТО саме міг скоїти злочин, встановлення очевидців, потерпілих, свідків і термінове отримання від них відомостей, які можуть сприяти розкриттю злочину, затриманню винних, - активне використання отриманої інформації для планування заходів щодо розкриття злочину, розробки розшукових і слідчих версій, отримання нових доказів, а також для встановлення та затримання причетних до злочину осіб, отримання відомостей про злочин, що готуються, попередження можливого настання шкідливих наслідків Система першочергових оперативно-розшукових заходів містить:

- забезпечення отримання первинної інформації про злочин і осіб, які до нього причетні, для визначення
напрямків оперативного пошуку злочинців.

- переслідування і затримання злочинців по гарячих слідах (переслідування по наявних слідах, в напрямках

вказаних потерпілими і очевидцями, організація загороджувальних заходів, план "Буран", а також у місцях їх можливого перебування або появи (організація засідок, оточення тощо); перевірку осіб, які перебувають па обліках в органах внутрішніх справ, а також осіб, щодо яких отримано сигнали про можливу їх причетність до злочину; проведення заходів розвідувального характеру в місцях скупчення злочинного елементу,

здійснення загально розшуковик заходів, які містять оперативне орієнтування на прикмети та обставини і мають значення для розшуку злочинців, особового складу підрозділів органів внутрішніх справ на території обслуговування, де вчинено злочин (працівників патрульно - постової служби, ДАІ. ДІМ, КМСН, ДСБЕЗ, БШОН тощо) підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, опер частин департаменту
виконання покарань, суміжних ОВС, нарядів ВВ МВС України, що залучаються до охорони громадського порядку, представників громадськості тощо; використання з цією метою можливостей інформаційно- пошукових систем, а також засобів масової інформації;

залучення до розкриття злочину негласного апарату (оперативних джерел);

проводити ретельне оперативне відпрацювання колишніх працівників ОВС звільнених за негативними мотивами, а також осіб, які приймали участь в бойових діях на території країн СНД, з метою встановлення їх можливої причетності до вчинення розбійних нападів, пограбувань водіїв та пасажирів автотранспортних засобів. Перелічені та інші оперативно-розшукові заходи здійснюються комплексно і в поєднанні з невідкладними слідчими діями, які проводяться на місці події та в інших місцях.

Швидке розкриття даних злочинів забезпечується вдосконаленням організації оперативно-пошукових заходів, що здійснюються за такими напрямками:

придбання кваліфікованих оперативних джерел із числа раніше засуджених за дані злочини, особливо колишніх учасників організованих груп,

придбання оперативних джерел з числа жінок, які мають зв'язки серед криміногенного елементу, а також обслуговуючого персонал}' ресторанів, кафе, барів, саун та інших місць можливого перебування злочинців, створення системи оперативного пошук}', виявлення та перевірка осіб, які причетні до вчинення злочинів пов"язаних з транспортними засобами

Для цього потрібна ретельна оперативна перевірка усіх сигналів про непрямі ознаки причетності до
протиправної діяльності (особа живе не за прибутками, вживає наркотики тощо), активна пошукова робота в
місцях можливого збуту викраденого майна; кваліфікована оперативна розробка злочинців, які обгрунтовано підозрюються у вчиненні злочин, проведення обов'язкової розробки в СІЗО та ІТТ осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності: використання оперативних можливостей служби ДРПД для нагляд за місцем і каналами збуту викраденою та оперативно-технічної служби; своєчасний обмін оперативною інформацією з іншими органами внутрішніх справ

Якщо після проведення першочергових оперативно-розшукових заходів, характер і послідовність яких залежить від обстановки, що склалася, злочин залишається нерозкритим, то заводиться оперативно-розшукова справа "Злочин". Основними завданнями проведення заходів в оперативно-розшуковій справі, заведеній за фактом злочин}', є встановлення осіб, які підозрюються у його вчиненні та їх оперативна розробка. Це завдання вирішується насамперед, висуненням версій і перевіркою їх оперативним шляхом. Вихідними даними для побудови версій є:

результати аналізу відомостей, отриманих оперативними працівниками під час огляду місця події і прилеглої території;

відомості отримані від очевидців та Інших осіб, які бачили підозрюваних; попереднє вивчення осіб із числа знайомих потерпілих, а також сусідів; відомості, які отримані в результаті перевірок за оперативними обліками; відомості, отримані в процесі оперативно-розшукової діяльності, або в результаті перевірки осіб, які перебувають на обліках, відомості про викрадене майно (автотранспорт, вантаж тощо); інші дані, отримані в результаті проведення оперативно-розшукових заходів.

З урахуванням цих відомостей, працівники карного розшуку у взаємодії зі слідчим висувають версії, відпрацювання яких дозволить об'єктивно перевірити первинні відомості про осіб, запідозрених у вчиненні злочину. Найбільш типовими серед них є:

злочин вчинено особою (особами) раніше судимою за аналогічні злочини;

злочин вчинено неповнолітніми особами, які перебувають на обліку,

злочин вчинено злочинцями-гастролерами;

злочин вчинено особою з числа оточення потерпілого, можливе існування інсценування злочин заявником

При відпрацюванні версії щодо вчинення злочину злочинцями-гастролерами, передбачаються заходи для взаємодії з іншими підрозділами карного розшуку, зокрема транспортних та суміжних ОВС.

Деякі особи з метою отримання вигоди можуть інсценувати злочин, причому як самостійно так і із залученням співучасників.

При організації роботи щодо розкриття незаконних заволодінь транспортними засобами велике значення має встановлення належної взаємодії з іншими органами внутрішніх справ, слідчими ізоляторами і виправно-трудовими установами.

Дата добавления: 2015-06-25