Методологія педагогіки

ПЛАН

ЛЕКЦІЯ

ТЕМА. Методи науково – педагогічних досліджень

1. Методологія педагогіки.

2. Методи науково – педагогічних досліджень.

3. Етапи педагогічного дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабанский Ю. К. Проблему повышения зффективности педагогических исследований. — М., 1982.

2.Гаасс Дж., Стонен Дж. Статистические методы в педагогике и психо-логии. — М„ 1976.

3. Гончаренко С. Педагогічні дослідження: Методологічні поради моло­дим науковцям. — К., 1995.

4. Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического иссле-дования. — М., 1982.

5. Засобина Г. А. Практикум по педагогике. — М., 1986.

6. Ительсон Л. Б. Математические и кибернетические методы в педаго­гике. — М., 1968.

7. Скалова Я. Методология и методы педагогических исследований. — М„ 1989.

8. Сластенин В. А., Исаев И. Ф., Мищенко А. И., Шиянов Е. Н. Педагогика. — М., 1998.

9. Шилова М. П. Изучение воспитанности школьников. — М., 1989.

10. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2 – ге. – К.: «Академвидав», 2005, с.21 – 39.

Педагогіка як наука може розвиватися лише за умови поповнення новими фактами, здобутими у процесі пошу­ково-дослідницької роботи, тобто здійснення наукових досліджень.

Наукове дослідження — особлива форма процесу пізнання, сис­тематичне, цілеспрямоване вивчення об'єктів, в якому використо­вують засоби і методи науки, що завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.

У педагогіці використовують фундаментальні дослі­дження (покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, науково обґрунтувати їх) та прикладні дослідження (охоп­люють безпосередньо пов'язані з практикою питання).

В Україні фундаментальні теоретичні педагогічні дос­лідження здійснюють науково-дослідні інститути, об'єд­нані в Академію педагогічних наук України, прикладні — науково-методичні центри вищої, середньої, професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України та ін.

Дослідження педагогічних явищ і процесів мають вра­ховувати такі їх характерні особливості: а) неоднозначність їх перебігу (результати навчання, розвитку і виховання за­лежать від одночасного впливу багатьох чинників); б) не­повторність педагогічних процесів (під час повторного дос­лідження педагог має справу вже з іншим «матеріалом», навіть попередні умови не вдається зберегти); в) участь у педагогічних процесах людей усіх вікових категорій (тому експерименти, що суперечать моральності й етичним нор­мам, заборонені); г) об'єктивні висновки у процесі дослі­дження можливі лише за умови багаторазових спостере­жень, в усередненій, узагальненій формі.

Головними критеріями ефективності науково-педаго­гічного дослідження є отримання нового наукового резуль­тату, збагачення теоретичних знань, покликаних сприяти удосконаленню процесу виховання, навчання й розвитку дітей, ефективному та якісному вирішенню конкретних навчально-виховних завдань.

Результати науково-педагогічних досліджень повинні відповідати таким вимогам, як суспільна актуальність, на­укова новизна, теоретична і практична значущість, науко­ва об'єктивність і достовірність, доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності, з'ясування міри, меж і умов ефективного використання от­риманих результатів.

Попри суттєві зрушення в організації педагогічних до­сліджень, негативно позначаються на їх розвитку надмірна зосередженість їх в адміністративному центрі, недостатня мобільність вітчизняної дослідницької системи, відчутна ізольованість її від зарубіжної педагогічної науки, слабке матеріально-технічне забезпечення досліджень, недостатнє втілення в педагогічну практику їх результатів.

Національною доктриною розвитку освіти в Україні окреслено стратегічні завдання випереджувальної іннова­ційної розбудови національної системи освіти і науки як основи розвитку особистості, суспільства, нації, держави. Відповідно до неї Академія педагогічних наук України затвердила «Основні напрями досліджень педагогічних і Психологічних наук в Україні», в яких сформульовано актуальні проблеми педагогіки і психології, що потребу­ють дослідження. У них ідеться про необхідність дослі­джень з методології, філософії з метою подальшого уточ­нення цілей та ідеалів освіти, її зміст, що є основою фор­мування типу культури суспільства, нової української політичної нації.

Актуальними є дослідження теоретико-методологічних проблем виховання, змісту і динаміки цілісного виховного процесу, взаємодії особи, сім'ї, суспільства, на­вчального закладу. Не менш важливими є дослідження особистісно орієнтованого виховання дітей і молоді в різ­них соціальних умовах, утвердження цінностей гуманіс­тичної педагогіки, гармонійного формування розумових, моральних і фізичних якостей особистості.

Не втрачає своєї актуальності проблема обґрунтування змісту загальної середньої освіти, розроблення дидактич­ного і методичного забезпечення його реалізації у 12-річ-ній школі.

Особливої уваги потребують сучасні педагогічні техно­логії, що ґрунтуються на використанні психології, вікової фізіології, соціології та інших наук про людину, нових ін­формаційних технологій і враховують вікові та індивіду­альні особливості учнів.

Пріоритетними є також наукове обґрунтування й кон­кретизація поняття «якість освіти», принципів і методик вимірювання навчальних досягнень учнів і студентів, порів­няльного оцінювання рівня освіти в українській і зарубіж­ній школах. Відчутною є необхідність вироблення системи об'єктивних критеріїв оцінювання ефективності та якості роботи навчальних закладів різних типів, рівнів акредита­ції та форм власності, а також управлінської діяльності.

Більшість дослідницьких проблем стосуються дошкіль­ної, загальної середньої, спеціальної, професійної, профе­сійно-технічної та вищої освіти.

У своїх наукових пошуках педагогіка послуговується різноманітними методами (способами) пізнання педагогіч­ної дійсності, вивченням яких переймається методологія педагогіки.

Методологія педагогіки — вчення про принципи, форми і методи наукового пізнання педагогічної дійсності.

Методологія педагогіки є багаторівневою системою, яку утворюють:

1. Філософська методологія (виражає світоглядну ін­терпретацію результатів наукової діяльності, форм і мето­дів наукового мислення у відображенні картини світу).

2. Опора на загальнонаукові принципи, форми, під­ходи до відображення дійсності. Такими принципами є системний підхід, моделювання, статистична картина світу.

3. Конкретна наукова методологія (сукупність методів, форм, принципів дослідження в конкретній науці).

4. Дисциплінарна методологія (сукупність методів, форм, принципів дослідження, які використовують у пев­ному розділі науки, наприклад у дидактиці.

5. Методологія міждисциплінарних досліджень.

Цій багаторівневій системі властива супідрядність рів­нів, відповідно до якої філософський рівень є змістовою осно­вою будь-якого методологічного знання, визначає світогляд­ні підходи до процесу пізнання й перетворення дійсності.

Дата добавления: 2015-06-25