Практичне заняття №15

· На якому принципі заснована реакція зв’язування комплементу; в чому її переваги перед іншими серологічними реакціями?

· Які серологічні реакції можна застосувати з метою експрес-діагностики інфекційних захворювань?

· Які перспективи і аспекти використання моноклональних антитіл? Чому в серологічних реакціях з мітками віддається перевага саме моноклональним антитілам?

· В чому полягають принципи прямої та непрямої РІФ, ІФА, РІА, які переваги та недоліки цих методів?

В загальному комплексі протиепідемічних заходів велику роль надають специфічній профілактиці і терапії інфекційних захворюванню. Особливе значення в цьому мають вакцини, імунні сироватки і імуноглобуліни, які в різний час врятували життя мільйонам людей. Вакцини і анатоксини сприяють формуванню активного проти інфекційного імунітету, мобілізуючи механізми імунологічної пам’яті. Введення імунних сироваток і імуноглобулінів створює негайний пасивний гуморальний імунітет, здатний захистити організм від інтоксикації або інфекції. Діагностичні імунні сироватки використовують для визначення антигенної структури збудника і його серологічної ідентифікації для встановлення етіології інфекційного захворювання.

Студентам надається можливість ознайомитись з лікувально-профілактичними і діагностичними препаратами, які використовуються в медицині, засвоїти принципи їх отримання, методи стандартизації і контролю.

Це зумовлює актуальність теми заняття, яка спрямована на формування позитивної мотивації її вивчення.

· Аналізувати принципи одержання вакцинних препаратів, дати порівняльну характеристику кожному з них, вивчити методи їх стандартизації і контролю, практичне використання.

· Ознайомитись з вакцинами. Що вживаються в медичній практиці, принципи їх класифікації.

· Оволодіти принципами виготовлення імунних сироваток, методами їх стандартизації, контролю, практичне значення.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №10.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення

Імунопрофілактика	Профілактика інфекційних захворювань шляхом створення імунітету до них за допомогою імунологічних методів – активної і пасивної імунізації.

Імунотерапія	Лікування хворих шляхом впливу на систему імунітету.
Вакцини	Біологічні препарати, одержані з мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності, синтетичної, генно-інженерної аналогії, або антиідіотипові антитіла, які використовують з метою активної імунізації людей для профілактики і терапії інфекційних захворювань.
Аттенуація	Стійке незворотне послаблення вірулентності патогенних мікроорганізмів, використовується для отримання вакцинних штамів.
Вакцина жива	Вміщує життєздатні штами патогенного мікроорганізму з максимально зниженою вірулентністю, але збереженими антигенними властивостями, яка створює напружений імунітет, схожий з постінфекційним.
Вакцина інактивована	Виготовлена з мікроорганізмів, що мають виражені імуногенні властивості, ін активована (вбита) дією фізичних і хімічних факторів.
Вакцина хімічна	Складається з специфічних антигенів, що вилучені з мікроорганізмів і очищені від баластних речовин.
Анатоксин	Якісно новий препарат, отриманий з екзотоксину шляхом дії 0,3% розчину формаліну при температурі 37°С протягом 30 днів.
Вакцина генно-інженерна	Отримана на основі картрування геномів мікроорганізмів: гени, що контролюють потрібні антигенні детермінанти, переносять в геном інших мікроорганізмів і клонують в них, сприяючи експресії цих генів в нових умовах.
Анти ідіотипові антитіла	Вакцини, отримані на основі антиідіотипових антитіл, що характеризуються близькою структурою між епітопом антигена і активним центром антиідіотипового антитіла.
Імунні сироватки	Сироватка крові, отримана від людини або тварини, які були імунізовані якимсь антигеном і містить антитіла до цього антигена, використовується в якості лікувального або діагностичного засобу.
Флокуляція	Різновид реакції преципітації в рідині, при якій комплекси антиген-антитіло (найчастіше токсин-анатоксин) утворюють видимі преципітати (флокулянти), що можна характеризувати кількісно.

Сила анатоксину	Найменша кількість анатоксині, яка вступає в реакцію флокуляції в ініціальній пробірці з однією антитоксичною одиницею антитоксичної сироватки при температурі 45°С.
Ініціальна пробірка	Пробірка, що вміщує еквівалентну кількість анатоксину і антитоксину, в ній вперше з’являється опалесценція або дрібнодисперсний осад.

· Історія розвитку імунопрофілактики та імунотерапії інфекційних захворювань.

· Принципи отримання, методи стандартизації і характеристика вакцин першого покоління – живих і ін активованих.

· Принципи одержання, методи стандартизації і характеристика вакцин другого покоління – хімічних і анатоксинів.

· Генно-інженерні вакцини, анти ідіотипові антитіла, теоретичні основи для їх створення, властивості, перспективність використання.

· Імунні сироватки і імуноглобуліни, принципи отримання, практичне значення.

· Методи контролю вакцинних препаратів і препаратів із сироваток.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

· Ознайомитись з вакцинами, що вживаються в медицині, визначити їх властивості, переваги і недоліки, практичне застосування.

· Вивчити принципи одержання лікувально-профілактичних і діагностичних сироваток, використання в медицині.

· Засвоїти методику визначення сили анатоксину в флокуляційних одиницях.

· Аналізувати методи контролю вакцинних і сироваткових препаратів.

На практичному занятті студенти вивчають принципи класифікації, методи отримання різних імунопрофілактичних, лікувальних, діагностичних препаратів, що вживаються в медицині, їх властивості, переваги і недоліки. Засвоюють принципи стандартизації і контролю їх. Оволодіють методом визначення сили анатоксину за допомогою реакції флокуляції. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Практична робота №1. Визначити силу дифтерійного анатоксину за допомогою реакції флокуляції.

Антитоксичну сироватку відомої сили (200 АО в 1мл) розливають в кількостях, що зменшуються (0,1 мл, 0,2 мл, 0,3 мл, 0,4 мл, 0,5 мл), в які потім додають по 2 мл анатоксина і поміщають у водяну баню при температурі 45°С і спостерігають появу опалесценції в ініціальній пробірці. Знаючи кількість антитоксичних одиниць сироватки в даній пробірці обчислюють кількість імуногенних едениц анатоксина.

Роблять розрахунок сили анатоксину і висновок.

ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ

ДІАГНОСТИЧНІ

· Антитоксичні та антибактеріальні Протидифтерійна сироватка; Протиправцева сироватка і протиправцевий імуноглобулін; Протигангренозна моно- і полівалентна сироватки Проти стафілококовий імуноглобулін Глобулін проти сибірки · Антивірусні Протикоровий імуноглобулін Антирабічний гама-глобулін Протигрипозний імуноглобулін Противісповий імуноглобулін Імуноглобулін проти вірусу кліщового енцефаліту

· Для ідентифікації бактеріальних інфекцій Аглютинуючі Преципітуючі Лізуючі · Для ідентифікації вірусів Віруснейтралізуючі Комплементзв’язуючі Антигемаглютинуючі

І. Корпускулярні ІІ. З антигенних компонентів ІІІ. Генноїнженерні IV.Синтетичні та

Рекомбінантні Гепатитна вакцина (HbsAg вірусу) Гепатитна А вакцина В стані розробки: проти ВІЛ, грипу, кору, поліомієліту, сказу, ящура, малярії, кашлюку, бруцельозу, сифілісу, висипного тифу, туляремії та ін.

Хімічні і субодиничні ТАБ; ТА; ТБ; Т Менінгококова (групи А), Пневмококова, Проти гемофілюс інфлюенце, Коклюшна. Анатоксини Дифтерійний, Правцевий, Стафілококовий, Ботулінічний, Холероген-анатоксин з О-антигеном (ЛПС), Анатоксини збудників газової гангрени. Субодиничні 1.З окремих вірусних білків ВІЛ (у стані розробки) 2.Грипозна 3.Проти гепатиту В 4.Аденовірусна Рибосомальні фракції Дизентерійна

Убиті Бактеріальні Черевнотифозна, Холерна, Кашлюкова, Бруцельозна (лікувальна), Гонококова (лікувальна), Стафілококова (лікувальна) Вірусні Грипозна Поліомієліт на (Солка) Проти кліщового енцефаліту Антирабічна Спірохетозні Лептоспірозна

Живі Бактеріальні БЦЖ, Від сибірки (СТИ), Бруцельозна, Туляремійна, Чумна (EV) Вірусні Антирабічні (МІВП, Фермі), Віспна, Проти кору, Поліомієліт на (Себіна), Проти жовтої гарячки, Паротит на, Аденовірусна, Проти вітряної віспи, Проти краснухи Рикетсіозні Проти гарячки КУ (М-44), Комбінована висипнотифозна вакцина

В стадії розробки

На основі ДНК (плазмідних векторів) і матричних РНК. Проти туберкульозу, ВІЛ-інфекції, лейшманій, малярії В стадії розробки

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КОНТРОЛЮ ВАКЦИННИХ ПРЕПАРАТІВ

1. На стерильність (у випадку живих вакцин – на відсутність контамінації другими мікроорганізмами).

2. На відсутність шкідливості. Здійснюється цей етап контролю на чутливих тваринах за даними про смерть або виживання тварин, клінічними проявами інфекції або наявністю інтоксикації, бактеріологічними показниками та зміною ваги тварин.

3. На реактогенність (на лабораторних тваринах чи, іноді, на обмежених контингентах людей – добровольців). Оцінку проводять за температурною реакцією організму, розвитком запалення на місці введення та іншими показниками.

· За здатністю антитілоутворення при введені тваринам.

· За здатністю викликати у імунізованих тварин несприйнятливість до зараження відповідними вірулентними мікроорганізмами.

Б. Препарати із сироваток – за концентрацією антитіл.

5. На онкогенність. Перевірці на експериментальних тваринах підлягають корпускулярні вакцини.

· Що таке імунопрофілактика і імунотерапія?

· Які препарати використовують для створення штучного активного антимікробного імунітету?

· Хто перший отримав живі вакцини; що лежить в основі їх виготовлення?

· Які препарати використовують для створення штучного активного антитоксичного імунітету; як їх отримують?

· Які препарати використовують для створення штучного пасивного антимікробного і антитоксичного імунітету?

· З якою метою використовують імунні діагностичні сироватки, як їх отримують?

Тема: «Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань»

Лабораторна діагностика інфекційних захворювань являється одним з пріоритетних напрямків розвитку системи охорони здоров’я України. Отримані лабораторні дані необхідні лікарю для постановки остаточного діагнозу захворювання і призначення раціональної антибіотико- і імунотерапії. Лікар – епідеміолог використовує результати мікробіологічних і імунологічних досліджень для проведення епідеміологічного аналізу захворюваності з метою встановлення джерела інфекції, шляхів її передачі, виявлення бактеріоносіїв та інших цілей.

· Визначити основні задачі лабораторної діагностики інфекційних захворювань

· Ознайомитись сучасними методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань.

· З’ясувати переваги та недоліки кожного з методів лабораторної діагностики.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін	Визначення

Специфічність методу	Можливість реєструвати мінімальну кількість хибнопозитивних результатів
Чутливість методу	Здатність виявляти максимальну кількість дійснопозитивних зразків
Генетична діагностика	Виявлення в матеріалі від хворого або у виділеній культурі збудників специфічної ділянки нуклеїнової кислоти, характерної лише для цього мікроорганізму
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)	Метод виявлення та ідентифікації вірусів та мікробів в досліджуваних матеріалах. Принцип методу базується на багаточисельному копіюванні (селективній ампліфікації) досліджуваної нуклеїнової кислоти ферментом ДНК – полімеразою.

· Історичні етапи мікробіологічної діагностики

· Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.

· Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи.

· Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.

· Етапи проведення бактеріологічної діагностики інфекційних захворювань.

· Основні переваги та недоліки імунологічних методів дослідження.

· Лабораторні тварини. Характеристика біологічного методу.

· Генетичні методи лабораторної діагностики інфекційних захворювань, їх характеристика.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

· Морфологічні методи, їх оцінка. Вивчити різні морфологічні форми бактерій з використанням світлової мікроскопії, а також суть дослідження під електронним мікроскопом (з демонстраційних матеріалах).

· Культуральні методи, їх оцінка. Вивчити різні форми колоній (з демонстраційних матеріалах).

· Імунологічні методи, їх оцінка. Здійснити облік РА і РЗК, поставлених з метою серологічної діагностики.

· Біологічний метод, характеристика, переваги та недоліки.

На практичному занятті студенти знайомляться з основними сучасними методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань.

Використовуючи знання, набуті під час самостійної підготовки до заняття та в процесі розгляду теми на занятті, студенти дають оцінку кожному методу лабораторної діагностики. Студенти знайомляться з такими поняттями як експрес-діагностика, генетична діагностика, акцентують увагу на специфічності та чутливості методу. Розглядають та записують в протокол класифікацію методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань, етапи бактеріологічної діагностики інфекційних захворювань та їх особливості, етапи проведення полімеразної ланцюгової реакції та її оцінку.

1. Замалювати основні морфологічні форми бактерій, а також електронно-мікроскопічне зображення вірусів (з демонстраційних матеріалах).

2. Відобразити характеристику колоній, які виросли на поживних середовищах. Замалювати в протоколі.

3. Таблицю: «Методи лабораторної діагностики при інфекційних захворюваннях».

4. Таблицю «Етапи бактеріологічної діагностики та їх особливості при інфекційних захворюваннях».

5. Замалювати принципову схему постановки полімеразної ланцюгової реакції.