Порівняльна характеристика властивостей різних видів палива

Вид палива	Вологість матеріалу,%	Теплотворна здатність, МДж/кг	Вміст сірки,%	Вміст золи, %
Природний газ	–	35 – 38	–	–
Кам’яне вугілля	–	15 – 25	1 – 3	10 – 35
Паливо моторне	–	42,5	0,2	1,0
Мазут	–		1,2	1,5
Тріски дерев, тирса	40 – 45	10,5 – 12	–	2,0
Брикети, гранули з деревини	7 – 8	16,8 – 21,0	0,1	1,0
Брикети, гранули з соломи	8 – 10	16,5 – 18,8	0,2	4,0

Джерело: [2]

В Україні набувають широкого розповсюдження зернові сушарки, де в якості енергоносію використовується солома. Конструкції теплогенераторів і топок до зерносушильних комплексів зазначеного типу представлені в Україні такими фірмами: вітчизняними – ОАО «Бриг», ООО «Дозамех Україна» (BIO-PAL AIR 750 та BIO-PAL AIR 1100), «БІОРЕСУРС УКРАЇНА», «GCS – Зернові комплекси і системи»; іноземними – ALLBIZ, Strahl, AG Project, Drzewicz, Riela, Araj, Feerum.

Окремі конструктивні рішення топок зазначених комплексів відрізняються кількістю камер згорання та їх розташуванням, потужністю установки, періодичністю дії, екологічністю та простотою обслуговування. Показники надійності та довговічності роботи таких камер залежать від умов роботи та матеріалу їх робочих елементів. Велике значення для ефективного сушіння зерна є стабільність і однорідність теплового потоку, що забезпечується безперебійністю і рівномірністю подачі виваженої порції рослинних відходів і пов’язані з цим проблеми розробки дозувальних пристроїв, систем подачі палива, пристроїв запобігання зависанню палива в робочих органах топок зерносушарок.

Однак існує ряд недоліків, пов’язаних з технологією сушіння зернової маси шляхом прямого спалювання соломи, а саме:

– циклічність процесу згоряння завантаженої порції соломи призводить до циклічності зміни температури агенту сушіння і, як наслідок, до порушення стабільності роботи сушарки (зміни температури сушильного агенту носять синусоїдальний характер);

– малий термін служби елементів конструкцій топок з вуглецевої або низьколегованої сталі через постійне перебування в зоні високих температур (основні пошкодження – прогоряння камери; корозійне зношення нижньої частини кожуха топки, зношення і руйнування сегментів повітроводів, прогоряння заднього розподільного конуса топкового циліндру);

– наявність механічної і хімічної неповноти згоряння соломи через низьку температуру в зоні горіння, і, як наслідок, високий процент зольності;

– наявність розгерметизації і потрапляння топкових газів в робочу зону обслуговуючого персоналу;

– необхідність додаткових витрат на сільськогосподарську техніку і навантажувачі для тюків соломи вагою до 300 кг і діаметром до 1,5 м;

– необхідність додаткових витрат на механізми усунення золи з колосникових решіток і зольників і її подальшу утилізацію;

– додаткові капітальні вкладення на обов’язкове подрібнення сировини для спалювання, якщо це передбачено технологією;

– великі габаритні розміри топок, іноді необхідність в двох топках одночасно (габаритні розміри BIO-PAL AIR 1100 4640´6355´4210 мм);

– висока металомісткість обладнання;

– відсутність систем автоматизації управління процесом сушіння зерна і контролю параметрів сушіння зерна з фіксацією на електронних носіях.

Найбільш якісний процес сушіння досягається шляхом спалювання газоподібного палива. Основними перевагами спалювання в топках сушарок горючих газів є можливість: інтенсифікації процесу горіння, скорочення розмірів камери згоряння, усунення контакту зерна з шкідливими викидами.

Ефективним шляхом комплексного вирішення проблем енергетики і екології при термічній обробці зерна є використання в технологіях генераторного газу, отриманого в результаті процесу газоутворення з соломи.

Дата добавления: 2015-06-25