Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суть грошей




Вступ

План роботи

Список використаних джерел

1. Беттен Л., Погода в нашей жизни. М.:Издательство «Мир», 1985.

2. Дрожак Й. Земля, люди, катастрофи. К.:Вища школа, 1990.

3. Заиков Г. Е. Кислотные дожди и окружающая среда. М.:Химия, 1991.

4. Кислотні дощі. – [Електронний ресурс]. – режим лоступу: http://uk.wikipedia.org/wiki

5. Хорват Л., Кислотні дощі. М.: Стройиздат, 1990.

 

 

1. Вступ

2. Суть грошей

3. Функція грошей, склад і особливості

3.1 Види грошей

3.2 Грошова маса і грошова база

4. Грошові агрегати

5. Економічне значення грошей

6. Швидкість обігу грошей

7. Суть, причини та наслідки інфляції

 

Гроші це невід'ємна і існуюча частина фінансової системи кожної країни. Називаються вони доларами чи фунтами, франками або ж гривнями, гроші служать засобом оплати, засобом зберігання одиниць рахунку у всіх, крім самих початкових, економічних систем.

Гроші існують, так давно, як і людська цивілізація протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.

Роль грошей з давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як справедливо помітив в середині минулого сторіччя англійсь­кий прем'єр-міністр У. Гладстан, " навіть кохання не зробило стіль­кох людей дурнями скільки роздуми з приводу сутності грошей".

В економічній літературі розглядаються два підходи до похо­дження грошей раціональна та еволюційна концепції.

Перша пояснює походження грошей як підсумок угоди між людьми які впевнились у тому, що для руху вартостей в міново­му обороті необхідні спеціальні інструменти. Згідно з другою - гроші з'явилися в результаті еволюційного процесу, який поза во­лею людей призвів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і посіли особливе місце. Гроші виділилися з товарного світу і протистоять йому. Як­що товари знаходяться в сфері обігу тимчасово, то гроші є постійним її учасником. Гроші, що розвинулись з товару, продовжують, залишатися товаром, який відрізняться від всього іншого товарного світу своїми специфічними властивостями. Будучи особливим товаром гроші можуть виразити вартість, в ціні як звичайний товар. Вони виражають всю нескінченну різноманітність товарів у вигляді фіксованих мінових пропорцій. На них впливають ринкові умови і держава. В грошах виражає свою вартість будь-який товар і з них можна придбати коли завгодно і які завгодно продукти праці. Будучи товаром товару, гроші виступають як загальний товар. Загальний товар категорія національної економіки. У світовому господарстві загальний товар має відповідну форму існування як універсальний товар. Сфера діяльності грошей по­ширюється на світовий ринок. Суспільна корисність грошей полягає в тому, що вони опосередковують рух товару між виробниками і споживачами, обслу­говують рух капіталу. Значення грошей, їх місце в економічний системі полягає в тому, що гроші виступають в якості реального зв'язку між това­ровиробниками. Вони дозволяють визначити ефективність функціонуванні господарського механізму

 

Гроші це те, що приймають в якості виплати за товари, послуги і борги. Гроші - це засіб обміну; люди приймають гроші в обмін на товари і послуги, які вони надають в очікуванні, що зможуть пізніше обміняти гроші на ті товари і послуги, які вони хочуть придбати. Без такого засобу обміну люди повинні звертатися до бартеру - безпосередньому обміну товарів і послуг на інші товари і послуги - дуже не ефективному способу здійснення обміну.

При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам потрібно, а він в свою чергу повинен хотіти того, що ви пропонуєте в обмін. Це вимагає пошуку всіх потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби і побажання один одного в товарах і послугах, а потім досягнути згоди за умовами обміну. Таким чином, бартер призводить до довгих затримок, пов'язаними з пошуком вигідних умов. Іншими словами, при натуральному обміні людям доводиться витрачати багато часу на пошук необхідних, зацікавлених клієнтах, ведення переговорів і брати на себе інші значні витрати в торговій діяльності. Гроші також слугують розрахунковою одиницею або "мірою вартості". Роль грошей як "одиниці виміру" дозволяє використовувати встановлені ціни для угоди. Функція грошей, як розрахункової одиниці дозволяє вимірювати економічні величини зрозумілим майже для всіх способом. Крім того, що гроші слугують засобом обміну та розрахунковою одиницею, вони ще забезпечують дуже зручний спосіб збереження (“засіб збереження”) і зручний засіб позичання грошей ("засіб відтермінованого платежу"). Як "засіб збереження" гроші облегшують процес здійснення накопичення з поточного доходу за рахунок гарантування майбутньої купівельної спроможності. Як "засіб відтермінованого платежу" облегшують позику, забезпечуючи ту міру купівельної спроможності, яку на даний момент часу позичають і дають в борг. Гроші унікальні за своєю простотою, як засіб платежу за товари і послуги; вони володіють найвищою ліквідністю серед усіх фінансових засобів.

На початковому етапі існування людського суспільства господарювало натуральне господарство. Вироблена продукція призначалась для власних потреб. Поступово відбувалась спеціалізація людей на виготовлення певних видів продукції. Залишки стали використовуватися для обміну на іншу продукцію, яка була необхідна даному виробнику. Суб'єкти господарювання почали виробляти продукцію не тільки для власного споживання, але і для обміну на інші товари або для реалізації. Для безпосереднього обміну товару на товар необхідна потреба продавця саме в тому товарі, який пропонується другою стороною. Таким чином, обмін товарами може відбуватися за наявності необхідних товарів у двох сторін, які вступають в угоду. Ця умова значно обмежує можливості товарообміну. Треба врахувати, що при обміні повинна дотримуватися вимога еквівалентності вартості товарів, які беруть участь в обміні, що також обмежує обмін.

Прагнення до розвитку обміну стимулювало виділення з різноманіття товарів, які обмінюються, деякого еквівалента, використаного при обміні товарів. Поступово виділялись товари, які володіли високою ліквідністю (здатністю до реалізації). Це була худоба, шкіра, дорогоцінні каміння, сіль, зерно, цінні метали. Саме останні (головним чином золото) були виділені в якості загального еквівалента. Цьому сприяли декілька чинників, притаманних золоту: рідкісність, однорідність, тривалість зберігання, портативність. Таким чином, товар, який володіє найбільшою ліквідністю, стає грошима. По визначенню: гроші - це абсолютно ліквідний засіб. Треба зазначити, що гроші з’явились як результат економічних відносин в повсякденному житті людей. Тобто поява грошей абсолютно об'єктивна. Гроші являються товаром, а товар призначений для обміну.

Слово, “гроші” виникло тому, що стародавні римляни використовували Храм богині Джуно Монета в якості майстерні для карбування монет. З часом всі міста, де виготовлялись монети, стали називати “монета”. Англійський варіант цього слова “мінт”, французький – “моне”; від цього слова і виникло англійське слово “мані” - гроші. Монети, як такі, існують приблизно вже 2500 років, але, як відомо, їхніми попередниками були різні предмети, які використовувалися в якості грошей. В настінних малюнках Древнього Єгипту зважують на терезах золоті кільця. В самих ранніх рукописах (часів древньої Месопотамії) згадується використовування в якості грошей, зваженого металу. В Китаї, по меншій мірі 3000 років назад, в якості грошей застосовували шкарлупи каурі, раковини деяких видів молюсків з Індійського океану. Також існують докази того, що тисячі років назад в примітивних суспільствах використовували камені. У паперових грошей також були попередники вигляді документів, які обіцяли платежі золотом, сріблом та іншими цінними предметами. Перші відомі в історії банкноти, які знаходилися в обігу були випущені китайськими банкірами в XVIIІ ст. На ранньому етапі банкноти підтримувалися монетами, і саме завдяки цьому їх стали сприймати, як гроші. До ХVII ст. паперові гроші були у використанні в дуже обмеженій кількості всього в декількох країнах.

Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня 1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець. Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (івритом).

З випуском стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці гривні. Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-25; Просмотров: 364; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.