Процедура судового розгляду 4 страница

742 _______________________________________________________

гроші, цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом, що підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі. Речові докази повинні бути подані в суд для огляду в запакованому вигляді згідно з встановленими правилами. Весь процес огляду речових доказів відображається в журналі судового засідання та шляхом фото- і відеозапису.

2. В ході судового розгляду дослідження речових доказів може бути здій­
снене у будь-який його момент за клопотанням сторони кримінального прова­
дження або за ініціативою суду.

3. Перед початком дослідження речових доказів головуючий повинен ого­
лосити, який саме речовий доказ буде оглядатися, одночасно роз'яснюючи учас­
никам огляду їх право звертати увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з
річчю та її оглядом. Першим здійснює огляд речових доказів суд, а потім інші
учасники судового розгляду. Особливості речових доказів, на які звернули ува­
гу сторони кримінального провадження і суд, що, на їх думку, мають значення
для вирішення справи, відображаються в журналі судового засідання.

4. Якщо речові докази не можна доставити в судове засідання та за наявності
клопотання сторін або з власної ініціативи суд може провести огляд речового до­
казу за місцем його розташування. У такому разі огляд речових доказів відбуваєть­
ся за правилами, встановленими для проведення огляду місцевості, приміщення,
речей та документів (див. ст. 237 КПК). Проведення огляду таких речових доказів і
його результати відображаються в протоколі огляду речового доказу судом на місці.

5. Протокол огляду речових доказів, складений під час досудового розслі­
дування, може бути долучений до матеріалів кримінального провадження і до­
сліджений у випадку неможливості тривалого зберігання товарів або продукції,
що підлягає швидкому псуванню. Одночасно з протоколом повинні бути дослі­
джені матеріали фотозйомки і відеозапису та інші носії інформації, які відобра­
жають речові докази. У разі виявлення невідповідностей відображення обста­
вин стосовно речових доказів у протоколах і їх безпосередньому дослідженні
головуючий за власною ініціативою або за клопотанням сторін судового про­
вадження приєднує такий протокол до матеріалів кримінального провадження і
з'ясовує причини такої ситуації шляхом проведення процесуальних дій.

6. Пред'явлення речових доказів свідкові, потерпілому чи обвинувачено­
му повинно відбуватися як під час, так і після проведення їх допиту. У разі
необхідності для надання допомоги у дослідженні речових доказів можуть бути
залучені експерти чи спеціалісти, що їх оглядали. Учасники судового прова­
дження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, по­
терпіли, обвинуваченим, експертам і спеціалістам.

Стаття 358. Дослідження документів

1. Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвід­чені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні

_____________________ 743

за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред'явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

2. Учасники судового провадження мають право ставити запитання
щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам.

3. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або
наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для
ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники
судового провадження мають право просити суд виключити його з числа
доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити від­
повідну експертизу цього документа.

1. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації
матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових зна­
ків, звуку, зображення тощо відомостей, які можуть бути використані як докази
фактичних обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Документи є процесуальним джерелом доказів. У кримінальному провадженні
лише той документ відповідає вимогам належності, якщо він прямо чи непрямо
підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у
кримінальному провадженні (див. ст. 91 КПК), та інші обставини, які мають
значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недосто-
вірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, отриманих
у встановленому законом порядку.

2. До документів, за умови наявності в них відомостей, що встановлю­
ються під час кримінального провадження, належать: а) протоколи слідчих
(розшукових) дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за до­
помогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; б) матеріали фото­
зйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі елек­
тронні); в) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального
провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду
на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; г) висновки ревізій
та акти перевірок; ґ) матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про проти­
правні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з
дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

3. Всі ці документи за рішенням суду повинні бути долучені до матеріалів
кримінального провадження, оскільки в них викладені і посвідчені відомості,
що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального прова­
дження.

4. За ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження
документи повинні бути оголошені в судовому засіданні та пред'явлені для озна­
йомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності іншим учас­
никам кримінального провадження в будь-який момент судового розгляду. До­
кумент може оголошуватися повністю або лише в частині, яка стосується справи.

5. Сторони кримінального провадження, потерпілий зобов'язані на­
дати суду оригінал документа. Наданий стороною документ спочатку
пред'являється для ознайомлення іншій стороні, яка повинна висловити своє
ставлення стосовно необхідності долучення його до матеріалів провадження,
і тільки після цього допустимо його огляд та оголошення. У випадках, коли це
особисті документи - паспорт, свідоцтво, водійські права тощо, до справи до­
лучаються їх копії. Якщо суду надано дублікат документа, який виготовлений
гаким само способом, як і його оригінал, суд може визнати його як оригінал
документа.

6. Якщо документ є великим за своїм обсягом, що може створити відпо­
відні незручності у його дослідженні під час судового розгляду, сторона кримі­
нального провадження, потерпілий мають право надати витяги, компіляції та
узагальнення цих документів. У разі необхідності на вимогу суду зобов'язані
надати документ у повному обсязі. Під час дослідження документа він може
бути оголошений повністю або частково, залежно від обставин, які на той мо­
мент досліджуються у судовому провадженні або на що вказує учасник судо­
вого засідання.

7. У разі виникнення потреби, у зв'язку з дослідженням документів, мо­
жуть бути допитані свідки, потерпілий та обвинувачений, а також поставлені
відповідні запитання свідкам, експертам та спеціалістам.

8. Недопустимим є посилання у вироку на документ, який не досліджував­
ся під час судового розгляду.

9. Якщо під час судового розгляду виникнуть сумніви у достовірності доку­
мента, який долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий
суду особою, що бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлен­
ня, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з
числа доказів. У разі встановлення очевидної недопустимості цього доказу суд
визнає його недопустимим і виключає із числа доказів, продовжуючи вирішу­
вати справу на підставі інших доказів. В разі наявності сумнів у достовірності
документа суд може призначити відповідну експертизу цього документа.

10. Головуючий повинен забезпечити технічні можливості для досліджен­
ня сторонами кримінального провадження документів, інформація на яких за­
фіксована за допомогою технічних засобів.

Стаття 359. Дослідження звуко- і відеозаписів

1. Відтворення звукозапису і демонстрація вілеозапису проводяться
в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього
приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних тех­
нічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу
відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує доводи учасників
судового провадження.

2. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеоза­
пису можуть бути повторені повністю або в певній частині.

_____________________________________________________ 745

3. З метою з'ясування відомостей, що містяться у івуко- і відеозапи-
сах, судом може бути залучено спеціаліста.

4. Заяву про підробку звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку,
передбаченому для розгляду заяв про підробку документів.

1. Значне місце серед документів, що спеціально створені з метою збере­
ження інформації, яка може бути використана як доказ фактів чи обставин, що
встановлюються під час кримінального провадження, є матеріали звукозапису
і відеозапису, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано відповідні
процесуальні дії. Одночасно матеріали звукозапису і відеозапису можуть бути
додатками до протоколів процесуальних дій, на яких зафіксовано хід проведен­
ня тих чи інших слідчих дій під час досудового розслідування.

2. Головуючий повинен забезпечити технічні можливості для дослідження
сторонами кримінального провадження звукозапису і відеозапису. Відтворення
звукозапису і демонстрація відеозапису можуть проводитися в залі судового
засідання за умови забезпечення всім учасникам судового розгляду можливості
повного і якісного сприйняття відповідної інформації, зафіксованої на цих но­
сіях. У разі неможливості створити такі можливості відтворення звукозапису
і демонстрація відеозапису проводяться в спеціально обладнаному для цього
приміщенні.

3. У журналі судового засідання відображаються умови, в яких відбу­
вається дослідження звуко- і відеозаписів, повні технічні характеристики об­
ладнання, на яких воно здійснюється, та самих носіїв інформації, обсяг і час
відтворення (демонстрації), час, місце та підстави переривання таких записів,
наявності або відсутності ознак внесення в них змін або доповнень, зауважень
учасників кримінального провадження щодо таких даних, які в них виникають
під час дослідження записів.

4. Для з'ясування окремих питань за клопотанням учасників судового про­
вадження відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути по­
вторені повністю або в певній його частині.

5. У разі відсутності даних про походження та автентичність, а також да­
них про прилади, із застосуванням яких здійснено такі записи, звуко- і відеоза-
писи, які долучені до матеріалів кримінального провадження або надані суду для
ознайомлення особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, а також у
зв'язку із заявою про їх підробку суд повинен визнати ці записи сумнівними, що
тягне за собою неможливість подальшого їх дослідження в судовому засіданні до
отримання результатів призначеної судом експертизи, яка охоплює можливості
дослідження відеофонограм та звуку, лінгвістичного аналізу цього мовлення.

6. Для з'ясування окремих питань, пов'язаних з відомостями, що містять­
ся у звуко-, відеозаписах, характеристиках і можливостях технічних пристроїв,
за допомогою яких вони були здійснені, суд може залучити відповідного спе­
ціаліста. Учасники судового провадження можуть поставити запитання спеці­
алісту стосовно досліджуваних звуко-, відеозаписів. Головуючий у судовому

засіданні має право ставити спеціалістові запитання в будь-який час їх дослі­дження.

Стаття 360. Консультації та роз'яснення спеціаліста

1. Під час дослідження доказів суд маг право скористатися усними
консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста, наданими на
підставі його спеціальних знань.

2. Спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо суті наданих
усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить запитан­
ня особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, а потім інші особи,
які беруть участь у кримінальному провадженні. Головуючий у судовому
засіданні має право ставити спеціалістові запитання в будь-який час до­
слідження доказів.

1. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціаль­
ними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може
надавати усні і письмові консультації, що потребують відповідних спеціальних
знань і навичок, під час досудового розслідування і судового провадження.

2. Спеціаліст може запрошуватися для участі у дослідженні доказів під
час судового розгляду з метою розширення можливостей суду, оцінюючи кож­
ний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність
зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття від­
повідного процесуального рішення.

3. Спеціаліст не є самостійною процесуальною фігурою, а виступає як
технічний помічник, який може надавати відповідні консультації, володіючи
спеціальними знаннями і навичками, та надавати безпосередньо технічну до­
помогу (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбір зразків для
проведення експертизи тощо) сторонам кримінального провадження. Він не є
суб'єктом доказування. У межах своїх спеціальних знань та навичок спеціаліст
сприяє учасникам судового провадження у дослідженні доказів, дає відповідні
консультації щодо спеціальних питань, звертає увагу сторони кримінального
провадження, яка його залучила, або суд на характерні обставини чи особли­
вості речей і документів, з дозволу суду спеціаліст може ставити запитання
учасникам судового засідання. Першою під час дослідження доказів ставить
запитання спеціалісту особа, за клопотанням якої його залучено, а потім інші
особи, які беруть участь у кримінальному провадженні. Спеціалісту можуть
бути поставлені запитання щодо суті наданих ним усних консультацій чи пись­
мових роз'яснень. Головуючий у судовому засіданні має право ставити спеціа­
лістові запитання в будь-який час дослідження доказів.

4. Участь спеціаліста в дослідженні доказів під час судового розгляду
не перешкоджає йому бути експертом у цьому кримінальному провадженні,
якщо це дозволяє його кваліфікація, за винятків випадків, зазначених в ч. 2
ст. 79 КПК.

5. При вирішенні питання про залучення конкретного спеціаліста до учас­ті в дослідженні доказів необхідно з'ясувати, чи має він відповідні спеціаль­ні знання та навички і чи не зацікавленний у результатах справи. Спеціалісту може бути заявлений відвід, або він може заявити самовідвід, за правилами встановленими ст.ст. 77, 79 КПК.

С т а т т я 361. Огляд на місці

1. У виняткових випадках суд, визнавши за необхідне оглянути певне
місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо
цього вимагають обставини, - за участю свідків, спеціалістів і експертів.
Огляд на місці не може проводитися під час здійснення провадження судом

Дата добавления: 2015-06-25