Общая характеристика предприятия. 1.Визначаємо кількість вихідних днів 365днів – 252 днів =113 днів

Рішення

1.Визначаємо кількість вихідних днів 365днів – 252 днів =113 днів

2. Виконуємо розрахунок рівня радіації Рі в залежності від ступеня забруднення П _і:

- для місця відпочинку Р_відп ;

- для робочої зони Р_{роб.зони} ;

-для переміщення на автомобілі Р_авто.

3. Виконуємо розрахунок розподілу людей N_відкр та N_цех.

4. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками на відкритих майданчиках за період роботи Д^доб_відкр

5. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками в цеху під час роботи Д^доб_цех

6. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками в автомобілі під час переїзду Д^доб_авт

7.Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками під час відпочинку в робочі дні Д ^доб_{відп р. д}

8.Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками під час відпочинку в вихідні дні Д ^доб_{відп. в. д.}

9.Визначаємо річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали на відкритих площадках

Д^рік_відкр = (Д^доб_відкр +Д ^доб_авт +Д ^доб_{відп р. д.}) · 252 + Д^доб_{відп.. в.д.} · 113, бер/рік;

10.Визначаємо річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали у цехових приміщеннях

Д^рік_цех = (Д^доб_цех +Д ^доб_авт +Д ^доб_{відп. р. д.}) · 252 + Д^доб_{відп.. в.д.} · 113, бер/рік;

В залежності від величини річних доз опромінення варіанти організації робіт можуть бути наступні:

а). Підсилити радіаційний контроль і облік доз опромінення.

б). Працювати у звичайному режимі.

в). Змінювати роботу на відкритих площадках з роботою в цеху.

г). Роботи на відкритих площадках не проводити, у цеху працювати у звичайному режимі без виходу із цеху.

д). Евакуювати всіх робітників із будівельного майданчика.

є). Проводити дезактивацію території та санітарну обробку робітників.

Для визначення відповідного варіанту необхідно порівняти величину розрахованої річної дози опромінення (Д^рік_цех, Д^рік_віде)з річною допустимою дозою Д^рік_доп, бер/рік.

На основі розрахованихданих робимо відповідний висновок:

1. Чи річна доза опромінення, отримана робітниками, які працювали на відкритих площадках та в цеху перевищує річну допустиму дозу.

2. Якщо доза отримана робітниками перевищує допустиму річну дозу, то визначаємо, яким чином це може загрожувати здоров’ю людей та визначаємо можливий ступінь променевої хвороби. Для забезпечення безпеки життєдіяльності робітників, на основі висновків, вибираємо методи попередження та ліквідації наслідків аварій, медичні профілактичні заходи та можливі варіанти організації робіт.

Вопрос о создании скорой и неотложной медицинской помощи впервые был поставлен в наказе избирателей депутатам Йошкар-Олинского городского совета в 1934 г. Одним из требований было: «…организация в ближайшие сроки станции скорой круглосуточной медицинской помощи населению….». Как самостоятельное учреждение, станция СМП стала существовать лишь с марта 1937 г. В течение 1938 г., станцией было обслужено 4413 вызовов, из них срочных – 3142. К середине 50-х гг. скорую и неотложную помощь оказывали две круглосуточные врачебные бригады. Одна бригада обслуживала вызовы по оказанию скорой помощи, вторая – экстренные и неотложные, общий штат станции в это время составлял 30 должностей, из них 9 врачебных.

Обращаемость населения к СМП в тот период времени составляла в среднем 45-55 вызовов. В конце 60-х годов ежедневно поступало около ста вызовов, часть из них были обслужены пешком. С 1969 года Йошкар-Олинская станция скорой медицинской помощи перестала существовать как самостоятельная организация. И была объединена с Йошкар-Олинской городской больницей.

В начале 1972 г. была сформирована первая выездная кардиологическая бригада, а в 1976 г. - травматологическая бригада. В этот же период времени, в связи с ростом численности населения и увеличением радиуса обслуживания, была сформирована еще одна подстанция СМП.

Йошкар-Олинская служба скорой и неотложной медицинской помощи за относительно небольшой исторический период прошла большой путь становления и развития. От небольшой станции с маленьким штатом сотрудников в 30-е годы она к 90-м годам, становится одной из крупных медицинских служб в городе.

В настоящее время Йошкар-Олинской станция скорой медицинской помощи является муниципальным учреждением, которое оказывает скорую и неотложную медицинскую помощь населению г. Йошкар-Олы и ближайших населенных пунктов (290 тыс.) человек.

Медицинскую помощь населению оказывают 21,5 круглосуточно работающая выездная бригада, в том числе: 12 – врачебных линейных, 4 – фельдшерских линейных, 3 – бригады интенсивной терапии, 1,5 – транспортных и 1 – бригада психиатрической помощи. Вызовы принимаются диспетчерским центром, в котором работает 6 человек.

За период с 1937-2013 гг., значительно выросли все показатели работы и, особенно, произошло увеличение обращаемости (в среднем в 6-7 раз). В настоящее время ее уровень составляет 320 – 330 вызовов в год на 1000 населения.

Дата добавления: 2015-06-26