ДС. 02 Спеціальні питання філософії

ДС. 01. Психолого-педагогічні основи викладацької діяльності

Вивчення курсу допоможе студентам розібратися в психологічних закономірностях навчання і виховання, в їх впливі на формування і розвиток особистості, прищеплять навички роботи як у колективі, так і з колективом. Основні питання: Педагогічна психологія. Проблеми педагогічної психології. Характеристика соіальної взаємодії людей. Сутність спілкування. Комунікативні технології. Психологія малої групи. Педагогіка вищої школи: предмет, задачі педагогіки. Загальні основи педагогіки вищої школи. Методологічні основи. Дидактика. Навчальний процес. Сутність педагогічного процесу. Сутність та ососбливості навчального процесу у вищій школі. Організація навчального процесу у ВНЗ. Приорітети розвитку вищої освіти. Пріоритети розвитку вищої освіти в Україні в руслі загальноєвропейських тенденцій.

Курс визначає основні принципи наукового пізнання. Вивчення курсу дає можливість студентам використовувати здобуті знання у своїй науковій діяльності, визначати їх засади та значення для конкретного наукового дослідження.

Курс розрахований на вивчення, проробку і усвідомлення фундаментальних понять філософських питань наукового пізнання та їх практичного застосування. Окреслити коло проблематики філософії наукового пізнання; виявити його історичні та сучасні параметри; ознайомити студентів з основними ідеями, напрямами, класичними творами з вказаної тематики.

В курсі значна увага приділяється вивченню першоджерел по окресленим питанням, сучасним проблемам філософських проблем наукового пізнання..

Конкретно-практичний характер свідомості первісної людини. Форми усвідомлення зв’язків дійсності (партиципації). Магічний характер первісного мистецтва. Становлення філософського світогляду та виникнення науки у стародавньому світі. Антична цивілізація як осередок розвитку науки. Властивості наукового пізнання. Система наук у античному світі. Особливості паранауки та її зв’язок із глибинними структурами психіки. Співвідношення раціонального та ірраціонального у паранауковому знанні. Особливості алхімії, астрології та інших паранаук. Проблема синтезу природничого та гуманітарного знання. Взаємозв’язок науки та паранауки і сучасні проблеми формування нової парадигми наукової раціональності. Поняття наукової програми. Наукова теорія та наукова програма. Піфагорійсько-платонівська наукова програма – формування теоретичного погляду. Демокритівська атомістична програма та її значення для подальшого розвитку науки. Емпіризм аристотелівської наукової програми та його сучасні рецепції. Проблеми формування нової парадигми сучасної наукової програми. Теоретична та практична діяльність людини.. Особливості чуттєвого пізнання та його роль у процесі наукового дослідження, форми чуттєвого пізнання. Сенсуалізм в історії філософії і науки. Сутність раціонального пізнання та його значення у процесі наукового дослідження.

Науковий факт. проблема, ідея та гіпотеза, закон, концепція, теорія як форми наукового пізнання. Особливості емпіричного рівня пізнання. Поняття теоретичного рівня наукового пізнання та його співвідношення із раціональним пізнанням. Відносний характер емпіричного і теоретичного рівнів наукового пізнання. Поняття наукового факту у природничих і гуманітарних науках. Формування методології наукового пізнання у філософії XVII-XVIII століть. Індуктивний метод наукового пізнання, його переваги та обмеженість. Дедуктивний метод наукового пізнання, його особливості. Розвиток методології наукового пізнання у XIX-XX століттях. Загальнонаукові методи наукового пізнання: аналіз, синтез, моделювання, спостереження. Методи пізнання у комп’ютерних науках. Методологія природничих і гуманітарних наук – відмінність та спільне. Природа істини. Проблема об’єктивності, абсолютності та відносності у пізнанні. Істина як процес. Проблема критеріїв істинності наукового знання та комп’ютерних науках. Поняття практики, підходи до розуміння її природи. Роль практики у процесі пізнання дійсності. Філософський постмодерн про істину. Поняття глобальних проблем. Еволюція науки та формування глобальних проблем сучасності. Феномен техніки в культурі. Позитивні та негативні наслідки науково-технічного прогресу. Прогнози статусу техніки в суспільстві у майбутньому суспільства. Сучасні шляхи вирішення глобальних проблем сучасності. Структура суспільства і наука як соціальний інститут. Наука та мораль, наука та мистецтво, наука і формування стандартів масової свідомості. Особливості традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Вплив комп’ютерної революції на характер суспільних відносин. Етика вченого. Особистість і техніка. Класична, некласична та постнекласична наукова раціональність. Методологічні принципи філософії постпозитивізму (К.Поппер, І.Лакатос, Т.Кун, П.Фейєрабенд) та їх значення в еволюції сучасного наукового знання. Гіпотетико-дедуктивна модель К.Поппера. Концепція дослідницьких програм І.Лакатоса. Структура наукових революцій за Т.Куном. Пізнання і розуміння. Розуміння як тип гуманітарного пізнання. Традиція герменевтики. Проблема методу соціальних наук. Філософія герменевтики як методологія інтерпретації та розуміння. Проблема інтерпретації соціальних фактів. Віра та розум у гуманітарному пізнанні. Поняття духовності. Розвиток духовності та її основні типи. Співвідношення духовності із іншими формами діяльності людини. Духовність як виток будь-якої свідомого акту людини. Людина-духовна як точка відліку розуміння усіх видів культурної діяльності людини. Філософія, релігія, мораль і духовність.

Дата добавления: 2015-06-26