Коротка теорія. Прилади та обладнання

Прилади та обладнання

Мета роботи

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА ЗАЛОМЛЕННЯ СВІТЛА

КОНРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ.

ПОРЯДОК ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТЫ

1. Включить в сеть источник света.

2. Провести измерения степени поляризации света, отраженного от пластин 2 при разных углах падения. Эти измерения необходимо проводить, меняя последовательно угол падения путем поворота стержней, на которых закреплены источник света и фотоэлемент, от 20° до 80°; измерения необходимо проводить не менее, чем через 5°. При приближении к углу Брюстера (около 60°) необхо­димо уменьшить шаг до 2°. При проведении каждого измерения нужно добиться полного попадания отраженного луча на фотоэле­мент. Это достигается как путем поворота стержня с фотоэлементом, так и путем поворота фотоэлемента вокруг оси. Степень поляризации при каждом измерении оценивается путем вращения анализатора 3 по следующей формуле

P = (I_max – I_min) / (I_max + I_min),

где I_max и I_min максимальное и минимальное значения фототока, которые получаются при вращении анализатора.

3. По окончании всех измерений, необходимо построить график за­висимости степени поляризации от угла падения P=f (i₁), в полярных координатах.

4. Определить по полученному графику значение угла Брюстера для данной стеклянной пластины.

1. Что собой представляет поляризованный свет и частично поляризованный свет?

2. Укажите способы поляризации света.

3. Укажите особенности поляризации света при отражении и преломлении света.

4. Сформулируйте закон Брюстера. Каков физический смысл закона Брюстера?

ЛИТЕРАТУРА.

1. Трофимова Т.И. Курс физики. - М.: Высш. шк., 1965г.

2. Савельев И.В. Курс общей физики, т.2. - М.: Наука, 1982г.

3. Руководство к лабораторным занятиям по физике. Под ред. Гольдина Л.Л., изд. 2-е перераб. Наука, 1973.

виміряти показник заломлення світла у склі.

скляна пластинка з подряпинами, мікроскоп.

Поширення світла в середовища детально описано у Додатку § 1.

Для визначення абсолютного показника заломлення скла, за допомогою мікроскопа, визначають відстань між подряпиною А на верхній поверхні скла та уявним зображенням S¢ подряпини S на нижній поверхні скла (див. Мал.1). Для цього плоскопаралельну скляну пластинку кладуть на предметний столик і наводять мікроскоп на чітку видимість верхньої подряпини і фіксують початкове положення шкали мікроскопа. За допомогою макро- та мікрогвинта наводять мікроскоп на чітке зображення нижньої подряпини S, яке представляється уявним зображенням S¢, і по шкалі мікроскопа визначають відстань між подряпинами .

Дійсно, унаслідок заломлення променя від S, зображення точки S, яка реально лежить на нижній площині, визначається двома променями від S і попадає в точку S¢, а відстань між А та S¢ дорівнює , тобто скляна пластинка буде здаватися тоншою. З побудови зображення можна записати такі співвідношення

. (1)

Заміна синусів на тангенси випливає з малої величини кутів i та r. Остаточно з (1) маємо

. (2)

Дата добавления: 2015-06-04