Освітленість чисельно дорівнює повному світловому потоку, який падає на одиницю поверхні тіла, яке освітлене (Вт/м2)

Освітленість

Світність чисельно дорівнює повному світловому потоку, який випромінюється з одиниці поверхні тіла, яке світиться (Вт/м2).

Світловий потік може випромінюватися тілами також у результаті розсіяння чи відбивання від них побічного світла. Через це при розгляді багатьох задач необхідно знати, яка кількість світлового потоку падає на ту чи іншу частину освітленого тіла, тому вводиться величина, яка називається освітленістю.

(1.3)

     

  Рис. 1.3 (б)

де dФ – потік, який падає на площу dS.

Зрозуміло, що світність тіла, яке є самостійним джерелом світлових коливань, не пов’язана з його освітленістю. Навпаки, світність тіла, яке випускає світло за рахунок розсіювання або відбивання ним падаючих променів, визначається його освітленістю. Чим більше Е, тим більше й R.

(1.4)

де k – коефіцієнт розсіювання (відбивання).

Для всіх реальних тіл k <1. Більшість тіл селективно розсіюють світло, тобто k для них різне, для різних довжин хвиль. Такі тіла здаються нам «пофарбованими». Якщо на такі тіла падає біле світло, то розсіяне світло відрізняється за своїм складом від білого і викликає певне кольорове відчуття. Білим називається тіло,уякого коефіцієнт k досить близький до одиниці та постійний для всіх довжин хвиль у межах видимого світла. Чорним називається тіло, яке має для всіх довжин хвиль однаковий набагато менший за одиницю коефіцієнт k. Для поверхні, яка вкрита шаром магнезії, або для поверхні снігу, який щойно випав, k може досягати значення 0,9 і більше. Для чорних матових поверхонь k 0,01.

Дата добавления: 2015-06-04