Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дифракція в паралельних променях




Дифракція в паралельних променях була вивчена Фраунгофером (1821-1822 рр.) і тому на відміну від дифракції Френеля називається дифракцією Фраунгофера.

Фраунгофер на відміну від Френеля спостерігав дифракційну картину не на кінцевій|скінченний| відстані від екрану. Він брав трубу, наводив її на віддалене джерело світла (наприклад, щілина) і спостерігав його зображення поблизу фокальної площини|плоскість| труби в її окуляр. Перед об'єктивом труби розміщувався екран з|із| отворами. Виявилось, що вид зображення залежить від розмірів і форми отвору.

 

 

 

 

Рис 2.30

 

Схема ходу променів для спостереження дифракції на щілині


Дифракція від щілини (див. рис. 2.31)

Щілиною називатимемо прямокутний отвір, що має незначну ширину і практично нескінченну довжину. Маємо вузьку щілину, яка освітлена паралельним пучком променів. Паралельний пучок формується лінзою . Ширина щілини . Від кожної точки хвильової поверхні яка дійшла до щілини за принципом Гюйгенса поширюються|поширюватися| коливання по всіх напрямах|направлення|.

Обираємо деякий напрям|направлення|, наприклад, під кутом|ріг,куток| (кут|ріг,куток| дифракції), зведемо промені за допомогою лінзи на екран і подивимося,|поглянути,глянути| який буде результат їх дії.

Результат залежатиме від інтерференції променів, які виходять від всіх точок вторинних|повторний| центрів коливань, що належать загальній|спільний| для всіх променів хвильовій поверхні – щілині (лінза не вносить ніякої|жоден| різниці ходу).

Різниця ходу між крайніми променями рівна

,

– хвильова поверхня променів, що зазнали дифракцію на щілині.

Якщо , то всі промені один одного знищать. У цьому випадку у вибраному напрямі|направлення| спостереження на даному фронті хвилі укладається|вкладатися| дві зони Френеля.

Якщо – те ж саме (оскільки|тому що| укладається|вкладатися| парне число зон Френеля).

Якщо – тоді, розбивши пучки променів відповідно на|відповідно до| 1, 3, 5 пучків (непарне число зон Френеля), можна показати, що при накладанні все-таки один пучок залишиться і дасть у фокальної площині|плоскість| лінзи світлу лінію.

Отже, результат накладання один на одного паралельних променів, що йдуть від щілини під кутом|ріг,куток| до нормалі, залежить від різниці ходу між крайніми променями.

Для кутів|ріг,куток| :

Якщо ж кут|ріг,куток| такий, що рівне нецілому числу півхвиль, то інтенсивність світла, яке спостерігається у фокальній площині|плоскість| лінзи, буде деякою проміжною між сусіднім максимумом і мінімумом.

Хід крайніх променів у пучках, для яких кут|ріг,куток| має різні значення і створює у фокальній площині|плоскість| лінзи світлі лінії (максимум), схематично можна показати так (рис. 2.30). На цьому ж малюнку показаний графік розподілу інтенсивностей. – центральний максимум ( =0). Всі промені пучка приходять у фокальну площину|плоскість| лінзи в однакових фазах і один одного підсилюють|посилювати|. Точки |точка|, , для яких різниця ходу між крайніми променями пучка дорівнює – перший максимум справа і зліва|ліворуч|. Центральний максимум називається нульовим. Якщо різниця ходу – маємо другий максимум справа і зліва|ліворуч| і т.д. Між нульовими і першими максимумами знаходяться|перебувати| перші мінімуми справа і зліва|ліворуч|, для них . Між першим і другим максимумами знаходяться|перебувати| другі мінімуми, для них і т.д.

Отже, на екрані будуть видні|показний| паралельні світлі лінії, розділені темними проміжками. Якщо ж щілина освітлюється білим світлом, то очевидно, що центральний максимум на екрані буде так само білим, у цьому випадку промені всіх кольорів підсилюватимуть|посилювати| один одного. Побічні ж максимуми для променів різних кольорів не співпадатимуть|збігатися| один з|із| одним. Тому, по ту й іншу сторону від білої лінії розташовуватимуться кольорові спектри, повернені фіолетовим краєм усередину. Яскравість їх буде значно меншою, ніж яскравість центральної лінії.

Чисельні значення інтенсивності головного і наступних|слідуючий| максимумів відносяться так:

1: 0,045: 0,016 і т.д.

Крім того, на одній щілині максимуми настільки розпливчасті, що ніякого|жоден| скільки-небудь виразного|чіткий| розділення|поділ| різних довжин хвиль (спектрального розкладання) за допомогою дифракції на одній щілині отримати|одержати| не вдається.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-04; Просмотров: 703; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.