ТЕМА 14. ДОПИТ. Для курсантов очной формы обучения

Свидетельство о государственной аккредитации

[1] Фундаментальное издание, посвященное разработке общей теории и практики криминалистике.

Криміналістика належить до дисциплін, засвоєння яких становить фундамент фахової підготовки спеціаліста – юриста. Володіння криміналістичними знаннями та отримання належних практичних навичок є обов’язковими для слідчого (дізнавача), прокурора, судді, адвоката, оскільки виконувані ними функції безпосередньо пов’язані із застосуванням саме цих знань. Інші представники юридичного фаху також не можуть обійтися у своїй діяльності без знань криміналістики. Дана дисципліна має за мету засвоєння студентами найбільш ефективних прийомів, методів та засобів боротьби зі злочинністю.

Курс криміналістики передбачає вивчення студентами 4 курсу усіх структурних елементів науки: теоретичних основ криміналістики (предмет, система, методи криміналістики, історія криміналістики, криміналістична ідентифікація,); криміналістична техніка (загальні положення криміналістичної техніки та її галузі – судова фотографія та відеозапис, трасологія, судова балістика, техніко-криміналічтичне дослідження документів, криміналістичне дослідження письма, ідентифікація людини за ознаками зовнішності, криміналістична реєстрація); криміналістична тактика (загальні положення криміналістичної тактики, організація і планування розслідування, тактика окремих слідчих дій – слідчого огляду, допиту, обшуку та виїмки, пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки та обставин події, призначення та проведення судових експертиз); методика розслідування злочинів (загальні положення методики розслідування злочинів та розгляд окремих методик – розслідування вбивств, розслідування розкрадань, розслідування хабарництва, розслідування крадіжок, грабежів та розбоїв, розслідування шахрайства, розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху, розслідування підпалів, розслідування злочинів проти довкілля, розслідування злочинів, що вчиняються організованими групами).

При вивченні криміналістики застосовуються різні форми навчання: лекції, практичні заняття, лабораторні роботи, самостійна та індивідуальна робота студентів. Ці форми організації навчальної роботи забезпечуються програмою навчальної дисципліни «Криміналістика», завданнями до практичних і лабораторних занять, завданнями для індивідуальної роботи студентів, викладеними в даному навчально-методичному посібнику, тестами тощо.

Практичні заняття – важлива форма навчання студентів при вивчення курсу «Криміналістика». Їх мета полягає у набутті практичних навичок у застосуванні криміналістичних прийомів, методів та засобів. Практичні заняття з криміналістики проходять у формі виконання завдань, проведення ділових ігор, складання необхідних документів.

Виконання лабораторних робіт передбачає використання наочного приладдя та обладнання, індивідуальне виконання студентом завдань із використанням криміналістичної техніки, комп’ютерних технологій, матеріалів, речовин і отримання відповідного матеріалізованого результату.

Під час підготовки до занять студенти мають опрацювати відповідні розділи підручника і додаткової рекомендованої літератури, ознайомитися із необхідними нормативно-правовими актами, виконати інші роботи, які відводяться на позааудиторний час.

У результаті вивчення криміналістики студенти повинні:

– знати: основні проблеми загальної теорії криміналістики; зміст традиційних галузей криміналістичної техніки; загальні положення криміналістичної тактики та її окремих елементів; тактичні особливості проведення окремих слідчих дій; загальні положення криміналістичної методики та специфіку розслідування окремих видів злочинів.

– вміти: правильно застосовувати науково-технічні засоби та техніко-криміналістичні прийоми; виконувати діяльність щодо виявлення, фіксації, вилучення та збереження доказів; здійснювати планування розслідування в цілому та складати плани розслідування окремих слідчих дій; ставити та вирішувати розумові завдання, висувати слідчі версії; використовувати тактичні прийоми проведення окремих слідчих дій залежно від ситуації; застосовувати окремі криміналістичні методики.

№ п/п	Тема	Всього годин	У тому числі
лекції	практичні заняття	самостійна робота
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І «Теоретичні основи криміналістики. Загальні положення криміналістичної техніки» – 56 год
	Предмет, система, методи та завдання криміналістики. Історія криміналістики			–
	Криміналістична ідентифікація
	Загальні положення криміналістичної техніки		–
	Судова фотографія та відеозапис			6 (Л/Р)
	Трасологія. Наукові основи.			–
	Трасологія. Сліди рук людини	10	2	4 (Л/Р)	4
	Трасологія. Сліди ніг людини. Сліди транспортних засобів	8	2	2(ЛР)	4
	Трасологія. Сліди знарядь злому та інструментів.	4	–	2	2
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ «Криміналістична техніка» – 36 год
	Судова балістика			4 (Л/Р)
	Техніко-криміналістичне дослідження документів			2 (Л/Р)
	Криміналістичне дослідження письма
	Ідентифікація людини за ознаками зовнішності			4 (Л/Р)
	Кримінальна реєстрація			4 (Л/Р)
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ «Криміналістична тактика» – 66 год
	Загальні положення криміналістичної тактики.			–-
	Організація і планування розслідування
	Слідчий огляд			–
	Огляд місця події		–	8 (Л/Р)
	Допит			4 (Л/Р)
	Обшук і виїмка
	Пред’явлення для впізнання
	Відтворення обстановки і обставин події
	Призначення та проведення судових експертиз			4 (Л/Р)
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV «Криміналістична методика» – 80 год
	Загальні положення криміналістичної методики			–
	Розслідування вбивств.			4 (Л/Р)
	Розслідування деяких видів убивств		-
	Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем ()			6 (Л/Р)
	Розслідування крадіжок, грабежів і розбоїв
	Розслідування шахрайства			–
	Розслідування хабарництва			–
	Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху			4 (Л/Р)
	Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
	Розслідування злочинів проти довкілля
	Розслідування злочинів, що вчиняються організованими групами
		250*

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ.

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА, МЕТОДИ ТА ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛІСТИКИ. ІСТОРІЯ КРИМІНАЛІСТИКИ.

Предмет криміналістики. Зміст і сучасні підходи до конструювання визначень криміналістики. Закономірності, які вивчає криміналістика, закони її розвитку. Завдання криміналістики на сучасному етапі. Природа криміналістики. Зв’язок криміналістики з суміжними галузями знань. Місце криміналістики в системі юридичних наук.

Система криміналістики. Загальна теорія криміналістики. Криміналістична техніка. Криміналістична тактика. Криміналістична методика.

Процес пізнання у криміналістиці. Система методів пізнання у криміналістиці. Використання законів логіки і форм мислення (понять, суджень, умовиводів). Роль дедукції, індукції, аналогії та моделювання. Використання логічних прийомів пізнання: аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування та узагальнення.

Класифікація методів криміналістики. Загальнонаукові методи криміналістики. Спостереження, вимірювання, опис, експеримент, порівняння.

Методи науки та методи практичної діяльності. Спеціальні методи криміналістики. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики у кримінальному судочинстві.

Виникнення і розвиток криміналістики. Етапи становлення криміналістики. Сучасний стан криміналістики в Україні. Експертні та наукові криміналістичні установи в Україні. Українські вчені-криміналісти і криміналістична література.

Поняття криміналістичної ідентифікації. Наукові засади криміналістичної ідентифікації. Загальна теорія криміналістичної ідентифікації. Значення криміналістичної ідентифікації в судовій, слідчій та експертній практиці.

Типи та види криміналістичної ідентифікації. Групова належність. Об'єкти криміналістичної ідентифікації та їх класифікація.

Поняття та класифікація ідентифікаційних ознак. Ідентифікаційне поле. Ідентифікаційний період. Загальна методика ідентифікації. Стадії ідентифікації. Способи порівняльного дослідження. Результат ідентифікаційного дослідження.

Використання математичних методів та ЕОМ в ідентифікаційних дослідженнях.

ТЕМА 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ

Поняття та завдання криміналістичної техніки. Досягнення природничих і технічних наук – головне джерело розвитку криміналістичної техніки. Напрямки розвитку криміналістичної техніки. Правові основи використання криміналістичної техніки. Галузі криміналістичної техніки.

Сутність та види науково-технічних засобів. Форми застосування криміналістичної техніки. Принципи реалізації науково-технічних засобів. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства. Пересувна криміналістична лабораторія (ПКЛ). Універсальні та спеціалізовані комплекти науково-технічних засобів. Слідча валіза. Дактилоскопічний набір. Портативний набір «Молекула».

Криміналістична техніка експертного дослідження. Технічні засоби профілактики.

Поняття судової фотографії, її завдання та значення. Види та методи судової фотографії. Використання фотофіксації в розслідуванні злочинів. Судово-оперативна фотографія. Фотозйомка місця події. Особливості фотозйомки трупа. Фотографування слідів.

Упізнавальна фотозйомка. Фотозйомка при відтворенні обстановки та обставин події, обшуку, пред’явленні для впізнання. Методи судово-оперативної фотографії. Панорамна та вимірювальна фотозйомки.

Судово-дослідницька фотографія. Фотографічні методи змінення контрастів. Фотозйомка в інфрачервоних, ультрафіолетових, рентгенівських променях. Макро- і мікрофотографія.

Судовий відеозапис. Методи та прийоми відеозйомки.

Поняття трасології, її наукові основи. Значення трасології в судово-слідчій та експертній практиці. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення. Класифікація слідів. Основи дактилоскопії.

Сліди рук. Папілярні узори, їх види. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук. Способи виявлення та фіксації слідів рук. Пороскопічні та еджескопічні дослідження. Сутність дактилоскопічної експертизи.

Сліди ніг та взуття людини. Доріжка слідів ніг та її криміналістичне значення. Фіксація слідів ніг. Способи виготовлення зліпків.

Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація. Способи фіксації слідів знарядь злому.

Сліди транспортних засобів, їх класифікація. Особливості фіксації та вилучення слідів транспортних засобів.

Поняття судової балістики, її наукові основи. Значення судової балістики в судовій, слідчій та експертній практиці. Завдання судової балістики.

Об’єкти судово-балістичного дослідження. Вогнепальна зброя, її класифікація. Боєприпаси до вогнепальної зброї. Види і характеристика слідів пострілу.

Слідчий огляд та дослідження зброї і слідів пострілу на місці події. Огляд і дослідження боєприпасів. Визначення напрямку пострілу. Метод візирування.

Судово-балістична експертиза. Завдання судово-балістичної експертизи. Встановлення придатності та бойових властивостей зброї. Встановлення групової належності і тотожності зброї. Ототожнення зброї за кулями та гільзами.

ТЕМА 7. ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ

Поняття техніко-криміналістичного дослідження документів і його завдання. Документ як об'єкт криміналістичного дослідження. Види документів. Реквізити документів.

Слідчий огляд документів. Встановлення змін у тексті документа. Ознаки зміни тексту документа. Підчистка, травлення, змивання, дописка, виправлення, заміна частин документа.

Дослідження закреслених і залитих текстів. Встановлення тексту спалених документів. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів.

Встановлення технічних підробок підписів. Дослідження машинописних текстів.

Встановлення підробки відбитків печаток і штампів. Ідентифікація печаток і штампів за їх відбитками. Можливості експертного дослідження відбитків печаток і штампів.

Дослідження матеріальної частини документів. Встановлення підробок бланків та іншої акциденції. Основи дослідження паперових грошей і цінних паперів.

Технічна експертиза документів. Можливості експертного дослідження.

ТЕМА 8. КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПИСЬМА

Наукові основи криміналістичного дослідження письма. Предмет судового почеркознавства. Навички письма та їх властивості. Поняття почерку. Динамічний стереотип. Індивідуальність письма та варіантність його ознак.

Ідентифікаційні ознаки письма та їх класифікація. Ознаки письмової мови. Топографічні ознаки письма. Система ідентифікаційних ознак почерку. Загальні та окремі ознаки почерку.

Судово-почеркознавча експертиза. Підготовка матеріалів до почеркознавчої експертизи. Вільні й експериментальні зразки почерку і підписів. Методика судово-почеркознавчої експертизи. Особливості дослідження підписів. Авторознавча експертиза та її можливості.

ТЕМА 9. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЛЮДИНИ ЗА ОЗНАКАМИ ЗОВНІШОСТІ

Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності. Види та форми ототожнення людини. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет). Анатомічні та функціональні ознаки.

Методика та принципи словесного портрета. Застосування фоторобота у слідчій та оперативно-розшуковій роботі. Портретно-криміналістична експертиза.

Поняття і значення кримінальної реєстрації. Криміналістичний облік. Види криміналістичних обліків. Дактилоскопічний облік. Дактилоскопіювання живих осіб та трупів. Дактилоскопічна формула. Особливості формування слідотек. Порядок ведення дактилоскопічного обліку.

ТЕМА 11. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ

Поняття і предмет криміналістичної тактики. Тактика досудового розслідування та судового розгляду. Принципи криміналістичної тактики. Тенденції розвитку криміналістичної тактики.

Засоби криміналістичної тактики. Поняття тактичного прийому і тактичної рекомендації. Джерела та функції тактичних прийомів. Класифікація тактичних прийомів. Типова система тактичних прийомів. Тактичні комбінації і тактичні операції. Тактика окремих слідчих дій. Застосування тактичних прийомів при провадженні слідчих дій.

Прийняття тактичного рішення. Тактичний ризик.

ТЕМА 12. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

Сутність організації розслідування, її зміст. Поняття та значення планування розслідування. Принципи планування розслідування. Елементи планування. Техніка планування. Особливості планування при розслідуванні складних та багатоепізодних справах. Використання графіків і схем при плануванні. Сіткове планування.

Криміналістична версія, її логічна природа. Види криміналістичних версій. Слідча версія. Загальні та окремі версії. Типові версії. Побудова версій, їх перевірка.

Поняття, види та принципи слідчого огляду. Поняття огляду місця події. Учасники слідчого огляду та їх роль. Підготовка до огляду місця події.

Ситуації огляду місця події. Концентричний, ексцентричний та фронтальний методи. Тактичні прийоми огляду місця події та їх системи. Негативні обставини та їх значення. Огляд трупа.

Використання науково-технічних засобів. Фіксація результатів слідчого огляду. Складання планів та схем.

Поняття та види допиту. Предмет допиту. Підготовка до допиту.

Зміст тактики допиту. Тактичні прийомі допиту та їх системи. Встановлення психологічного контакту з допитуваним. Актуалізація забутого у пам’яті допитуваного. Викриття неправди в показаннях.

Тактика допиту свідка і потерпілого. Тактика допиту підозрюваного та обвинуваченого. Допит неповнолітніх.

Тактика очної ставки. Підготовка і тактичні прийоми її проведення.

Фіксація результатів допиту. Застосування звукозапису і відеозапису на допиті.

Поняття та ознаки. Види обшуку та їх характеристика. Об’єкти обшуку та пошуку. Обшук у приміщенні. Обшук ділянки місцевості. Обшук особи. Обшук транспортних засобів. Обшук комп’ютерних засобів. Підготовка до обшуку. Тактика обшуку. Типові системи тактичних прийомів обшуку.

Особливості виїмки. Виїмка предметів та документів. Виїмка поштово-телеграфної кореспонденції.

Фіксація результатів обшуку та виїмки. Особливості фіксації відомостей про об’єкти пошуку.

Поняття та ознаки пред’явлення для впізнання. Види впізнання. Об’єкти пред’явлення для впізнання.

Підготовка до пред’явлення для впізнання. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин.

Тактичні прийоми пред’явлення для впізнання. Особливості пред’явлення для впізнання людей за голосом, за фотознімками, за динамічними властивостями.

Фіксація результатів пред’явлення для впізнання. Відеозйомка та звукозапис при пред’явленні для впізнання.

Поняття відтворення обстановки та обставин події. Поняття та ознаки слідчого експерименту. Види слідчого експерименту.

Підготовка до слідчого експерименту. Створення умов для проведення слідчого експерименту. Залучення спеціалістів. Тактичні правила проведення слідчого експерименту. Застосування науково-технічних засобів.

Поняття та ознаки перевірки показань на місці. Підготовка до перевірки показань на місці. Тактичні особливості та тактичні прийоми перевірки показань на місці.

Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події.