Семінарське заняття. Семінарське заняття – 2 години

Лекція - 2 години.

Семінарське заняття – 2 години.

Матеріали, що рекомендуються для вивчення

Правові акти:

1. Статут Організації Об'єднаних Націй 1945 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_010

2. Декларація ООН про принципи міжнародного права 1970 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_569

3. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3236 (XXIX) від 22 лис­топада 1974 р. "Питання про Палестину" /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://base.garant.ru/2541066/

4. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3237 (XXIX) від 22 лис­
топада 1974 р. "Статус спостерігача для Організації Звільнення Палестини" /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=INT;n=16317

Література:

1. Гуреев С.А. К вопросу о субъектах международного права // Российский ежегодник международного права / С.А. Гуреев – Санкт-Петербург, 2001. – С. 320-325.

2. Мартыненко А.П. Права народов в современном международном праве / А.П. Мартыненко – К., 1993.

3. Марусин И.С. О некоторых правовых аспектах взаимоотношений с непризнанными государствами / И.С. Марусин //Российский ежегодник международного права. – Санкт-Петербург, 2000. – С. 218-229.

4. Нурумов Д. Международная правосубъектность индивида: преодоление дихотомии «субъект – объект» / Д. Нурумов // Международное право. – 2000. - №2. – С.65-67.

5. Тимченко Л. А. «Критерии признания» или «критерии государственности»? Определение момента возникновения государства как субъекта международного права / Л.А. Тимченко // Материалы VII международной научно-теоретической конференции «Правовые состояния и взаимодействия: историко-теоретический, отраслевой и межотраслевой анализ». Санкт-Петербург, 1-2 декабря 2006 г. / Под общ. ред. Р.А. Ромашова, Н.С. Нижник: В 2 ч. – Ч. I. – СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД России. – 2006. – С. 359 – 366.

6. Тимченко Л.А., Тимченко Л.Д. Международное право: основные отрасли, институты, нормы: Учебное пособие / Л.А.Тимченко, Л.Д. Тимченко - Ирпень: Национальная академия ГНС Украины. – 2004.

План заняття

1. Правосуб’єктність міжнародних організацій і її особливості.

2. Міжнародна правосуб'єктність народів та націй, що борються за створення незалежної держави.

3. Особливі види міжнародної правосуб’єктності (квазідержави).

4. Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи.

5. Міжнародно-правовий статус міжнародних неурядових організацій.

6. Проблеми визначення міжнародно-правового статусу невизнаної держави.

Методичні вказівки

При підготовці відповіді на перше питання рекомен­дується згадати визначення терміну "суб'єкт міжнародного права"; класифікувати суб'єкти, визначити елементи міжнародної правосуб'єктності, зробити висновок про обсяг правосуб'єктності міжнародної організації, з’ясувати в чому полягає її вторинний похідний характер. Необхідно також розкрити в чому проявляються загальні права і обов’язки, притаманні міжнародним організаціям та які існують обмеження щодо сфери реалізацій цих прав.

При вивченні другого питання потрібно розкрити суть принципу самовизначення народів і націй, як правової основи міжнародної правосуб'єктності народу, нації, які борються за створення незалежної держави. Необхідно розкрити основні рисицього суб'єкта міжнародного права, додержавний характер його правосуб’єктності.

З’ясовуючи питання правосуб’єктності т.зв. особливих видів суб’єктів міжнародного права (квазідержав, або державоподібних утворень) слід мати на увазі, що до них відносяться: вільні міста, Ватикан, Мальтійський лицарський орден. В свій час в науці міжнародного права до суб'єктів міжнародного права також відносили католицьку церкву, Червоний Хрест та ін.

Щодо міжнародної правосуб’єктності як фізичної особи, так і міжнародних неурядових організацій, то тут необхідно зазначити дискусійний характер цієї проблеми у міжнародному праві: від її повного невизнання, до появи шкіл, напрямів, які безумовно визнають таку правосуб'єктність. Необхідно надати своє бачення проблеми визнання індивідів та міжнародних неурядових організацій суб'єктами міжнародного права.

Особливо гострою на сьогоднішній день є проблема визначення міжнародно-правового статусу невизнаної держави. Потрібно зазначити її актуальність у зв’язку із подіями в Придністров’ї, Косово, Південній Осетії. Необхідно довести, що це питання ускладнюється тим, що має не лише правове, а й політичне підґрунтя. Необхідно проаналізувати існуючі в науці міжнародного права підходи до визначення міжнародно-правового статусу таких утворень.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА)

1. Проблеми визначення міжнародно-правового статусу невизнаної держави.

Дата добавления: 2015-06-04