Лекція - 2 години. Тема 9. Право міжнародних договорів

Тема 9. Право міжнародних договорів

Методичні вказівки

З метою більш широкого аналізу першого питання треба зупинитися на деяких загальнотеоретичних положеннях, що стосуються правосуб'єктності міжнародної організації.

Особливість міжнародних організацій як суб'єктів міжнародного права виявляється, передусім, у відсутності такої властивості, як суверенітет. За своєю юридичною природою права міжнародних організацій і повноваження їх вищих органів відрізняються від суверенних прав держави та їх верховних органів.

Відомо, що низка статутів міжнародних організацій, а також багатосторонніх конвенцій, укладених державами, передбачає представництва при організаціях держав-членів. У міжнародно-правовій літературі представництво держав-членів при організаціях ООН та ЮНЕСКО отримало назву "активного і пасивного права посольств". Необхідно зупинитися на аналізі різних підходів, що мають місце серед юристів-міжнародників щодо можливості його застосування у практиці міжнародних організацій з огляду на велику різноманітність такого представництва.

Із питанням статусу і діяльності постійних представництв при міжнародних організаціях слід ознайомитись, проаналізувавши положення Віденської конвенції про представництво держав у їхніх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р. Зокрема, необхідно з’ясувати функції постійного представництва, порядок призначення глави дипломатичного представництва, привілеї та імунітети.

Важливим є також визначення основних параметрів, якими відрізняється дипломатична діяльність міжнародної організації від аналогічного виду діяльності держав.

Опрацьовуючи друге питання, необхідно ознайомитись із положеннями Конвенції про запобігання і покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів 1973 р., зокрема як конвенція тлумачить поняття «особа, що користується міжнародним захистом», як кваліфікує злочини проти осіб, що користуються міжнародним захистом, які зобов’язання накладає на держави-учасниці.

Ключові слова та поняття: автентифікація, анулювання, денонсація, депозитарій, договірна форма, застереження, міжнародний договір, парафування, право міжнародних договорів, пролонгація, ратифікація, сторони міжнародного договору, структура міжнародного договору, тлумачення міжнародного договору.

Семінарське заняття – 2 години.

Матеріали, що рекомендуються для вивчення

Правові акти:

1. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

/rada/show/1906-15

2. Віденська конвенція про право міжнародних договорів (1969 р.) /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/995_118

3. Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями чи між міжнародними організаціями 1986 р. /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a04

Література:

1. Евинтов В.И. Многоязычные договоры в современном международном праве / Евинтов В.И. – К., 1981.

2. Крохмаль В. Про юридичну дійсність міжнародних договорів / В.Крохмаль // Право України. – 1996. - №5. – С. 74-77.

3. Лукашук И.И. Стороны в международных договорах / Лукашук И.И. – М., 1966.

4. Мережко О. Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині і практиці міжнародного публічного права / О. Мережко //Українське право. – 2000. - №1. – С. 121-127.

5. Талалаев А.Н. Право международных договоров. Договоры с участием международных организаций / А.Н. Талалаев – М., 1989.

6. Тимченко Л.Д. Международное право / Л.Д Тимченко. – Харьков, 1999.

7. Чалий О. Міжнародний договір – суверенна воля держави / О.Чалий // Політика і час. – 1994. – №5. – С.13-17.

Дата добавления: 2015-06-04