Функціонально-структурна організація лімбічної системи

Деякі утвори головного мозку, які розташовані переважно на медіаль­них поверхнях півкуль, визначають як лімбічну систему. До неї входять структури нюхового мозку, а також інших відділів мозку - деякі ядра гіпо­таламуса, таламуса, мигдалеподібне ядро.

Лімбічна система - це складне переплетення висхідних і низхідних шляхів, що утворюють безліч замкну­тих функціональних нейронних кіл, по яких циркулює аферентна інфор­мація.

До цієї системи від­носять ті зони кори, які розміщені у ви­гляді двостороннього кільця на межі з новою корою і відокрем­люють її від стовбура мозку й гіпоталаму­са.

Найважливішими структурами лімбічної системи є:

- мигдалеподібне тіло,

- морський коник,

- прозора перетин­ка.

Для лімбічної системи дуже характерні численні нервові ланцюги, наприклад коло Папеца, які об'єднують у замкнену мережу різні її утвори

Інтегративні функції.

Лімбічна система бере активну участь у підтриманні внут­рішнього гомеостазу організму. Проте ос­новною її функцією вважають модуляцію чутливої, рухової і гомеостатичної систем.

Мигдалеподібне тіло.

функціонально поділяють на основнобічну і кірковоприсередню частини. Кірковоприсередня (кортикомедіальна) зумовлює підвищення хар­чової і пригнічення захисної поведінки,

а основнобічна (безолатеральна) навпаки, пригнічення харчової і активування захис­ної поведінки.

За характером реагування на зовнішні подразнення усі нейрони мигдалеподібно­го тіла поділяють на:

- неспецифічні, (відповідають реакцією збудження незалеж­но від значущості стимулу);

- специфічні, (реагують тільки на нейт­ральні стимули певної модальності),

- пове­дінкові (змінюють свою активність в умовах вільної поведінки тварин і відпові­дають на біологічно значущі сигнали).

Отже, одна частина нейронів мигдалепо­дібного тіла виконує специфічні функції, а друга — забезпечує певний рівень неспе­цифічної активації, створює потрібний ба­ланс між збудженням і гальмуванням під час реалізації поведінкових реакцій.

Морський коник

є од­нією з найважливіших структур лімбічної системи, де розміщені пірамідні нейрони, що продукують регулярний тета-ритм електро­енцефалограми, пов'язаний з певним рівнем емоційного напруження типу страху, агресії, сексуальної потреби.

Морський коник справедливо назива­ють серцем лімбічної системи, оскільки йо­го функції дуже різноманітні:

- фор­мування складних мотивацій і реалізації соціально-поведінкових актів,

- формування простих емоційно-вегетативних реакцій.

- забезпечує також формування реакцій організму на сигнали з малою ймовірністю підкріплення, він пов'язаний з інформаційним компонентом емоцій.

Основні специфічні функції морського коника полягають у регуляції навчання і пам'яті, особливо несправжнього пізнавання, в згортанні і роз­гортанні і пам'ятного сліду

Прозора перетинка

складається з двох функціонально різних частин — присередньої і бічної.

Присередня частина передає інформацію від мигдалеподібного тіла до морського коника,

бічна — отри­мує інформацію від морського коника (див. мал. 167).

Цим самим перетинка разом з морським коником забезпечують гнучкість пристосовної поведінки. Важливу роль відігра­ють різні частини перетинки у реалізації захисної та сексуальної поведінки.

Головною структурою лімбічної системи є гіпоталамус.

Це вищий підкірковий вегетативний центр організму, її "вхідні" й "вихідні воро­та ".

Через гіпоталамус інформація потрапляє в лімбічну систему і еферентними шляхами передається на стовбур головного мозку і в спинний мозок.

Дата добавления: 2015-06-04