Протизсувні інженерні заходи

Найбільш небезпечними на території України екзогенними геологічними про­цесами є зсуви.

Зсуви - це„сповзання мас гірських порід униз по схилу під впливом сили зем­ного тяжіння.

За даними досліджень на території України виявлено більше 21 тис. зсувів. Найпоширенішими вони є у гірськоскладчатих регіонах держави, де зсувні про­цеси обумовлюються значною крутизною і висотою схилів, наявністю на них потужного шару вивітрених порід, інтенсивним розглеюванням.

Кількість зсувів, порівняно із 80-ми роками минулого століття, збільшилася майже на 45%, а площа поширення - на 28,8%. Активна господарська діяльність на зсувонебезпечних територіях може зменшувати або збільшувати активність зсувів. Вплив господарської діяльності на розвиток зсувів пов'язаний із додатко­вим навантаженням та підрізкою схилів під час будівельних та гірничо-видобув-них робіт, створенням динамічних навантажень на схили, додатковим обводнен­ням зсувонебезпечних територій, спричиненим надмірним зрошенням, підпиран­ням рівнів ґрунтових вод водосховищами та іншими водоймищами, витоками води з водних споруд та комунікацій тощо.

Часто саме розташування інженерних об'єктів на схилах чи поблизу них є провокуючим чинником, який викликає порушення рівноваги в масиві порід. У межах розміщення лінійних об'єктів виникнення процесу, крім вищезгаданих факторів, провокується вібрацією від транспорту.

Активна господарська діяльність без проведення необхідних інженерно-за­хисних заходів викликала поширення зсувних процесів на території майже 200 міст і селищ міського типу Автономної Республіки Крим, Вінницької, Дніпропет­ровської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської та Чернівець­кої областей, що являє постійну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

Площа поширення зсувонебезпечних ділянок у межах міських територій стано­вить понад 42 тисячі гектарів. Найбільшого масштабу зсувні процеси набули на Південному березі Криму, морському узбережжі в Одеській області, правобережжі Дніпра та його правих притоках, Закарпатті та Прикарпатті у межах Донбасу.

Кількість зсувів щороку збільшується за рахунок ліквідації (зрізання, зчишення) або появи на тілі, раніше загартованих, дрібніших молодих зсувів та активі­зації їх під впливом техногенезу. Найбільшу небезпеку становлять зсуви, що відбу­ваються на забудованих територіях, які можуть виникати миттєво, тому їх важко с прогнозувати.

Зсуви можуть виникати на всіх схилах, починаючи Із нахилу в 19", але на глинис­тих ґрунтах та ґрунтах з фітинами зсуви можуть виникнути і при нахилу схилу 5-7".

Зсуви формуються переважно на ділянках зволожених грунтів, коли сила тяжіння накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід перевищує силу зчеп­лення ґрунтів. Вони можуть сходити у будь-яку пору року, але в різних районах зсувні явища можна віднести до певного сезону.

Характеристика зсувів.

Зсуви розрізняються:

за категоріями (стародавні і сучасні);

за характером рельєфу (поверхневі - 1 м, мілкі - до 5 м, глибокі - до 20 м, надто глибокі понад 20 м);

за структурою (зсуви зі зрушенням блоків порід по поверхні ковзання), зсуви обвали, випирання, в'язкопластичні зсуви, зсуви - потоки.

Характеризуються зсуви за багатьма параметрами: типом породи, зволоже­ністю порід, швидкістю руху зсуву, об'ємом порід, максимальною довжиною зсуву по схилу.

Розрізняють зсуви "сухі" (не містять вологи), "слабо вологі" (містять досить багато води), "досить вологі" (містять багато води).

За швидкістю руху по схилу зсуви можуть бути: винятково швидкі (3 м/с), дуже швидкі (0,3 м/хв.), швидкі (1,5 м за добу), помірні (1,5 м за місяць), дуже повільні (1,5 м нарік), винятково повільні (0,06 м нарік).

За потужністю зсувного процесу (за об'ємом породи) зсуви поділяються на:

малі (до 10 тис.м³);

середні (11-100 тис.м³);

великі (101-1000 тис.м³);

дуже великі (більше 1000 тис.м³),

Зсуви, спричинені змінами природних умов, як правило, не виникають рапто­во. Первинною ознакою зсувних переміщень є поява тріщин на поверхні землі, розрив дороги і берегових укріплень, зміщення дерев тощо.

З максимальною швидкістю (десятки км/год) зсуви рухаються в початковий період, з часом швидкість поступово сповільнюється.

У окрему групу необхідно виділити зсуви штучних земляних споруд - заліз­ничні насипи, терикони і відвали гірських порід.

Штучними причинами утворення зсувів є руйнування схилів дорожніми кана­вами, надмірним виносом грунту, вирубкою лісів та інше. Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів пов'язано з діяльністю людини.

Іноді великі об'єми гірських порід переміщуються зі швидкістю потяга. За таких умов їх називають обвалами.

Обвал - це відокремлення великого блоку від масиву гірських порід на стрімко­му, обривистому схилі, який виникає внаслідок втрати стійкості під впливом різних чинників і спричиняє обвалювання та скатування глибово-щебеневої маси. Це результат послаблення зв'язаності гірських порід внаслідок процесів вивітрю­вання, підмиву, розчинення та дії сили тяжіння.

Дата добавления: 2015-06-04