Відповідальність сторін за порушення договору контрактації

За невиконання або неналежне виконання сторонами своїх обов'язків за д говором контрактації передбачено майнову відповідальність у формі неустош і відшкодування збитків. Зокрема, у разі невиконання договору за кількісті асортиментом і строками здачі сільгосппродукції господарства сплачують загсп вельним організаціям і переробним підприємствам неустойку, розмір якої вст новлюється у договорі у_ відсотковому відношенні до вартості недопоставлен продукції за цінами, обумовленими"~в"'договорі, з урахуванням їх індексації зв'язку з інфляційними процесами, крім випадків недобору продукції внаслідс стихійного лиха.

У сфері контрактації діє вимога реального виконання зобов'язань: кількіс продукції, не зданої господарством у встановлені договором періоди (строки підлягає здачі в інші строки, погоджені сторонами, і зарахуванню в період її фа тичної здачі, за винятком тих видів продукції, виробництво яких має сезонни

Договори про реалізацію сільськогосподарської продукції

характер і поповнити нездану кількість їх неможливо. Штраф за нездачу господарством продукції обчислюється виходячи лише з вартості продукції, не зданої у попередньому періоді. Господарство відповідає також за неповернення тари, наданої йому заготівельником, відшкодовує заготівельникові збитки, яких він зазнав у зв'язку з тим, що господарство не підготувало продукцію до здачі на місці і не попередило про це заготівельника, тощо.

З господарства, яке уклало договір контрактації, не може бути стягнуто штраф за неналежну якість продукції, якщо інше не передбачено інструкціями, правилами про порядок проведення закупівель або в договорі за згодою обох сторін встановлено санкції за таке порушення. Заготівельникові не надано право стягувати з господарства вартість недоброякісної продукції у безспірному порядку. Як сторона у договорі поставки заготівельник відповідає за неналежну якість продукції перед споживачем (одержувачем). Проте він не має права перекласти на господарство під виглядом збитків суми штрафів, сплачених одержувачам за поставку сільгосппродукції неналежної якості, крім випадків, коли господарство, не пред'явивши продукцію заготівельникові для приймання, відвантажило її одержувачеві.

За невиконання договірних зобов'язань з приймання продукції заготівельник сплачує товаровиробникові неустойку, як правило, у такому самому розмірі, в якому товаровиробник відТттда"є~~тгєред контрактантом за несвоєчасну здачу продукції. Контрактант, крім того, відшкодовує виробникові продукції фактичні витрати, пов'язані з доставкою її в обидва кінці (якщо ця продукція завозилася до місця приймання транспортними засобами господарства). У договорі може бути передбачено відповідальність контрактанта за невиконання в обумовлені строки договірних зобов'язань із зустрічного продажу цукру, олії, меляси тощо.

Відповідальність сторін за порушення договору контрактації нині будується на принципі вини (умислу або необережності), яка презюмується (ст. 209 ЦК УРСР, ст. 616, 619 ЦК України). Сторона договору контрактації, яка порушила зобов'язання, не несе відповідальності, якщо доведе, що воно сталося внаслідок випадку або непереборної сили, до якої відносять зокрема, стихійні лиха або інші неспрятливі умови виробництва сільгосппродукції в конкретний період року. Так, господарство звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором, якщо їх не виконано внаслідок стихійного лиха чи інших несприятливих умов або з вини заготівельника. Питання про те, чи є певна обставина стихійним лихом, вирішується згідно з правилами, що їх застосовують при страхуванні майна сільськогосподарських товаровиробників. До інших несприятливих умов відносять природні та інші об'єктивні фактори, які свідчать про відсутність вини господарства (наприклад, заборона здавати худобу у зв'язку з її масовим захворюванням). Доказами на підтвердження цих обставин можуть бути висновки державної інспекції із заготівель та якості продукції, довідки ветеринарного нагляду, довідки метеослужби, акти, складені за участю представника страхової організації, тощо. Вина заготівельника полягає у ненаданні допомоги в організації виробництва і транспортуванні продукції на приймальний пункт, непогодженні графіка здачі, незабезпеченні тарою і пакувальними матеріалами тощо. При виникненні спорів господарські суди оцінюють подані господарством документи, з'ясовують, на яких площах загинули посіви, чи була можливість здати хоч би частину продукції за рахунок знятого врожаю з інших площ, чи вживало господарство заходів, щоб запобігти негативним наслідкам стихійного

Глава

лиха або іншим несприятливим умовам. З урахуванням усіх цих обставин і ви шується питання про звільнення господарства від відповідальності за невиконг ня зобов'язання за договором контрактації.

Дата добавления: 2015-06-04