Обов'язки учасників товариств

Обов'язки учасників товариств (ст.117 ЦК України) надто своєрідні.

Насамперед вказують на обов'язок вносити вклади, виконуючи обов'язок майнової участі в товаристві, а також оплачувати акції. Між тим цей обов'язок є далеко не завжди і далеко не в усіх учасників госпо­дарських товариств, а тільки тих, хто мав протягом року довнести свої вклади². Акціонери ж при створенні AT мають оплатити всі акції до державної реєстрації цього товариства. Подальший же випуск акцій, їх

' Швиденко О.С. Акція як об'єкт права власності: Дис.... канд.. юрид. наук. - К., 2006. - С15. Так, учасники ТОВ це можуть зробити протягом року після державної реєстрації това­риства.

376 ^Ssg&O-

придбання та умови їх оплати обумовлено договорами купівлі-продажу, а відтак, оплата акцій є належним виконанням не корпоративних, а до­говірних прав.

У повних та командитних товариствах узагалі такої проблеми не існує, оскільки не існує вимог щодо обов' язкового формування мінімального складеного капіталу. Хоча учасники й домовляються про внесення май­нових вкладів для формування майна цих товариств.

Щодо обов'язку додержуватися установчих документів, то він сприй­мається декларативно, оскільки установчі документи не містять таких положень, які б змушували учасників їх додержуватися. Для цього до­статньо проаналізувати зміст установчих документів, передбачений у ст. 88 та іншими статтями ЦК.

Не може вважатися обов'язком і припис виконувати рішення загаль­них зборів, бо ці збори не приймають рішень, які виконували б учасни­ки. Вони не спрямовані на таке виконання. Про це свідчить компетенція загальних зборів (ст. 98 та ін. ЦК). Більше того, якщо учасник господар­ського товариства не згоден з прийнятим загальними зборами рішенням, він завжди може вийти з товариства, а акціонер - продати свої акції. А в певних випадках акціонер може вимагати від АГ обов'язкового викупу в нього акцій (ст. 68 Закону «Про акціонерні товариства»). Все це свідчить про відсутність такого обов'язку в учасника, як виконання ним рішень загальних зборів, бо обов'язок (якщо навіть допустити існуван­ня можливості його виникнення за рішенням загальних зборів) мусить виконуватися. А саме такого імперативу не слідує щодо учасників гос­подарського товариства.

Аналогічно характеризується обов'язок не розголошувати комерційну таємницю, який буде наявним в учасника в разі, якщо його оберуть до органів товариства. В інших випадках учасники мають мінімум інфор­мації, який вони використовують лише для реалізації ними своїх прав, і така інформація не може бути конфіденційною.

Разом з тим і обрання їх до органів, і здійснення ними як членами цих органів певних дій не виходить за межі корпоративних відносин, а на­впаки - охоплюється ними.

Вважати обов'язком учасника необхідність запропонувати до продажу акції (якщо це акції приватного AT) або частки в статутному (складе­ному) капіталі також не однозначно, оскільки хоча цей обов'язок і існує,

але він не є відображенням корпоративного права. Тобто цьому обов'язку кореспондують не корпоративні права інших учасників, а їх переважні права на придбання відчужуваних акцій приватних AT або часток у статутному (складеному) капіталі. Останні не можна однозначно вва­жати корпоративними, що виходить з визначення корпоративних прав як прав учасників, що реалізуються в корпоративних правовідносинах. Корпоративні ж правовідносини складаються між учасником і товари­ством, а не з приводу продажу частки. Це вже право «на частку» або «на акцію», а не «з частки» або «з акції».

Учасник господарського товариства не зобов'язаний брати участь в управлінні ним і, як наслідок, не може виключатися з товариства, якщо він не приходить на загальні збори. Між тим на практиці такі позови подаються і задовольняються з мотивуванням, що учасник зловживає своїм правом. При цьому слід звернути увагу, що «зловжи­вання правом» (якщо вважати його доведеним) не аналогічне «неви­конанню обов'язку».

Учасник ТОВ\ТДВ і акціонер, а також вкладник командитного товариства не повинні працювати в товаристві. Навпаки, учасники повного товариства і повні учасники командитного товариства це мають робити і більше того, в інших подібних товариствах не вправі виступати учасниками. Очевидно, це можна вважати обов'язком таких учасників.

Отже, обов'язки учасників господарських товариств є надто супе­речливою правовою категорією.

37в^^О>-

§ З. ГОСПОДАРСЬіа ТОВАРИСТВА

Дата добавления: 2015-06-04