S1. Спадкоємці частки

Спадкування частки в статутному капіталі (корпоративних прав) допускається як за законом, так і за заповітом.

У літературі було висловлено думку, що формально будь-яких запере­чень проти встановлення в установчих документах спадкоємців за аналогією з розпорядженням банківській установі не існує. В установчих документах може мати місце розпорядження щодо подальшого спадку­вання належної засновнику частки майна¹.

Увага! Проте чинне спадкове законодавство не робить таких винятків для корпоративних прав і установчі доку­менти не можуть виконувати функцію заповіту. Змінювати таке правове регулювання підстав немає.

По-перше, заповіт - це спеціальна форма розпорядження майном на випадок смерті, в той час як установчі документи мають зовсім іншу мету.

По-друге, заповіт - це індивідуальний таємний акт, а установчі до­кументи відкриті для загального ознайомлення. Тому неможливо забез­печити таємницю заповіту, який наведено в установчих документах.

По-третє, заповіт посвідчується як правочин та за спеціальними правилами, в той час як на установчих документах закон вимагає за­свідчувати лише справжність підпису.

По-четверте, заповідач вправі будь-коли змінити своє волевиявлення, а коли ж заповідальне розпорядження міститься в установчих докумен­тах, для їх зміни потрібне рішення загальних зборів. Якщо ж такі зміни не вносити, може виникнути колізія між заповідальним розпорядженням, яке наведене в установчих документах, і тим, яке оформлено окремим заповітом.

¹ Спадкове право: Нотаріат. Адвокатура. Суд: Наук.-практ. посіб. / СЯ.Фурса, Є.І.Фурса, О.М. Клименко, СЯ. Рабовська, Л.О. Кармаза та ін.; За заг. ред. СЯ.Фурси. - К.: Видавець Фурса СЯ.: КНТ, 2007. - 1216 с (Серія «Ваш радник») - С 308,309.

4*6 ^g&O-

Для спадкування частки в статутному капіталі важливо встановити спадкоємців учасника. Спадкоємцями є лише ті особи, які прийняли спадщину. Єдиним документом, який підтверджує право на спадщину, є свідоцтво про право на спадщину. Відповідно до ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

З метою уникнення можливих спорів, товариство розглядає як спад­коємців, лише тих осіб, які зазначені у свідоцтві про право на спадщину. Тому рішення щодо прийняття в товариство спадкоємців або про виді­лення частки спадкодавця та проведення розрахунків із спадкоємцями товариство може приймати лише після подання зацікавленими особами свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця такого права. Проте одержання такого свідоцтва є обов'язковим у випадку спадкування частки в статут­ному капіталі, оскільки одержати можливість керувати та розпоряджа­тися часткою можна з моменту внесення відповідних змін до статуту¹. До одержання свідоцтва про право на спадщину спадкоємці не можуть здійснювати свої права ні як учасники, ні як власники частки.

За чинним законодавством спадкоємець, зазвичай, не набуває права участі в товаристві. Участь є добровільною, тому спадкоємець повинен виявити своє бажання вступити у товариство або відмовитися від всту­пу. Таке рішення спадкоємця бажано оформляти в письмовій формі, що забезпечує належний рівень фіксації волевиявлення.

Утім, мають місце випадки, коли спадкоємець ніяк не висловлює свого ставлення до подальшої участі в товаристві. Цьому сприяє і відсутність в законі строку, протягом якого це має бути зроблено. Якщо вирішення цього питання не врегульовано в статуті ТОВ, то, видається, що в таких випадках товариство повинно запропонувати всім відомим йому спадко­ємцям учасника (всі вони зазначені в свідоцтві) визначити свої відносини з товариством. Але й таке звернення може залишитися без відповіді.

Увага! Доцільно зазначати строк, протягом якого спадкоє­мець повинен відповісти. Таке повідомлення бажано надсилати листом з повідомленням про вручення, щоб мати докази на ви- падок м ожливого спору.

Макаренко А. Как наследовать корпоративные права // Юридическая практика. - 2006. -№ 9 (427).

Якщо спадкоємців декілька і всі вони виявили бажання вступити до товариства, частка, належна померлому учаснику, має бути розподілена між усіма пропорційно часткам у спадщині, які зазначені у свідоцтві. Якщо частина спадкоємців бажає вступити в товариство, а частина від­мовляється (у тому числі не відповідає на звернення товариства), здійс­нюється виділення частин частки, що належать спадкоємцям, які від­мовилися від вступу до ТОВ, а статутний капітал підлягає зменшенню на вартість виділених часток. Решта частин частки передається прий­нятому спадкоємцю. Якщо є угода спадкоємців про поділ спадкового майна або відповідне рішення суду, товариством розглядаються звер­нення того спадкоємця, який успадкував частку.

Збори учасників вправі прирозгляді питання про вступ до товариства від кількох спадкоємців прийняти лише частину з них. Мотиви відмови правового значення не мають. Таке рішення не може бути оскаржене по суті. Спори, пов'язані з відмовою товариства, судам не підвідомчі, оскільки прийняття (відмова у прийнятті) нових учасників є виключною компетенцією вищого органу ТОВ.

У разі прийняття спадкоємця в товариство він успадковує частку, яка належала спадкодавцеві. Закон не містить обмежень щодо успадкуван­ня несплачених часток. У цьому випадку спадкоємці спадкують усю частку, але одночасно успадковують й обов'язок щодо довнесення вкла­ду до статутного капіталу.

Збори повинні також затвердити зміни до статуту, викликані зміною учасників, яка відбувається незалежно від того, яким саме буде рішення товариства: про прийняття спадкоємця чи відмову у вступі до товари­ства. Тому, щоб не скликати загальні збори учасників вдруге, до поряд­ку денного доцільно включати питання про затвердження змін до уста­новчих документів.

На думку Держкомпідприємництва, у разі смерті учасника кворум загальних зборів учасників доцільно визначати за аналогією вимог, установлених ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» стосовно частки, придбаної самим товариством, тобто голосування і визначення кворуму у вищому органі товариства провадяться без ура­хування частки, що належить померлому учаснику¹.

¹ Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 19.12.2002 р. № 4-42-344/6786 «Стосовно визначення кворуму загальних зборів засновників» // Бухгалтер. - 2003. - № 6.

488 4**фь&~

Право на одержання частини майна товариства пропорційно до частки померлого учасника зберігається за спадкоємцем і в тому ви­падку, коли товариство припинилося внаслідок передачі майна (реор­ганізовано).

Ще одна проблема - це відсутність спадкоємців. Якщо спадщина не прийнята жодним зі спадкоємців, то слід керуватися ст. 1277 ЦК Укра­їни, за якою спадщина, яку спадкоємці не прийняли або відмовилися від неї, за рішенням суду визнається відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. До не витребуваної спадщини, яка складається з корпоративних прав, слід застосовувати загальне правило.

Дата добавления: 2015-06-04